УЄФА офіційно повідомив про ухвалене рішення щодо повернення збірних росії U-17 до європейських турнірів. В УЄФА «тиснуть на жалість» і зазначають, що дітей не можна карати за дії дорослих.
Президент УЄФА Александер Чеферін заявив: «Відсторонення УЄФА російських дорослих команд продовжується, і це відображає прагнення виступити проти насильства і агресії. УЄФА сповнений рішучості зберігати цю позицію доти, допоки війна не закінчиться і мир не буде відновлений.
Але, забороняючи дітям брати участь у наших змаганнях, ми не лише не визнаємо та не підтримуємо фундаментальне право на їх цілісний розвиток, а й безпосередньо дискримінуємо їх. Надаючи можливості грати та змагатися зі своїми однолітками з усієї Європи, ми інвестуємо в те, що, як ми сподіваємося, стане більш яскравим та більш здібним майбутнім поколінням із кращим майбутнім».
З цих причин виконком УЄФА ухвалив рішення, що російські команди неповнолітніх гравців будуть знову допущені до змагань цього сезону. У зв’язку з цим виконком звернувся до адміністрації УЄФА з проханням запропонувати технічне рішення, яке б дозволило відновити збірні росії до 17 років (як юнаків, так і дівчат), навіть якщо жеребкування вже проведено. Усі матчі російських команд проводитимуться без прапора країни, гімну, національної ігрової форми та не на території росії.
Тобто, поки їхні батьки вбивають і калічать українських дітей, забезпечимо російським щасливе дитинство з однолітками з усієї Європи. Мило, дуже мило. Та чого там, то давайте тоді і дорослих допустимо. Футболісти ж не воюють. Відсторонити тільки путіна і шойгу від міжнародних футбольних змагань і досить. Ми ж за мир і футбол поза політикою, правда? Цікаво, почім нині такі «сльози»?
Тільки не всі купилися на таке вдаване миролюбство.
Про небажання грати проти футболістів росії у будь-яких вікових категоріях заявили вже 11 країн: Україна, Англія, Швеція, Данія, Польща, Латвія, Литва, Норвегія, Фінляндія, Румунія та Ірландія. Ще декілька країн заявили, що чекають подальших пояснень від УЄФА. В УЄФА думають – чим би ще таким аргументувати свої наміри. І хочеться, і колеться…
Андрій СМАЛЬКО