37-річний ветеран збірної Італії, Лукас Гофер, незважаючи на критику, продовжує утримувати позиції одного з провідних спортсменів команди і демонструє відмінний рівень виступів. Він був запрошений взяти участь у першому етапі Кубка світу сезону 2026/27, що свідчить про його значущість у складі збірної.

Лукас, готуючись до нових змагань, поділився думками про причини, з яких у його віці немає місця думкам про завершення кар’єри. Він відзначив свою здатність конкурувати на рівних із молодими спортсменами, що надихає і надає йому додаткової енергії.

Також Гофер відкрив особисто найскладніший період у своїй кар’єрі, який припав на 2023 рік, коли він ледь не прийняв рішення припинити спортивну діяльність.

У своїх словах Лукас зазначив:

– «Зараз я змагаюся з 18-річними хлопцями, які могли б бути мені племінниками. Вдома ми завжди жартуємо: поки вони мене не переганяють, значить, я ще маю право бути в грі і зберігати конкурентоспроможність».
– «Досягти рівня молоді минулого року стало для мене підтвердженням і значним стимулом, що підживлює мою внутрішню мотивацію та жага до змагань. Саме це є запорукою збереження вогню та амбіцій у спорті».
– «Впертість може бути як перевагою, так і недоліком. Коли забагато наполегливості, виникають помилки в підготовці, стрільбі або харчуванні. Однак це одночасно дає імпульс зробити більше, досягти максимуму і вийти за межі можливого, що сприяє постійному розвитку».

Щодо важких моментів у кар’єрі, спортовець наголосив, що після чемпіонату світу в Обергофі 2023 року був дуже близький до того, щоб завершити спортивний шлях.

Основні складнощі, які Лукас пережив:

1. Дві операції на плечах.
2. Одна операція на коліні.
3. Постійні запалення сухожиль, що не припинялися тривалий час.
4. Відсутність надії на одужання – відсутність світла в кінці тунелю.

Цей період був настільки критичним, що він поставив перед собою вибір:

– або припинити кар’єру, щоб повернутися до нормального життя без болю та частих візитів до лікарів;
– або продовжити, враховуючи вже досягнуті результати, та задуматися про здоров’я у майбутньому.

Наразі цей вибір став майже питанням особистої гідності. Лукас переконаний, що головну відповідальність за розвиток італійського біатлону відтепер несуть молоді спортсмени, які взяли керівництво у свої руки. Сам він відчуває гордість за те, що залишається частиною збірної й надалі може вносити свій внесок у цю «родину», у якій перебуває вже понад два десятки років.

Особливе значення в кар’єрі Гофера має друге місце, здобуте на домашній Олімпіаді, яке він вважає найемотивнішою гонкою в житті.

Лукас пояснив:

– Це була найнапруженіша за всю кар’єру гонка.
– Хвилювання, що відчував під час дебюту в Кубку світу, не можна було порівняти з відчуттями на цій домашній Олімпіаді.
– Усвідомлення того, що змагання проходять на рідній землі і що є нагода завоювати медаль, додавало особливої мотивації.
– Підтримка трибун була вражаючою: більше італійських прапорів і вболівальників, ніж, наприклад, у Рупольдингу, він не бачив.
– Цей унікальний емоційний заряд дав йому силу, проте доводилося навчатися справлятися з тиском, адже така інтенсивність хвилювання була унікальною.

Минулого сезону Лукас Гофер досяг важливого прориву. У своєму віці він уперше з 2021 року потрапив до топ-15 загального заліку Кубка світу, посівши 14-е місце.

Щодо результатів, то біатлоніст конкурував з провідними атлетами, а найвищим особистим досягненням минулого сезону стало третє місце в короткій індивідуальній гонці на етапі Кубка світу в Нове-Место (Чехія).