Донецький «Шахтар» у 3-му турі основного етапу Ліги чемпіонів зазнав першої поразки у турнірі, поступившись в італійському Мілані місцевому «Інтеру» – 0:1. Ця невдача посунула «гірників» у турнірній таблиці групового раунду ліги з 11-го місця на 17-те, але ще залишила у числі команд, які кваліфікуються до плейоф 1/16 фіналу змагання (до 24-ї позиції включно із 36-ти). Попри поразку єдиної української команди, що залишилася в єврокубках цього сезону, Україна в таблиці коефіцієнтів УЄФА зберегла за собою 23-тю позицію.
21 жовтня
«ІНТЕР» (Італія) – «ШАХТАР» (Україна) – 1:0 (0:0)
Гол: Аугусто (77).
Вилучення: Бастоні (68, друга жовта картка).
«Інтер» – «Шахтар» – 1:0
Арда Туран часто наголошує, що його підопічним по 18–20 років (хоча не всім), що їм бракує досвіду, розуміння моменту, навиків та ефективності в оцінці ситуації. Щодо частини контингенту гравців «Шахтаря» головний тренер безперечно має рацію. «Нашим футболістам варто краще усвідомити, на що вони здатні. Якщо вони дотримуватимуться ігрової системи, якщо гратимуть у правильний футбол, то зможуть виступати на такому рівні й поступово цього навчаться», – справедливо стверджує Арда Туран.
Але ж те саме можна сказати і про самого Турана, як ще про «зеленого» і недосвідченого у протистоянні на такому рівні теперішнього керманича команди «гірників».
Лише півтора роки туму молодий турецький фахівець міг лише мріяти про виступ на такому футбольному рівні. За цей час Арда Туран, очоливши «Шахтар» пройшов випробування із командами топ-ліг Європи лише одного разу – поступившись двічі у чвертьфіналі минулорічної Ліги конференцій англійському середняку «Крістал Пелес» (1:3, 1:2). З «Інтером» – це було третє у його тренерській кар’єрі випробування на такому рівні, і третя поразка. Причому, поразка цілком закономірна, хто б що самовпевнено не говорив. Тепер принципове значення для перспективи розвитку і зростання команди матиме, які будуть зроблені висновки і чи будуть належним чином зроблені взагалі, передусім самим Арда Тураном. Бо гравці через всі обставини зазначені вище, ще довго можуть йти до правильних вердиктів. От для цього і має бути неоціненна роль наставника колективу. Надважливо від емоційних заяв на публіку про «заслужили-не заслужили», «пощастило-не пощастило», «не приймаю цю поразку» – перейти до предметного і зваженого розбору помилок і вад команди. Тоді буде користь і від невдач. Це буде той випадок, «коли за одного битого двох небитих дають».
Наріжним каменем і показово переконливим фактором підсумку цього протистояння виявилася подія на 68-й хвилині матчу і ситуація після неї. Не впоравшись із нервами (це можна віднести справді до заслуги «гірників») захисник «Інтера» і збірної Італії Алессандро Бастоні у штовханині в карному майданчику «Шахтаря» за пару хвилин заробив дві жовті картки поспіль і відповідно вилучення.
Отримавши таку несподівану преференцію у кількісній перевазі, «гірники» у передчутті омріяної перспективи, як не парадоксально, самі собі зруйнували ту тактичну рівновагу, яку було набуто протягом попереднього відрізку матчу.
В «Інтера» по-справжньому реальні шанси відзначитися були на початку цього матчу. Активний пресинг та, очевидно, певна ще схвильованість «гірників» призводила до втрати м’яча і Дмитру Різнику довелося двічі «тягти» шкіряну кулю із різних кутів воріт, із чим він впорався бездоганно. Хоча, щиро кажучи, подумалося, як добре, що напередодні у «Інтера» травмувався їхня головна атакувальна зірка Лаутаро Мартінес, він, із двох таких нагод ударів з площини карного майданчика, бодай одну реалізував би напевно.
Але потім, до середини першого тайму, «Шахтар» приборкав атакувальний початковий ентузіазм господарів й перевів гру подалі від своїх воріт. І наприкінці першої половини матчу після удару головою з кутового Валерія Бондаря уже довелося попрацювати і кіперу міланців Хосепу Мартінесу.
Другий тайм починався за схожим сценарієм першого тільки «гірники» вже гольових нагод «Інтеру» не надавали. «Шахтар», можна сказати, вже віднайшов потрібну йому гру, без особливо гострих загроз для суперника, але й тому розгулятися жодним чином не давав.
І ось настала 68-ма хвилина матчу, яка зламала всю конструкцію подій на полі, як з’ясувалося не на користь «Шахтарю» – вилучення гравця «Інтера».
Після вилучення у суперника, очевидно, що для «гірників» така організована, дисциплінована і відповідальна гра, якби вони її дотримувалися й надалі, ще б збільшувала шанси поділити очки із топовим суперником на його полі, та й відшукати у своїх, без авантюри, контрвипадах можливість вразити ворота суперника залишалася б, можливо не першочерговою, але реальною справою.
Але амбітним (це позитивна якість, коли не шкодить справі) Арда Тураном опанувала принадна спокуса, що передалася і гравцям, здобути гучну перемогу, тут і тепер, над чинними чемпіоном Італії. Це б точно підняло акції турецького тренера у перспективі на тренерському ринку Європи, та і для бразильських футболістів додало аргументів на кращі пропозиції продовження своєї кар’єри. По людські всі ці емоції цілком зрозумілі, але з професійного боку були доволі недоладними. Образно кажучи, «Шахтар», здебільшого знехтувавши ризиками та організаційним налаштуванням, випустив «синицю» із рук та почав гнатися за «журавлем» у небі.
Суперник цим із вдячністю й майстерністю скористався. «Інтер» свідомо за такої ситуації віддав супернику територію і м’яч, натомість отримав те, у чому дотепер «гірники» його старанно перед тим обмежували – простір та вільні зони на полі.
У підсумку – гості пропустили після захоплення своїми кружляннями великими силами біля карного майданчику господарів і відповідного провалу у захисті. Тут уже і Різник не допоміг. Все було виконано міланцями у три дотики блискавично і на вищому рівні майстерності.
На 77-й хвилині Генріх Мхітарян знайшов довгою розрізною передачею свого партнера Карлоса Аугусто, який скористався простором в обороні «Шахтаря», випередив Бондаря і пробив без шансів для голкіпера «гірників». До речі, Аугусто – це бразильський захисник «Інтера», який стрімголов промчав до чужих воріт від свого карного майданчика. Чому б було комусь теж із бразильських півзахисників чи навіть нападників «Шахтаря» не спробувати супроводжувати у боротьбі свого земляка, вбачаючи серйозність його атакувальних намірів? Чи за це «медалі» не дають?
«Шахтар» у розчаруванні продовжував за інерцією масовано шукати якесь продовження гри в атаці і наразився на ще одну «смертоносну» контратаку – троє гравців «Інтера» вибігали на одного захисника. Цього разу віч-на-віч з Різником вивели вже самого Мхітаряна, але екс-»гірник» вирішив «пожаліти» своїх колишніх одноклубників і не закрив остаточно матч – забарився з ударом, а потім не влучив у ворота. Практично, це були лише дві 100-відсоткові нагоди у цьому поєдинку, обидві у «Інтера», обидві через авантюрні тактичні тренерські рішення опонента.
У кінцівці «гірники» пробували врятувати матч. Невертон пробив у площину воріт та Микола Матвієнко завдавав удару головою після подачі кутового. Це було з ознаками небезпеки, але у ближні для воротаря «Інтера» кути воріт, які й були у зоні його відповідальності. Мартінес не помилився і міланці довели справу до перемоги.
«Інтер», між іншим, здобув перші очки і першу перемогу із третьої спроби у поточній Лізі чемпіонів. Варто визнати, заслужену, на класі і на досвіді. Але й не без сприяння суперника.
УЄФА визначив найкращим гравцем матчу «Інтер» – «Шахтар» автора забитого м’яча міланського захисника Карлоса Аугусто
Найкращим гравцем «гірників» у цьому поєдинку за версією Sofascore став Дмитро Різник, який зробив 4 сейви. Різник, мабуть, був єдиним гравцем у складі «Шахтаря», до якого не може бути жодних запитань і претензій. Кадрова неприємність «гірників» – травмування Педріньйо.
Повертаючись до початку розмови – для гравців «Шахтаря» і, особливо, його тренерського штабу тепер найголовніше не шукати втішання в абстрактних самовиправданнях – «заслужили кращого», «награли на більше», «не пощастило» тощо, залиште це керівникам клубу, таке їхнє покликання, бо це буде, як товкмачити «халва» – солодше в роті не стане. Принципової ваги зараз має фахово, зважено і об’єктивно зробити дієві висновки із помилок, що призвели до невдачі. Усім діючим особам. Тоді команда стане сильнішою і з кращими шансами на вагомі досягнення. Тільки так.
Попри поразку «Шахтар» зберігає реалістичні шанси продовжити боротьбу в Лізі чемпіонів в 1/18 турніру, для цього треба ввійти до 24-х кращих у загальній турнірній таблиці. Минулого сезону для цього вистачило 9 очок, але тільки за кращої різниці забитих та пропущених м’ячів. Тому треба орієнтуватися на 10 балів. Для цього у 5-ти матчах, що залишилися «Шахтарю» необхідно здобути 2 перемоги.
Подальший календар «Шахтаря» у ЛЧ-2026/27:
4-й тур. 3 листопада. «Шахтар» – «Спортинг» (Португалія)
5-й тур. 25 листопада. «Шахтар» – «Фенербахче» (Туреччина)
6-й тур. 9 грудня. «Слован» (Словаччина) – «Шахтар»
7-й тур. 20 січня. «Лейпциг» (Німеччина) – «Шахтар»
8-й тур. 27 січня. «Шахтар» – «Реал» (Іспанія).