15-й тур
Примітна і показова особливість 15-го туру – втрати у ньому грандів українського клубного футболу, «Динамо» і «Шахтаря», які щойно повернулися із не найкращими спогадами з футбольних полів зарубіжної Європи. Власне, це і було однією із інтриг матчів цих команд уже на домашній землі – яким чином «Динамо» і «Шахтар» пристосувалися до протистояння на кількох фронтах. Як показав минулий тур, проблеми із турнірно-мандрівним графіком в обох колективів існують. І цим можуть користатися інші конкуренти.
29 листопада
«ВОРСКЛА» (Полтава) – «ІНГУЛЕЦЬ» (Петрове) – 0:3 (0:2)
Голи: Лосенко (1), П’ятов (14), Білоцерковець (90+3).
30 листопада
ЛНЗ (Черкаси) – «ВЕРЕС» (Рівне) – 1:2 (1:1)
Голи: Яшарі (27) – Луан (39 з пенальті, 76).
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «ПОЛІССЯ» (Житомир) – 3:1 (1:0)
Голи: Твердохліб (11, 72, 86) – Гуцуляк (63).
«ЛІВИЙ БЕРЕГ» (Київ) – «ОБОЛОНЬ» (Київ) – 1:1 (0:1)
Голи: Якимів (90+5) – Дубко (45+4).
1 грудня
«КОЛОС» (Ковалівка) – «ДИНАМО» (Київ) – 1:1 (1:1)
Голи: Алефіренко (33) – Бражко (5).
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – 3:0 (1:0)
Голи: Ващенко (16), Костишин (80), А. Козак (90+1).
Вилучення: Петряк (16), Бутко (30).
«ШАХТАР» (Донецьк) – «РУХ» (Львів) – 1:1 (1:0)
Голи: Матвієнко (23) – Дідик (90+2).
Є ще одна прикмета у 15-го туру УПЛ – він мав би символізувати екватор чемпіонату сезону-2024/2025. Але наразі ознака ця є лише формальною, бо календар має розбіжності зіграних матчів різними командами через попередні перенесені і недограні поєдинки. Наприклад, ключове значення мала пропущена зустріч ще з 1-го туру «Олександрія» – «Динамо», яка відбулася минулої середи, але вже після передачі цього номера газети до друку. Тому зараз ще не будемо поспішати з якимись етапними підсумками нинішнього чемпіонату.
Якщо брати на увазі тенденції останніх п’яти турів чемпіонату, то без поразок цей відрізок минули чотири лідери турніру, «Динамо», «Олександрія», «Шахтар» і тепер «Кривбас», а також… «Верес». Про першу трійку лідерів УПЛ сьогодні переважно йтиме мова.
МАТЧІ ЛІДЕРІВ
«Колос» – «Динамо»
Головний тренер «Динамо» Олександр Шовковський, посилаючись на напружений ігровий графік, намагається постійно вдаватися до ротацій складу на матчі. Ось і тепер у старті на поєдинок із «Колосом» тренер змінив у порівнянні з єврокубковим матчем з «Вікторію» 6 футболістів (щоправда, відсутність Миколи Шапаренка була вимушеною – хвороба). Чи є в «Динамо» два склади на матчі, щоб стабільно досягати необхідних результатів, ось питання?
Матч в Ковалівці розпочався для гостей якнайкраще. Гол на 4-й хвилині дістався «Динамо» дуже легко. З-за меж карного майданчика Володимиру Бражку ніхто не завадив здійснити прицільний удар. Забити гол на перших хвилинах матчу проти команди, що відрізняється організованою обороною, яку інколи доводиться добряче попітніти, щоб зламати, дуже вдалий варіант.
Далі пішла якась розмірена гра. Позиційні атаки однієї команди змінювалися такими ж іншої, без справжньої гостроти біля воріт. Помірний пресинг з обох сторін ще більше загальмовував і так неспішні дії обох команд у нападі.
В принципі, для «Колоса» це була притаманна манера гри, а от від «Динамо», якось така скромність намірів дещо дивувала. Динамівці не могли не розуміти, що мінімальна перевага в рахунку є дуже хитким містком до кінцевої перемоги. І «Колос» покарав суперника за таку безпечність. Не без фарту, за допомоги рикошету, але це той випадок, який завжди може трапитися за обставин мінімальної переваги однієї із команд.
«Динамо» невдача не мобілізувала на відновлення переваги на табло, а навіть навпаки, якась з’явилася невпевненість і нервування. Гостроти а в атаці не додалось, а контратаки «Колоса» мали більшу гостроту, принаймні потенційну, яка в будь-який момент знову могла перетворитися для динамівців в неприємність. І м’яч влетів знову у ворота «Динамо», але перед тим на щастя гостей був офсайд у Болівара.
Після 1-го тайму – 1:1. Ці цифри мали спонукати динамівців до особливих заходів, бо «Колос» давно в УПЛ-2024/25 не пропускав більше одного голу (більше двох – ніколи). Востаннє, ще 31 серпня в Олександрії, а в Ковалівці господарям у нинішньому чемпіонаті ще ніхто двічі не забивав.
Заходи гостей – Владислав Кабаєв замість Максима Брагару. Динамо очікувано з початком 2-го тайму матчу активізувалось, але мали справу тепер з насиченим і ешелонованим захистом. Чого не було і чим не користувалися кияни, коли «Колос» програвав з початком матчу. Тепер доводиться щось вигадувати, щоб пробити оборонні редути ковалівців. До фантазії та техніки є питання.
Моменти у «Динамо» були. Але звідки ця хвороба немічності при їхніх завершенню? Що було і залишається характерним для киян в Лізі Європи тепер перебралося і до УПЛ.
Владислав Ванат б’є під кутом – парирує голкіпер, добивання Віталія Буяльського у ворота вже без воротаря, але влучає у захисника. «Динамо» атакувало, наполегливо, інтенсивно, але дещо або прямолінійно, або сумбурно. Якби в якійсь момент Фортуна одягла футболку «Динамо», можна було і вирвати перемогу, але контракту із цією богинею удачі клуб ще не уклав. Та й сподіватися лише на везіння, якось не личить команді з такими амбіціями.
Перша думка, коли Олександр Шовковський випускав на останніх хвилинах матчу, щоб рятувати три очки «зеленого» юнака Романа Саленка, хоч і сина відомого у минулому футболіста, але практично без досвіду дорослого футболу, – як можна йти на такі експерименти, коли на кону дорогоцінні бали. Але потім погляд на лаву запасних «Динамо» раптом відкриває досить несподіваний насправді стан речей – особливо посилювати атакувальну потужність очільнику «Динамо» то і ніким.
В «Динамо» намітився кадровий «голод». Травмованих, хоча й важливі гравці, можемо говорити лише двоє – Андрій Ярмоленко та Олександр Піхальонок. І відповідно виникає запитання – чи не занадто щедро для своїх теперішніх можливостей динамівці перед початком сезону порозкидалися своїми гравцями по орендах в Україні і закордоном?
«Колос» не зрадив сезонній традиції вдома більше одного гола не пропускати.
«Шахтар» – «Рух»
А от керманич «Шахтаря» майже не здійснює особливих ротацій у порівнянні з виступами команди у Лізі чемпіонів. На відміну від свого київського колеги, Маріно Пушич виснажливого матчу проти голландського ПСВ зробив тільки дві заміни у стартовому складі команди. Замість Олександра Зубкова (через ушкодження) з’явився бразилец Педрінью і замість Дмитра Криськіва – ще один бразилець Марлон Гомес.
Матч у Львові «Шахтар» – «Рух» за загальною структурою, а в підсумку і за результатом, чимось нагадує попередньо розглянутий поєдинок у Ковалівці. У першому таймі «Шахтар» мав невелику перевагу, контролюючі м’яч. Але тієї інтенсивності і динаміки, як в Ейндговені, не було і близько. Якась гострота виникала переважно через стандарти. Це, власне, й принесло успіх на 23-й хвилині після подачі кутового, дякуючі умінню Миколи Матвієнка грати на випередження головою.
У другому таймі настрій матчу суттєво змінився. Складалося враження, що «гірники» не проти були задовольнитися мінімальною перевагою до фінального свистка, все більше концентруючі увагу довкола оборони своїх воріт. До речі, таку тактику по закінченню матчу не засуджував і очільник «Шахтаря» Маріно Пушич, критикував тільки її виконання: «Наголошу, що 1:0 – це результат, який іноді треба вміти відстояти і захистити. На жаль, сьогодні нам цього не вдалося, тому маємо те, що маємо».
А мали гол знову вже в компенсований час, коли після швидкого проходу і прострілу Олексія Сича з правого флангу Роман Дідик ударом із лінії воротарського без перешкод «розстріляв» ворота.
Той самий результат на табло, що й в Ковалівці, ті самі цифри, та сама послідовність забитих голів, тільки головні події відбулися в різні відрізки часу.
Я схиляюся вбачати причини такої певної інертності у матчах «Динамо» і «Шахтаря» в останньому турі УПЛ у накопиченні втоми, причому, можливо, не так фізичної, як психологічної. Певною мірою таке припущення підтвердив у своєму післяматчевому інтерв’ю один із лідерів «Шахтаря» Артем Бондаренко: «Ні, питання втоми досі неактуальне для нас. Це ніяк не пов’язано з утомою, це пов’язано, напевно… Не знаю, з чим це пов’язано – може, психологія, може… Такі два останні результати – це важко, але, я ж кажу, що треба поритись у собі, щоб кожен знайшов якісь помилки, задумався над своєю грою. Треба виправляти, тому що, якщо будемо грати так, як сьогодні, то чемпіонством і не пахне».
Матчі єврокубків для «Шахтаря» і «Динамо» триватимуть до кінця січня наступного року.
«Олександрія» – «Чорноморець»
Хотілося і в огляді цього матчу порівняти ще одного із лідерів, але який не переобтяжений єврокубковими турботами. Однак не вийде. Бо в цьому поєдинку про футбол можна говорити лише у грі до 16-ї хвилини. До речі, гра у матчі до цього критичного моменту сприймалася з цікавістю. «Чорноморець» вийшов на цей матч дуже заряджений дати бій.
Перші хвилин 10 матчу, дещо несподівано, пройшли навіть з невеликою перевагою в активності «Чорноморця», що для одеситів у цьому чемпіонаті не є притаманною рисою. Тим більше, у гостьовому матчі проти одного із теперішніх лідерів УПЛ. Очікувалося, що у цьому матчі може бути інтрига. Все змінилося в одну мить на 16-й хвилині.
Хороше переведення на лівий фланг атаки «Олександрії» на Олександра Беляєва. Не дуже вдала зупинка м’яча і захисник гостей Богдан Бутко його перехопив, на мить оцінюючи ситуацію для подальших дій. Той самий Беляєв швидше зорієнтувався і проштовхнува з ніг Бутка м’яч до воріт суперника. Того підхопив Олександр Мартинюк, його навіс захисник «Чорноморця» відбив невдало до центру, створивши вигідну ударну ситуацію Данилу Ващенку, який відмінним ударом спрямував м’яч у дев’ятку воріт, забивши свій перший гол в УПЛ. Такий детальний опис одного епізоду, щоб переконатися в цілком банальній ігровій ситуації.
Але у цей момент на футбольному полі в Олександрії «вибухнув нестримний вулкан» емоцій, пристрастей, нервів у перемішку з матюками і маханням проти судді з боку Івана Петряка за підтримки партнерів по «Чорноморцю». Причина – під час відбору м’яча у Бутка (той ще продовжував лежати на газоні) були порушені правила. Закінчилося «червоною» для Петряка. Але не закінчилося нефутбольне в матчі. На 30-й хвилині проти Богдана Бутка був доволі жорсткий підкат, як на мене, могло тягнути і на «жовту», але суддя ніяк не зреагував. Через це «зірвало дах» вже у Богдана, який публічно послав суддю (мікрофони телетрансляції були ввімкнені). Йти довелося з поля самому гравцеві «Чорноморця» через ще одну «червону» в матчі. Закінчитися все і вся могло ще більш ефектно, коли очільник «Чорноморця» Олександр Бабич відразу ж імпульсивно закликав свою команду залишити футбольне поле. Тренеру вдалося вгамувати емоції
Одесити залишилися у меншості на два гравця, остання крапля футболу у поєдинку на цьому «випарувалася». «Чорноморець» тримався як міг, «Олександрія» неквапливо тиснула, збільшивши у кінці матчу свою перевагу ще на два м’ячі.
Прикро, дуже прикро, міг бути хороший матч. Щоб там не говорити про арбітра, про його рішення, правильні-неправильні, для цього є відповідні органи і методи, але нервами та емоціями справі не зарадиш, щоб там не було, а от нашкодити своїй же команді можна запросто. Що двом одним із найдосвідченіших гравців «Чорноморця» вдалося. Подивимось чим закінчиться ця скандальна справа.
ІНШІ
За браком через наших лідерів уже місця на шпальті про інші матчі коротко двома словами узагальнення. Зустрічалися команди, сили яких можна визначити співставними. Тому, хоч у кожного поєдинку своя історія, є одна об’єднавча і підсумовуюча обставина – переміг той, хто краще реалізував свої моменти. Докладніше про всіх ми ще неодмінно поговоримо.
Володимир СТАРИНСЬКИЙ