Впевнені авторитети

10-й тур

Якщо винести за дужки суботню нічию «гірників», то доведеться констатувати той факт, що інші зустріч вікенду не відзначилися несподіваними результатами. Фаворити здобули досить комфортні перемоги, а «Металісту» для звитяги у грі зі «Львовом» не вистачило одного гравця.

28 жовтня
«МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – «ЗОРЯ» (Луганськ) – 0:3 (0:2)
Голи: Чурко (38), Нагнойний (45), Імереков (58).
29 жовтня
«ВОРСКЛА» (Полтава) – «МИНАЙ» – 2:0 (1:0)
Голи: Сефері (19), Марлісон (64).
30 жовтня
«ДНІПРО-1» – «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – 1:0 (1:0)
Гол: Піхальонок (23).
«ЛЬВІВ» – «МЕТАЛІСТ» (Харків) – 1:1 (0:1)
Голи: Прядун (9), Ременяк (78).
Вилучення: Прядун (62, друге попередження).
«ДИНАМО» (Київ) – «КРИВБАС» (Кривий Ріг) – 3:1 (2:1)
Голи: Ванат (20), Буяльський (22, 59), Дебелко (45+2).
На 58-й хвилині Циганков не реалізував пенальті (воротар).

МІНЛИВИЙ НАПАДНИК
Відомий харківський колектив досить несподівано перебуває дуже близько до лідерської групи. На початку жовтня «жовто-сині» ганебно програли «Шахтарю» (1:6), та після цього вдалося перевершити «Верес» (2:1) та «Ворсклу» (3:2), а подальша поразка від «Дніпра-1» – це зовсім не гріх, ти паче мова йде про мінімальну невдачу (0:1). Головною наступальною силою «Металіста» в поточній кампанії став Максим Прядун, про що точно знають представники Рівного та Полтави, а ще нападник не залишив поле без результативного удару й у звітній зустрічі.
У Львові форвард без тривалого очікування зробив свою справу, скориставшись подачею Ігоря Чайковського від кутового прапорця. В процесі підготовки до цього стандарту Роман Никитюк бачив самотнього Прядуна, вимагаючи від партнерів, аби хтось взяв на себе головного бомбардира харківського колективу, але ніхто не захотів цього зробити, тому Максим без проблем зіграв на «другому поверсі», після чого Никитюк продовжував активно жестикулювати, але це вже були претензії на майбутнє.
А яке може бути майбутнє, якщо за кілька хвилин в аналогічній ситуації знову ніхто не тримав Прядуна! Що взагалі відбувається?.. Це команда Прем’єр-ліги грала чи львівський загін самогубців?.. Пощастило господарям поля, що цього разу їм допоміг Олександр Ільющенков. Лише перед перервою про себе нагадала львівська атака, причому нагадала рішуче, однак Богдан Мишенко, реагуючи на простріл з лівого краю, примудрився не влучити в порожні ворота. А потім також з чудової позиції не поцілив у дальній кут наш знайомий Никитюк.
По перерві прийшов анонсований момент, коли залишив поле Прядун, однак хвалитися цим не можна, бо нападник напрацював на червону картку. Максим в першому таймі зіграв рукою, перериваючи подачу, а вже з одним «доробком» жовтого кольору гравець вирішив намалювати пенальті. Лідер харківської команди, відчувши на плечі руку Владислава Бугая, миттєво впав на газон, ніби його зачепив Олександр Усик. Арбітр Олександр Солов’ян за нахабство вдруге попередив Максима – червона картка.
Натхненні таким станом речей львів’яни наполегливіше пішли вперед, хоча атакували підопічні Олега Дулуба дуже примітивно, використовуючи подачі з обох флангів. Однак один такий акт від Павла Полегенька виявився результативним, хоча в цьому епізоді більше вразив Артур Ременяк, який бездоганно вдарив з непростого положення.

ДИНАМІВСЬКИЙ НАСТРІЙ
З хорошими емоціями усі 90 хвилин в неділю провели динамівці, які повірили у власні сили після нічиєї на Кіпрі. Тому вже до середини першого тайму кияни отримали подвійну перевагу. Першим голом відзначився Владислав Ванат, якому допоміг Сергій Сидорчук, а нападника вкрай пасивно намагалися нейтралізувати центральні захисники криворізького колективу Драган Ловріч та Дмитро Семенов. Пройшло лише 100 секунд, а Ванат вже встиг ще й асистом відзначившись, причому Віталій Буяльський також забивав з меж штрафної площі.
«Кривбас» відповів на це перед перервою, коли «біло-сині» традиційно помилилися біля своїх воріт, тому Роман Дебелко без проблем вразив порожні ворота, скориставшись прострілом Володимира Якимця. При цьому характер гри не говорив про можливі проблеми фаворита. Динамівці контролювали гру, отримавши можливість для третього голу, однак Віктор Циганков з пенальті не переграв Богдана Сарнавського. Сам Віктор одинадцятиметровий удар й заробив, спровокувавши на фол опонента, а неправильно зіграв тоді Іван Дібанго. Однак тонкий пас Олександра Караваєва призвів до третього голу, який без проблем зробив Буяльський. Так, ще треба згадати удар Дебелка в штангу, однак важко було повірити в те, що «Кривбас» може розраховувати бодай на нічию.
Головний аутсайдер першості тим часом поступився «Дніпру-1», який спокійно міг претендувати на велику перемогу, однак скористатися усіма гольовими моментами не вдалося. Забив лише Олександр Піхальонок, якому допоміг рикошет від ноги Віталія Єрмакова. І вже у третій грі поспіль не згадує про голи Артем Довбик, однак панікувати не варто, адже нападник залишається в хорошій формі. Просто йому не щастить. Приміром, у звітному поєдинку Довбику завадив каркас воріт.
У схожому стилі виграла «Зоря», не помітивши на своїй дорозі «Металіст 1925», однак луганці ефективніше використовували гольові шанси, тому й вдалося сформувати велику перемогу. Напрацювали на позитивний результат хавбек Владислав Чурко, нападник Денис Нагнойний та захисник Максим Імереков. Менш різноманітно суботу провели полтавські футболісти, серед яких забивали лише гравці лінії атаки – Таулян Сефері та Марлісон. У цій зустрічі «Минай» міг розраховувати на кращий підсумок, але гості з нульовою продуктивністю працювали, коли виникали зручні нагоди біля воріт суперника. Окремо треба відзначити симпатичний футбол у виконанні двох колективів, які не стояли біля своїх воріт, завдяки чому можна сказати про конкурентний футбол з взаємними шансами на успіх, однак перемагає той, хто забиває.

Володимир СТАХІВ