Фінал
Іспанські футбольні тореадори дотиснули у фіналі «аргентинського бичка», хоча насамкінець той і спробував і пободатися.
Фінальний матч чемпіонату світу-2026 між збірними Іспанії та Аргентини викликав неоднозначні загальні враження. З одного боку – абсолютна справедливість підсумку з безапеляційною перевагою однієї команди, іспанської, над іншою, аргентинською. З іншого – це був фінал, у якому практично було відсутнє справжнє ігрове протистояння двох суперників у боротьбі за головний трофей турніру. Коли інтрига вичерпувалася лише одним питанням – чи дотисне одна команда у своїй безперервній перевазі іншу, яка змогла протиставити лише відчайдушне відбивання, хоча й до часу досить організоване і вправне, від атак суперника. Хтось це називає: футбол проти антифутболу. Винятком стали лише кілька заключних хвилин екстратаймів, коли аргентинці, ввімкнувши знову стресовий стан перед загрозою неминучої катастрофи, спробували вчергове здійснити велике диво порятунку. Дива не сталося. Футбол справедливо переміг.
19 липня
ІСПАНІЯ – АРГЕНТИНА – 1:0. д. ч. (0:0, 1:0)
Гол: Торрес (106).
Вилучення: Фернандес (90+3, друга жовта картка).
ПЕРЕДІСТОРІЯ
На початку кілька статистичних показників і цікавих обставин, які передували фіналу Іспанія – Аргентина. У своїй історії ці збірні у матчах різного статусу зустрічалися 14 разів. І перед фіналом чемпіонату світу-2026 у взаєминах між командами склався абсолютний паритет – 6 перемог Іспанії, 2 нічиї, 6 перемог Аргентини.
Загалом 12-й раз у поєдинку за титул чемпіона світу зійшлися футбольні колективи з Європи та Південної Америки. Раніше у 8 випадках верх брали південноамериканці, у трьох – європейці.
Для Аргентини фінал став сьомим за час виступу на мундіалях. У попередніх в трьох із шести аргентинці здобували чемпіонський трофей (1978, 1986, 2022).
До вирішальної гри аргентинці підходили із 7 перемогами в 7 попередніх матчах ЧС-2026. Окрім Аргентини, лише Бразилія здобула 7 перемог в одному розіграші турніру (2002). 8 перемог на одній світовій першості ще не здобувала жодна збірна в історії.
Для Іспанії це був лише другий фінал чемпіонату світу в історії. Свій перший вирішальний матч на мундіалях іспанці провели у 2010 році на турнірі у ПАР. Тоді Іспанія зустрічалася з Нідерландами та здобула перемогу з рахунком 1:0 у додатковий час. Автором вирішального голу став Андрес Іньєста, який забив на 116-й хвилині.
Іспанія з виходом до фіналу ЧС-2026 з футболу продовжила власну серію без поразок до 37 матчів поспіль, що є повторенням абсолютного рекорду в історії світового футболу. Серія враховує результати як офіційних, так і товариських матчів, а також включає лише результати, зафіксовані за підсумками основного часу. Востаннє іспанці поступалися ще в березні 2024 року, коли програли Колумбії 0:1 у товариському матчі. Відтоді команда Луїса де ла Фуенте здобула 28 перемог та ще дев’ять ігор звела до нічиїх.
37 матчів без поразок – повторення історичного рекорду збірної Італії, яка мала аналогічну серію в період 2018–2021 років.
Також збірна Іспанії стала лише четвертою збірною в історії мундіалів, яка дісталася вирішального матчу, пропустивши лише один гол протягом усього турніру ( в 1/4 фіналу від Бельгії). Раніше такою надійністю в обороні відзначалися по одному разу на попередніх чемпіонатах команди Бразилії, Італії та Нідерланди. Перші двоє зрештою ставали чемпіонами.
Проте для Іспанії шлях до фіналу не був устелений трояндами. В 1/8 перемога над Португалією (1:0), в 1/4 – над Бельгією (2:1), в 1/2 над Францією – 2:0.
Ще складнішими, а точніше – драматичнішими, видалися кроки до головного матчу турніру для Аргентини: врятовані у плейоф на останніх секундах основного часу матчі проти Єгипту (3:2, 1/8 фіналу) та Англії (2:1, 1/2 фіналу), перемоги лише в екстра-таймах над Кабо-Верде (3:2, 1/16 фіналу) та Швейцарєю (3:1, 1/4 фіналу)
МАТЧ
Про фінальний матч ЧС-2026 у послідовно-хронологічному викладі, з деталями та обставинами.
Іспанці почали активніше. Щось нагадувало їхній півфінальний матч проти Франції, тільки навпаки. Уже тепер Іспанія більше володіла м’ячем, постійно шукаючи підступи до воріт, аргентинці ж, як у тому згаданому з французами матчі іспанці, діяли обачливо та організовано від оборони, шукаючи шанс у контратаці, але без участі свого лідера нічого вчинити путнього не вдавалося. За стартові 15 хвилин Ліонель Мессі лише одного разу торкнувся м’яча – під час розіграшу із центру поля. У підсумку перші півгодини гри минули без серйозної загрози для обох воріт. Простріли і навіси до карного майданчика іспанцями аргентинськими захисниками надійно переривалися, спроби швидких вибігань аргентинців впевнено нейтралізувалися оборонцями Іспанії. Запам’ятався лише удар із-за меж карного майданчика на 39 хвилині іспанця Мікеля Оярсабаля. Воротар Аргентини все бачив.
Любителям феєричного футбольного шоу, звичайно, потрібно було дивитися і насолоджуватися таким видовищем у футбольному водевілі за 3-тє місце ЧС-2026, а тут серйозна драматургія, за якою поважна публіка ділить головний світовий трофей.
Перший тайм залишив шукачів головної нагороди ЧС-2026 при своїх інтересах – 0:0. Статистика першої половини матчу Іспанія – Аргентина: володіння м’ячем – 65% – 35%, удари (у площину) – 3(2) – 0(0), кутові – 2-0, дотики м’яча у карному майданчику суперника – 7-0. Аргентина тотально «нульова».
У перерві подумалося: аргентинці чекають на звичний і успішний для себе сценарій останніх матчів мундіалю – пропустити першими, а потім перетворитися на грізного розлюченого монстра, який за лічені хвилини здатен рознести суперника вщент і святкувати бажаний тріумф. Це така у них вже запрограмована магія?
55 хвилина – нові атаки Іспанії, причому дві поспіль, в один дотик в карному майданчику, і лише вчасним втручанням в останню мить двічі рятують протягом хвилини ворота Аргентини її оборонці Ніколас Отаменді і Гонсало Монтіель.
Іспанці, схоже, нарешті вирішили, щось радикально змінити у цьому матчі, ініціатива і м’яч міцно у їхніх руках і ногах, а ще перевага над суперником у швидкість і навіть техніці. Стенограма іспанських дій – удар, кутовий, ще один кутовий Іспанії, ще удар Феррана Торреса головою з близької відстані, але у воротаря. Аргентина у глухій обороні. Мессі десь шифрується. Перерва на водопій, аргентинцям пауза потрібна значно більше.
Вода справді «охолодила» темп гри. Але недовго. Удар Педрі, удар Пау Кубарсі, удар Емеріка Лапорта, воротар Аргентини Еміліано Мартінес весь в трудах, але поки що посильних. Чинні чемпіони світу про атаку майже не думають, однак оборону тримають.
В компенсований до основного час стався якийсь гарячковий двосторонній імпульс. Спочатку швидка гостра флангова атака нарешті аргентинців, миттєва контратака іспанців. А увінчано все було черговою бездумною грубістю аргентинця Енцо Фернандеса, другою жовтою карткою і вилучення, що за наджорсткими діями аргентинців напрошувалося вже давно.
Екстратайми. Статистика Аргентини – все в нулях, за усіма показниками дій. Неймовірно. Іспанці теж за всіма даними були ближчими до успіху, але статистика перемоги не гарантує. Аргентинці встояли в основний час, проте зазнали кількісної втрати.
102-а хвилина – головою впритул не влучає у ворота «паличка-виручалочка» Іспанії Мікель Меріно, який приносив вже дві перемоги на ЧС-2026 після своїх виходів на заміну.
Початок 2 екстра-тайму, а з ним справедливість нарешті торжествувала. Ферран Торрес відкриває гольовий відлік на користь іспанців. Все дуже просто – навіс, скидка головою Ніко Вільямса і забутий Ферран розстріляв зблизька ворота.
Час Аргентини? Вони пішли вперед, мулили йти. Ще цілих майже 15 хвилин. Але іспанці не дають шансу, надійно діючи в захисті і технічно тримаючи м’яч. Проте аргентинці нарешті активізувалися, а чому знову тільки після пропущеного голу, потрібен був стрес?
Стресовий стан у людини у деяких випадках – це коли нерви не доносять до головного мозку реальної інформації про стан, і вона вже не відчуває болю, втоми, виснаження. Але так не може тривати довго, бо настає агонія, яка завершує усе. Так саме й сталося зі збірною Аргентини.
З’явився у грі на лічені заключні хвилини Ліонель Мессі – подає, спробує завдати удару сам, намагається вести, схожу на атакувальну, гру. Перший удар аргентинської команди стався тільки на 118-й хвилині, яким Ліонель Мессі лише відправив у нокдаун Меріно.
Черговий простріл від Ліонеля – рятує захисник іспанців на кутовий, ще кутовий від Мессі. На якусь мить, здавалося, що для аргентинців може відкритися чарівне вікно дивовижного порятунку. Після розіграшу кутового аргентинець Джуліано Сімеоне з 12 метрів б’є вище воріт. Це був шанс. Він був останнім. Але місія була нездійсненна. Не могла мати порятунок команда, яка за 118 хвилин матчу жодного разу не завдала удару у бік воріт суперника.
Це була б кричуща несправедливість, тотальне плюндрування законів і природи гри у футбол. Кажуть, що футбольні боги існують, вони такого ніяк не могли припустити. Торжествувала абсолютна справедливість – збірна Іспанії чемпіон світу-2026 з футболу. Заслужено.
ПІСЛЯМОВА
– Збірна Іспанії завдяки перемозі над збірною Аргентини у фіналі ЧС-2026 здобула не лише вдруге в своїй історії титул чемпіона світу, а й 7-й міжнародний трофей. Тепер в активі Іспанії 4 перемоги на чемпіонатах Європи, 2 – на чемпіонатах світу та 1 – в Лізі націй.
– Іспанія встановила історичний рекорд збірних за найдовшою серією без поразок у футболі. Після перемоги у фіналі ЧС-2026 над Аргентиною іспанська збірна подовжила свою безпрограшну серію в ігровий час до 38 матчів. Під час своєї рекордної серії без поразок Іспанія виграла Євро-2024, а тепер додала і титул чемпіона світу-2026.
– Найкращим гравцем фінального матчу ЧС-2026 визнано нападника збірної Іспанії Феррана Торреса. Він вийшов на заміну на 62-й хвилині замість Мікеля Оярсабаля та забив єдиний переможний гол на 106-й хвилині в екстратаймі, який приніс Іспанії титул чемпіонів світу.
– Іспанія увійшла в історію як перша команда, що випустила одночасно двох підлітків (до 19 років) у старті на фінал мундіалю. У день фіналу чемпіонату світу з футболу між Іспанією та Аргентиною іспанським футболістам Ламіну Ямалю було 19 років і 6 днів, а Пау Кубарсі – 19 років і 178 днів. Випереджають за юним віком у фіналах іспанців лише 18-річний Джузеппе Бергомі з Італії (1982) та
17-річний бразилець Пеле (1958).
– Аргентинський воротар Еміліано Мартінес працював майже без перепочинку у матчі проти Іспанії, встановивши новий абсолютний рекорд для фінальних поєдинків чемпіонатів світу – 11 сейвів у фіналі. Він перевершив досягнення Клаудіо Таффарела (Бразилія) та Джанлукі Пальюкі (Італія) (по 8 сейвів).
– Не можна, насамкінець, не згадати про досягнення Ліонеля Мессі. Мессі у віці 39 років і 25 днів став найвіковішим польовим гравцем в історії фіналів ЧС, побивши рекорд шведа Гуннара Грена. У фіналі чемпіонату світу 1958 року проти Бразилії Грен зіграв у віці 37 років і 241 день.
Також Лео став другим гравцем в історії після бразильця Кафу, який зіграв у 3 фіналах ЧС (2014, 2022, 2026).
Попри невдачу у фіналі командну і особисту, велично на тлі вирішального матчу виглядають грандіозні надбання і досягнення феноменальної футбольної персони Ліонеля Мессі. Для нього цей матч був символічним прощанням з мундіалем, мабуть, зі збірною, можливо, і з футболом взагалі.
Загалом за Ліонеля Мессі, який поразкою закінчив свій висуп на світовому форумі, не прикро і без журби. Жаліти можна того, хто чогось, маючи нагоду, не досягнув, чи щось суттєве втратив на шляху. Мессі досягнув всього, у нього втрат вже не буває. У 39 років Ліонель Мессі продемонстрував те, що протирічить людській природі і буттю. Це неможливо оцінити, бо те, що він сотворив – це просто неможливе. Поза межами розуміння. Це називається – Легенда.
Роман СЛАВЕНКО