Стартовий етап нового біатлонного сезону-2022/23 став справжнім жахом для нашої жіночої команди, а хлопці пройшли фінський відрізок змагальної кампанії з прийнятними результатами.
ВАЖКІ ЧАСИ
Дівчачі перспективи нас почали хвилювати вже досить давно, коли Віта та Валя Семеренко поступово збавляли оберти, не могла демонструвати стабільні результати Олена Білосюк, але навряд чи ці події здивували. Все ж сестрам уже по 36 років, а Олена досягне цієї межі 9 січня, тому розраховувати на покращення ситуації точно не можна. Валя наразі працює у другій команді, демонструючи невисокі результати на другорядному Кубку IBU, де серйозної конкуренції немає. Віта взагалі зникла з радарів, тому варто вважати, що вона вирішила завершити кар’єру, хоча офіційно про це не повідомлялося.
Також загадковою залишається доля Юлії Журавок, яка в процесі підготовки до сезону отримала травму, після чого припинила тренувальний процес, тому вже фактично з липня дівчина не працює. Варто нагадати, що минулого року Юлія стала мамою, тому є ймовірність того, що й
28-річна Журавок закинула лижі та гвинтівку на гвіздок. Чи велика це втрата? Не дуже, бо протягом усієї кар’єри дівчина запам’яталася лише хорошою роботою на вогневих рубежах, а от зі швидкістю завжди були величезні проблеми, причому складалося враження, що такий стан речей Юлію влаштовував…
На початку наступного року 28-й день народження відсвяткує й Анастасія Меркушина, але вона повноцінно в біатлонному процесі. Однак хвороби не дозволили якісно підійти до початку кампанії, тому українка вирішила побігати на Кубку IBU, де Анастасія перевершила усіх колег по команді. Хоча загалом високих результатів не вдалося показати навіть на цьому рівні. В змагальних умовах ми ще не бачили Юлію Джиму, яка планувала випробувати фінський сніг, однак коронавірусна інфекція завадила. Зазвичай ця проблема розв’язується швидко, однак можуть бути негативні наслідки, а чи швидко з ними впорається організм – ніхто не знає.
Про тренувальні збори треба сказати, що переважно дівчата працювали в команді під керівництвом Олександра Кравченка, а персонально займалася Дар’я Блашко, яка перебувала на зборах з чоловічою командою, користуючись порадами Юрая Санітри. Цей словацький фахівець, варто нагадати, ще з 2016 року опікується нашими хлопцями. Джима також працювала за своєю програмою, але разом з основною командою.
Тому на етап в Контіолахті ми прийшли з обмеженим кадровим потенціалом, сподіваючись на Блашко, Білосюк та Анну Кривонос, яку довелося підтягнути з другої команди, аби була можливість естафетну бригаду зібрати. Доповнила її Ірина Петренко, кондиції якої залишають бажати кращого, що також пов’язано з хворобами в процесі підготовки до сезону.
Звідси у дуже слабкі результати – жодного потрапляння у топ-40 на фінській трасі, причому настільки слабкий результат на одному етапі в Кубку світу ми показали вперше у своїй історії! Дещо здивував той факт, що дівчата, які, здавалося, в різному стані підходили до сезону, запам’яталися однаково жахливими кондиціями, тому ногами ми програвали майже усім на усіх запланованих стартах.
МІНУС ВІСІМ ХВИЛИН
Естафетні перегони завжди у нас асоціювалися з шансами на високі місця, однак ті чудові часи, коли ми навіть вигравали та були найкращими на Олімпіаді-2014, залишилися у минулому. За вісім років лідери команди збавляли оберти, що було пов’язано з віком, а нові спортсменки високого рівня не з’являлися. Це може говорити лише про системну проблему, а одним з визначальних факторів стала відсутність єдиного центру підготовки. Керівники Федерації регулярно дозволяли дівчатам працювати з особистими тренерами, однак прийнятого результату не було. Хіба що Джима тішила непоганими виступами, а також епізодично Білосюк демонструвала високий рівень. А коли Олена не готова, а Юлії немає, то простежується велика біда, що ми й побачили у Фінляндії.
Використавши лише п’ять додаткових пострілів, ми опинилися у хвості класифікації, зупинившись приблизно в 30 секундах від статусу колової команди. Румунські дівчата були дискваліфіковані, Болгарія відстала на коло, а до фінішу дійшли п’ятнадцять квартетів. Саме на останній сходинці ми опинилися, програючи ногами усім суперницям. Формально це наш найгірший естафетний результат в історії, тобто повторення найгіршого результату, бо на початку 2019 року ми також були на п’ятнадцятій сходинці, однак тоді лідеру українки програли близько чотирьох хвилин. А у Фінляндії довелося побачити катастрофу – мінус вісім хвилин!
Звісно, що в таких кондиціях ми не могли розраховувати на спринт чи гонку переслідування, де наші дівчата також розчарували. Ймовірно, поступово ситуація покращиться, однак на відчутний прогрес у грудні розраховувати не варто. Можливо, щось зміниться наступного року, а зараз треба набиратися терпіння, сподіваючись на повернення Джими. Хоча, як зазначалося, Юлія також навряд чи зможе приємно здивувати. Можна сподіватися, що подібний провал – це лише епізод, проте готуватися треба до того, що з великими труднощами ми зіштовхнемося протягом кількох років, адже насправді може йти мова про системний збій в жіночому біатлоні України.
КВАРТЕТ
Значно менше хвилювань викликає чоловіча бригада, де правильна система насправді є! Бо тут про принцип «кожен за себе» мова не йде, адже вже шість років Санітра опікується усією командою. Саме з цим фахівцем ми побачили прогрес Дмитра Підручного та Артема Прими, поступово на хороший рівень виходять чи вже вийшли Богдан Цимбал та Антон Дудченко. Тому наразі ми маємо міцний квартет, з яким не соромно виходити на естафету.
Звісно, хвилюють наразі проблеми Підручного з коліном, тому Дмитро пропустив особисті гонки в Фінляндії, а про найближчі перспективи стане відомо після додаткового обстеження. Саме зі станом здоров’я треба пов’язувати спад українця на своєму останньому колі в естафеті, а до того Дмитро демонстрував хороший темп.
Дуже непогану швидкість на лижні показали інші українці, а якщо говорити про тенденцію, то в хорошій формі зараз знаходиться Дудченко, ногами трохи йому програє Прима, далі за показниками швидкості йде Цимбал, а потім – Підручний, хоча якби не коліно, Дмитро міг пробігти естафету краще. Сумарно з оптимістичними показниками наш квартет був дев’ятим у Фінляндії.
В особистих гонках хлопці теж бігли непогано, а Дудченку в переслідуванні вдалося відіграти 41 позицію! Трохи гірше наразі справи в умовних резервістів, однак Тарас Лесюк та Денис Насико теж можуть прогресувати. Лесюк, до речі, запам’ятався 40-м місцем в усіх трьох стартах на фінському снігу, а далі по графіку – Хохфільцені (Австрія) 8–11 грудня.
Сергій СТАСЮК
1-й етап (Контіолахті, Фінляндія)
29.11.2022
Індивідуальна гонка, 20 км (чоловіки)
1. Мартін Понсілуома (Швеція) 49.36,5 (0+1+0+0)
2. Ніклас Хартвег (Швейцарія) +37,2 (0+0+0+0)
3. Давид Цобель (Німеччина) +59,3 (0+0+0+0)
…30. Антон Дудченко (Україна) +4.17,8 (1+0+1+1)
…31. Богдан Цимбал (Україна) +4.31,5 (1+0+0+1)
…40. Тарас Лесюк (Україна) +5.02,2 (0+1+0+1)
…64. Денис Насико (Україна) +6.53,4 (0+2+0+1)
30.11.2022
Індивідуальна гонка, 15 км (жінки)
1. Ханна Еберг (Швеція) 43.53,8 (0+0+0+1)
2. Інгрід Тандреволд (Норвегія) +36,5 (0+0+0+0)
3. Ліза Віттоцці (Італія) +39,7 (1+0+0+0)
…51. Дар’я Блашко (Україна) +5.56,3 (1+0+0+1)
…74. Анна Кривонос (Україна) +8.08,2 (1+1+2+0)
…80. Олена Білосюк (Україна) +9.20,7 (0+2+0+2)
01.12.2022
Естафета, 4х7,5 км (чоловіки)
1. Норвегія (Крістіансен, Лагрейд, Т. Бьо, Й. Бьо) 1:19.26,2 (0+0 0+1, 0+1 0+3, 0+0 0+1, 0+1 0+0)
2. Німеччина (Штрелов, Кюн, Долль, Реєс) +43,9 (0+0 0+2, 0+0 0+2, 0+0 0+1, 0+1 0+2)
3. Франція (Перро, Ф. Клод, Жаклен, Фійон-Майє) +1.05,9 (0+0 0+0, 0+2 0+3, 0+0 0+1, 0+2 0+1)
…9. Україна (Прима, Підручний, Цимбал, Дудченко) +2.48,8 (0+3 0+1, 0+2 0+3, 0+1 0+0, 0+1 0+2)
Естафета, 4х6 км (жінки)
1. Швеція (Перссон, Магнусон, Х. Еберг, Е. Еберг) 1:14.59,8 (0+0 0+1, 0+0 0+1, 0+2 0+2, 0+0 0+0)
2. Німеччина (Вайдель, Шнайдер, Фойгт, Херрманн-Вік) +28,1 (0+0 0+0, 0+1 0+1, 0+1 0+1, 0+0 0+2)
3. Норвегія (Кноттен, Лієн, Фемштейневік, Тандреволд) +31,5 (0+1 0+0, 0+0 0+1, 0+0 0+0, 0+0 0+1)
…15. Україна (Блашко, Кривонос, Білосюк, Петренко) +7.53,1 (0+0 0+2, 0+1 0+1, 0+0 0+0, 0+0 0+1)
03.12.2022
Спринт, 10 км (чоловіки)
1. Йоханнес Бьо (Норвегія) 23.09,0 (0+1)
2. Стурла Лагрейд (Норвегія) +10,5 (0+0)
3. Роман Реєс (Німеччина) +28,8 (0+0)
…30. Артем Прима (Україна) +1.46,9 (0+1)
…36. Богдан Цимбал (Україна) +1.59,5 (1+0)
…40. Тарас Лесюк (Україна) +2.03,0 (0+0)
…59. Антон Дудченко (Україна) +2.30,6 (2+0)
…84. Денис Насико (Україна) +3.14,6 (1+1)
Спринт, 7,5 км (жінки)
1. Ліза Тереза Хаузер (Австрія) 20.39,5 (0+0)
2. Ліза Віттоцці (Італія) +17,3 (1+0)
3. Лінн Перссон (Швеція) +24,2 (0+0)
…54. Анна Кривонос (Україна) +1.54,0 (0+1)
…60. Дар’я Блашко (Україна) +2.07,1 (1+0)
…61. Олена Білосюк (Україна) +2.08,3 (1+0)
04.12.2022
Гонка переслідування, 12,5 км (чоловіки)
1 (1). Йоханнес Бьо (Норвегія) 32.44,4 (0+0+1+2)
2 (2). Стурла Лагрейд (Норвегія) +19,2 (0+0+1+1)
3 (5). Емільєн Жаклен (Франція) +47,3 (0+0+0+2)
…18 (59). Антон Дудченко (Україна) +2.45,8 (0+0+0+1)
…34 (36). Богдан Цимбал (Україна) +3.44,7 (0+0+2+1)
…40 (40). Тарас Лесюк (Україна) +3.55,7 (1+1+0+1)
…42 (30). Артем Прима (Україна) +4.18,9 (0+3+1+1)
Гонка переслідування, 10 км (жінки)
1 (16). Жулія Сімон (Франція) 31.13,0 (0+0+0+0)
2 (9). Доротея Вірер (Італія) +11,9 (0+0+0+0)
3 (12). Ельвіра Еберг (Швеція) +21,7 (0+1+0+0)
…49 (54). Анна Кривонос (Україна) +5.04,2 (0+0+1+2)
…59 (60). Дар’я Блашко (Україна) +6.34,9 (1+0+3+1)
Залік Кубка світу
Чоловіки
1. Йоханнес Бьо (Норвегія) 209
2. Стурла Лагрейд (Норвегія) 190
3. Роман Реєс (Німеччина) 155
…26. Антон Дудченко (Україна) 34
…35. Богдан Цимбал (Україна) 22
…47. Артем Прима (Україна) 11
…57. Тарас Лесюк (Україна) 3
Жінки
1. Ліза Віттоцці (Італія) 185
2. Жулія Сімон (Франція) 160
3. Ханна Еберг (Швеція) 144
Залік Кубка націй
Чоловіки
1. Норвегія 1277
2. Німеччина 1215
3. Франція 1127
…9. Україна 869
Жінки
1. Швеція 1245
2. Німеччина 1213
3. Норвегія 1123
…15. Україна 636