Зміна лідера

17-й тур

Набуває ходи весняна частина футбольного чемпіонату Української Прем’єр-ліги. Відбулися матчі 17-го туру. За їх підсумками сталася зміна на чолі турнірної таблиці – в одноосібні лідери вийшов донецький «Шахтар». Це стало можливим внаслідок поразки «Дніпра-1» від «Динамо». Поєдинок між дніпрянами і динамівцями став головною подією останнього туру.

11 березня
«ЗОРЯ» (Луганськ) – «ЛЬВІВ» – 3:1(1:0)
Голи: Русин (34), Імерков (54), Булеца (58) – Бугай (87).
«МИНАЙ» (Ужгород) – «ОЛЕКСАНДРІЯ» – 1:1 (1:0)
Голи: Вітенчук (2) – Третьяков (84).
«ІНГУЛЕЦЬ» (Петрове) – «МЕТАЛІСТ» (Харків) – 2:1 (1:0)
Голи: Одарюк (28, 77) – Паті (63).
Вилучення: Паті (90+4).
«ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – 1:1 (1:1)
Голи: Аліфіренко (9), Вачіберадзе (19).
12 березня
«ДНІПРО-1» (Дніпро) – «ДИНАМО» (Київ) – 0:1 (0:1)
Гол: Буялський (41).

Вилучення: Буялський (90+9).
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «ШАХТАР» (Донецьк) – 0:3 (0:0)
Голи: Судаков (58), Келсі (80), Швед (83).
«РУХ» (Львів) – «КОЛОС» (Ковалівка) – 0:1 (0:0)
Гол: Оріховський (64).
«ВЕРЕС» (Рівне) – «ВОРСКЛА» (Полтава) – 2:2 (0:1)
Голи: Кравець (48 автогол), Гайдучук – Сефері (25, 85 з пенальті).
Незабиті пенальті: Кльоц (90+2), Вовченко (90+3).

ПодвІйна цІна
Коли зустрічаються команди – прямі конкуренти, результат такого матчу має подвійну ціну. Битва за шість очок, як це ще називають. Для «Дніпро-1» на кону було збереження першого місця в чемпіонаті (разом із «Шахтарем»), для «Динамо» – утримання на позиції, яка залишала цю вершину у зоні реальної досяжності. Крім того команди зустрічалися після втрат в очках у попередньому турі. Напрошувалася потреба не лише у поповненні очкового запасу, а й певної психологічної реабілітації. Ще одна обставина, яка могла принаймні впливати на емоційний настрій «Динамо» – бажання реваншуватися за розгромну поразку від «Дніпра-1» в матчі першого кола з рахунком 0:3.
У порівнянні з попередніми поєдинками тренери обох команд здійснили кілька кадрових змін. В першу чергу було неочікуваним рішення Олександра Кучера про зміну охоронця останнього рубежу. Замість голкіпера бразильця Макса Валефа, який до тепер незмінно з’являвся в основі дніпровського клубу, місце у воротах було доручено Владиславу Рибаку. Неординарний хід, враховуючи, що це був дебют 21-річного воротаря за «Дніпро-1» і в УПЛ. Та ще й в такому відповідальному матчі. І треба відзначити, що зіграв молодий дебютант непогано. Особливих помилок за ним не спостерігалось, у пропущеному голі до нього питань немає, у кінці матчу врятував команду, ліквідувавши вихід сам на сам динамівця Раміреса. Іще одна заміна у дніпрян була вимушена – у центрі оборони Едуарда Сарапія, який пропускав зустріч через перебір жовтих карток, замінив Володимир Адамюк, який зазвичай грає на правому фланзі оборони. Не сказати, що Адамюк не впорався із своєю новою функцією, але Сарапій на цій позиції виглядає впевненіше. Замість Амаша і Рубчинського з’явилися Каплієнко і Пеглоу. До речі, останній, 21-річний бразильский атакувальний гравець, теж дебютував у «Дніпро-1» у матчах АПЛ. Схоже Кучер ще пербуває у пошуках основних виконавців на деякі позициї. Тому цій обставині надаєм таку увагу.
Мірча Луческу теж у пошуках оптимальних варіантів гри «Динамо» і здійснює кадрові перестановки. Вівчаренко, Лонвейк і Беніто замінили за позиціями Дубінчака, Шепелєва і Вантуха. Чесно кажучи, посилення потенціалу командних дій від цих перестановок особливо в око не впадало. Навпаки ловилось на думці, що перебіг подій чимось нагадує попередній матч «Динамло» з «Інгульцем». Кияни від початку більше тримали м’яч, володіли ініціативою, намагалися навіть пресигувати. Зрештою діставалися до карного майданчика суперника і далі… ступор. У ці хвилини спробував взяти на себе ініціативу Кабаєв. Намагався завдавати ударів по ворота. Небезпеки не було. Натомість контратаки «Дніпра-1» несли більше гостроти. На 6-й хвилині з близької відстані не влучив як слід головою по м’ячу Адамюк. На 9-й після помилки Дячука під гострим кутов вискочив на ворота Довбик. Нещерет вчасно втрутився. На 22-й хвилині черговий провал в обороні динамівців і на убійну позицію у центрі карного майданчика партнери вивели Піхальонка. Йому ніхто не заважав, Лонвейк спостерігав позаду чим усе закінчиться. Дніпровець вибачив суперників просто не влучивши по м’ячу. На 34-й хвилині оборонці «Динамо» «забули» знову у карному майданчику Підлепенця. Той завозився з м’ячем і далі вже пробити йому завадили. Ще раз згадучи попередній матч киян із «Інгульцем». Принципова різниця у тому, що «інгульчани» свої моменти використали, а дніпряни – ні.
А потім… Я не знаю чи є таке звання «почесний динамівець»? Якщо є, його неодмінно треба присвоїти бразильцеві Хайнеру. Оборонці і воротар «Дніпра-1» затіяли перепасовку біля своїх воріт (зараз це модно). М’яч опинився у правого захисника дніпрян Хайнера. У нього було 10 варіантів продовження, найпростіший – вибити шкіряну кулю куди подалі. Він обрав найкращий для… «Динамо». Відмінний пас у центр власного карного майданчика на Буяльського. Віддамо належне Віталію за його холоднокровність (від такого подарунка можна було і розгубитись). Несильно, але точнісінько в кут воріт. І без шансів для голкіпера. До речі, цей Хайнер весь перший тайм постійно помилявся. Його сміливо можна було замінити уже в середині першої половини матча. Замінили в перерві. Але вже було пізно.
Взагалі з наших повідомлень зимових трансферних новин у попередніх номерах газети ви могли звернути увагу, що до команд українського чемпіонату помалу потягнулися легіонери. Спортивний директор СК «Дніпро-1» Євген Красніков ще по «Металісту» відомий як фахівець з бразильского футболу. І були хороші здобутки. Але ж «не все золото, що блищить». І такі приклади у нас не поодинокі.
Другий тайм «Динамо» грало класично за рахунком. І знаєте, гра динамівців на контратаках виглядала привабливіше, у порівнянні з позиційними атаками. Принаймні, кияни були ближчими до того, щоб подвоїти рахунок, аніж дніпряни зрівняти. Непогані нагоди були у Буяльского і Ваната (у першому таймі його геть не було видно). «Дніпро-1» теж намагався щось створити біля воріт «Динамо», але таких нагод як у пешому таймі уже практично не було. Динамівці здобули дуже важливу трудову перемогу. Радість перемоги, мабуть, дещо потьмарилася від дивного інциденту уже практично по закінченню матча. Буяльський, якого вже замінили, для чогось вибіг на поле щось з’ясовувати з арбітром. І побачив перед собою червону картку. Наступний матч у «Динамо» ще з одним із головних конкурентів «Зорею». Буяльський для динамівців нині ключовий гравець.

«Шахтар»і «Зоря» користуються моментом
«Шахтар» скористався черговою осічкою «Дніпра-1» і вийшов одноосібно на перше місце у турнірній таблиці чемпіонату. Попри розгромний кінцевий рахунок, цього разу перемога «гірникам» дісталась не так легко, як у попередніх матчах. Взагалі, враховучи важкий попередній матч «Шахтаря» у Лізі Європи з «Феєнордом», а також наступний вояж до Роттердама на не менш складний матч-відповідь, очікувалося, що Ігор Йовічевич вдасться до ротації складу. Однак тренер «Шахтаря» виставив на поєдинок практично основний склад, можливо, за винятком Ракицького. Ймовірно, керівництво «гірників» уже віддає перевагу боротьбі на внутрішньому фронті, намагаючись скористатися нагодою створити певний гандикап на тлі втрат конкурентів. У першому таймі «Кривбас» грамотно захищався. «Шахтарю» ніяк не вдавалося здолати оборонні редути господарів. Здалося, що «гірникам» уже трохи бракує свіжості у діях і думці. Перемогу «Шахтар» здобув на класі, точніше – на індивідуальній майстерності, а ще точніше – завдяки індивідуальним діям Георгія Судакова. Його удар в самісіньку «дев’ятку» на 58 хвилині був бездоганним. «Кривбасу» треба було відігруватися, а грати у відкритий футбол з «Шахтарем» на сьогодні криворіжцям не під силу.
На відміну від попереднього туру, цього разу «Зоря» здобула упевнену перемогу і залишається у перегонах за найвищі місця. Сподобався панамський легіонер луганців Едуардо Герреро з двома асистами. «Олександрія» Ротаня знову грає унічию (вчетверте поспіль в чемпіонаті). Ковалець і в другому матчі на чолі «Інгульця» здобуває перемогу. «Металіст» зазнає четвертої поспіль поразки.

Роман СЛАВЕНКО