Десята частка шляху

3-й тур

Перший маленький ювілей турнірного шляху УПЛ-2023/2024 – зіграно 3 тури (щоправда, два матчі вже було перенесено і це ще «квіточки») – десяту частку із наміченої кількості турів чемпіонату. Ніби й небагато, але ще 9 таких відрізків і буде фініш. Настає помалу час, коли недбайливе ставлення до очкових здобутків буде все більше мати істотні наслідки. А перші 3 тури створили унікальну ситуацію, коли за набраними очками відразу 7(!) команд очолили турнірну таблицю першості. Але без втрат очок залишилося лише дві команди, які зіграли на матч менше – «Динамо» і «Олександрія».

16 серпня
«ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «КОЛОС» (Ковалівка) – 1:0 (1:0)
Гол: Хобленко (35).
«ВОРСКЛА» (Полтава) – «ОБОЛОНЬ» (Київ) – 2:0 (1:0)
Голи: Нестеренко (24), Кане (69).
17 серпня
«КАРПАТИ» (Львів) – «ДИНАМО» (Київ) – 1:3 (1:1)
Голи: Очеретько (1) – Піхальонок (23), Ванат (58), Ярмоленко (90+2 з пенальті).
«ЗОРЯ» (Луганськ) – «ОЛЕКСАНДРІЯ» – 1:2 (0:2)
Голи: Джордан (50) – Безерра (23), Ковалець (32).
«ПОЛІССЯ» (Житомир) – «ІНГУЛЕЦЬ» (Петрове) – 1:1 (0:1)
Голи: Назаренко (45+2) – Вілівальд (41).
18 серпня
«ВЕРЕС» (Рівне) – «КРИВБАС» (Кривий Ріг) – 0:2 (0:1)
Голи: Прінс (12), Стецьков (81 з пенальті).
ЛНЗ (Черкаси) – «РУХ» (Львів) – 3:1 (0:0)
Голи: Тілль (73), Г. Пасіч (82), Яшарі (90+6 з пенальті) – Квасниця (51).
«ЛІВИЙ БЕРЕГ» (Київ) – «ШАХТАР» (Донецьк) – 0:1 (0:0)
Гол: Сікан (63).

Однак, якщо придивитися до цієї великої лідируючої компанії, то й не побачимо якихось сенсаційних несподіванок. Помалу вимальовується коло тих, хто, вірогідно, буде претендувати на серйозні досягнення у нинішньому сезоні УПЛ. Тут чемпіон і призери останніх двох чемпіонатів часів війни – «Шахтар», «Динамо», «Кривбас», «Зоря». «Ворскла» (позаминулорічний учасник єврокубків) і «Олександрія» (бронзовий призер УПЛ-2018/2019 , вже старожили елітного дивізіону, які мають досвід підходів до вершин турнірної таблиці змагань. Нове обличчя нагорі – ЛНЗ. Але, враховуючи, фінансові внески у кадровий потенціал команди, які були ще у минулому сезоні і не припинялися у міжсезоння, це деж не має викликати якогось особливого здивування.
Далекий від думки, що вже «порішано», хто буде «ділити пиріг» чемпіонату-2024/2024, ясно ще вистачить турнірної дистанції для нових злетів і падінь, однак якась закономірність, нехай ще і хистка, але починає вимальовуватися.
До речі, а чи не можна те саме сказати і про підвал турнірної таблиці? У зоні перехідних матчів і вильоту з Прем’єр-ліги наразі перебувають «Інгулець», «Верес», «Оболонь» і «Лівий берег». Хтось, крім палких уболівальників цих команд, шокований такою ситуацією?
Добре, не будемо завчасно «гнати коней». Повернемося у поточний 3-й тур чемпіонату. З його переліку зустрічей варто, мабуть виділити три.
Враховуючи розгромну перемогу минулого туру львів’ян над чинним бронзовим призером чемпіонату «Кривбасом» і давню традицію протистоянь цих команд – «Карпати» – «Динамо».
Зважаючи на лідерські стартові зазіхання без втрат очок – «Зоря» – «Олександрія».
І зовсім позапланово, враховуючи перебіг матчу, який ледь не закінчився абсолютно непередбачуваним результатом – «Лівий берег» – «Шахтар».

«КАРПАТИ» – «ДИНАМО» – 1:3

Значимість цього матчу наочно і переконливо доводить одна непересічна обставина, яка засвідчила перемогу футболу ще до виходу футболістів двох команд на поле. Поєдинок третього туру УПЛ між «Карпатами» та «Динамо» зафіксував найбільшу кіль-кість вболівальників на матчі з сезону-2021/2022, який був останнім до повномасштабного вторгнення в Україну – 6300 глядачів,
Обидві команди мали виходити у доброму настрої на поле знаного львівського стадіона-ветерана «Україна»з огляду на сучасний стан речей. «Карпати» у минулому турі УПЛ розгромно обіграли бронзового призера минулого чемпіонату, учасника нинішнього єврокубку команду з амбіціями «Кривбас». «Динамо» успішно здолали шотландський «Глазго Рейнджерс» в кваліфікації Ліги чемпіонів. Переповнювали очікування цікавого футбольного дійства. Але початок захопив зненацька навіть львівських вболівальників, а головне новоспечений дует динамівських центральних захисників Михавко-Біловар. Забутий киянами в стартовій атмосфері півзахисник «Карпат» Олег Очеретько спокійно поцілив ворота з 10-ти метрів вже на 1-й хвилині зустрічі.
Такий швидкостріл, як не парадоксально це прозвучить, на мою думку, зіграв на користь «Динамо». Після непростого виїзду до Шотландії (а кому зараз легко?) і наступного євровипробування, підозрюю, могла бути спокуса провести матч у спокійному виваженому темпі, у розрахунку на перемогу, так звано, на класі. І тут тобі уже на 42-й секунді матчу закладають таку «бомбу» і ти уже «гориш» із самого початку. Чудовий стимул до самомобілізації. І, взагалі, гадаю, кияни мають подякувати львів’янам, що ті змусили провести весь матч у хорошому тонусі. Підтримка ігрової форми може згодиться напередодні матчу кваліфікації Ліги чемпіонів. Тим більше, як зізнався після матчу один із авторів голів киян Олександр Піхальонок: «Немає втоми. Сезон тільки розпочався». Як це різниться від постійних скарг у стані «Динамо» у подібній ситуації роз’їздів-переїздів рік тому, щоправда з вуст уже колишнього головного тренера киян. Теперішній просто здійснив кілька кадрових ротацій.
Такий стартовий конфуз примусив динамівців зарухатися не зволікаючи. На диво спокійно реагували карпатівці, коли майстер дальніх ударів той же невтомний Піхальонок раз за разом «пристрілював свою гармату» на підступах до карного майданчика. Воно і мало нарешті залетіти, нехай і втрутився в події рикошет.
Склалося враження, що «Карпати» були б цілком задоволені розписати мирову з «Динамо». Самовідданий захист, дякуючи і не точним діям гостей в завершенні атак, тримався до 58-ї хвилини. Проста, але швидка комбінація Шапаренко–Ванат вивела останнього сам на сам з голкіпером, що завершилося точним ударом в кут воріт.
І от коли від ейфорії супершвидкого голу і очкових здобутків на табло не залишилося й сліду, нарешті прокинулися і місцеві «леви». На 68-й хвилині мусив рятувати свою команду вже Георгій Бущан після близького удару бразильского новобранця «Карпат» Стеніо. Інтрига в матчі ще жила. І навіть на 81-й хвилині засяяла б новими фарбами, якби Денис Устименко забивав гол не з очевидного офсайду. А так вже у компенсований час Андрій Ярмоленко сам заробив (неохайно зіграв молодий Олександр Кемкін руками в ноги досвідченому супернику) і сам реалізував пенальті. Коли Ярмоленко виходить на 15–20 хвилин матчу, він «живчик» до фінального свистка. До слова, Андрій Ярмоленко забив 15-й поспіль м’яч із одинадцятиметрової позначки у чемпіонатах України. Більш тривалу гольову пенальтійську серію мав лише Васіл Гігіадзе, який грав за «Таврію» і «Кривбас» ще на початку 2000-х.
Загалом за це протистояння у Львові на позитив заслужили обоє із суперників, хоча, звичайно, і не без зауважень.

«ЗОРЯ» – «ОЛЕКСАНДРІЯ» – 1:2

Якщо б зважати в першу чергу тільки на цифри у турнірній таблиці, то цей поєдинок міг би претендувати на статус матчу туру – до очної зустрічі обидві команди пройшли стартовий відрізок чемпіонату без втрат і мали б з’ясувати чиї претензії на лідерство вагоміші. Тягар відповідальності за підсумок протистояння певною мірою вплинув на перебіг матчу. Він видався напруженим і бойовим, нехай і в боротьбі, якій часом бракувало видовищності. Значною мірою його результат встановився за рахунок індивідуальної майстерності. Обидві команди у міжсезоння змогли кадрово посилитися, але долю матчу визначили не новобранці. Спочатку виявив швидкість вбігання до карного майданчику і техніку удару олександрієць Безерра. А потім виконавський досвід і майстерність у пробитті штрафного удару продемонстрував його одноклубник і капітан Кирило Ковалець.
У другому таймі олександрійці намагалися грати за результатом. В «Зорі» відзначитися зміг лише Джордан, перестрибнувши всіх після подачі з кутового.
Успішність «Олександрії» в реалізації у першому таймі поєдинку, перевершило зворотню активність дій зорян у таймі другому. Готовність олександрівців до великих звершень, принаймні на даному етапі чемпіонату, має прояснити матч наступного туру проти чинного чемпіона УПЛ «Шахтаря».

«ЛІВИЙ БЕРЕГ» – «ШАХТАР» – 0:1

Цей матч за очікуваними передбаченнями міг розраховувати на побічну згадку про себе. З нулями у показниках здобутих очок і навіть забитих голів залишався в чемпіонаті після 3-го туру поодиноко дебютант УПЛ «Лівий берег», який мав пройти іспит від чинного чемпіона прем’єр-ліги «Шахтаря». Але не так сталося, як гадалося.
Поразку «Шахтаря» минулого туру з «Поліссям» можна було ще списати на збіг обставин, невезіння, ну, не наш день, трапляється. Але настав новий турнірний день, а ігровий стан «гірників» не став переконливішим, щоб не сказати навпаки. Тобто, якщо взяти до уваги формально-статистичний показник матчу, то у «Шахтаря» була істотна перевага і за ударами, і за володінням м’ячем. Не було у завершальних атакуючих діях переважно притаманних їм швидкості, впевненості і, як не дивно, майстерності виконання. Достатньо зазначити, що протягом всього матчу кіпер «Лівого берегу» не здійснив жодного рятуючого сейву.
Треба віддати належне і лівобережцям за грамотність і самовідданість в оборонних діях. А також намагання періодично спробувати свої сили в організації контратак.
Як виявилося єдиний і вирішальний гол гірникам вдалося забити у середині другого тайму після нарешті нестандартних і технічних дій, а саме Педрінью. Після його прострілу Данило Сікан на випередження спрямував м’яч у вже порожні ворота. Однак у цьому епізоді виникли сумніви щодо перебування форварда «Шахтаря» в офсайді. Навіть картинка ВАРу через обмеженість видимості всіх деталей епізоду не давала однозначної відповіді на це питання. Арбітри віддали перевагу атакуючій стороні.
Непереконлива, але перемога, стала подарунком «гірників» своєму тренеру Маріно Пушичу, якому у цей день виповнилося 53 роки.
Підсумовуючи досить невиразну, у першу чергу в реалізації, гру «Шахтаря», можна зробити припущення, що команда не вийшла ще на пік своєї форми, який, вірогідно, має припасти на початок виступу гірників у Лізі чемпіонів, основний етап якої стартує із 17-го вересня.

ІНШІ ЛІДЕРИ

«Верес» – «Кривбас» – 0:2 . У «Кривбаса» «крива дорога» нині результатів. Після несподіваного розгрому минулого туру у Львові, у Рівному прийшли успіхи з реалізацією. Крім турнірної ситуації в УПЛ, криворіжцям важливо було повернути впевненість після поразки в Лізі Європи. Вдало для цієї місії підвернувся «Верес», який «Кривбас» до цього в УПЛ перемагав 3-чі поспіль. 4-та перемога не забарилася, дякуючи кмітливості Прінса Аду на добиванні і реалізації пенальті Тимуром Стецьковим.
«ЛНЗ» – «Рух» – 3:1. До цього матчу кожна команда підійшли зі своїми питаннями і проблемами. У ЛНЗ ще триває процес награвання командних дій із численними новобранцями включно з головним тренером. Зокрема хороше враження своїм дебютом залишив нігерієць Френсіс Момо. У «Руха» наразі епідемія численних травм (сім кадрових втрат), яка позбавили керманича команди можливості дієво впливати замінами на перебіг матчу. Доки були сили в лідерів львівської команди, вони створювали гостроту, яку Ілля Квасниця на початку другого тайму реалізував у гол. А потім в ЛНЗ вихід згаданого Момо значно додав потужності і думки в діях черкасців, що і було успішно реалізовано на тлі знесилених суперників.
«Ворскла» – «Оболонь» – 2:0. «Ворсклі» треба було бути безжально битою у першому турі «Шахтарем», щоб потім здобути дві переконливі перемоги. Щоправда, суперники були не елітарні – «Лівий берег» і «Оболонь». В «Оболоні» явні негаразди з обороною, вони з відривом одноосібні «лідери» серед всіх за кількістю пропущених голів. Для полтавців ще один іспит міг бути наступного туру проти «Динамо», але цей матч перенесено через єврокубкові справи киян.

І НЕ ЛІДЕРИ

«Чорноморець» – «Колос» – 1:0. Загадкове визначення – тренер-фізрук. Так дехто, зокрема, називає теперішнього головного тренера «Чорноморця», який спеціалізується на екстрених викликах, Олександра Бабича. А може такий і треба, бо коли йдеться про порятунок, більше підходить ремісник, який сколотить з підручного матеріалу те, що здатне встояти, а не тренер-художник, після «творчого польоту»» якого потім дуже боляче падати. Таке бачили.
Бабич з «моряками» відсвяткував першу вікторію в чемпіонаті. Схема успіху, звичайно, не для естетів – забили, вистояли, витерпіли. Але в таблицю вписані перші 3 очки.
«Полісся» – «Інгулець» – 1:1. У «Полісся» бракує наразі потенціалу на звитягу у двох турах підряд. Після «Шахтаря» з «Інгульцем» не впорались.

Володимир СТАРИНСЬКИЙ