доля однієї з найвідоміших жінок Італії

Напередодні Олімпійських ігор у Мілані і Кортіні Д’Ампеццо світ біатлону сколихнула новина: представниця італійської збірної Доротея Вірер оголосила про завершення професійної спортивної кар’єри. Спортсменка заявила, що етап Кубка світу в Нове-Место стане її останнім у кар’єрі, а домашня Олімпіада для неї має стати символічною завершальною "вишенькою на торті", після якої відбудеться її прощання зі спортом.

Пропонуємо огляд спортивної біографії цієї титулованої атлетки, яка зібрала в себе усі нагороди, окрім олімпійського золота.

Доротея Вірер народилася 3 квітня 1990 року в німецькомовній комуні Бруніко, у містечку Разун-Антерсельва, що знаходиться на півночі Італії. Спершу вона захоплювалась лижними гонками, а з підліткового віку перейшла в біатлон, наслідуючи приклад своїх старших братів. Як сама згадувала, спочатку це для неї була просто гра та можливість проводити більше часу на свіжому повітрі.

Перший значущий крок у спортивній кар’єрі відбувся в сезоні 2006/2007, коли Доротея дебютувала на Кубку IBU серед юніорів у Чезана Сан-Сікаріо. Її результати були такими:

• 13-те місце в індивідуальній гонці при шести промахах;
• 17-те місце в спринті, яке ускладнилось трьома штрафними колами на першому вогневому рубежі.

Вона також брала участь у юніорському чемпіонаті світу в категорії «юніорки» у Мартел-валь-Мартелло (Італія). Там виступала в індивідуальній, спринтерській та персьют-гонках, найкращим результатом був 10-й рядок у класичній гонці, де спортсменка не закрила трьох мішеней. В естафеті разом з Єленою Чампвіллар і Монікою Месснер вона посіла 12-те місце.

На домашньому юніорському етапі Кубка IBU в Ріднаун-валь-Ріданна вона фінішувала 22-ю в спринті та 18-ю у персьюті в категорії «юніорки».

Наступного сезону 2007/2008 Роротея досягла перших значних успіхів:

• В індивідуальній гонці юніорського чемпіонату світу в Рупольдингу (Німеччина) здобула золото, схибивши лише один раз;
• В естафеті отримала бронзу разом з Алексією Рунгальдьє та Монікою Месснер;
• Брала участь у чемпіонаті Європи серед юніорок у Нове-Место (Чехія), де посіла 17-те місце в індивідуальній гонці з трьома промахами.

Дебют на Кубку світу відбувся у сезоні 2008/2009 у німецькому Обергофі 9 січня 2009 року. Вірер виступала лише в спринті, занявши 69-те місце з двома штрафними колами, що не дозволило кваліфікуватися до персьюту. Також вона брала участь у етапі Кубка світу у канадському Ванкувері, де посіла 72-ге місце, теж маючи два штрафні кола.

Водночас спортсменка вдало виступала на юніорському чемпіонаті світу в Кенморі (Канада):

• 4-те місце в спринті;
• Перемога в гонці переслідування, попри чотири промахи;
• Бронзова нагорода в естафеті разом з Ніколь Гонтьє та Алексією Рунгальдьє.

У наступному олімпійському сезоні 2009/2010 Вірер взяла участь у двох етапах Кубка IBU і юніорському чемпіонаті світу в Турсбю (Швеція), де найкращим її місцем стало 6-те в індивідуальній гонці із 18 точними пострілами із 20-ти.

Сезон 2010/2011 став переломним у кар’єрі італійки:

• Дебют у Кубку світу з набраними заліковими балами (23-тє місце у спринті, 36-те у персьюті) на етапі в Рупольдингу;
• Золото у всіх особистих дисциплінах юніорського чемпіонату світу в Нове-Место;
• Срібло в естафеті з Ніколь Гонтьє і Алексією Рунгальдьє;
• Участь у чемпіонаті світу 2011 у Ханти-Мансійську з результатами: 27-ме місце у спринті, 9-те — у переслідуванні, 20-те — у масстарті;
• Фінішерка в класичній жіночій естафеті, загалом набрала 90 очок і зайняла 51-ше місце у загальному заліку.

У сезоні 2011/2012 Доротея не змогла показати найкращі результати, здобувши очки лише в одному старті, а на чемпіонаті світу в Рупольдингу посіла 42-ге місце в індивідуальній гонці, пропустивши персьют і масстарт.

Наступний сезон цілковито пройшов серед етапів Кубка світу без особистих нагород, проте з поступовим поліпшенням результатів:

• Вряда-годи потрапляла до залікової зони;
• Бронза в естафеті на чемпіонаті світу в Нове-Место разом з Ніколь Гонтьє, Мікелою Понцею і Карін Оберхофер, де Доротея була фінішеркою та відзначилась швидкою та влучною стрільбою.

Сезон 2013/2014 почався з перемоги в спринті на літньому чемпіонаті світу в італійському Форні-Авольтрі. До Олімпіади-2014 у Сочі Вірер періодично потрапляла в залікову зону та покращувала результати. На самих Іграх вона продемонструвала:

• 6-те місце в спринті;
• Бронзу у змішаній естафеті разом з Карін Оберхофер, Домініком Віндішем і Лукасом Хофером — вперше за історією Олімпіад ця дисципліна була додана до програми.

Після Ігор їй вдалося здобути перший особистий подіум у Кубку світу — бронзу в гонці переслідування в Поклюці, попри додаткові 450 метрів дистанції. Сезон було завершено на 16-й позиції з 404 очками.

У сезоні 2014/2015 Вірер неодноразово піднімалась на подіум, накопичувала залікові бали і брала участь у масстарті.

Сезон 2015/2016 став визначальним:

• Перша перемога на етапах Кубка світу — в гонці відкриття сезону у Естерсунді (Швеція) на класичній дистанції з ідеальною стрільбою по чотирьох рубежах;
• Доротея поділилася враженнями: хворіла перед цим, мала проблеми із швидкістю на лижах, але якісна стрільба забезпечила їй тріумф;
• Три перемоги — дві особисті та одна командна — у класичній жіночій естафеті;
• Срібло в гонці переслідування на чемпіонаті світу в Голменколлені за результатами кар’єри.

Доротея зізнавалася, що ця медаль має особливе значення, адже боротьба була жорсткою, а стрільба складною.

Сезони 2016/2017 і 2017/2018 пройшли дуже успішно:

• Регулярне потрапляння на подіуми;
• Покращення стрільби та швидкості на трасі;
• Друге олімпійське «бронзове» досягнення разом із Лізою Віттоцці, Лукасом Хофером та Домініком Віндішем у змішаній естафеті на Іграх у Пхенчхані;
• Найкраще особисте досягнення на цих Іграх — 6-те місце в масстарті.

Величні два сезони

Найвищим успіхом Доротеї Вірер стали два поспіль Великі кришталеві глобуси.

1. Сезон 2018/2019 — боротьба за звання кращої спортсменки світу з Лізою Віттоцці стала центральною подією. У підсумку Вірер здобула Великого кришталевого глобуса та Малий кришталевий глобус за гонки переслідування на додаток.

Під час чемпіонату світу 2019 в Естерсунді Доротея поділилася враженнями про виступ, підкресливши важку боротьбу та намагання втримати лідерство, попри помилки на стрільбищі.

1. Сезон 2019/2020 розпочався з командної перемоги та особистої першості у спринті в Естерсунді.

На домашньому чемпіонаті світу Доротея:

• Здобула срібло в змішаній естафеті з Лізою Віттоцці, Лукасом Хофером та Домініком Віндішем;
• Виграла гонку переслідування, стартуючи з 7-го місця, навіть із одним штрафним колом на останній стрільбі;
• Здобула золото в класичній гонці, незважаючи на дві штрафні хвилини та гостру конкуренцію;
• Додала срібло в масстарті.

Цей успішний виступ разом із скороченням календарних гонок через пандемію Covid-19 дозволив Вірер знову виграти Великий кришталевий глобус, а також Малий глобус у заліку масстарту, випередивши норвежку Тіріль Екхофф лише на 7 очок.

Наступний сезон був підготовчим до третіх Олімпійських ігор, з постійним потраплянням на подіуми та боротьбою за нагороди.

Третя Олімпіада в Пекіні стала особливою для Доротеї — вона отримала довгоочікувану особисту бронзову медаль у спринті завдяки ідеальній стрільбі.

У сезоні 2022/2023 спортсменка знову відзначилась успішними виступами на чемпіонаті світу в Обергофі, здобувши історичне золото в класичній жіночій естафеті разом із Самуелою Комолою, Ханною Аухенталлер і Лізою Віттоцці, хоча в індивідуальних стартах на подіуми не потрапила.

Наступний передолімпійський сезон не приніс особистих нагород, але Еірер продовжувала підніматися на п’єдестал у командних змаганнях та час від часу виходити в квіткову церемонію.

Домашня Олімпіада

Олімпійський сезон 2025/2026 став завершальним у кар’єрі італійської біатлоністки. Спортсменка повідомила, що вирішила покинути великі старти наприкінці передолімпійського сезону, завершивши виступи на домашньому стадіоні до початку останніх змагань.

Розпочала сезон з перемоги в гонці-відкритті в Естерсунді, надівши жовту лідерську майку. Етап Кубка світу в Ансі став одним із найвдаліших — бронзові медалі у зв’язці спринт – персьют.

Фінальна гонка Кубка світу для Вірер відбулася у масстарті в Нове-Место, де вона посіла 7-ме місце, завершивши передолімпійський цикл на позитивній ноті.

На домашній Олімпіаді змішана естафета стала гонкою-відкриттям. Італійська команда з Вірер, Лізою Віттоцці, Лукасом Хофером і Томмазо Джакомелем здобула срібло. В особистих змаганнях Доротея не змогла претендувати на медалі, а в останній гонці своїй кар’єрі посіла 5-те місце.

На офіційному Instagram-акаунті Вірер подякувала фанатам та близьким, підсумувавши свій шлях у біатлоні:

• Відзначила важливість підтримки та дружніх стосунків, здобутих у спорті;
• Зазначила випробування і зростання завдяки досвіду під час великого тиску;
• Подякувала команді, персоналу та сім’ї за підтримку у всьому довгому шляху.

За всю кар’єру Доротея Вірер провела 440 стартів, здобула 53 індивідуальних подіуми (у тому числі 17 перемог) і 35 подіумів у всіх естафетах. Загалом вона накопичила 8833 очки.

На заключному етапі в Голменколлені Вірер отримала срібний біб — неофіційну нагороду Міжнародного союзу біатлоністів (IBU) для найкращої спортсменки віком 33+ років, випередивши у цьому рейтингу Пауліну Батовську-Фіалкову, яка також завершила кар’єру наприкінці сезону.

Доротея Вірер заслужено вважається однією з найуспішніших і титулованих спортсменок у біатлоні. Вона завжди знаходила слова для дотепних коментарів і знаходила спільну мову із журналістами, а її усмішка і щирий сміх здобували серця вболівальників. Її яскравий стиль стрільби і високі результати назавжди залишаться в пам’яті фанатів біатлону.

Автор: Євгенія Антонова