25 березня президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко звернувся до УПЛ та клубів ліги. Підставою стало запит цілої низки команд Української прем’єр-ліги, започатковане заявою керівництва ФК «Полісся», щодо нагальної необхідності реформування українського футбольного судочинства. Але реакція Шевченка була вже третім актом суддівської епопеї, яка розгорнулася у вищому дивізіоні України на початку березня. Нагадаємо зміст попередніх «серій».
ПЕРША СЕРІЯ
Почалося все 8 березня з футбольного матчу 19-го туру УПЛ між «Поліссям» та «Динамо. Цей матч, безумовно, мав велике значення у боротьбі двох ком анд за високі місця у чемпіонаті, але на ньому безпосередньо не вирішувалася доля трофеїв чи нагород. Тобто є підстави вбачати, що його перебіг став каталізатором, який збудив ті нарікання на суддівство в УПЛ, які вже накопичилися раніше.
У поєдинку «Полісся» – «Динамо» сталася низка подій, яка викликала бурхливу реакцію щодо правомірності і кваліфікованості рішень суддівської бригади (головний суддя Микола Балакін, арбітр ВАР Денис Шурман), яка обслуговувала цей матч.
Відразу по завершенню матчу «Полісся» – «Динамо», яка закінчилася перемогою динамівців (2:1), із відповідною заявою виступив керівник ФК «Полісся».
Заява президента ФК «Полісся» Геннадія Буткевича:
Президент футбольного клубу «Полісся» Геннадій Буткевич у світлі резонансного матчу 19-го туру проти «Динамо» (Київ) та скандальних рішень арбітрів, що кардинально вплинули на хід поєдинку, звертається із заявою до відповідних органів УАФ та футбольної спільноти.
«По-перше, наполягаємо на публікації переговорів арбітрів під час ключових епізодів гри, а саме:
– епізоду з відміненим голом Ліндона Емерллаху на 21-й хвилині матчу;
– епізоду на 49-й хвилині першого тайму з грубою грою високо піднятою ногою гравця «Динамо» (Київ) Крістіана Біловара, що створювала ризик нанесення травми гравцю «Полісся» Ліндону Емерллаху.
По-друге, закликаємо відповідні органи УАФ провести перевірку на незалежному поліграфі головного арбітра матчу Миколи Балакіна та арбітра VAR Дениса Шурмана з метою встановлення причин грубих помилок.
По-третє, звертаємося із вимогою до голови Комітету арбітрів УАФ Катерини Монзуль, консультанта з арбітражу УАФ Ніколи Ріццолі та інших відповідних посадових осіб УАФ надати публічну оцінку роботи арбітрів у вказаних епізодах, а також повідомити про результати розгляду зазначених епізодів та міру відповідальності, яку буде застосовано до осіб, причетних до грубих помилок.
І насамкінець. Особисто я не маю сумнівів, що керівництво клубу «Динамо» (Київ) не має жодного стосунку до брудних рішень арбітрів. Причини грубих помилок необхідно шукати в іншому місці, чим і повинні зайнятися відповідні органи УАФ».
9 березня з приводу суддівського інциденту у матчі «Полісся» – «Динамо» з офіційною заявою про запровадження службових розслідувань виступив президент УАФ Андрій Шевченко, який, за збігом обставин, був свідком матчу у Житомирі, перебуваючи у VIP-ложі стадіону разом із президентом ФК «Полісся» Геннадієм Буткевичем. За рішучістю заява керівника УАФ була суворою – точний час, дата, наміри.
Заява президента УАФ Андрія Шевченка:
Українська асоціація футболу запускає службові розслідування.
«Після останнього туру чемпіонату України у нас виникло чимало запитань до арбітрів. Ми незадоволені рівнем суддівства у турі. Ми створюємо всі умови для комфортної роботи суддям, вони повинні відчувати високу відповідальність за свою роботу та рішення. Сьогодні о 9 ранку ми відкрили службові розслідування щодо деяких арбітрів та представників комітету. Українська асоціація футболу веде прозору політику щодо всіх аспектів своєї діяльності. Про результати розслідувань ми повідомимо громадськість».
Після цього Андрій Шевченко відбув до Мілана (Італія). Балакін і Шурман на матчі наступного, 20-го туру, чемпіонату УПЛ призначень не отримали.
Єдиною реакцією на суддівські рішення у матчі «Полісся» – «Динамо» стало оприлюднення коментаря консультанта з арбітражу Комітету арбітрів Української асоціації футболу авторитетного у минулому італійського футбольного судді Ніколи Ріццолі.
Ріццолі розглянув 4 найсуперечливіші з точки зору суддівства епізоди матчу «Полісся» – «Динамо», порівнюючи рішення судді у полі і свою оцінку правильності арбітражу.
Коментар консультанта Комітету арбітрів УАФ:
21-ша хвилина матчу, незарахований гол у ворота «Динамо» після «фолу» на Бражку:
– Динаміка ситуації є досить чіткою: двоє гравців ведуть боротьбу за м’яч, перебуваючи у фізичному контакті. Передусім, потрібно звернути увагу, що арбітр перебуває в ідеальній позиції, щоб правильно оцінити його розвиток. Подібні епізоди повинні оцінюватися на нормальній швидкості, а не у вповільненому повторі. Саме тому, це рішення має ухвалюватися арбітром на полі, який може найточніше оцінити динаміку боротьби, а не окремі деталі, що виглядають інакше при сповільненому повторі. Підстав для перегляду немає, тому втручання відео-асистента арбітра безпідставне.
Рішення польового арбітра: штрафний удар, відміна голу. Оцінка Ріццолі: продовження гри, зарахований гол.
31-ша хвилина матчу, падіння Волошина у штрафному «Полісся»:
– Гравець «Динамо» входить у штрафний майданчик, оббігаючи суперника поблизу обмежувальної лінії. Захисник перебуває у боротьбі плече в плече. У цей момент стає очевидно, що саме гравець «Динамо» ініціює контакт – виставляє ліву ногу і руку на шляху захисника, внаслідок чого відбувається зіткнення і падіння. При цьому захисник не здійснює жодної дії, спрямованої на ініціювання контакту або вчинення фолу. Тому епізод правильно оцінений арбітром на полі, який дозволив продовжити гру. Відео-асистент також правильно не втручається в епізод.
Рішення польового арбітра: продовження гри. Оцінка Ріццолі: продовження гри.
37-ма хвилина, призначений пенальті у ворота «Динамо»:
– Захисник отримав удар м’ячем по руці через несподіваний рух нападника перед ним. М’яч відскакує від землі і його траєкторія змінюється настільки, що захисник навіть інстинктивно не встигає відвести руку. Рука перебуває перед тілом, не збільшує розміри тіла і залишається в межах природного силуету гравця. Арбітр в полі правильно дозволяє продовжити гру і не вважає цей епізод порушенням правил. З огляду на наведені критерії, підстав для призначення пенальті не було.
Рішення польового арбітра: пенальті. Оцінка Ріццолі: продовження гри.
49-ма хвилина, небезпечний підкат Біловара:
– Дії гравця «Динамо» явно ставлять під загрозу здоров’я суперника, оскільки підкат виконується з прямою ногою. У подібній ситуації неважливо, чи відбувся контакт з м’ячем, адже саме дія є небезпечною. Арбітр, не повністю сприйнявши усі ці елементи, обмежується призначенням штрафного удару і очевидною помилкою в оцінці епізоду. За таке порушення гравець мав би бути вилученим з поля. Відео-асистент арбітра повинен був рекомендувати головному рефері перегляд епізоду.
Рішення польового арбітра: штрафний удар без дисциплінарних санкцій. Оцінка Ріццолі: штрафний удар, червона картка.
Далі, щодо ходу і безпосередньо результатів оголошеного розслідування, запанувала тиша, яка злегка порушувалася чутками приватного характеру.
(кінець першої серії)
ДРУГА СЕРІЯ
Очевидно пауза і невизначеність у реакції вищих футбольних органів України спонукало керівництво ФК «Полісся» 23 березня до ще одного звернення щодо арбітражу зокрема в матчі «Полісся» – «Динамо» до голови Української асоціації футболу Андрія Шевченка та голови Комітету арбітрів УАФ Катерини Монзуль.
Цього разу до президента клубу Геннадія Буткевича у заяві приєднався щойно призначений першим віце-президентом ФК «Полісся» видатний боксер Олександр Усик. Тепер тональність звернення була суттєво категоричнішою, аж до вимоги застосувати до арбітра Дениса Шурмана найвищу міру покарання щодо кар’єри – довічне відсторонення від професійної діяльності. Наразі інший суддя того горезвісного матчу, Микола Балакін, вже не фігурує. Головним є посилання на визнання помилкових дій арбітрів поєдинку «Полісся» – «Динамо» італійським суддівським консультантом УАФ Ніколою Ріццолі, але його ж публічна оцінка про неправомочне пенальті у ворота «Динамо» на 37 хвилині матчу нині не згадується.
Звернення ФК «Полісся» до УАФ:
«У зв’язку з допущенням грубих та результативних помилок арбітром ВАР Денисом Шурманом у матчі 19-го туру чемпіонату України між ФК «Полісся» (Житомир) та ФК «Динамо» (Київ), а саме:
– на 21-й хвилині – безпідставно не зарахований гол ФК «Полісся»;
– на 45+3-й хвилині – відсутність очевидного дисциплінарного покарання гравця ФК «Динамо» (Київ) Крістіан Біловар за грубий фол із ризиком завдання серйозного ушкодження гравцю команди-суперника.
Відповідно до офіційних роз’яснень УАФ, вищезазначені рішення були визнані помилковими Головним експертом з арбітражу Ніколою Ріццолі.
Вказані рішення є грубими помилками, що мали прямий і визначальний вплив на результат матчу, що позбавили ігрової та чисельної переваги ФК «Полісся» у матчі з прямим конкурентом.
У зв’язку з викладеним вище, а також беручи до уваги професійну оцінку, надану Головним експертом з арбітражу, просимо відсторонити від суддівської діяльності Дениса Шурмана – пожиттєво».
Чергове звернення ФК «Полісся» викликало жвавий відгук з боку інших клубів УПЛ. Але підтримку отримав передусім не заклик до каральних дій (дехто такий підхід навіть засудив), а необхідність реформування нинішньої системи арбітражу у футбольному господарстві України. Більшість клубів висловилися публічно, з представниками деяких поспілкувалися кореспонденти «Трибуни». Стисла вибірка важливих аспектів у позиціях:
«Кривбас»: «Ми переконані, що ця система потребує рішучих змін і комплексного реформування. Рівень суддівства повинен зростати одночасно із рівнем чемпіонату України і сприяти розвитку футболу, а не гальмувати інші процеси».
«Металіст 1925»: «Систематичні помилки арбітрів, які впливають на результат матчів, призводять до зниження довіри до інституту суддівства з боку клубів, футболістів і вболівальників. Ми переконані, що український футбол потребує прозорих і послідовних рішень, які забезпечать об’єктивність та справедливість на полі».
«Верес»: «Наш клуб також ініціює публічний запит щодо використання додаткових коштів, передбачених на преміювання арбітрів. Відкрите інформування про розподіл цих ресурсів стане важливим кроком до підвищення довіри до суддівського корпусу».
«Епіцентр»: «Ми розуміємо, що помилки можливі, але їх системність викликає серйозні питання. Тому вважаємо, що в разі доведеної упередженості арбітр має бути довічно відсторонений від суддівства. Ми виступаємо за відкритий діалог між суддями та учасниками чемпіонату».
«Колос»: «Клуби УПЛ витрачають великі кошти на утримання команд, інфраструктури та розвиток. Під час війни ці витрати збільшуються у кілька разів. Тому ми вважаємо, що саме зараз клуби заслуговують на якісне суддівство та прозорі процеси в цій сфері футбольної складової».
«Оболонь»: «ФК «Оболонь» також має власний негативний досвід роботи з арбітром Денисом Шурманом. Зважаючи на ті грубі помилки, яких арбітри припускаються у кожному турі чемпіонату, вважаємо, що настав час керівництву УАФ навести лад у роботі суддівського корпусу».
ЛНЗ: «Будь-які зміни мають бути результатом узгодженої позиції всієї футбольної спільноти. Насамперед вважаємо за необхідне проведення спільної зустрічі клубів разом з УПЛ і керівництвом УАФ для формування чіткого бачення та визначення стратегічного вектору розвитку. Окремо наголошуємо, що клуби не повинні та не можуть брати на себе функції дисциплінарного впливу на арбітрів, зокрема щодо їх дискваліфікації. Подібна практика є неприйнятною , оскільки створює ризики і може призвести до хаосу в управлінні футбольними процесами».
«Олександрія»: «Будь-які рішення повинні ухвалюватися згідно з чинними нормами та статутами, а не під тиском суб’єктивного сприйняття ситуації. Клуби не повинні перебирати на себе роль контролерів чи каральних структур. Визначення кваліфікації суддів чи аналіз їхніх дій – це сфера компетенції профільних інституцій УАФ. Важливо, щоб реакція на прецеденти була виваженою та процедурною».
«Шахтар»: «Ми вважаємо, що це перебуває у компетенції відповідних футбольних органів і має вирішуватися в межах встановлених процедур та регламентів. Клуби не можуть виступати в ролі карального органу. Важливо розмежовувати помилки, які можуть виникати через людський фактор, та змову або корупцію».
«Полтава»: «Розвиток футболу в Україні неможливий без справедливого, професійного та неупередженого суддівства. Вважаємо, що настав час для комплексних змін, які забезпечать підвищення якості арбітражу та відповідатимуть сучасним стандартам європейського футболу».
«Карпати»: «Клуб підтримує підвищення прозорості, об’єктивності та якості арбітражу, а також висловлює готовність долучитися до обговорень і надати свої пропозиції для вдосконалення системи суддівства в Україні».
«Кудрівка»: «Клуб і надалі буде на боці правди та докладатиме максимум зусиль для того, щоб український футбол розвивався, ставав більш відкритим, конкурентним і справедливим».
«Рух»: «Рух» неодноразово виступав з ініціативою, щоб арбітри після завершення матчів приходили у флеш-зону та публічно коментували свої рішення. ФК «Рух» з однаковою глибокою повагою і підтримкою ставиться, як до реформ, які вже впровадила УАФ, так і до намагань ФК «Полісся» та інших клубів УПЛ ще більше вдосконалити суддівську галузь. Адже, як сказав класик, досконалості немає меж».
(кінець другої серії)
ТРЕТЯ СЕРІЯ
Хвиля нарікань, вимог реформування футбольного суддівства та відкритості конструктивного діалогу щодо цього знайшли відгук у вищого керівництва УАФ. 25 березня президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко оприлюднив звернення.
Звернення президента УАФ Андрія Шевченка до УПЛ та клубів:
«Цим зверненням ми засвідчуємо вам свою повагу та відкритість до діалогу. Останніми днями ми отримали деякі листи від українських клубів та публічні заяви. Вважаємо за потрібне надати одну комплексну публічну відповідь на всі звернення.
Основні принципи, на яких будується робота УАФ сьогодні, – це відкритість та прозорість. Ми завжди відкриті до спільної роботи та готові приймати адекватні та конструктивні пропозиції від вас, які відповідають регламентним нормам УАФ, УЄФА та ФІФА.
Запрошуємо президента УПЛ, президентів, власників клубів на офіційну зустріч 14 квітня, 12:00, у Будинок футболу в Києві. Висловлюємо щире сподівання, що цього разу вдасться зібрати перших осіб клубів УПЛ задля обговорення проблем, реальних кроків та впровадження реформ у професійному футболі»
До речі, ініціатор суддівських перемін в українському футболі президент ФК «Полісся» Геннадій Буткевич на клубному сайті вже вніс одну конкретну пропозицію до розгляду. Вже без вимог індивідуальних санкцій, але з принциповою реорганізацією футбольного судочинства в Україні:
«Клуби втомилися від старої системи й потрібні зміни. Мета цих змін – створення самостійного та незалежного від УАФ суддівського органу за аналогією з тим, як це працює в Англії чи Німеччині. Зокрема, щоб клуби могли прозоро бачити оцінювання, логіку призначення та ранжування арбітрів. Лише за таких умов ми матимемо шанс уникнути суддівських скандалів», – зазначив Буткевич.
Цікаво, як відреагують у керівництві УАФ на перспективу «створення самостійного та незалежного від УАФ суддівського органу». Є сумніви, щодо позитивно.
Отже, після обміну заяв і звернень, наразі головні діючі особи в очікування продовження спілкування на злободенну тему українського футболу у форматі очі в очі між організаторами та учасниками футбольного життя України.
Варто зауважити, що допоки жодним чином у цьому серіалі не задіяна особа, яка б мала виконувати одну із ключових ролей за своїм визначенням – голова Комітету арбітрів УАФ Катерина Монзуль. Але, можливо, вона з’явиться у новому акті цієї історії. Ще не фінальна завіса.
(Продовження буде)
Підготував Тарас ТАРАСЕНКО.