11-й тур
11-й тур Української прем’єр-ліги увійшов до історії УПЛ через безпрецедентний форс-мажор із календарем та історичне особисте досягнення. Головними подіями туру стали абсолютний бомбардирський рекорд чемпіонатів України динамівця Андрія Ярмоленка (125 голів), масове перенесення матчів через повітряні тривоги та вихід «Шахтаря» на одноосібне перше місце у нинішньому чемпіонаті. Цьому, крім досягнення перемоги «гірниками», сприяло і те, що в цьому турі не зафіксовано результату одразу у трьох поєдинках (найбільша кількість перенесених матчів у турі з початку чемпіонату): «Лівий Берег» – «Буковина» – зіграли лише тайм, ЛНЗ – «Харків» (вважався матч туру) та «Колос» – «Полісся» – не вдалося навіть розпочати. Таким чином, житомирці були позбавлені нагоди наразі збільшити свій очковий запас і зберегти перше місце у турнірній таблиці.
30 жовтня
«ШАХТАР» – «ОБОЛОНЬ» – 2:0 (0:0)
Голи: Аліссон, 71, 85.
31 жовтня
«ВЕРЕС» (Рівне) – «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – 1:3 (1:2)
Голи: Веслі, 3 – Курко, 21, Мба, 33, Хома, 70.
2 листопада
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «ДИНАМО» (Київ) – 0:2 (0:2)
Голи: Пономаренко, 18, Ярмоленко, 43 (пен.).
Вилучення: Ярмоленко, 45+5 (неспортивна поведінка).
«КАРПАТИ» (Львів) – «КУДРІВКА» – 5:0 (0:0)
Голи: Костенко (50, 54, 73), Чачуа (80), Антонюк (87).
«ЗОРЯ» (Луганськ) – «ЕПІЦЕНТР» (Кам’янець-Подільський) – 1:0 (0:0)
Гол: Бах, 55 (пен.).
«Кривбас» – «Динамо» – 0:2
Мабуть, через обставини, що склалися, а саме – перенесення зустрічі ЛНЗ – «Харків», ця гра перетворилася на центрову за привертанням уваги. Зустрічалися команди, які нещодавно отримали нових очільників і відповідно могли претендувати на якісь новації у грі. І, звісно, перспектива встановлення нового бомбардирського рекорду чемпіонатів України зі свого боку теж підігрівала інтерес до матчу. Й загалом зустріч у Кривому Розі виправдала такі аванси.
Герой матчу, в усіх можливих іпостасях, безумовно, ветеран «Динамо» Андрій Ярмоленко. Лише за один тайм, проведений на футбольному полі, Андрій Миколайович устиг відзначитися в усьому, у чому тільки було можливо.
По-перше, сталася історична подія в українському клубному футболі – Андрій Ярмоленко встановив новий рекорд забитих голів в чемпіонатах України – 125 м’ячів.
Перед тим півзахисник «Динамо» відзначився ще однією результативною дію – асистував Матвію Пономаренко у першому голі динамівців у матчі.
І насамкінець першого тайму – Андрій Ярмоленко не стримався, щоб не закінчити цей пам’ятний для себе матч достроково. Ярмоленко здійснив підкат проти півзахисника Герберта без спроби зіграти в м’яч і побачив перед собою червону картку. Таким чином вплинув і на подальший перебіг матчу вже у свою відсутність.
До речі, Ярмоленко тепер не з’явиться на полі у наступному матчі, який «Динамо» проведе проти «Шахтаря».
Взагалі, поєдинок переслідувала нервова атмосфера, що інколи зростала до жорстких, а то й грубуватих дій. Схоже, головному арбітру матчу Олександру Шандору не вдалося від самого початку здійснити психологічний контроль над емоціями зустрічі.
Взагалі, останнім часом щось українські арбітри в УПЛ все більше почали «розкидатися» жовтими та червоними картками. Але це не завжди свідчить про принциповість судді, а може й говорити про втрату ним управління емоційним перебігом матчу. Проте високий клас арбітра не в покаранні, а в профілактиці. А із цим у нас не завжди вдається.
Вилучення вплинуло на гру. Гра у меншості для «Динамо» знову виявилося вагомим фактором, який суттєво впливає на загальний настрій і дії команди. Тим більше, що гості на той час вже здобули відчутну перевагу у рахунку. Це при тому, що «Кривбас» від початку матчу мав намір діяти проти суперника агресивно і мав нагоди перетворити цю активність з емоцій у конкретній результат, але завадив брак індивідуальних даних гравців, які для реалізації необхідні, а динамівці своїми нагодами сповна скористалися. Матвій Пономаренко замкнув навіс від Ярмоленка. А потім форвард заробив пенальті, яким історично для гольової статистики скористався новоспечений головний бомбардир в історії чемпіонатів України.
По перерві, отримавши кількісну перевагу, «Кривбас» знову захопив ініціативу і більшу частину ігрового часу провів у спробах організувати результативну атаку. Щодо кількості атакувальних дій господарі мали значну перевагу. Проте бракувало ефективності й майстерності, коли справа доходила до вирішального моменту з останнім пасом або удару по воротах.
Однак, попри поразку криворізька команда залишила хороше враження своєю наполегливістю і бажанням змінити ситуацію у поєдинку.
Очевидно, варто відзначити, що з появою біля керма «Кривбаса» Олександра Петракова, команда значно оживилася і додала в організації гри, причому, що відрізняє цей «Кривбас» від попереднього, це те, що ентузіазм, який виявляють кривбасівці не діє разюче негативно на надійність своїх тилів, що раніше для цього колективу було притаманним.
Про виконуючого обов’язки головного тренера динамівців Мацея Кендзьорика знову суперечать зробити якісь загальні висновки об’єктивні обставини, які впливають на гру команди. Знову «Динамо» всю другу половину матчу грало у форс-мажорних обставинах, у меншості. Кожен тренер може при цьому нарікати, що саме це зламало його чудові плани на матч. І ми ніколи не дізнаємось чи це насправді було так.
А поки що, завдяки перемозі кияни здійнялися на третє місце в турнірній таблиці УПЛ.
«Карпати» – «Кудрівка» – 5:0
У львівському матчі на полі був свій герой. Тільки, якщо київському виявилося достатньо, щоб відзначитися в усіх проявах лише першого тайму, то львівському вистачило тайму лише другого, і тільки у позитивній якості відзнаки.
В «Карпатах» після чотирьохматчевого безпереможного затишшя нарешті «вибухнув футбольний вулкан». Львівський клуб яскраво перервав невдалу серію, розгромивши «Кудрівку» з рахунком 5:0. Причому, всі голи були забиті саме у другому таймі поєдинку. А героєм матчу став Ян Костенко, який оформив хет-трик упродовж другого половини зустрічі (голи на 50, 54 та 73 хвилинах). Таким чином, Костенко відзначив своє повернення до чемпіонату УПЛ після своєї трьохматчевої дискваліфікації.
До речі, наразі Ян Костенко найбільш ефективний голеадор у чемпіонаті: 5 матчів – 5 голів або в середньому один гол за один поєдинок.
Але, якщо говорити про тотальну перевагу і подальшу реалізацію її у купу забитих м’ячів, передусім треба відзначити командну гру «Карпат». Якщо цей футбольний «вулкан» самовіддачі і злагодженості не має швидкоплинності та епізодичності прояву, можна сподіватися, що львів’яни ще повернуться до боротьби за високі місця у турнірній таблиці чемпіонату. Але за умови, що це буде притаманне не лише одній половині матчу, чи навіть кількох матчів, а протягом тривалої дистанції першості.
У «Кудрівки» теж трапляються перепади, тільки у цьому матчі протилежні у порівнянні із господарями. Перший тайм було проведено командою на досить пристойному рівні, майже на зустрічних курсах. А потім все безнадійно посипалося і перетворилося у повний відчай і безнадію. Треба стабілізувати свої настрої, бо від «безнадії» нічого хорошого не буде.
«Шахтар» – «Оболонь» – 2:0
І в цьому матчі був свій герой, який значним чином своєю появою на полі забезпечив своїй команді необхідний підсумок матчу. Хоча, з огляду на співвідношення сил, тут, здавалося, немає місця для «подвигу».
Хоча й очікуваний для «Шахтаря» результат, проте дістався він «гірникам» не так просто, як може здатися на перший погляд.
«Шахтарю» все більше необхідно зважати на боротьбу паралельно з УПЛ у основному раунді Ліги чемпіонів, де у них зберігаються шанси пробитися до плейоф турніру. Арда Туран відповідно, зважаючи на кількісний кадровий запас, вдається до ротації своїх гравців. Проте кількість не завжди відповідає якості, як з’ясовується, «Шахтар» – не виняток.
У першому таймі на футбольному полі було якесь майже «сонне царство», причому з обох сторін. «Оболонь» ще можна зрозуміти, їм «гнати коней» особливого сенсу немає, вони у своєму положенні готові «збирати по зернині» щось до свого доробку балів. А от «гірники» дещо здивували, особливо, враховуючи, що тим, хто з’явився від старту на футбольному полі є сенс доводити, що цю роль тренерському штабу їм можна довіряти і у більш відповідальних матчах.
І так було годину ігрового часу матчу, доки не з’явився він і все поставив на свої місця. Аліссон в «Шахтарі» й раніше вже грав ключові лідерські ролі, але нещодавній виклик до лав національної збірної Бразилії його окрилив. І хоча це значним чином експериментальний склад бразильської команди, яка зіграє в межах азіатського турне зі збірними Японії та Сінгапуру, все одно така увага до твоєї персони багато чого варта.
Аліссон відзначився у матчі проти «Оболоні» двічі, не без допомоги захисників і оборонців останньої, але це вже деталі не для протоколу.
«Верес» – «Чорноморець» – 1:3
Лобовий бій у боротьбі за «місце під сонцем». У ньому одеський «Чорноморець» здобув вольову перемогу над рівненським «Вересом», яка стала для одеситів першою у чемпіонаті за два місяці, після серії із шести матчів без здобутих вікторій. А для рівнян криза тепер затягнулася на чотири поразки в чемпіонаті поспіль.
Починалося ж для команди Олега Шандрука все якнайкраще оптимістично, вже на початку протистояння із швидкого забитого м’яча. На третій хвилині, скориставшись нездалими діями оборони гостей, Гонсалвеш на швидкості увірвався до карного майданчика, де прострілом на дальню стійку знайшов перед порожніми воротами Веслі. Однак цей успіх призвів до незрозумілих метаморфоз у діях господарів. «Верес» після голу необачно віддав м’яч суперникам та зрештою не зміг не тільки стримати атаки у відповідь, а й почав відверто привозити голи у власні ворота. Невдачі ще більше вибили із колії рівнян і оговтатися вони не змогли практично до закінчення матчу. А «Чорноморцю» варто віддати належне за холоднокровну і по діловому впевнену реалізацію переваги, яку вони здобули у ході поєдинку.
«Зоря» – «Епіцентр» – 1:0
Хороша гра, доволі відкрита і жвава. Команди на двох завдали загалом 36 ударів. У площину воріт – 11. Перевага тут явно за «Зорею», але і «Епіцентр» «пострілював регулярно». А от гол на двох забито тільки один, і той лише з пенальті.
Можливо на заваді ефективності завершальних дій стали перерви з приводу повітряних тривог. Ну, це вже такі реалії, до яких треба призвичаювати якось рівень своєї майстерності, а ще краще – його піднімати. Переміг той, хто зумів витиснути для себе із ситуації більше.
Володимир СТАРИНСЬКИЙ