Дивізіон А. Група 1
Поки в цей же час, в іншій точці Європи збірні Албанії та Грузії вирішували хто із оних очолить нашу групу (хто б міг подумати про таке), команди Чехії і України мали назвати, хто із них на третині турнірного шляху опиниться в аутсайдерах (теж, хто міг би подумати).
10 вересня
ЧЕХІЯ –УКРАЇНА – 3:2 (2:1).
Голи: Шульц (21, 45+2), Соучек (80 з пенальті) – Ванат (37), Судаков (84).
Цей матч, хоча був лише другим у груповому турнірі Ліги націй, мав серйозне турнірне підгрунтя. Обидві збірні поступилися у стартових матчах, ще одна невдача ставила не тільки під серйозні сумніви перспективу підвищення у статусі Ліги націй, а й породжувала уже й реальну небезпеку у пониженні цього статусу. До речі, напередодні нинішньої Ліги націй, саме збірні України та Чехії називалися головними претендентами до виходу в елітний дивізіон змагань – Лігу націй А.
ПЕРЕД МАТЧЕМ
Перший орієнтир щодо змін у стані збірної України, в порівнянні з попереднім матчем, звичайно, стосувався кадрового питання. Варто зазначити, що стартовий склад нашої команди зазнав істотних змін. На воротах, зрозуміло, стабільно – Анатолій Трубін. У захисті замість Юхима Коноплі з перших хвилин з’явився Олександр Тимчик. А в інших лініях український склад зазнав кардинальних змін, змінився майже повністю. Із тих, хто починав в основі з Албанією, залишився лише в півзахисті Микола Шапаренко. Натомість, на відміну від попереднього поєдинку, в гру зі стартовим свистком тепер ввійшли: Тарас Степаненко – в опорній зоні, в центрі півзахисту – Олександр Зінченко до Шапаренка, лівий вінгер – Михайло Мудрик, правий – Андрій Ярмоленко, на вістрі атаки – Владислав Ванат. Тобто склад оновлено більш ніж наполовину. Це сюрприз!
До речі, у Чехії теж суттєві кадрові зміни, порівнюючи з грузинським матчем. Цікаво, хто виграє від таких метаморфоз?
СТИХІЯ І СУМБУР
Насправді це був матч двох рівних команд – дуже містке і влучне визначення. Це не можна сприймати як комплімент, бо, ймовірніше, грали дві команди, які з’ясовували, хто більше вартий опуститися в Лізі С, бо ще точно обидві не готові грати в елітному дивізіоні. Але, попри свою стихійність, поєдинок сприймався веселіше ніж попередній України з Албанією. Хоча й в матчі сум’яття, сумбур і помилки превалювали над комбінаційними діями з технічним виконанням, весь цей «присмачений» солідною дозою самовіддачі та емоцій чесько-український футбольний продукт виглядав явно привабливіше, ніж попередній «прісний» українсько-албанський.
Із самого початку поєдинку команди ніби зазначили, що надійна гра в обороні це не є їхня чеснота. Щоправда, і в нападі ні в тих, ні в інших особливо цікавого тривалий час нічого не з’являлось. Щоб потішити публіку, гравці за таких обставин почали один одному робити подарунки. Спочатку чехи віддали м’яч Ванату біля своїх воріт. Той закрив очі, вдарив, влучив у захисника. А потім Шапаренко на блюдечку підніс м’яч Вацлаву Черни, якому вистачило техніки і думки переадресувати м’яч партнеру, на порожні фактично ворота.
Варто було Шапаренку видати націлену передачу на ворота, як Ванат легко випередив повільних чеських захисників, спрямувавши м’яч головою з близької відстані у ціль.
Захисники збірної України вчергове не розібралися після звичайного закидання м’яча в боротьбу в центрі карного майданчика, Степаненко невдало скинув м’яч на Павела Шульца, той вдячно забив свій другий гол у матчі.
У перерві очікувалися заміни в українській команді. Низка футболістів випадала з гри. Обійшлись без замін, як завжди.
По перерві чехи перейшли на гру від оборони і свого щасливого випадку дочекалися. Через влучання в руку Миколі Матвієнку суддя призначив досить суперечливий пенальті. Але знову це сталось з Матвієнко, що ж він такий невезучий.
Зусиллями гравців нашої збірної, які таки з’явилися на футбольному полі, команда повернулася у гру. Георгій Судаков після націленої передачі випередив для удару головою знову неповоротких чеських захисників.
Останні хвилини збірна України насідала на ворота суперників. Нічия, мабуть, був би справедливий підсумковий результат, якби тільки Ванат і Мудрик влучили у ворота, а Піхальонок і Судаков не влучили у воротаря.
Ось такими були головні події у цьому дещо сумбурно-стихійному протистоянні, яке ми на жаль програли. Але і цей жаль можна повернути в майбутньому на користь, якщо зробити висновки і визначитись із завданням.
Тут варто повернутися до кадрового питання. Якщо такі кардинальні зміни, що були здійснені у порівнянні з попереднім матчем, не були спонтанними чи просто емоціями, то можна говорити про певні наслідки. Не конкретизуючи зараз поіменно, цей експеримент показав, що деяким футболістам з віком уже важко швидко і безпомилково виконувати необхідні дії. Що гравці, які у своїх клубах, навіть топових, не мають постійної ігрової практики, вони неминуче втрачають в ефективності своєї гри. Якщо орієнтуватися на минулі особисті звитяги одних, не зважаючи на сучасні інших, то це, в найкращому випадку, тупцювання на місці, а то й деградація.
Цей матч, як і попередній, можна розглядати ніби своєрідна заготовка з якої можна зліпити щось вартісне, вилучивши зайве, додаючи необхідне. Якщо це робити і робити вміло. Якщо не робити, то толку не буде.Чесно кажучи, є сумніви про наявність і спроможність у нас такого майстра. Але варто набратися трохи терпіння. Вже за місяць у цій же Лізі націй у матчах проти Грузії і знову Чехії багато що проясниться.
Володимир СТАРИНСЬКИЙ
Конкуренти
Суперники збірної України по груповому турніру Ліги націй, команди Албанії та Грузії після першого туру опинилися в лідерах нашого турніру. Хоча перед початком змагань на фаворитів групи більше «сватали» саме українців і чехів.
7 вересня
ГРУЗІЯ – ЧЕХІЯ – 4:1 (1:0)
Голи: Кварцхелія (33 з пенальті), Чакветадзе (53), Мікаутадзе (63), Кочорашвілі (66) – Калвах (80).
10 вересня
АЛБАНІЯ – ГРУЗІЯ – 0:1 (0:0)
Гол: Кочорашвілі (71).
Але, попри прогнози, збірна Албанії, як саме, на жаль, ми добре знаємо, перемогла команду України, а грузини, хоч і вдома, але досить несподівано обіграли з розгромним рахунком чеську збірну.
Збірна Грузії після хорошого виступу на дебютному для себе фіналі чемпіонату Європи, безумовно, зросла в очах футбольних вболівальників і заслужила поважне до себе ставлення. Але те, що уже на 66-й хвилині стартового матчу групи у Тбілісі чехи «горітимуть-палатимуть» з рахунком 0:4, ніхто зі сторонніх спостерігачів не очікував. Єдине, що збірній Чехії вдалося досягти у цій зустрічі, так це забити один гол престижу. І тепер ніхто, точно, не вважає збірну Грузії аутсайдером у нашій групі. Взагалі, тепер склалася тут така ситуація, що кожна зі збірних не виключено, що може опинитися на будь-якому місці з першого по четверте. У другому турі якраз збірні Албанії та Грузії вирішували, хто із них, принаймні до жовтневих матчів, очолить групу 1 Ліги націй В. Грузинська команда продемонструвала, як потрібно грати з албанцями, обігравши тих на їхньому полі. Збірна Грузії одноосібно очолила нашу групу. Збірна України – на останньому місці. Поточні лідер і аутсайдер в наступному матчі, 11 жовтня, зіграють між собою.