Збірна України з хокею змагається на чемпіонаті світу-2026 в другому за силою у хокейному світі Дивізіоні 1A. Всі три проведені матчі за участі нашої команди були надзвичайно запеклими, з різним для нас результатом, але більше позитивним. Спочатку поступилися Польщі (2:3), але потім здолали Литву (2:1) та, особливо важливо, Францію (3:2). Перемога над французами, які вважалися одними із фаворитів турніру, відкриває для українців перспективу поборотися за вихід до елітного дивізіону. Путівку туди надають перші два місця у групі.
Збірна України з хокею другий сезон поспіль змагається у Дивізіоні 1A чемпіонату світу. Спогади про минулорічну участь українських хокеїстів мають одночасно і приємні миті, і присмак розчарування. Спочатку головним тоді було закріпитися на другому за силою рівні світового хокею, адже до Дивізіону 1A минулого сезону Україна повернулася вперше за вісім років. Однак наша команда по ходу турніру майже досягла сенсаційного результату – здобуття відразу ж одну із двох путівок вже до елітного дивізіону. В останньому турі досить було не програти в основний час японцям. На превелику прикрість саме поразкою від Японії все для нас і закінчилося (2:3), українці самі випустили із рук омріяний здобуток.
Цікаве співпадіння – й цього року турнір в Дивізіоні 1А Україна завершуватиме поєдинком із японцями. Тільки залишалося питання – це знову буде матч у турнірній боротьбі за підвищення до елітного рівня чи може вже тепер за збереження місця у теперішньому дивізіоні.
Значним чином відповідь на це питання мали два стартові матчі у груповому турніри. Але після їх закінчення остаточної відповіді про свої подальші перспективи ми ще не отримали.
У перших двох матчах збірна України досягла половину від можливого – спочатку поступилася Польщі, а потім перемогла Литву, в обох випадках з мінімальною різницею в рахунку. Якщо зважати на прогнози і статус наших перших суперників (Польща, а тим більше Литва, не вважаються вірогідними претендентами на вихід до вищого дивізіону), то можна говорити, що 50% результат у матчах з ними не відповідає елітним амбіціям. Але в таких швидкоплинних турнірах не завжди торжествує логіка і попередні передбачення.
Попри протилежні для нас результати у перших двох матчах, можна віднайти спільність. Українські хокеїсти переважну більшість ігрового часу, принаймні візуально, виглядали, не на голову, але дещо краще своїх суперників – у русі, у техніці, зрештою у кількості кидків по воротах.
Але на цьому наші переваги вичерпувалися. Що впадало у вічі з небажаного – командна не зіграність, а відтак часто підміна комбінаційних дій прямолінійністю у виконанні гравців. Тому й відчутно нижчий відсоток ефективності у порівнянні із суперниками. Відзначалися українські хокеїсти переважно дякуючи вдалим індивідуальним діям. Особливо вартий аплодисментів сольний прохід Данила Трахта у матчі з Польщею, коли наш гравець на особистій майстерності обіграв трьох суперників поспіль, а насамкінець і воротаря
Взагалі з реалізацією як такою, необхідно суттєво додавати, бо у матчах за приблизно рівних можливостей, марнуючи моменти важко буде розраховувати на успішний підсумок.
Є питання і до надійності гри у захисті, переважно у першому матчі зі збірною Польщі, та й часом не дуже впевненою грою воротаря команди України Богдана Дьяченка.
До речі, щодо прогалин у командній грі, досить переконливе пояснення цьому недоліку надав тренер збірної України Олег Шафаренко, який відзначив відсутність підготовчих матчів команди перед стартом турніру: «Щороку наприкінці нашого чемпіонату ми нагадуємо про це. Але ж нічого не зробили, тому ми не мали товариських матчів перед цим турніром і хлопцям дуже важко входити в гру».
А справді, чому нічого не зробили, адже напевно у Федерації хокею України є особа, і не одна, у яких це входить до службових обов’язків, і за що вони отримують гроші? Як заведено в українських вищих спортивних кабінетах, відповідь на такі запитання губиться у лабіринтах владних коридорів.
Однак повернемося на лід чемпіонату світу у Дивізіоні 1А. Ще одна обставина перших двох ігрових днів, залишала надію, що може все у турнірних розкладах так закрутитися, що може ми й упіймаємо десь свій щасливий шанс. А саме йдеться про дуже невиразний старт Франції, одного із двох, разом з Казахстаном, явних фаворитів, на дві путівки до елітного дивізіону. Французи на старті з величезними труднощами на останніх хвилинах матчу здолали Японію, а з поляками, яким за грою ми не поступалися, збірна Франції вирвала 2 очки із 3-х лише у серії булітів.
У третьому турі турніру збірна України грала саме із французькою командою, щоб перевірити наскільки насправді грізними є цей суперник, і нащо насправді здатні ми.
І цього разу українські хокеїсти на всі 100 відсотків виправдали сподівання. Матч з Франціє був напрочуд впертим і напруженим. А ми на це й сподівалися. У 1-му періоді, маючи невелику ігрову перевагу, нарешті українці вийшли на пристойний рівень реалізації, двічі влучно поціливши у дев’ятки воріт суперника. У 2-му періоді, коли французи суттєво додали у інтенсивності, довелося пройти випробування на міць і нашій обороні. Вийшло не ідеально, але й не фатально. А наприкінці періоду, ще й підловили опонентів у котргрі. У кожній грі за збірну України закидає шайбу Данило Трахт. І ця його шайба виявилася вирішальною. 3-й період минав за рахунком – французи прагнули врятуватися, ми тримали оборону і контратакували. Мали навіть пробиття буліту, який заробив, але не реалізував Олександр Пересунько. Проте українським хокеїстам було основним завданням – не збільшувати, а зберегти свою перевагу у рахунку. Що зрештою і було успішно досягнуто.
Збірна України обіграла Францію вперше за 19 років. Але головне, що відкрилися можливості боротися за вихід до елітного дивізіону. З таким настроєм і самовіддачею наших хокеїстів, як в останньому матчі проти французів – надія є.
ПІСЛЯМОВА
Дмитро ХРИСТИЧ, головний тренер збірної України:
– Ми готуємось до кожного суперника окремо, і тут усі суперники на нашому рівні. Так, Франція була в еліті багато років, але вони опустилися, а значить, що ми на одному рівні. Нам потрібно звикати до таких опонентів. І треба вчитися перемагати. Вони перекидали нас, вони тиснули на нас і мали моменти. Але ми вистояли. Знали, що треба робити. Нам потрібно створювати більше моментів, хоча вони мали перевагу. У нас три шайби на 20 кидків. Реалізація хороша, але потрібно створювати більше шансів, краще кататись у чужій зоні.
За що ми боремося в турнірі? Зрозуміло, що не за «виживання». Це вже за медалі і навіть за вихід до еліти.
Чемпіонат світу. Дивізіон 1А
5 травня
ФРАНЦІЯ – УКРАЇНА – 2:3 (0:2, 2:1, 0:0)
Шайби: 05:43 Гребеник (Купріянов, Морозов) – 0:1, 10:08 Мережко (Трахт, Ворона – більш) – 0:2, 22:20 Брюж (Бугро) – 1:2, 32:59 Будон (Боск) – 2:2, 38:15 Трахт (Ворона) – 2:3
Кидки: 31:20 (8:7, 17:7, 6:6)
Україна: Дьяченко; Косарев – Мережко, Денискін – Захаров – Бородай; Гребеник – Матусевич, Лялька – Садовіков – Пересунько; Сисак – Ратушний, Трахт – Фадєєв – Ворона; Дахновський, Морозов – Бузоверя – Купріянов; Олійник.
3 травня
УКРАЇНА – ЛИТВА – 2:1 (1:0, 1:1, 0:0)
Шайби: 15:02 Мережко (Пересунько, Ворона – більш) – 1:0, 28:18 Трахт (Пересунько, Фадєєв – більш) – 2:0, 32:01 Юкна – 2:1.
Кидки: 35:18 (12:3, 17:5, 6:10)
Україна: Дьяченко; Сисак – Мережко, Денискін – Захаров – Бородай; Ратушний – Матусевич, Трахт – Фадєєв – Ворона; Гребеник – Дахновський, Лялька – Купріянов – Пересунько; Косарев, Морозов – Садовіков – Олійник, Бузоверя.
2 травня
ПОЛЬЩА – УКРАЇНА – 3:2 (1:1, 1:0, 1:1)
Шайби: 12:56 Хмелевськи (Білаш, Зигмунт) – 1:0, 17:50 Трахт (Фадєєв, Ворона – більш) – 1:1, 28:49 Вронка (Валега – більш) – 2:1, 42:38 Денискін (Мережко, Ратушний) – 2:2, 53:26 Кржелолік – 3:2.
Кидки: 22:32 (6:11, 8:10, 8:11)
Україна: Дьяченко; Косарев – Мережко, Денискін – Захаров – Бородай; Гребеник – Дахновський, Трахт – Фадєєв – Ворона; Ратушний – Сисак, Лялька – Купріянов – Пересунько; Матусевич, Морозов – Садовіков – Ворона, Бузоверя.