Груповий етап. 5-й тур
Минулого вівторка, 25 жовтня, «Шахтар» достроково гарантував собі весняну частину єврокубків (Лігу чемпіонів або Лігу Європи), а в четвер тією ж дорогою пішов «Дніпро-1», який наступного року зіграє в плей-офф Ліги конференцій, однак і в цій перспективі є одна дилема.
27 жовтня
«ДНІПРО-1» (Україна) – «АПОЛЛОН» (Кіпр) – 1:0 (1:0)
Гол: Піхальонок (39).
Вилучення: Жраді (88, жорстока поведінка).
До звітної дуелі поточний лідер української першості підходив з цілим букетом різноманітних турнірних обріїв. Будь-який результат в Кошице міг принести нашій команді діаметрально протилежні перспективи, адже ніхто не міг гарантувати, що в іншій зустрічі «Алкмаар» переможе міцних хлопців з «Вадуца». Хоча вже безпосередньо перед виходом на футбольне поле ситуація стала значно простішою, адже представники Ліхтенштейну та Нідерландів грали о 19.45, тому до 22.00 прийшла інформація, що перемогу в карликовій державі святкували гості.
Тому, аби конкурувати з «Алкмааром» за першу сходинку класифікації, дніпровські хлопці були зобов’язані перемагати в Кошице, а нічия гарантувала нам лише другу позицію. Можлива поразка, звісно, залишала відкритим питання «срібла» до останнього туру групового етапу Ліги конференцій. Варто нагадати, що перше чи друге місце – це принципова різниця, адже лідер піде одразу в 1/8 фіналу турніру, а другі колективи ще гратимуть з третіми клубами Ліги Європи. І вже щасливці цієї стадії приєднаються до восьми команд, що напряму пройшли в 1/8 фіналу Ліги конференцій.
Тому з мотивацією особливих труднощів у підопічних Олександра Кучера не було, а от по функціональній готовності запитання залишалися. За останні десять тижнів у поточному сезоні «Дніпро-1» провів вже шістнадцять матчів, якщо враховувати недільну зустріч з «Чорноморцем» в рамках внутрішньої першості. До речі, цю дуель наш єврокубковий представник хотів перенести, однак одеський клуб не погодився, посилаючись на те, що в календарі чемпіонату немає вільних дат. Варто нагадати, що раніше «Львів» та «Минай» у схожих умовах не відмовили «Шахтарю», а чим відрізнялися пропозиції дніпровського та донецького колективів, можна лише здогадуватися.
Знаючи, що доведеться грати в неділю, наша команда в Лізі конференцій все одно прагнула до максимуму, орієнтуючись на максимальні турнірні перспективи. Оптимізму в четвер додавала попередня гра з «Аполлоном», коли наша команда здобула впевнену перемогу (3:1) – можливо, найяскравішу в поточній змагальній кампанії. Однак то було ще в середині вересня, а на даному етапі, як зазначалося, «Дніпро-1» не може похвалитися хорошим кондиціями, тим паче що з кадрами у Кучера особливого вибору немає.
Тому у звітній зустрічі Олександр Миколайович розраховував на майже усіх знайомих виконавців, а в резерві перебували лише чотири гравці, за виключенням трьох воротарів. Усі польові футболісти пізніше вийшли, однак замінами, на щастя, не довелося щось глобально змінювати, а треба було лише свіжості додати на певному етапі. Що стосується переможного результату, то його наші хлопці сформували до перерви, обмежившись одним голом.
Гра в Словаччині не відзначилася яскравим наступальним футболом, про що говорить мінімальна кількість гольових моментів. Стартові 30 хвилин – це взагалі тиша та спокій, а перший перспективний шанс створили наші хлопці, однак прострілом Володимира Танчика не скористався Олександр Назаренко. Півзахисник примудрився не влучити в порожні ворота, однак треба відзначити, що м’яч тоді йшов на неприємній висоті, тому Олександру довелося бити коліном, а це дуже сумнівне задоволення.
Вже за кілька обертів секундної стрілки без особливих роздумів здалеку вдарив Олександр Піхальонок. «Постріл» хавбека виявився дуже підступним, адже м’яч спочатку пішов праворуч, а потім різко повернув ліворуч, тому з відносно простим ударом Александар Йовановіч не впорався. Досить спокійна гра йшла також після подвигу Піхальонка, тому й по перерві гостроти біля воріт двох команд було обмаль.
Окремими сплесками активності запам’яталися Валентин Рубчинський та Яніс Амаш, однак першому не вистачило влучності, а з ударом другого впорався голкіпер. Також вже ближче до завершення зустрічі Сергій Логінов міг вразити порожні ворота, однак знову футболіста «Дніпра-1» спіткала невдача. Сергію теж було незручно бити, адже йому довелося тягнутися до м’яча «задньою» ногою, тому «куля» пішла вище воріт.
Потім кіпрський колектив ще й в меншості залишився, оскільки підвели нерви Басселя Жраді, який брутально вдарив Руслана Бабенка, після чого рефері без сумнівів показав недисциплінованому футболісту пряму червону картку. З таким вироком винуватець інциденту не сперечався, попрямувавши у роздягальню без зайвих розмов. Що сталося з хлопцем? Безпосередньо перед цим інцидентом, варто визнати, «Аполлон» повинен був отримати право на пенальті, коли Едуард Сарапій в штрафній площі збив саме Басселя. Наші проблеми цілком могли стати ще більшими, адже Едуард прямою ногою влетів в коліно опонента, що могло привести до червоної картки. Так, паралельно з цим захисник зачепив «кулю», але це той випадок, коли дана обставина не виправдовує гру Сарапія. Арбітр Антоніу Нобре усього цього не помітив, що й обурило Жраді.
Нам же помилка судді, який не міг розраховувати на допомогу відеоасистента (в Лізі конференції їх немає), допомогла здобути перемогу – важку й вистраждану. Завдяки цьому ми залишилися з шансами на перше місце в групі, але для цього треба 3 листопада перегравати «Алкмаар» на полі суперника. Зробити це буде вкрай важко, але надія помирає останньою, тому варто вірити в краще.
Залишається лише констатувати той факт, що «Дніпро-1» – шостий український клуб, що зіграє в плей-офф єврокубків. Раніше подібного успіху досягали: «Динамо», «Шахтар», «Дніпро», «Металіст» та «Чорноморець». І вперше з 2015 року навесні ми побачимо когось, окрім «Динамо» та «Шахтаря». Останнім несподіваним делегатом в плей-офф був «Дніпро» в пам’ятній кампанії-2014/15, коли наш клуб дійшов до фіналу Ліги Європи.
Віктор НАДАЛЬСЬКИЙ