У ніч з 3 на 4 червня розпочинається вирішальна серія НБА між «Сан-Антоніо Сперс» та «Нью-Йорк Нікс». Це вже тринадцяте протистояння цих команд у фіналі ліги, причому інтервал у 27 років між їхніми останніми зустрічами є другим за тривалістю в історії НБА, програючи лише 58-річній паузі між матчами «Бостон Селтікс» та «Голден Стейт Ворріорз», що відбулися в 1964 та 2022 роках відповідно.
«Сперс» та «Нікс» зійшлися у фінальній серії НБА у 1999 році, коли під проводом Тіма Данкана «Сан-Антоніо» здобув перемогу з підсумком 4:1. Для франшизи й самого Данкана це був дебютний чемпіонський титул — згодом їх стане ще чотири. Останній трофей клуб виборов у 2014 році, коли у фіналі з рахунком 4:1 переміг «Маямі Хіт», що стало останнім випадком участі «Сперс» у вирішальних матчах ліги.
Здається, з того часу минуло чимало років, але ці моменти нічого не порівняти зі стражданнями прихильників «Нью-Йорк Нікс». За цей період виросли цілі покоління фанатів, які не бачили перемог своєї команди, адже їхній другий і останній титул був отриманий ще у 1973 році, коли «Нікс» у фіналі перемогли «Лос-Анджелес Лейкерс» із загальним рахунком 4:1. Востаннє «Нікс» грали у фіналі також у 1999 році, де стали першими в історії, хто з восьмого місця вийшов до вирішальної серії, однак тоді вони лишилися лише спостерігачами становлення династії «Сан-Антоніо» під керівництвом Данкана.
У цьому випадку можна помітити певну паралель із нинішнім фіналом. Якщо колись Данкан був висхідною зіркою ліги, що прагнула першої нагороди та загального визнання, то сьогодні ця роль належить Віктору Вембаньямі — молодому франузькому феномену. Чи вдасться йому привести «Сперс» до тріумфу та започаткувати нову епоху для команди, покаже час, а саме — впродовж цього місяця, адже серія триватиме від чотирьох до семи матчів.
### «Сперс» і «Нікс» мають власні сильні сторони, але хто скористається ними ефективніше?
Обидва колективи підходять до виборюваної корони з впевненістю в своїх силах. «Нікс» після непростого початку плейоф, де двічі програли з мінімальним відставанням від «Атланти Гоукс», розігналися та більше не знали поразок. Нью-йоркці виграли наступні одинадцять поєдинків, оформивши «свіп» у серіях проти «Філадельфії Севенті Сіксерс» та «Клівленд Кавальєрс», і не збираються спинятися.
Водночас «Сперс» у фіналі Західної конференції вибили чинного чемпіона — «Оклахому-Сіті Тандер», яка вважалася основним претендентом на титул. Ця серія виявилася надзвичайно різноманітною й непередбачуваною, тож логічним виявилося виграш у семи матчах. Водночас перемога підняла «Сан-Антоніо» до статусу фаворита у фіналі.
Однак постає центральне питання: чи вистачить міцності молодому складу під керівництвом Мітча Джонсона на ще одну виснажливу тривалу серію? «Сперс» вже пережили деякі травми у плейоф, які впливали на їхню гру. Без Вембаньями команді не вдавалось впоратися навіть із більш скромним «Портленд Трейл Блейзерс». У матчах із «Оклахомою» серйозні проблеми завдавали травми ключових виконавців — Де’Аарона Фокса та Ділана Харпера. Хоч зараз команда підходить до протистояння з «Нікс» без втрат, подальший розвиток ситуації неясний. Відсутність хоч одного лідера істотно ускладнить завдання, адже серія з «Оклахомою» показала, що резервісти не змогли витягнути складні моменти.
На противагу цьому «Нікс» отримали значний час для підготовки, завдяки «свіпу» у протистоянні з «Клівленд Кавальєрс», що може стати перевагою у системі відновлення сил. Ця обставина важлива, особливо враховуючи потужну лаву запасних, які демонстрували якісну гру на Сході. Зокрема:
– Д’Юс Макбрайд і Лендрі Шамет можуть проявити себе у ключові моменти;
– Мітчелл Робінсон може взяти під контроль важливі підбирання.
Проте щодо Робінсона залишаються питання, оскільки напередодні серії він отримав перелом мізинця. Центровий сповнений бажання брати участь у грі, але ступінь його готовності поки не відомий.
### Як протистояти Вембаньямі та Брансону?
На думку тренерських штабів, одним із визначальних завдань стане нейтралізація ключових гравців опонента. Показовим орієнтиром може слугувати серія «Сперс» з «Оклахомою», де «Сан-Антоніо» протистояли команді з видатним захисником – Шаєм Гілджесом-Александером. Хоч він і набирав очки, але зусиллями Касла й Васселла його вдалося обмежити, ставлячи в складні умови та знижуючи ефективність атак «Тандер».
У протистоянні із «Нікс» «Сперс» мають виконати аналогічне завдання стосовно Джейлена Брансона, який показав блискучу гру в плейоф Східної конференції.
Щодо Вембаньями, то у першому матчі проти «Оклахоми» він блиснув, набравши 41 очко, мотивований церемонією нагородження MVP сезону, викликаною досягненнями Гілджеса-Александера. Однак згодом Віктор залишався корисним, але не демонстрував таких вражаючих показників, оскільки боровся з фізично міцним Айзеєю Гартенштайном. У складі «Нікс» є також Карл-Ентоні Таунс і Мітчелл Робінсон, які здатні нав’язати щільний фізичний захист.
### Розмаїття стилів «Нікс» і вирішальні ролі Таунса та Харпера
Обмежити гравців суперника — це лише половина успіху; для перемоги необхідно набирати бали. За цим показником перевагу має «Нью-Йорк», який демонструє приголомшливу ефективність у нападі:
– Влучність кидків становить 59,2% — це найвищий результат в історії плейоф НБА.
– Вдалими виявляються 40% кидків з-за дуги.
Хоч фактор відсутності найсильнішого захисту на Сході у суперників може впливати на ці цифри, досягнення «Нікс» неможна применшувати. Команда Майкла Брауна відзначається різноманітністю атакувальних схем.
Варіанти побудови гри включають:
1. Віддачу м’яча Джейлену Брансону, здатному самотужки вирішити долю зустрічі, хоча це не завжди спрацьовує.
2. Орієнтацію на Таунса, котрий може виконати як дальній кидок, так і жорстку боротьбу у фарбі, чи слугувати відволікаючим чинником, звільняючи партнерів для влучних атак.
Це особливо важливо у протистоянні з Вембаньямою, який контролює зону під кошиком. Вихід за фарбу — це ризик блок-шотів від француза. Відтак використання Таунса для відтягування Вембаньями може стати ключем до успіху.
Також слід не забувати про вагомий внесок Анунобі, Макбрайда, Шемета, Харта та інших виконавців, здатних брати на себе відповідальність і вирішувати епізоди у випадках, коли лідери гірше себе почувають. Згаданий Анунобі відіграв вирішальну роль у головному матчі сезону між цими колективами: 28 очок англійця допомогли «Нікс» здійснити камбек і перемогти з рахунком 124:113, що стало першим трофеєм команди у цьому сезоні.
«Сперс» на перший погляд виглядають більш зосередженими й залежними від Вембаньями, а також від Фокса, без якого спостерігалися проблеми з організацією гри, що виливалося у численні втрати м’яча на прикладі Касла в серії з «Оклахомою». Проте в Джонсона є виконавець, який може взяти на себе відповідальність у ключовий момент — Ділан Гарпер. Його вже не можна вважати дебютантом, адже він демонструє стабільно високу гру та відчуває себе впевнено у «клатчі» — ситуаціях, що часто визначають результати матчів.
### Чи чекає нас повторення фіналу 1999 року?
Ми розглянули лідерів і представників другого плану, які можуть вийти на авансцену, але перед нами фінал НБА — серія до чотирьох перемог. Як показала фінальна серія Західної конференції між «Сан-Антоніо» та «Оклахомою», у змаганні рівних суперників кожен матч може бути унікальним та непередбачуваним, а долю виграшу нерідко вирішують дрібниці.
Саме це робить баскетбол таким захопливим. Серія між «Сперс» і «Нікс» може повторити цю динаміку, і прогнозувати її підсумок не просте завдання. Цілком можливо, що як і 27 років тому, ці змагання стануть стартом нової династії «Сан-Антоніо», уже під проводом Вембаньями, а можливо — нарешті завершать багаторічні труднощі фанатів «Нікс».