Україна нарешті виборола олімпійську нагороду у гімнастичних змаганнях серед чоловіків. Кілька разів ми перебували за крок-два від п’єдесталу і не вистачало якоїсь дещиці, мінімального в досконалості вправ, неупередженості суддів, просто елементарного везіння, щоб його дістатися.
Найбільше випробування зманливою близькістю до медального олімпійського вшанування випало на долю українського гімнаста 20-річного Іллі Ковтуна – він двічі на змаганнях в Парижі був четвертим, одного разу п’ятим, аж поки нарешті і сам не опинився серед тріумфаторів Олімпіади-2024.
Програма олімпійських чоловічих змагань зі спортивної гімнастики розпочалася з командного багатоборства. Українська команда у складі Ігоря Радівілова, Радомира Стельмаха, Назара Чепурного, Олега Верняєва та Іллі Ковтуна фінішувала на 5-й позиції. А після чотирьох з шести видів були й на другому місці. Команда до останніх вправ боролася за бронзу, проте поступилася збірним США та Великобританії.
Це було перше українське наближення до олімпійських медалей. І перше нарікання на певне упередження в суддівських оцінках виступів українських атлетів.
Український гімнаст Ігор Радівілов, коментуючи результат, наголосив на нюансах із суддівством у фіналі командного багатоборства на Олімпіаді. За його словами, тиск був колосальним: «З перших двох приладів судді були не дуже прихильними до нас, – зазначав олімпієць. – Такі оцінки у вправах на коні та на кільцях… Вважаю, що хлопців це трішки підкосило, складно було далі працювати».
Наступним олімпійським гімнастичним змаганням було індивідуальне багатоборство. І тут за крок до омріяної медалі зупинився Ілля Ковтун. У фіналі особистого багатоборства українець став четвертим – лише 0,2 бала відділити українця від подіуму.
Цікаво, що після чотирьох видів українці очолювали змагання – Олег Верняєв був лідером, а Ілля Ковтун другим. Але варто визнати що останні два гімнастичні прилади не належали до козирів наших атлетів. Однак і дуже прискіпливо судді ставилися до виконання вправ українських гімнастів.
Ілля розважливо, попри втрату медальних перспектив, поставився до ситуації: «Це – Олімпійські ігри, це – найголовніші змагання, тож емоцій багато і це стрес. Вважаю, що четверте місце це також гарний результат, але, звісно, можна було краще. Я показав, що я найкращий спортсмен з багатоборства в Європі, бо перші три місця – це Азія. Це теж показово».
Іллю Ковтуна у підсумку випередив японець і два китайці. Олег Верняєв звершив індивідуальне багатоборство на 8-у місці.
Але попереду були індивідуальні фінали в окремих видах. Українські гімнасти пробилися до чотирьох, за винятком вправ на кільцях і перекладині. І тут у нас були підстави сподіватися на успіх.
Першим серед українських гімнастів у фіналі з вільних вправ взяв участь Ілля Ковтун і зупинився в ньому…знову на четвертому місці. Проте у Ковтуна залишалося ще одне випробування олімпійської долі – фінал вправ на паралельних брусах.
А до цього ще українські гімнасти взяли участь у фіналах з інших видів.
Великі сподівання були на Назара Чепурного в опорному стрибку. У кваліфікаційному відборі Назар показав найкращий серед усіх фіналістів результат, а також вийшов до фіналу досвідчений бронзовий призер Олімпіади у Лондоні-2012 у цій дисципліні Ігор Радівілов. Звісно, це ще нічого не гарантувало, але надію на здобуток давало.
На жаль, і тут наші надії не справдилися. Ігор Радівілов вдало виконав перший стрибок, проте під час приземлення у другому стрибку завалився і у підсумку став восьмим. Назар Чепурний ніби без особливих помилок виконав два стрибки, але суддів не вразив, які вирішили, що український гімнаст більше ніж на шосте місце не заслуговує.
У Назара теж така оцінка викликала заперечення: «Я задоволений своїми стрибками. Десь плюс-мінус краще, десь плюс-мінус гірше. Але не вважаю, що вони були набагато гіршими, ніж у хлопців з інших країн. Тому хочу окремо «подякувати» – не знаю, кому саме».
Тим часом ще один український гімнаст Олег Верняєв провів свій другий особистий фінал на Іграх у Парижі. Українець посів п’яте місце у вправах на коні. Загалом це можна оцінити як прийнятний результат. Олег оновив свій особистий рекорд на Іграх у цій дисципліні.
І настав останній день чоловічих олімпійських гімнастичних змагань, і останній фінал за участі українських атлетів – паралельні бруси. Туди позмагатися на цьому приладі серед найсильніших гімнастів світу пробилися
30-річний Олег Верняєв (у підсумку посів восьме місце) і 20-річний Ілля Ковтун, який до того на Іграх в Парижі був «вічно» четвертим–п’ятим.
І заключний день змагань зі спортивної гімнастики на Олімпійських іграх в Парижі приніс довгоочікувану нагороду збірній Україні і нашому наполегливому атлету. Срібним призером у вправах на паралельних брусах став Ілля Ковтун. Спортсмен з Черкас, який є дворазовим чемпіоном Європи на цьому приладі, відкривав фінал. За свою комбінацію з коефіцієнтом 7.0, що стало найвищою складністю серед восьми фіналістів, українець отримав оцінку 15.500, задавши високу планку суперникам. Перевершити її зумів лише олімпійський чемпіон Токіо-2020 китаєць Цзоу Цзіньюань (16.200).
Таким чином український гімнаст став срібним призером, на дві десятих випередивши бронзового призера та вже дворазового чемпіона Парижа-2024 Ока Сінносуке з Японії.
Паризьке срібло стало для Іллі Ковтуна, який дебютував на Іграх в Токіо-2020, першою олімпійською нагородою у кар’єрі. Після двох четвертих місць у багатоборстві та вільних вправах у столиці Франції, українському гімнасту, який у свої 20 років вже є дворазовим віце-чемпіоном світу та чотириразовим чемпіоном Європи, вдалося зійти на п’єдестал Олімпійських ігорі у Парижі.