Без волі і пристрасті

1/16 фіналу

Лише тиждень минув від попереднього матчу цих команд у 1/8 фіналу Ліги Європи, а «Шахтар» виявився зовсім не схожим на того себе ж самого. Якщо у першому поєдинку гірники вели боротьбу до останніх секунд і змогли наприкінці компенсованого часу вибороти для себе бодай нічийний результат, то тепер «Шахтаря» вистачило десь на півгодини гри.

22 лютого
«МАРСЕЛЬ» (Франція) – «ШАХТАР» (Україна) – 3:1 (1:1)
Голи: Обамеянг (23), Сарр (74), Кондогбія (81) – Судаков (12, з пенальті).

А починалося в Марселі все так оптимістично. Вже на 11 хвилині дриблінг Егіналду на лівому фланзі штрафного призвів до фолу Клосса, а з ним і пенальті, який упевненим ударом у правий кут реалізував Судаков. Здавалося, успішний початок мав додати азарту і наснаги – лови кураж, дотискуй на свою користь. Ну, хоч додай і постарайся. Але на диво, склалося враження, що цей гол не так вибив із колії господарів, як «налякав» самих «гірників», ніби зламав усі їх плани й розрахунки.
До того ж вже десь в середині першого тайму відчувалося, що в «Шахтаря» немає запасу міцності, що функціональна підготовка кульгає. Не будемо персонально тикати пальцем, але поступово низка гравців у «гірників» почали випадати із ритму гри. Дієвої реакції не було з боку того, хто мав у таких ситуаціях реагувати відповідно до своїх функціональних обов’язків.
Показово, очільник «Шахтаря» Маріно Пушич сам після матчу визнав, що його підопічні втратили свою гру після перших 30 хвилин матчу, а спробував якось втрутитися у гру замінами лише на 82-й хвилині, коли вже програвали два м’ячі. Одночасно відразу усі заміни вийшло – «як мертвому припарка».
Якщо до всього цього додати знову ще й безпорадність «гірників» проти старіючої зірки «Марселя» П’єра Обамеянга, складається картина беззаперечно програного матчу.

Ігор БІЛИЙ