Рейтинг липня-2022
Головною подією липня став чемпіонат світу з легкої атлетики, який «приватизував» левову частку нашого рейтингу, хоча відзначати довелося не лише медальні успіхи. З важливою нагородою ми завершили планетарну першість з фехтування, а одиничним успіхом відзначився український теніс. В командних видах спорту варто згадати про футбол, але обмежитися лише позитивними емоціями не вдалося.
1. Ярослава МАГУЧІХ (легка атлетика)
Кращі легкоатлети Землі у другій половині минулого місяця з’ясовували стосунки в Юджині (США), де жіночі стрибки у висоту повинні були стати для нас «золотими», адже поточний сезон дуже вдало проводить Ярослава Магучіх. А ще були оптимістичні сподівання одразу на кілька медалей в одному виді змагальної програми. Закрити обидва пункти плану у нас була можливість, однак обмежитися довелося локальним успіхом…
Магучіх в американському штаті Орегон без проблем проходила початкові і досить серйозні висоти, взявши навіть 1,98 м з першої спроби. Цю ж поперечку лише з третього разу подолала Елінор Паттерсон, коли й здалося, що реальних конкуренток у Ярослави надалі не буде. Однак австралійська спортсменка з другого стрибка закрила питання на 2,00 м, а 2,02 м Елінор взяла без додаткових спроб. Українка теж змогла залишити цю поперечку у спокої, але після однієї невдачі, тому виникла необхідність брати 2,04 м, та зробити цього не вдалося. Паттерсон теж зупинилася, однак вона залишилася з «золотом», бо використала менше спроб на переможній висоті. Магучіх довелося взяти «срібло», повторивши своє досягнення, встановлене на попередній світовій першості 2019 року.
2. Андрій ПРОЦЕНКО (легка атлетика)
Нічого не доводилося повторювати Андрію Проценку, який на усіх попередніх чемпіонатах планети навіть у фінал не проходив, залишаючись за межею топ-12. Цього разу українцю вдалося зламати традицію, але швидко прийшло відчуття, що українець в секторі для стрибків у висоту все одно залишиться далеко від п’єдесталу пошани. Підозри виникли, коли Андрій двічі не взяв 2,27 м, але третя спроба, на щастя, виявилася вдалою. Після цього без додаткових питань Проценко подолав 2,30 м та 2,33 м. Саме ці бездоганні стрибки дозволили українцю за спробами випередити італійця Джанмарко Тамбері. На вершині класифікації традиційно опинився Мутаз Есса Баршим (Катар) з результатом 2,37 м, а другим опинився кореєць Сан Хек Ву, максимумом якого стала висота 2,35 м.
3. Ігор РЕЙЗЛІН (фехтування)
Відчутним розчарування для нас став чемпіонат світу з фехтування, оскільки в Каїрі українська команда показала свій найгірший результат на турнірі за останні два десятиліття. У 2002 році українському колективу довелося відвідати Лісабон без медальних досягнень, після чого ми стабільно брали нагороди. За 20 попередніх років наших дном вважалося одне «срібло», та тепер є новий антирекорд – самотня бронзова медаль.
Не без проблем Ігор Рейзлін йшов турнірною дорогою, що доводять дві мінімальні перемоги – усе вирішив один укол. У півфіналі наш досвідчений шпажист теж міг розраховувати на успіх, але цього разу українець поступився японцю Казуясу Мінобе – 12:13. Наш земляк, здобувши «бронзу», повторив власне досягнення, встановлене на попередній світовій першості-2019. У медальному заліку ЧС-2022, до речі, ми з однією нагородою посіли одинадцяту сходинку.
4. Ірина ГЕРАЩЕНКО (легка атлетика)
5. Михайло КОХАН (легка атлетика)
6. Анна РИЖИКОВА (легка атлетика)
7. Марина БЕХ-РОМАНЧУК (легка атлетика)
Значно нижче ми розташувалися у медальній класифікації згаданого чемпіонату світу з легкої атлетики, оскільки п’єдестал пошани відвідали тільки Магучіх та Проценко. Дуже близькою до нагороди була Ірина Геращенко, яка поруч з Ярославою стрибала у висоту, встановивши особистий рекорд – 2,00 м. На жаль, цього вистачило лише для четвертої сходинки класифікації.
Сьоме місце у метанні молота посів Михайло Кохан, який робить перші кроки на дорослому рівні. В Юджині йому вдалося оновити власне досягнення поточного сезону, але результат 78,83 м ототожнювався з сьомою сходинкою класифікації. Останнє місце у фіналі посіла Анна Рижикова, яка бігла 400 метрів з бар’єрами, але входження у топ-8 – це вже великий прорив, адже усім відомо, що бігові види досить давно не вважаються нашою фішкою.
Основним розчаруванням світової першості для нас став виступ Марини Бех-Романчук, яка реально претендувала на нагороди у двох дисциплінах. Стрибки у довжину принесли українці восьме місце з результатом 6,82 м за неймовірної щільності результатів. Щільність підтверджується тим, що Марині не вистачило семи сантиметрів, аби взяти «бронзу»! А одинадцяти міліметрів Бех-Романчук не вистачило, щоби стати другою у потрійному стрибку. Саме такий заступ був зафіксований, коли наша землячка полетіла десь в район 15-метрової позначки. Реальний результат 13,91 м дозволив Марині посісти лише одинадцяту сходинку в підсумковій класифікації.
8. Михайло БРУДІН (легка атлетика)
На початку липня відбулась ще одна важлива для нас легкоатлетична подія – юнацький чемпіонат Європи (U-18). На цьому турнірі наша команда обмежилася однією нагородою, але золотою! Досить несподіваною перемогою в Єрусалимі запам’ятався Михайло Брудін, який не просто переміг, а встановив рекорд юнацьких першостей континенту у метанні диска – 64,51 м. Попереднє досягнення було перевершено аж на 20 сантиметрів! Також результат Брудіна в Ізраїлі став найкращим у світі серед атлетів U-18 нинішнього сезону.
9. Катерина БАЙНДЛ (теніс)
Останній відрізок другого місяця літа приніс Катерині Байндл часточку позитивних емоцій, адже їй вдалося вперше за останній рік дійти до півфіналу турніру WTA, а конкретно мова йде про першість серії 250 BNP Paribas Poland Open. У Варшаві українка не пройшла кваліфікацію, однак не усі ключові спортсменки змогли приїхати на турнір, тому одне з вільних місць в основній сітці посіла Катерина. І у такому статусі Байндл здобула три перемоги, а не пустила її у фінал румунка Ана Богдан. Успішна гра дозволила нашій землячці піднятися на 56 сходинок у світовій класифікації – до 135-го місця.
10. Олександр ЗІНЧЕНКО (футбол)
Середина липня стала поворотним моментом в кар’єрі Олександра Зінченка, який перейшов з «Манчестер Сіті» в інший англійський клуб «Арсенал», де українцю вдалося швидко вибороти місце в основному складі. Таке враження сформувалося на старті сезону, а далі побачимо, як підуть справи у ключового гравця нашої збірної. Трансфер Зінченка став другим за фінансовим розмахом переходом в історії нашого футболу, адже «гармаші» віддали за захисника 35 мільйонів євро. Дорожчим свого часу був лише форвард італійського «Мілана» Андрій Шевченко, за якого у 2006 році англійський «Челсі» віддав 44 мільйони євро.
Команди
Футбольний клуб «Динамо»
Не варто приховувати, що ми без надмірного оптимізму оцінювали перспективи «Динамо» у кваліфікації Ліги чемпіонів. Кияни, не маючи ігрової практики сім місяців, примудрилися здолати турецький «Фенербахче» в другому відбірному раунді турніру. На умовно своєму полі в Лодзі «біло-сині» зафіксували нічию 0:0, а в гостях вдалося вирвати перемогу в овертаймі – 2:1. За схожим сценарієм вже в серпні підопічні Мірчі Луческу переграли на польській арені «Штурм» – 1:0, а в Австрії довелося ще раз провести додаткові 30 хвилин, коли й вдалося сформувати тріумфальний результат – 2:1. Попереду останній бар’єр на шляху до групового етапу Ліги чемпіонів – португальська «Бенфіка».
Подія
Трансформація футбольного клубу «Шахтар»
Війна в Україні, яку розв’язали російські нелюди, негативно вплинула на «Шахтар», де традиційно надавалася перевага іноземним футболістам. Однак легіонери у таких умовах не хотіли грати в нашій країні, тому довелося усіх відпускати. Одразу після початку бойових дій і вже влітку команду залишили майже усі закордонні гравці: Маркіньос Сіпріано («Крузейро», Бразилія), Марлон («Монца», Італія), Ісмаїлі («Лілль», Франція), Вітао («Інтернасьонал», Бразилія), Вінісіус Тобіас («Реал», Іспанія), Додо («Фіорентіна», Італія), Давид Нерес («Бенфіка», Португалія), Маркос Антоніо («Лаціо», Італія), Алан Патрик («Інтернасьонал», Бразилія), Майкон («Корінтіанс», Бразилія), Манор Соломон («Фулхем», Англія), Педріньо («Атлетіко Мінейро», Бразилія), Тете («Ліон», Франція), Фернандо («Зальцбург», Австрія), Жуніор Мораєш («Корінтіанс», Бразилія).
Також не захотів працювати з українським клубом наставник Роберто Де Дзербі, а новим головним тренером «гірників» став Ігор Йовічевіч, який заради світлих перспектив пішов з «Дніпра-1». Але дуже важко буде хорватському спеціалісту у головному турнірі континенту, коли опиратися доведеться лише на українських виконавців і єдиного легіонера – Лассіну Траоре. Звісно, якщо до кінця серпня він також не встигне знайти нове місце роботи…
Лауреати рейтингу «Спортивна Честь України» у 2022 році
Січень – Дмитро ПІДРУЧНИЙ (біатлон).
Лютий – Олександр АБРАМЕНКО (фристайл).
Березень – Ярослава МАГУЧІХ (легка атлетика).
Квітень – Богдан ЯДОВ (дзюдо).
Травень – Анжеліка ТЕРЛЮГА (карате).
Червень – Влада ХАРЬКОВА (фехтування).
Липень – Ярослава МАГУЧІХ (легка атлетика).