8-й тур
Після закордонних міжнародних баталій збірної повертаємося до суворих реалій українського клубного футболу. Знову матчі туру УПЛ перебували під постійними атаками повітряних тривог. Через цей агресивний зовнішній фактор доводилося вносити корективи у більшість поєдинків туру. В якісь незначні, якісь матчі розбивалися на «шматки» проведення протягом цілого дня, що очевидно впливало на перебіг подій на футбольному полі. Тренерам наразі варто опановувати нову властивість – тримати своїх підопічних протягом тривалого часу, попри непередбачувані паузи, у відповідному ігровому тонусі і настрої. Це вдавалося по різному. Проте 7 з половиною матчі туру були зіграні. «Оболонь» і «Кривбас» змогли зіграти один тайм і дограють пізніше.
9 жовтня
«ВЕРЕС» (Рівне) – «ШАХТАР» (Донецьк) – 0:3 (0:1)
Голи: Педріньйо, 32, Матвієнко, 58, Педро Енріке, 71.
Вилучення: Баран, 37 (грубий фол).
10 жовтня
«ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «ХАРКІВ» – 1:2 (0:1)
Голи: Попов, 60 – Парако, 24, Забергджа, 57.
Вилучення: Йока, 17 (грубий фол).
«КОЛОС» (Ковалівка) – «ЕПІЦЕНТР» (Кам’янець-Подільський) – 3:1 (1:1)
Голи: Ндукве (25, 90+4), Демченко (79, пенальті) – Козак (33).
«ОБОЛОНЬ» (Київ) – «КРИВБАС» (Кривий Ріг) – 1:0 (перший тайм)
Гол: Суханов, 18.
Зупинено після першого тайму. Другий тайм матчу дограватиметься у пізніші терміни.
11 жовтня
«ДИНАМО» (Київ) – «КАРПАТИ» (Львів) – 1:0 (0:0)
Гол: Пономаренко (66).
Вилучення: Русин (62, друга жовта картка).
«БУКОВИНА» (Чернівці) – «ПОЛІССЯ» (Житомир) – 2:2 (1:1)
Голи: Дахновський, 44, Бусько, 55 – Брагару, 18, Велетень, 90+3 (пен.).
ЛНЗ (Черкаси) – «КУДРІВКА» – 2:1 (1:0)
Голи: Таллес (пен.), 9, Г. Пасіч, 47 – Овусу, 68.
Вилучення: Рябов, 36 (друге попередження).
12 жовтня
«ЛІВИЙ БЕРЕГ» (Київ) – «ЗОРЯ» (Луганськ) – 1:3 (0:2)
Голи: Венделл, 73 – Нестеренко, 34, Мачелюк, 45+1, Горбач, 69.
Показовий ще один, внутрішній, фактор туру – судді виявили рекордну суворість з початку чемпіонату у покараннях гравців. Було у турі рекордних у нинішньому чемпіонаті чотири вилучення футболістів (раніше по 3 «червоних» в 3 і 5 турах). Це теж суттєво вплинуло на перебіг деяких матчів.
Особливість туру у суто турнірних показниках – «Шахтар» після осічки «Полісся» одноосібно очолив таблицю першості.
МАТЧ ТУРУ (за статусом)
«Динамо» – «Карпати» – 1:0
Зустрічалися команди, які на горі турнірної таблиці посідали сусідні позиції: «Карпати» третє місце. «Динамо» – четверте. Цією обставиною матч визначався центральним у турі за статусністю.
У розклад цього матчу теж втрутилася повітряна тривога, але пощастило, що обійшлося лише 15-хвилинною затримкою початку поєдинку. А ось без «червоного відблиску», тобто вилучення в матчі, не обійшлося.
«Карпати» з перших хвилин спробували неоднозначно заявити про те, що не мають намір відсиджуватися у захисті. Вже на 5-й хвилині виник вихід сам на сам з Георгієм Бущаном Назарія Русина. Бущан впорався, та й положення поза грою було у гравця «Карпат», але це була заявка гостей на активність. Які вже на перших хвилинах матчу здобули можливість виконати кілька кутових. На 8-й хвилині черговий з них міг бути гольовим, коли два оборонці «Динамо» не змогли завадити львів’янину Жозефу Сері ударом головою з близької відстані атакувати ворота. Бущан знову вчасно і вдало зреагував.
Перші 10 хвилин поєдинку загалом можна визнати за «Карпатами». Їхній голкіпер Роман Мисак, на відміну від його київського колеги, у гру не вступав. «Динамо», попри те що територіально змогли вирівняти гру, на початку матчу виглядали якось не дуже організованими і злагодженими щодо дій в атаці. Спроби Матвія Пономаренка самотужки обіграти всіх були не ефективними. У цьому сенсі гри карпатівці виглядали цікавіше, хоча і без здобутку.
Статистика першої половини 1-го тайму на корить «Карпат» володіння – 45% – 55%, удари (у площину) – 1 (0) – 2 (2).
Лише на 28-й хвилині господарі створили першу небезпеку біля воріт гостей, коли після подачі кутового Тарас Михавко ледь не «підрізав» м’яч у кут воріт «Карпат». Взагалі за 30 хвилин гострих моментів біля обох воріт обмаль. Доволі монотонна гра.
Ситуацію могла змінити лише якась серйозна помилка, і до цього більше схилялися динамівські оборонці, своїми традиційними помилками біля власних воріт. «Динамо» ледь не було за це покаране на 33-й хвилині, коли Русин «обікрав» біля карного майданчика Олексія Сича і, користуючись певною розгубленістю динамівських захисників, львів’яни з добивання після першого удару спрямуали м’яч у ворота «Динамо». Лише невеликий офсайд у суперника врятував господарів від голу. А на 41-й хвилині міг «відзначитися», як на зорі своєї появи в основному складі «Динамо», голом у свої ворота Тарас Михавко. Пощастило всій команді господарів, що нездало перериваючи чергову передачу до воріт, Тарас потужно влучив у Бущана, а не у самі ворота.
На 45-й хвилині перший удар у ствір воріт від «Динамо» з лінії карного майданчика, однак прямо по центру, здійснив Пономаренко. Але це знову індивідуальні дії одного гравця, командної гри геть не прослідковується у динамівців, ніби за ці три тижні паузи зовсім позабували один одного, хто є хто.
Єдине, чого «Динамо» вдалося досягти у першому таймі, так це вирівняти статистику у тривалості володіння м’ячем.
Якщо конкретизувати поіменно – Ярмоленка не помітно. Лонвейк – так само. З Бражком – аналогічно. Рубчинського було помітно лише, коли помилявся. Кабаєв став тепер таким «важким». Взагалі, вся динамівська команда у повільному пересуванням полем справляла враження дуже перевтомленого колективу.
Активними діями у «Карпат» вирізнявся екс-форвард «Динамо» Назарій Русин, який робив все, щоб не дати спокою своїм колишнім одноклубникам. Але пізніше із цим завзяттям Назарій явно перестарався.
На 59-й хвилині у «Карпат» була ще одна нагода відзначитися. Після скидки партнера Амбросій Чачуа пробив під поперечину, і Бущан знову продемонстрував блискучу реакцію.
Взагалі до 62-ї хвилини Георгій Бущан був найефективнішим футболістом у складі «Динамо». На ньому власне динамівці і заробили вилучення у складі суперника. Русин у надмірному запалі пішов прямою ногою на відбір м’яча у боротьбі з воротарем. Зрештою, для Бущана закінчилося все благополучно, але загроза завдання серйозної травми була реальною. Це – жовта картка. І для Русина на 62-й хвилині вона була вже другою. До речі, для нього вилучення не притаманна історія. Назарій взагалі вперше отримав вилучення лише у цій своїй 95-й грі в чемпіонатах України. Але такий матч, такий суперник, такі емоції… «Що занадто, то не здраво» – кажуть у таких випадках наші польські сусіди.
За кілька хвилин після вилучення «Карпати» пропустили. Щоправда, зменшення у львів’ян кількості гравців на полі зовсім не стало передумовою цього голу. Все вирішили індивідуальні дії Пономаренка, який таки знайшов можливість скористатися моментом, що він сам для себе створив. А не перешкодив йому у цьому захисник «Карпат» Жан Педрозу, дозволивши супернику розвернутися і завдати влучний удар. Для певної сатисфакції бразильського захисника «Карпат» слід відзначити, що виконав усі ці маневри Матвій миттєво і майстерно. Так, клас кожної команди складається і з індивідуальної вправності кожного окремого гравця. Але не залишає відчуття, що у «Динамо» Пономаренко часто перебуває на «голодному пайку» у співгрі з партнерами, через що потенціал потужного і не без техніки форварда використовується у півсили. Проте це вже тренерське питання.
До честі «Карпат», які загалом за матчем залишили непогане враження, львів’яни не знітилися вкрай через невдачу і перспективу її виправляти в меншості. Гості й у меншості пробували врятувати ситуацію у рахунку матчу, благо, динамівські захисники до цих намірів ставилися з притаманною їм толерантністю. На 71-й хвилині Бущан парирував удар Дениса Мірошниченка (вартий відзнаки у складі «Карпат») з кута карного майданчика у дальній кут динамівських воріт. Ще на 77-й хвилині той же Мірошниченко невдало виконав штрафний метрів з 25-ти прямо по центру до воріт. «Динамо» мінімально виграючи у більшості грало доволі обачливо і навіть більше дбало про захист.
Але на 83-й хвилині знову зійшлися Пономаренко і Педрозу. Захисник «Карпат» цього разу спромігся зупинити форварда «Динамо» лише ціною порушення правил з у наслідок дуже небезпечним штрафним з майже лінії карного майданчика. Проте Олександр Піхальонок, який щойно з’явився на полі, великих проблем своїм ударом львівському голкіперу не створив.
А найвеселішою була остання хвилина матчу, коли «Карпати» у меншості, але на чолі з воротарем пішли на штурм воріт «Динамо». Спочатку фортуна пожартувала з динамівцями, коли після удару Назара Волошина по порожнім воротам (Мисак ще був в атаці), м’яч перелетів їх з відскоком від газону. А потім динамівці відразу організували «мить відкритих воріт», але 18-річний Олександр Дєдов втратив доленосну мить (до цього матчу у нього була одна хвилина гри за дорослі «Карпати») стати юним героєм матчі, коли з 7-ми метрів без перешкод не влучив у ворота ударом головою. Так пристрасно закінчилася ця гра, чого їй переважно бракувало у всі попередні хвилини матчу. Варто відзначити «суху» серію із чотирьох матчів динамівського голкіпера Георгія Бущана.
Отже, чергова без блиску і феєрії перемога «Динамо». Метр українського футболу Валерій Лобановський колись на щось подібне відповідав: «Результат на табло». В теперішнього очільника «Динамо» Ігоря Костюка у наступному турі матч з «Поліссям» у Житомирі. Подивимось чи матиме він підстави повторити цю фразу знаменитого тренера.
МАТЧ ТУРУ (за видовищем)
«Буковина» – «Полісся» – 2:2
Команди не були на час цієї зустрічі конкурентами у турнірному стані: «Полісся» – лідирували, «Буковина» – десята. Але, попри відмінність здобутків наразі у турнірі, це протистояння за інтригою і зміною подій заслуговує бути в турі головним.
У цьому матчі не було вилучень. Але арбітр поєдинку Олексій Деревінський встановив рекорд за жовтими картками – 10 попереджень на обох, дивно, що обійшлося без червоної.
Цей матч варто міряти не в ігрових хвилинах, таймах тощо, а в перервах на повітряну тривогу, яка суттєво вплинули і на перебіг подій на полі. Протистояння довелось зупиняти за його ходом аж на півтори години.
У «Полісся» є, вже з ознаками хронічності, хвороба – мінімізація зусиль в досягненні результату. Якщо глянути на підсумкову статистику, то в ній в житомирців відчутна перевага, тільки здобута вона була лише тоді, коли «півень клюнув». А після першого тайму актив «Полісся»: 1 удар, 1 у площину, 1 гол. «Життя вдалося», справді, для чого ще більше напрягатися.
До вимушеної тривожної перерви житомирці володіли ініціативою, що зрештою принесло їм дивіденди у забитому м’ячі, не без допомоги рикошету, після удару Максима Брагару. Справу зроблено, мабуть, подумали в «Поліссі». У «Буковини» були іншої думки, що виявилося на футбольному полі після півторагодинної паузи, яку господарі, очевидно, використали, щоб набратися рішучості на відміну від гостей. До того ж знову втрутилися у перебіг матчу небеса, тільки тепер не тривогами, а справжньою дощовою зливою, з громом і блискавкою. Не матч, а зіткнення стихій на небі і на землі.
Кажуть, такі умови більше на шкоду технічнішій команді, але ж техніка це ще не все у футболі. Є ще завзяття, самовіддача, характер й сила волі. За цими показниками буковинці почали брати гору над суперником, і це принесло успіх уже їм.
Після кількох поспіль нагод «Буковина» чергову, через серію передач, все таки реалізувала. І продовжила атакувати. Ось такі футбольні метаморфози воєнного часу.
Далі у метушні після подачі кутового м’яч у ворота гостей проштовхнув Андрій Бусько (дебютний в УПЛ). «Буковина», окрилена успіхом, не зупинилися у своєму тиску на позиції «Полісся». Хто б міг передбачити такий перебіг подій на полі у першій частині цього матчу.
В останні 30 хвилин матчу житомирці нарешті прийшли до тями і згадали, що об’єктивно вони були головними претендентами на успіх у цьому протистоянні, а не навпаки. Однак в атакувальних діях «Полісся» виявлялося доволі багато сумбуру, де більше надії на удачу, ніж на вивірені комбінаційні дії.
І все ж кількість у такому матчі переросла у якість, точніше – у пенальті на боротьбі не за правилами з Ігорем Краснопіром.
«Полісся» ще прагнуло в останні секунди матчу впіймати «за хвоста» удачу. Якби ще пощастило, то житомирці могли і вирвати перемогу у цьому матчі. Але нести «дари» фортуні треба було раніше. Драматична нічия. Яка для «Полісся» обернулася втратою позиції на чолі таблиці чемпіонату. А «Буковина» лідер за нічиїми – 5-та у 8-ми матчах. Так мирно в УПЛ наразі ніхто не грає.
Матч розтягнувся на три з половиною години.
«ЧЕРВОНІ» МАТЧІ ТУРУ
Матчі, які були позначені червоним кольором вилучень. Крім згаданого «Динамо» – «Карпати», таких у турі було ще три.
«Верес» – «Шахтар» – 0:3
«Шахтар» другий матч поспіль виграє з крупним рахунком – 3:0. І вдруге поспіль у складі його суперника ще в першому таймі вилучають гравця. У попередній грі в ЛНЗ, тепер у «Вереса». Щоправда в поєдинку в Рівному на момент вилучення «гірники» вже були попереду – 1:0. Проте ці 30 хвилин до вилучення у рівнян для «Шахтаря» не були безпечною прогулянкою. Навпаки, господарі першими створили для «гірників» проблеми з натяком на гольове закінчення. Вже на 5-й хвилині рятувати свої ворота довелося Дмитру Різнику після удару в кут від Фабрісіу. А на 16-й хвилині після кутового ворота «Шахтаря» вже рятувала фортуна – захисник «Вереса» Кай Ціпот головою з центра карного майданчика спрямував м’яч у поперечину. Ще за 3 хвилини Різнику знову довелося працювати вже після удару Гонсалвеша.
Але клас у тому і є, щоб з мінімуму витискати максимум. На 32 хвилині Невертон ударив з дальньої відстані, голкіпер «Вереса» Валентин Горох парирував м’яч перед собою, а першим на добиванні був Педріньйо. Все просто до непристойності.
Проте попередня активність з певними наслідками господарів залишала очікування на продовження боротьби. Все це було перекреслене на 37 хвилині. Ще недосвідчений 21-річний півзахисник «Вереса» Ростислав Баран так прагнув довести свою потрібність у команді, що це ледь не закінчилося печально для ноги Валерія Бондара. Завзяття рівнянина арбітр визнав з найвищою оцінкою, але як покарання – пряме вилучення. Після цього гра втратила живий інтерес. «Верес» змирився, що сьогодні дива не буде, «Шахтар», не дуже напружуючись, дальніми ударами вразив ворота ще двічі.
«Чорноморець» – «Харків» – 1:3
В Одесі відбулося щось схоже із подіями у Рівному, але не те саме.
Господарі поля теж почали поєдинок без жодного пієтету до статусніших гостей. «Чорноморець» дав зрозуміти, що має дати бій без зайвої гостинності і вже в дебюті міг відкривати рахунок. Голкіперу «Харкова» Єрмакову довелося попрацювати рятувальником, щоб впоратися з небезпечним ударом одесита Пушкарьова. Та й загалом, як і належить одеситам, гра у них йшла веселіше. Піднесений настрій проте дуже скоро був зіпсутий вже на 17-й хвилині. Одесит із Конго 20-річний Дьє-Мерсі Йока в абсолютно необов’язковій ситуації в центрі поля прямою ногою влучив у район коліна Шабанова. Знову молодість, емоції, а «вигрібати» доводиться команді. Після цього гра повністю перевернулася на користь харків’ян. В гостей почали з’являтися момент за моментом. Але тринькати свої нагоди у «Харкова» це «у крові», досить згадати матч із «Шахтарем». Задовольнилися двома голами. А «Чорноморець», ось відмінність, відповів нахабством. Нахабством, зокрема, нападника одеситів Кирила Попова ( у другому матчі поспіль забиває), який героїчно один пройшов весь спантеличений цим захист харків’ян разом з воротарем і подарував надію на дивовижний порятунок. Дива не сталося, але надія на майбутнє залишилася.
ЛНЗ – «Кудрівка» – 2:1
І цей матч зазнав втручання у гру через оголошення повітряної тривоги. А також з «червою доріжкою» для вилученого гравця. Але тут вже навпаки – тепер фавориту матча довелося попрацювати за того вилученого колегу.
Господарі вже на дев’ятій хвилини відкрили рахунок у матчі з пенальті. Знаючи як черкасці полюбляють і вміють грати за рахунком, який їх влаштовує, можна було передбачити, що ЛНЗ без зайвих нервів доведе поєдинок до потрібного підсумку. Але «гірчички» у загалом прісний матч вирішив додати гравець господарів Рябов, який вже на 37-й хвилині зумів через 2 «гірчичника» залишити ЛНЗ у меншості. Дякуючи йому, інтрига у матчі загострилася. Можливо, якщо б у ЛНЗ був більш вправний суперник, Черкасам довелося б сумувати. Хоча й «Кудрівка» змогла примусити господарів трохи понервувати, але не більше.
МАТЧІ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ
«Колос» – «Епіцентр» – 3:1
Зустріч через численні повітряні тривоги розтягнулася на понад 7 годин, а вирішальні події відбулися лише наприкінці другого тайму. Зокрема вирішальний момент настав на 79-й хвилині, коли арбітр призначив пенальті у ворота гостей.
У компенсований воротар «Епіцентра» Микита Федотов спробував в атаці допомогти врятувати матч, що закінчилося голом у порожні ворота. Друга поспіль перемога «Колоса», 3-тя поспіль поразка «Епіцентра».
«Лівий Берег» – «Зоря» – 1:3
«Зоря» у матчі керувала процесом протягом двох третин ігрового часу, матеріалізуючи це у три забити голи. Лише тоді господарі спробували, зокрема зусиллями Венделла, повернути хід гри у протилежне русло. Проте для цього було замало часу, зусиль і можливостей. Гості доволі впевнено довели перебіг цього протистояння до переможного для себе підсумку.
НЕДОГРАНИЙ МАТЧ ТУРУ
«Оболонь» – «Кривбас» – перенесено через тривалу повітряну тривогу. Кияни вигравали за 1-й тайм – 1:0.
Роман СЛАВЕНКО