18-й тур
Відновився чемпіонат 17-го сезону української Прем’єр-ліги і 34-го сезону вищого дивізіону з часу незалежності. Головна подія і приємність для всіх українських футбольних вболівальників.
21 лютого
«КОЛОС» (Ковалівка) – «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – 1:2 (1:1)
Голи: Ковталюк, 2 – Скиба, 10, Попов, 87.
22 лютого
«КРИВБАС» – «ВЕРЕС» – 0:3 (0:2)
Голи: Шарай, 28, Гайдучик, 40, Харатін, 72.
«ІНГУЛЕЦЬ» (Петрове) – «ПОЛІССЯ» (Житомир) – 0:1 (0:0)
Гол: Батіста (63).
«РУХ» (Львів) – ЛНЗ (Черкаси) – 0:1 (0:1)
Гол: Танковський, 3.
23 лютого
«ДИНАМО» (Київ) – «КАРПАТИ» (Львів) – 2:0 (0:0)
Голи: Михайленко, 54, Ванат, 75.
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «ЗОРЯ» (Луганськ)– 2:1 (1:1)
Голи: Філіппов, 45, 47 – Вантух, 43.
«ШАХТАР» (Донецьк) – «ЛІВИЙ БЕРЕГ» – 1:0 (0:0)
Гол: Швед, 61.
«ОБОЛОНЬ» (Київ) – ВОРСКЛА» (Полтава) – 1:0 (0:0)
Гол: Суханов, 66 (пен.).
Варто відзначити кілька особливостей 18 туру УПЛ. По-перше, звертає увагу його безкомпромісність – жоден поєдинок не завершився нічийним результатом. Відповідно у кожному матчі вболівальники побачили забиті голи. По-друге, майже у кожному матчі, хоч і з різними шансами на успіх, точилася боротьба. По-третє, як для поєдинків після тривалої ігрової перерви, можна відзначити відносно непоганий рівень футбольних дій на полі. По-четверте, уже враховуючи кліматичні умови цієї пори, можна відзначити відносно задовільний стан футбольних полів, на яких відбулися стартові матчі Ліги у новому році.
Звісно, по одному туру, враховуючи початковий новорічний статус та кадрові оновлення команд, подекуди істотні, не варто робити якісь прогнози та узагальнення щодо підсумкових перспектив в чемпіонаті різних команд – попереду понад третина турнірного шляху першості. Можна звернути увагу на деякі новації, у тому числі кадрові. І відзначити переможну стабільність, яку продемонструвала трійка лідерів чемпіонату. Також згадаємо деяку показову статистику змагання. Зокрема, є сенс згадати історію протистояння цих команд у першому колі УПЛ-2024/25.
«ДИНАМО» – «КАРПАТИ» – 2:0 (Матч першого кола – 3:1)
За окремими характеристиками, цей поєдинок виокремив би у матч туру, тому про нього докладніше. Загалом матч залишив приємне враження від гри команд, причому – обох. «Динамо» у зимовому трансферному вікні залишається, ледь не єдиним колективом УПЛ, який не здійснив ще жодного поповнення (трансферне вікно в Україні зачиняються 11 березня). Це викликає нарікання у певної частини вболівальників клубу, які б бажали посилення, якщо не Мбаппе чи Салахом, то, бодай, кимось дуже перспективним. Але існує зворотній бік медалі і там написано: стабільність.
Можливо, саме награність і оптимальність складу посприяли, але «Динамо» продемонструвало досить привабливий рівень гри, як на мене навіть кращий, ніж наприкінці першої частини чемпіонату. Була швидкість рішень і дій, без численного в’язкого перепасовування поперек і назад. Була ширина атаки, зі спареними фланговими динамічними підключеннями вінгерів і крайніх захисників (Ярмоленко – Тимчик та Кабаєв – Вівчаренко). Була думка і виконання щодо нестандартних ходів за насиченої оборони.
Чого не було досить тривалий час у матчі – реалізації. Один лише Андрій Ярмоленко міг тричі відзначитися у першому таймі. Але настирність спрацювала у другому. Там де фортуна відверталася від киян у першій половині поєдинку, у другій поблажливо спостерігала, коли Микола Михайленко в метушні в карному майданчику гостей проштовхнув м’яч у кут воріт.
Другий гол «Динамо», я б назвав якоюсь мірою унікальним. Не в розуміння, що зрідка можна побачити таке блискуче виконання, на топових турнірах – скільки завгодно. Унікальне для його виконавця. Можливо, «склероз», вибачайте, але я не можу пригадати, коли Владислав Ванат раніше так сміливо, впевнено і бездоганно успішно йшов на обіграш суперника. Зазвичай, «коник» Владислава опинитися на вістрі атаки і в один дотик завершити справу. Цього разу була ціла сольна партія одного актора, за якою суперники просто зачаровано спостерігали.
Тепер варто побажати Владиславу Ванату подію з унікальної перетворити на традиційну. І тоді Сергію Станіславовичу Реброву можна буде побажати частіше переглядати матчі УПЛ.
«Карпати», попри поразку, теж справили позитивне враження. У першій половині чемпіонату очільник львів’ян виступив з «погрозою» всім клубам УПЛ грати у відкритий атакувальний футбол. Цього разу справа до «фанатизму» не дійшла, але «Карпати» зовсім не збиралися «пересидіти в окопах» на підступах до своїх воріт. Застосовували активний, щільний і досить високий пресинг, долати який динамівцям дозволяла лише швидкість дій. Щоправда, склалося враження, що ця футбольна «зброя» у «левів» ще не є допрацьованою, інколи дехто з гравців барився повертатися у захист, через що в обороні виникали вільні зони. Але менше з тим – якщо є фундамент, стіни то справа наживна. Після пропущеного першого голу «Карпати» додали й в атаці, що кілька разів призводило до неприємного для киян сум’яття у їхньому карному майданчику. Лише другий гол підбив риску у зустрічі.
Цікаво було по-спостерігати за новобранцями з «Руха». Дуже хороше враження справив правий захисник Олексій Сич, однозначне підсилення. Форвард Ігор Краснопір, склалося враження, ще не зовсім освоївся у «новій тарілці».
Ще одна не характерна навіть для теперішньої УПЛ обставина матчу – у складі «Динамо» на полі не з’явилося жодного легіонера. До слова, з легіонерів «Карпат» семеро з’являлися у цьому матчі на полі (Владислава Бабогло, як українського молдованина, не рахуємо) і, щиро кажучи, ніхто із них не вразив. Не сказати, що хтось «завалив» матч, але й на лідера, як належить легіонеру, ніхто точно не тягнув. Владиславу Лупашку видніше.
Безпрограшна серія «Динамо» триває в УПЛ 20 ігор: 16 перемог та 4 нічиї. «Динамо» на своєму полі не програє в УПЛ впродовж 21 гри: 18 перемог та 3 нічиї.
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «ЗОРЯ» – 2:1 (Матч першого кола – 2:1)
Ось чого не відняти в олександрійців цього сезону, що залишає вболівальникам клубу не безпідставні надії на високий результат в чемпіонаті, так це – прояв характеру. Очільник команди Руслан Ротань сам досить влучно визначив рецепт ще в осінній період рецепт успіху його підопічних: «Там, де у боротьбі минулого сезону ми задовольнялися нічийним результатом, тепер ми здобуваємо перемогу».
Зі старту в обох командах були задіяні по два новачки: в «Олександрії» – албанець Теді Цара і екс-динамівець Володимир Шепелєв, а у «Зорі» – поверненець з «Інгульця» Володимир Білоцерковець і боснієць Деян Попара. Можна констатувати, що новоприбулі «каші не зіпсували», але відзначалися у матчі «старожили» команд. Причому першою пропустила «Олександрія», коли у ритмі досить обережної і виваженої гри «проспали» вихід на ударну позицію Романа Вантуха. Гості за хвилини відповіли люб’язністю, коли дозволили з близької відстані вразити ворота бомбардиру Олександру Філіппову. А на початку другого тайму зіграла роль агресивність у грі господарів, Дмитро Мішньов «обікрав» з м’ячем Якова Башича і вивів практично на порожні ворота знову Філіппова. Так цей форвард, виключно дякуючи гольовій «чутці», з 2-а голами став поки кращим голеадором другої частини першості.
«Олександрія» вже неодноразово доводила цього сезону, що мінімальну перевагу вони вміють надійно утримувати. Так сталося і цього разу. «Зорі» не вдалося взяти реванш за поразку у 1-му колі турніру. Вольова перемога «Олександрії»
Насамкінець, повертаючись до кадрових питань. Асистент головного тренера «Олександрії» Сергій Кравченко підтвердив майбутній відхід 27-річного півзахисника команди і збірної України Івана Калюжного, заявивши, що футболіст змінить клуб під час літнього трансферного вікна: «Калюжний домовився з харківським «Металістом 1925» щодо контракту. В «Олександрії» він виступатиме до літа».
«ШАХТАР» – «ЛІВИЙ БЕРЕГ» – 1:0 (Матч першого кола – 1:0)
«Шахтар» якось занадто спокійно і самовпевнено розпочав цей матч. Моменти були, але не так й багато, були вони і в «Лівого Берега», які протиставили самовіддану боротьбу. Можливо, позначилися вимушені заміни у складі гірників – Георгій Судаков прихворів, Олександр Зубков та Данило Сікан вже у Туреччині.
У другому таймі «гірники» посилили тиск. Можна сказати, що наполегливість «Шахтаря» принесла необхідні дивіденди. Але підкріплені індивідуальною майстерністю. Цікаво, що зачинщиками і виконавцями гольового епізоду виявилися футболісти, яких чимало вболівальників команди вже воліли викреслити з реєстру корисних гравців колективу. Лассіна Траоре після верхової подачі, дякуючи своїм габаритам виграв боротьбу, щоб зробити скидання на партнера, а Мар’ян Швед опинився у потрібний час в потрібному місці. Йому залишалося з метра влучити у ворота і не влучити у воротаря, з чим Мар’ян вдало впорався.
Наприкінці матчу «Лівий Берег» пробував навіть атакувати. Виглядало досить сумбурно, але й дещо не звично на тлі «Шахтаря», який грав на утримання мінімальної переваги. Наскільки це симптоматично для «гірників», має показати матч наступного туру з «Олександрією».
Кілька слів про дороге придбання «Шахтаря» бразильця Кауа Еліаса. Вийшов на заміну, не за роками атлетичний хлопчина, є націленість на атаку, були питання з влучністю – двічі з хороших позицій що є сили влупив прямісінько у воротаря. Потенціал є, за розкриттям будемо спостерігати.
«КРИВБАС» – «ВЕРЕС» – 0:3 (Матч першого кола – 2:0)
На такі «фокуси» здатен, мабуть, тільки «Кривбас». Пригадуєте матч початку загалом нинішнього чемпіонату, 2-й тур, коли криворіжці у Львові ще на початку матчу могли досягти комфортної для себе переваги, а зрештою теж зазнали розгромної поразки – 0:3. Ця команда так важко входить на старті в ігровий тонус свого потенціалу, що потім доводиться докладати грандіозних зусиль, щоб виправити ситуацію. Минулого року наприкінці першої частини чемпіонату «Кривбас» видав вражаючу серію матчів – 6 перемог і 2 нічиї, із них останні 4 матчі турніру поспіль переможні. Тепер на початку другої частини першості: «Ніколи такого не було і ось знову».
Тут, звичайно, ще й не пощастило. На 28-й хвилині матчу голкіпер «Кривбаса» Володимир Маханьков на лінії свого карного майданчика просто випусти м’яч із рук після легенького закиду із глибини поля, чим скористався Владислав Шарай і ударом в порожні ворота вивів «Верес» вперед. Не вдаючись у подальші подробиці матчу, зі слів Юрія Вернидуба можна зробити висновок, що його підопічні наразі зазналися: «Було видно бажання і заряд, з яким суперники вийшли на поле. Ми ж вийшли грати трохи в інший футбол – академічний. Цей футбол навесні не пройде».
«КОЛОС» – «ЧОРНОМОРЕЦЬ» – 1:2 (Матч першого кола – 0:1)
Рівний загалом матч, з очевидною претензією на нічийний результат. Господарі поля з «Колоса» більше прагнули до перемоги, за що й поплатилися, припустившись обрізки після відмінної розрізної передачі 20-річного дебютанта УПЛ Магомеда Кратова і прицільної реалізації 21-річного Кирила Попова з дебютним голом в УПЛ. Може Олександру Бабичу вдасться зібрати молоду бойову команду на залишок чемпіонату, а поки ця перемога може стати в майбутньому для «моряків» «рятівним плотиком» в еліті.
А починався старт другої половини першості для ковалівців як не можна краще – уже в дебюті суперники подарували господарям м’яч, а з ним і легкий гол. Потім – «як прийшло, так і пішло».
«ІНГУЛЕЦЬ» – «ПОЛІССЯ» – 0:1 (Матч першого кола – 1:1)
«РУХ» – ЛНЗ – 0:1 (Матч першого кола – 1:3)
«ОБОЛОНЬ» – «ВОРСКЛА» – 1:0 (Матч першого кола – 0:2)
Три мінімальні перемоги. Перші дві здобуті на класі, третя – на самовіддачі.
Дебютний гол в дебютному матчі за «Полісся» уругвайського форварда Батісти. Перша перемога на чолі ЛНЗ Романа Григорчука, четверта поспіль поразка «Ворскли» Юрія Максимова.
Роман СЛАВЕНКО