Олімпійські змагання в Італії завершено — старт, до якого спортсмени готувалися протягом чотирьох років, увійшов у історію як окремий розділ біатлону, а результати кожного учасника стали частиною спортивного літопису.

Після майже двотижневої перерви розпочинається фінальний триместр нинішнього сезону. На сонячному Антгольці атлети знову вийдуть на трасу, а вже незабаром їм доведеться подолати знамениту та надскладну «Контіолахтську стіну» у Фінляндії. Саме там розпочнеться втілення нових амбітних та вагомих мрій у реальність.

Біатлонний стадіон у Контіолахті розташований за 15 км на північ від міста Йоенсуу, на висоті 120 метрів над рівнем моря. Висота траси коливається від 88 до 128 метрів.

Саме тут відбудуться перші старти спортсменів після головного змагального етапу, що проходив раз на чотири роки.


Жіночі виступи

Володарка жовтої бібу — Лу Жанмонно — впевнено тримала під контролем своє хвилювання. Незважаючи на те, що француженка так і не здобула індивідуальне золото, вона піднімалася на вершину олімпійського п’єдесталу в обох командних естафетах: змішаній і класичній. Окрім цього, Лу здобула срібло у класичній індивідуальній гонці світового біатлону та бронзу у спринті. Вона впевнено лідирує у загальному заліку, випереджаючи найближчу конкурентку на 202 очки, проте перевага не дає їй права на розслаблення.

Чудовий виступ показала також інша представниця Франції — Жулья Сімон, яка вкотре продемонструвала свій клас і вміння тримати форму на головних стартах сезону. Вона перемогла в заключній гонці перед змаганнями в Антгольці, що свідчить про пікові кондиції.

Основні досягнення Жульї Сімон:

  1. Тріумф у змішаній естафеті, де вона була фінішеркою збірної.
  2. Перший особистий титул олімпійської чемпіонки в індивідуальній гонці.
  3. Перемога у класичній жіночій естафеті в статусі фінішерки з ідеальним проходженням вогневих рубежів та швидкістю.
  4. Срібна медаль у масстарті.
  5. Присвоєння звання найкращої спортсменки Олімпіади.

Надалі на продовження її успіхів очікують уже в нинішньому тижні.

Цікавим відкриттям стала молода зірка французького біатлону — Осеан Мішлон, визнана найкращою молодою спортсменкою минулого сезону. Вона ледь не не потрапила до основної олімпійської команди, однак зрештою увійшла до складу. Першим її стартом став спринт, де несподівано вона виборола срібло, поступившись лише сильній норвежці, хоча довгий час лідирувала. Цей успіх надав їй можливість взяти участь у золоту естафету французьких жінок. У фінальній гонці сезону, масстарті, Осеан втілила мрію, здобувши перше особисте золото завдяки потужному лижному ходу та напруженій боротьбі.

Інші француженки, зокрема Каміль Бене та Жустін Бреза-Буше, виступили менш успішно. Хоч Каміль здобула золото в командній естафеті, Жустін не потрапила до четверки естафетної збірної та не змогла захистити титул чемпіонки у масстарті 2022 року. Її найкращим результатом стало 27-ме місце в масстарті, а гонку переслідування вона пропустила, посівши 62-ге місце у спринті. Чи покращать вони результати — покаже час.

Італійка Доротея Вірер завершила професійну кар’єру, так і не зумівши піднятися на найвищу сходинку олімпійського п’єдесталу, але здобула срібло у змішаній естафеті.

Її співвітчизниця Ліза Віттоцці досягла омріяного особистого успіху. Після подіуму в естафеті вона завдала блискучого удару в персьюті, вибивши усі 20 мішеней і ставши олімпійською чемпіонкою в цій дисципліні — це перше особисте золото італійки та її дебютна медаль найвищого ґатунку. Зараз вона займає 7-е місце у загальному заліку з можливістю піднятися вище.

Володарка Великого кришталевого глобуса сезону 2024/2025 німкеня Франциска Пройс так і не реалізувала свій потенціал на Іграх. Її єдиним досягненням у Антгольці стало бронзове срібло в змішаній естафеті. Напередодні масстарту вона оголосила про завершення спортивної кар’єри.

Інші німецькі біатлоністки провели не найвдаліший турнір: Ванесса Фойґт здобула бронзу змішаної естафети та повторила свій найкращий особистий результат, ставши 4-ю в індивідуальній гонці. Вона також фінішувала 7-ю у масстарті. Юлія Танхаймер показала відносно успішні гонки, а Селіна Гротіан відзначилася невдалими виступами. Яніна Хеттіх-Вальц пропустила спринт і персьют, але брала участь у класичній естафеті, в якій німкені посіли 4-те місце. Очікуємо нових лідерів збірної та стабільних результатів.

Шведки не мали помітних індивідуальних перемог, проте Анна Магнуссон, сестри Еберг та Лінн Перссон (Гестблом) вибороли срібло у класичній естафеті. Магнуссон майже зуміла втримати 2-ге місце у масстарті, але суперниці були сильнішими на дистанції.

Ці шведські біатлоністки мають реальні шанси боротися за титул сезону, адже очковий розрив ще не зашкодить інтризі.

Для норвезьких вболівальників виступи їх атлеток стали приводом для задоволення. Зокрема, 22-річна Марен Кіркейде здобула олімпійське золото у спринті, демонструючи яскраве останнє коло, і стала срібною призеркою у персьюті. У складі збірної Марен, разом із Мартією Крокстад Йохансен, Юні Арнеклеїв та Каролін Кноттен, посіла 3-тє місце в естафеті. Інгрід Тандреволд увійшла до топ-10 у спринті завдяки сильному лижному ходу.

Особливу увагу привернуть фінські спортсменки, господарки змагань. Суві Мінккінен, яка цілий сезон очолювала загальний залік та нині є найближчою конкуренткою Лу Жанмонно, взяла бронзу в персьюті. Вона вписала історію для Фінляндії, здійснивши те, що раніше не вдалося Кайсі Мякяряйнен.

Неочікувані сюрпризи перед Олімпіадою стали реальністю: молода болгарка Лора Христова виборола бронзу в індивідуальній гонці, а чешка Тереза Воборнікова, яка лідирувала після останньої стрільби в масстарті, фінішувала третьою. Обидві дебютували на п’єдесталі особистих змагань і надалі будуть цікавими фігурами.

Очікуємо на нові несподіванки та повернення інтриги у боротьбі за головний трофей сезону.


Чоловічі перегони

Сезон прогнозував головне протистояння між французькими та норвезькими біатлоністами.

Ерік Перро, який раніше змінив Томмазо Джакомеля на позиції лідера загального заліку, на Іграх не здобув особистого золота, хоча виступав у обох командних естафетах (змішаній і класичній чоловічій). Його головним особистим досягненням стало срібло у класичній гонці.

Кантен Фійон-Має, партнери по команді Перро, продовжив свою домінацію на Олімпіаді, перемігши у спринті, здобувши золоті медалі в обох естафетах та бравши бронзу в масстарті. Він став найтитулованішим біатлоністом Зимових ігор, обігнавши Мартена Фуркада, а також був визнаний найкращим спортсменом Олімпіади, подібно до Жульї Сімон у жіночій категорії.

Іншим сильним французом став Емільєн Жаклен, який боровся за перемогу в персьюті, але здобув бронзову медаль. Він також допоміг команді повернутися до боротьби на другому етапі класичної естафети.

Норвежець Стурла Легрейд, після кількох безпідсумкових етапів Кубка світу, зайняв місце на подіумі в кожній особистій гонці Олімпіади, здобувши дві срібні та дві бронзові медалі, хоча перемогти не зміг.

Першу індивідуальну золотую омрію символічно здобув екслідер загального заліку Йохан-Олав Ботн. Через пропуски він не зберіг лідерство, але індивідуальне золото стало його найвищим досягненням на дебютних Іграх.

Ветле-Шостад Крістіансен, якому пророкували велике майбутнє, отримав срібло у спринті.

Йоханнес Дале-Шевдаль, відомий нестабільністю на вогневих рубежах, компенсував це потужним лижним ходом і став чемпіоном у масстарті — своєму дебютному великих успіху на такому рівні. Хоча він не потрапив в естафету, де Норвегія посіла друге місце, він ефектно завершив олімпійські старти.

Італієць Томмазо Джакомель виграв срібло у змішаній естафеті, але далі здоров’я підвело спортсмена, і він був змушений пропустити наступні гонки.

Шведський біатлон прорвався в боротьбу з двома лідерами сезону завдяки Мартіну Понсілуомі. Зазвичай стрільба заважала йому на високих результатах, але на Іграх у Антгольці він забув про це, показавши лише одну незачинену мішень і здобувши золото в персьюті. Для Мартіна це перший олімпійський титул — з трьох кар’єрних перемог дві принесла йому золоту медаль чемпіона світу та Олімпійського чемпіона.

Себастьян Самуельссон, який претендував на індивідуальні медалі, зазнав невдач через проблеми зі стрільбою і помірну швидкість. З огляду на достроковий фініш Джакомеля, саме він став найближчим конкурентом Еріка Перро в боротьбі за головний кубок сезону. Наразі відстань між ними 166 очок на користь француза, що обіцяє гостру боротьбу.

Шведська збірна, чинні чемпіони світу в класичній естафеті 2023 року, здобула бронзові нагороди в командних змаганнях.

Німці не змогли потрапити на подіум у індивідуальних дисциплінах, проте Юстус Штрелов і Філіпп Наврат у парі з товаришами зібрали бронзу у змішаній естафеті.

Філіпп Хорн мав унікальний шанс здобути єдину індивідуальну нагороду для Німеччини в Антгольці: у масстарті, після проходження штрафного кола, він йшов третім, але у підсумку не витримав конкуренції з Кантеном Фійон-Має і посів четверте місце.

Спостерігаємо за розвитком подій і чекаємо неочікуваних поворотів у Фінляндії.


Українська збірна

Олімпійські змагання в Антгольці не принесли українським біатлоністам медалей.

Найвищий індивідуальний результат серед жінок — 17-те місце Олександри Меркушиної в індивідуальній гонці. Вона якісно відпрацювала перші три вогневі рубежі, схибивши лише на стоячій стрільбі, що додало хвилину штрафу. Олександра пройшла до персьюту завдяки хорошому спринту, але посіла 42-гу та 48-му позиції у цих гонках, через що не кваліфікувалася в масстарт. Наступний етап у Контіолахті вона пропустить на користь участі в юніорському чемпіонаті світу, а її місце займе старша сестра Анастасія.

Христина Дмитренко також провела пристойну індивідуальну гонку, посівши 18-те місце з однією незакритою мішенню. Однак у спринті вона була лише 54-ю, хоч відбігла гонку переслідування, де фінішувала 45-ю. Масстарт їй не підкорився. Варто зазначити, що вперше в історії українська жіноча збірна не мала жодної спортсменки в масстарті.

Юлія Джима провела невдалу Олімпіаду, найкращий результат — 24-та позиція у спринті.

Дарина Чалик виступила в двох гонках: індивідуальній та класичній естафеті, де команда посіла 9-те місце.

Олена Городна брала участь у змішаній естафеті та спринті: збірна зайняла 8-ме місце у змішаній естафеті, а Олена у спринті посіла 76-те місце, не кваліфікувавшись далі.

Українська команда сподівається на кращі результати в майбутніх естафетах.

Серед чоловіків лідери команди Дмитро Підручний і Віталій Мандзин провели досить гарні старти на Олімпіаді, обидва вийшли у масстарт. Найкращим виступом Дмитра було 17-те місце в масстарті, Віталій же фінішував у топ-10. Для дебютанта це значне досягнення.

Антон Дудченко та Тарас Лесюк після Італії продовжать сезон на рівні Кубка IBU. Їх замінять Богдан Цимбал та Артем Тищенко.

Українські вболівальники сподіваються на успішні виступи команди та поліпшення позицій у естафетах.


Розклад Кубка світу в Контіолахті (Фінляндія)

  • 5 березня 2026 (четвер)

    • 18:05 — Індивідуальна гонка, 15 км (жінки)
  • 6 березня 2026 (п’ятниця)

    • 17:10 — Індивідуальна гонка, 20 км (чоловіки)
  • 7 березня 2026 (субота)

    • 14:40 — Масстарт, 12,5 км (жінки)
    • 16:40 — Естафета, 4х7,5 км (чоловіки)
  • 8 березня 2026 (неділя)
    • 14:30 — Естафета, 4х6 км (жінки)
    • 17:55 — Масстарт, 15 км (чоловіки)

Автор: Євгенія Антонова