Дивізіон 1А
Збірна України з хокею вийшла у вищий дивізіон чемпіонату світу з хокею. Для України це повернення через 20 років до еліти світового хокею. Востаннє українці грали на цьому рівні ще у 2007 році. Український хокей повернувся до гри з найсильнішими хокеїстами світу, і буде прагнути наступного року довести свою здатність боротися в еліті.
Нагадаємо, нинішні змагання у Дивізіоні 1А для українських хокеїстів у кожному турі точилися у наднапруженій боротьбі. На старті українці поступилися Польщі (2:3), але потім здолали Литву (2:1) та, особливо важливо, Францію (3:2). Перемога над французами, які вважалися одними із фаворитів турніру, відкрила для українців перспективу поборотися за вихід до елітного дивізіону.
Конкуренція на закінчення турніру складалася до неймовірності щільною. На дві путівки до елітного дивізіону реально претендували чотири збірні, серед них і команда України. В останніх протистояннях чемпіонату вкрай важливо було взяти більше очок, і сподіватися, як потім з’ясувалося, на сприятливі обставини і прихильність хокейних богів.
Але передусім таку схильність треба було заслужити своїми діями і здобутками. І для цього збірна України доклала максимум зусиль, за що й була винагороджена елітною путівкою, на відміну від минулого сезону, коли ми її дуже прикро втратили практично вже тримаючи в руках.
Отже 2 матчі нам залишалося зіграти на чемпіонаті, які мали б вирішити долю наразі української дружини.
Наступним випробовуванням був поєдинок із командою Казахстану, яка виправдовувала свій статус фаворита, здобувши перед тим 3 перемоги у 3-х матчах.
Відразу варто відзначити одну надзвичайно позитивну якість, якою гра збірної України якісно відрізнялася від минулого сезону – ефективність гри, іншими словами – реалізація моментів. Це те, що бракувало нам минулі рази у вирішальних моментах, хоча бувало, що українські хокеїсти значно частіше атакували ворота суперників, а результат міг бути не на нашу користь.
Нехай вас не вводить в оману від’ємний підсумок для збірної України статистики кількості кидків у матчах з японцями та казахстанцями. Особливо сухі цифри не відповідають перебігу подій у матчі з командою Японії. Саме японці перемогою над українськими хокеїстами, за нашою ігровою перевагою, позбавили збірну України виходу рік тому до вищого дивізіону. Цього разу українці зіграли значно організованіше, дисциплінованіше в обороні і головне – ефективніше в атаці. Вже в першому періоді досягнувши потрібної переваги, українська команда впевнено контролювала хід поєдинку до фінальної сирени. У порівнянні із негативним досвідом минулорічного японського протистояння все було відіграно доволі переконливо і без зайвих нервів.
Крім якісної реалізації моментів, варто відзначити ще одну складову, яка зрештою сприяла досягти загального успіху – вміння терпіти і тримати оборону у моменти, коли суперник кидав усі сили на здобуття потрібного йому результату. Так, статистика кидків у першому періоді матчу зі збірною Казахстану відображає суттєву на той відрізок протистояння перевагу суперника. Але це не перетворилося на крах надій у матчі, а потім українцям вдалося вирівняти і гру, і рахунок у грі. Збірна України стала першою на цьому турнірі, кому вдалося відібрати очки у Казахстану, дещо не поталанило уже у серії булітів.
Але трапляється так, що крім твоїх докладених усіх зусиль, для загального успіху потрібно ще трохи удачі. Цього разу фортуна «грала» вже за нас. Точніше, грала у формі збірної Литві. В останньому матчі чемпіонату для того, щоб здобути другу після Казахстану путівку Україні до елітного дивізіону, неодмінною умовою було, щоб литовці відібрали у поляків бодай одне очко, тобто не програли в основний час. І Литва виконала та перевиконала це завдання. Щоправда, литовці у цьому успіху були зацікавлені ще більше за нас, бо він зберіг для них місце у цьому дивізіоні, а ми тепер рухаємося нагору до еліти.
До речі, чемпіонат світу з хокею 2026 року у вищому дивізіоні (еліта) відбудеться у Швейцарії з 15 по 31 травня. Тепер є сенс ретельніше придивитися із ким наступного року нам доведеться грати. У турнірі візьмуть участь 16 збірних, поділених на дві групи. Група A: США, Швейцарія, Фінляндія, Німеччина, Латвія, Австрія, Угорщина, Велика Британія. Група B: Канада, Швеція, Чехія, Данія, Словаччина, Норвегія, Словенія, Італія. Дві найгірші збірні елітного чемпіонату опустяться на наше місце з казахстанцями у Дивізіон 1А. Інші – вірогідні наші суперники через рік.
За підсумком виступів у Дивізіоні 1A 2026 року, найкращим форвардом турніру став нападник збірної України Данило Трахт, а капітан команди Ігор Мережко був визнаний найкращим захисником чемпіонату світу. У Трахта 4 голи і 4 результативні передачі, Мережко набрав 5 очок (3+2).
Чемпіонат світу-2027 у вищому дивізіоні приймуть німецькі міста Дюссельдорф та Мангайм. Турнір триватиме з 14 по 30 травня наступного року. Чекати залишилося не довго, 20 років цього чекали.
Дмитро ХРИСТИЧ, головний тренер збірної України:
– Ми знову повертаємося до еліти. Дякую моїй команді за те, що ми зробили це. Це новий етап. Ми підемо туди, щоб залишитися за будь-яку ціну, і для цього нам потрібні кращі гравці. Гравці, які потраплять до цієї збірної, повинні віддавати все, що вони вміють і знають про хокей. Було б прекрасно, якби ми там досягли чогось значного.
Склад збірної України на ЧС-2026 в Дивізіоні 1А:
Воротарі: Богдан Дьяченко («Полонія Битом», Польща), Олег Петров («Сокіл»), Олександр Левшин («Прінс Джордж Кужарс», Канада).
Захисники: Ігор Мережко («Пльзень», Чехія), Артем Гребеник («Кан», Франція), Денис Матусевич («Кременчук»), Олексій Дахновський («Кошице» Словаччина), Євген Ратушний («Сокіл»), Іван Сисак («Фелтре», Італія), Микола Косарев («Ставангер Ойлерс», Норвегія).
Нападники: Олександр Пересунько («Унія», Польща), Данило Трахт («Лукко», Фінляндія), Андрій Денискін («Торунь», Польща), Олексій Ворона («Торунь», Польща), Віталій Лялька («Кременчук»), Станіслав Садовіков («Берані Злін», Чехія), Іларіон Купріянов («Дукла Їглава», Чехія), Євген Фадєєв («Снекпоінт Ітерс Лімбург», Нідерланди), Фелікс Морозов («Морзін-Авор’я», Франція), Віктор Захаров («Сокіл»), Денис Бородай («Сокіл»), Микита Олійник («Сокіл»), Артем Бузоверя («Ковентрі Блейз», Велика Британія).
Україна в елітному дивізіоні ЧС:
1999: 14-те місце
2000: 14-те місце
2001: 10-те місце
2002: 9-те місце (топ-результат в історії)
2003: 12-те місце
2004: 14-те місце
2005: 11-те місце
2006: 12-те місце
2007: 16-те місце (виліт з еліти)
2027: Повернення в еліту
Дивізіон 1А
8 травня, 5-й тур
УКРАЇНА – ЯПОНІЯ – 3:1 (3:1, 0:0, 0:0)
Шайби: 10:45 Муракамі – 0:1, 13:09 Пересунько – 1:1, 15:11 Дахновський (Трахт, Ворона) – 2:1, 17:24 Трахт (Ворона) – 3:1
Кидки: 18:31 (9:16, 4:6, 5:9)
Штраф: 8:10 (4:2, 4:2, 0:6)
Україна: Дьяченко; Сисак – Мережко, Трахт – Фадєєв – Ворона; Гребеник – Матусевич, Лялька – Купріянов – Пересунько; Дахновський – Ратушний, Морозов – Бузоверя – Денискін; Косарев, Олійник – Захаров – Бородай; Садовіков.
7 травня, 4-й тур
УКРАЇНА – КАЗАХСТАН – 4:5 буліти (0:1, 3:2, 1:1, 0:0, 0:1)
Шайби: 12:37 Логвін – 0:1, 20:11 Денискін (Мережко) – 1:1, 30:33 Ляпунов (Логвін, Сімонов) – 1:2, 32:30 Старченко – 1:3, 33:55 Мережко (Пересунько, Трахт – більш) – 2:3, 39:42 Пересунько (Ратушний) – 3:3, 50:58 Фадеєв (Гребеник, Трахт) – 4:3, 51:45 Муратов – 4:4
Кидки: 19:41 (2:17, 9:12, 7:11, 1:1)
Штраф: 2:6 (2:2, 0:4, 0:0, 0:0)
Антон КУЩ