10-й тур
10-й «ювілейний» тур Української прем’єр-ліги сезону-2026/27. Він же за сумісництвом – мірило третини шляху нинішньої української клубної першості. У цьому турі, попри його «круглість числа», якихось тектонічно-лобових протистоянь не передбачалося. Загалом все і минулося без особливих потрясінь. Можливо, трохи вибилося із успішного графіку втрата очок «Шахтарем» в домашньому матчі із «Зорею». Мабуть, це – головна несподівана подія, яку проте сенсацією теж не назвеш. Ще особливість туру – дебют нових очільників «Динамо» і «Кривбаса». Загалом цей ігровий тиждень став найменш результативним у поточному сезоні – команди забили загалом лише 12 голів на 16 клубів, а половина поєдинків завершилися нульовою нічиєю.
23 жовтня
«ПОЛІССЯ» (Житомир) – «ОБОЛОНЬ» (Київ) – 3:0 (1:0)
Голи: Андраде, 9, Краснопір, 59, Велетень, 70.
«ДИНАМО» (Київ) – «КУДРІВКА» – 3:1 (1:0)
Голи: Векляк, 28 (авт.), Михайленко, 47, Піхальонок, 80 – Михавко, 67 (авт.)
«ВЕРЕС» (Рівне) – «КОЛОС» (Ковалівка) – 0:2 (0:1)
Голи: Салабай, 14, Станковскі, 54.
24 жовтня
«ШАХТАР» (Донецьк) – «ЗОРЯ» (Луганськ) – 0:0
«ЕПІЦЕНТР» (Кам’янець-Подільський) – «ХАРКІВ» – 1:2 (0:0)
Голи: А. Козак, 65 – Гаджиєв, 48, Кастільйо, 90+2.
«ЛІВИЙ БЕРЕГ» (Київ) – ЛНЗ (Черкаси) – 0:0
25 жовтня
«ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «КАРПАТИ» (Львів) – 0:0
«БУКОВИНА» (Чернівці) – «КРИВБАС» (Кривий Ріг) – 0:0
«Шахтар» – «Зоря» – 0:0
«Шахтар» змушений паралельно нести тягар відповідальних і виснажливих змагань тепер і в Лізі чемпіонів. Зарадити цьому покликана ротація гравців. Але, якою б якісною і довгою не була лава запасних, все таки 2-й склад, є другий – кілька провідних виконавців у складі «гірників» явно бракувало в цьому матчі.
Доволі розмірений початок матчу, практично без серйозних загроз воротам один одного. Через 20 хвилин суперники нарешті обмінялися гострими випадами. Краща позиція була у Будківського, який після прострілу партнера мав нагоду, щоправда у русі, завдавати удару метрів з 10-ти, проте це не завадило форварду «Зорі» пробити вище воріт. За хвилину уже на позиції без перешкод для удару опинився «гірник» Траоре. У нього відстань до цілі була трохи більшою, 15–16 метрів, але «майстерність» пробивання вище воріт була на тому ж рівні.
Після цього гра знову заспокоїлася. Ніби щось і намагалися вигадувати суперники, «гірники» дещо активніше, але до гольових загроз справа не доходила, у воротарів великих проблем не було. Дуже скромний на події перший тайм. Гравці команд зуміли лише по одному разу влучити у площину воріт суперника.
На початку другого тайму «Шахтар» спробував притиснути суперника до своїх воріт. Очевидно, з цією метою Арда Туран у перерві здійснив потрійну заміну: замість Криськіва – Марлон Гомес, замість Ізакі – Проспер Оба замість Бруніньйо – Аліссон.
Активність у русі разом з новоз’яленими гравцями зросла, проте не змусила до дії голкіпера «Зорі» Сапутіна з причини відсутності такої необхідності. Тож штурм швидко згас, по суті не розпочавшись.
Далі по черзі команди обмінялися перспективними штрафними біля воріт суперника, які свою перспективність жодним чином не виправдали.
Потім сталася вагоміша подія щодо серйозності наслідків її завершення. На 60-й хвилині виникла перша нагода, яка вже тягла на гольову, коли, через позиційну помилку оборонця «Зорі», на своїй улюбленій позиції на куті карного майданчика опинився Караваєв. Його удар виявився насичений силою, але дещо на шкоду влучності. Тому у гру вступив каркас воріт.
Загалом обидві команди виглядали важкуватими. В першу чергу, це «різало око» в «Шахтаря», чиєю сильною стороною є якраз швидкість. Якби у гірників залишався той самий склад, який днями задіювався у Мілані проти «Інтера», то неодмінно прийшла б думка про втому від попередньої гри, переїздів тощо. Але у грі із «Зорею» це, принаймні наполовину, був інший склад команди.
Стандартні моменти нерідко стають вирішальними у такій ситуації. Саме така нагода була у «Шахтаря» – поперечина рятує «Зорю» після удару Назарини, а при добиванні уже рятівником виявився голкіпер луганців.
В останні 15 хвилин «Зоря» стала більше дбати про руйнівно-оборонні дії з надією на швидкісну контрдію. «Шахтар» опинився у звичній для себе ситуації і спробував організувати вирішальний тиск. Спочатку це закінчилося низкою кутових. А на останніх хвилинах вже перейшло у штурм володінь «Зорі», яка самовіддано і дисципліновано захищалася.
Однак на 90-й хвилині фортуна могла посміхнутися «гірникам» – у сум’ятті та метушні поблизу воріт був шанс у Еліаса проштовхнути нарешті м’яч у ворота гостей, але ті, ледь не буквально, «лягали кістми» проти м’яча. Пробити луганську стіну, «гірникам» так і не вдалося. Результат на табло – 0:0. Перервалися переможні серії – 5-матчева у «Шахтаря» і 2-матчева у «Зорі». Останні були не проти.
«Полісся» – «Оболонь» – 3:0
По чім нині котується на футбольному ринку форвард «Полісся» Ігор Краснопір? Тепер десь 1,5–2 мільйони євро. Якщо «Полісся» і надалі буде реально претендувати на чемпіонський титул Прем’єр-ліги, а Краснопір цьому активно сприяти, можна очікувати на пропозицію від іншого клубу з претензією на трофей, про купівлю ключового гравця житомирців за подвійну ціну, як минулого сезону перекупили Проспера Обаха у ЛНЗ і пригальмували конкурента. Однак тут є одна суттєва проблема – президента «Полісся» Геннадія Буткевича за пару мільйонів (навіть євро) не «купиш», а витрачати на українського футболіста дуже великі кошти перечить потенційному покупцю принципова стратегія розвитку клубу. Тепер цікавить інтрига в перспективі і розвитку конкуренції в поточному чемпіонаті.
Про конкретно цей матч, «Полісся» – «Оболонь», особливо говорити нічого. Впевнена і переконлива перемога житомирців. Краснопір забив черговий гол і ще більше зміцнив свою позицію у перегонах бомбардирів УПЛ.
«Епіцентр» – «Харків» – 1:2
Після нічиєї у цьому турі «Шахтаря» із «Зорею», «Харків» залишився єдиною командою в УПЛ, яка ще жодного разу у чемпіонаті не уклала мирової (це взагалі єдиний «нуль», що залишився у турнірній таблиці). І харків’яни були у лічених секундах матчу з «Епіцентром», щоб ця традиція нинішньої першості для них була порушена. Однак такому не дали статися кмітливі і технічні дії нападника гостей Себастьна Кастильо перед воротами «Епіцентру». Захисту господарів забракло уважності і щільності дій буквально наприкінці вже компенсованого часу матчу, що вартувало втраченого балу. Розконцентрованість останніх секунд матчу для «Епіцентру» вже стає неприємною традицією. Так само перед фінальним свистком вони втратили у попередньому турі перемогу над «Карпатами».
Асистував партнеру у вирішальну мить матчу правий захисник «Харкова» Ілля Крупський. Він, а також флангові півзахисники харків’ян – праворуч Рамік Гаджиєв та ліворуч Батон Забергджа – створювали оборонцям суперника постійний клопіт. А ось у центральному атакувальному вістрі «Харкова», в особах Ітодо і Яцика, ефективної гостроти бракує.
Переможна серія у чемпіонаті УПЛ у «Харкова» зросла до 6-ти матчів поспіль, наразі це найкращий показник серед усіх команд. «Епіцентр» навпаки – у 6-ти останніх турах першості не може виграти.
«Динамо» – «Кудрівка» – 3:1
Dzie? dobry (Джєнь добри). Так польською могли вітати вболівальники «Динамо» новий тренерський штаб команди на чолі з польським фахівцем Мацеєм Кендзьориком.
Хоча щодо його фаховості, уже як головного керманича, було практично нічого не відомо. Але й матч з «Кудрівкою», за об’єктивної нерівності «вагових категорій», коли – хоч з тренером, хоч і без нього – вимальовується результат, дати вичерпну відповідь на це питання переконливо не міг.
У цьому поєдинку все складалося загалом за стандартним сценарієм, ніяких особливих новацій із «польською начинкою» не було, очевидно просто за відсутності у згаданій зустрічі на неї будь-якої потреби. «Динамо», як «Динамо», «Кудрівка», як «Кудрівка». Гості, попри поразку, навіть по собі залишили непогане враження. Принаймні вони першими за підсумком матчу «розпечатали» голкіпера Георгія Бущана з моменту його повернення після арабо-житомирського круїзу до «Динамо».
«Чорноморець» – «Карпати» – 0:0
Головна подія цього поєдинку – вилучення на 5-й хвилині матчу у «Карпат» захисника Жана Педрозу. Одесит Пушкарьов смикнув оборонця львів’ян за труси, бразилець відповів боданням головою в груди супернику. Відповідно «труси» потягли на жовту картку, «бикування» – на червону. Дуже схоже, як Зідан з Матерацці. Тільки матч УПЛ «Чорноморець» – «Карпати» – це ближче до пародії на фінал ЧС-2026 Франція – Італія, а обом «героям» інциденту до Зідана та Матерацці – як з Одеси до Львова рачки і назад.
Цікава тенденція – третя червона картка у «Карпат» за останні кілька матчів – Ян Костенко, Назарій Русин, тепер Педрозу.
Вилучення уже в дебюті матчу «зламало» очікуваний сценарій протистояння – «Карпати», як фаворит, мали бути більше в атаці, «Чорноморець» – відповідати контрвипадами. Тепер все, за ідеєю, мало б бути навпаки, звичний «розклад карт» несподівано сплутався, причому для обох сторін. Таким чином, плани всі зламалися, а це призвело до гри без гостроти біля обох воріт: за 45 хвилин за ударами у площину – 0:0. В першій половині матчу обидві команди так і не призвичаїлися до нових реалій. Вийшло – одні не можуть, а інші – теж не можуть.
Перерва і поява на заміни нових гравців трохи оживили гру, але переважно рухом, а не моментами для взяття воріт. Поступово м’яч все частіше опинявся під контролем господарів, чому сприяв їхній чисельний «більшовизм». Фарина влучив з кута майданчика у стійку після переведення м’яча із протилежного флангу. Мба, просто перегнавши захисника «Карпат» Стецькова у спринті на 20 метрів, вибіг сам на сам з голкіпером «Карпат» Мисаком, але і тут ворота «вкопали не у тому місці», як потрібно було нападнику після його удару. Гості більше переймалися своєю обороною, сподіваючись на шанс або подарунок. Одесит Алефіренко такий щедрий подарунок зробив, віддавши м’яч перед своїми воротами юному форварду львів’янин Дєдову, який активно ввійшов у гру. В.о. голкіпера вчасно у порожніх вже воротах «Чорноморця» взяв на себе його півзахисник Хобе. На тому з миром й розійшлися.
«Верес» – «Колос» – 0:2
Дві команди, які хочуть, щонайменше, претендувати на роль міцного середняка. У матчі між собою у Рівному мали з’ясувати – хто із них міцніший. Міцнішим виявився «Колос».
У «Колоса», схоже, цього сезону склалася чітка градація результатів у турнірі – хто вище за ковалівців за показниками у турнірній таблиці («Шахтар», Динамо», «Карпати»), тим вони поступаються, хто нижче («Епіцентр», «Кудрівка») – перемагають. Тепер до останньої категорії для ковалівців потрапив «Верес». Така собі сувора субординація за статусом та принципом: «моя хата скраю-посередині». У цьому щось є, але головне, як таку стабільність команди оцінює керівництво клубу.
Гості з Ковалівки у цьому матчі з «Вересом» загалом контролювали ситуацію, методично відзначившись поразово у кожному таймі. Для рівнян це – 3-тя поразка поспіль.
«Лівий Берег» – ЛНЗ – 0:0
Загалом цей матч склався, як такий собі різновид футбольної «боротьби». Зусиль, штовханини і біганини вистачало, якихось продуманих дій і виконавської майстерності відчувався гострий дефіцит. Незрідка бажання не поступитися і не помилитися було помітно більше, ніж прагнення ризикнути заради перемоги. Тому – нічия.
Наразі ЛНЗ від свого «срібного» місця минулого сезону УПЛ уже відстало на 10 очок. Повторення «банкету» не передбачається. Для «Лівого Берега» мета – зачепитися за який хоч «берег» в УПЛ.
«Буковина» – «Кривбас» – 0:0
Дебют на чолі «Кривбаса» Олександра Петракова. Буквально – «з корабля на бал», на знайомство з командою мав пару днів. Мабуть, для тренерського дебюту в УПЛ атмосфера матчу була цілком прийнятною – просто, фізично і без зайвої фантазії. Команди почергово володіли ініціативою, але саме нестача технічної майстерності і тактичної вигадки не дозволяла створити щось більш-менш пристойне. Це все помножене на нуль і породило в підсумку – 0:0.
Роман СЛАВЕНКО