11-й тур
«Олександрія» і «Полісся» в 11-му турі приймали команди, які переймаються наразі своєю безпекою внизу турнірної таблиці. Відповідно клуби, які претендують на лідируючі позиції в УПЛ, мали б розраховувати лише на перемогу. Із цим завданням впоралися тільки олександрійці, а житомиряни вже в другому поспіль турі втрачають очки. Натомість «Кривбас» з другою перемогою поспіль уже «загрожує» приєднатися п’ятим до команд, які у боротьбі за високі місця в турнірній таблиці чемпіонату.
25 жовтня
«ПОЛІССЯ» (Житомир) – «КОЛОС» (Ковалівка) – 1:1 (0:1)
Голи: Гуцуляк (54) – Велетень (19).
26 жовтня
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «ІНГУЛЕЦЬ» (Петрове) – 2:1 (2:1)
Голи: Безерра (17), Мишньов (29) – П’ятов (21).
11-й тур виявився досить миролюбним – половина матчів закінчилася внічию. Але це й свідчення непоступливості команд із різних поверхів турнірки.
«ВАЖКА ШАПКА МОНОМАХА»
Нести «лідерський хрест» – надскладне завдання. Вимагає відповідного функціонального стану і тактичної виучки, і індивідуальної майстерності, і кадрового забезпечення, і психологічної стійкості. Десь втратив, дав слабину – прощавайте рожеві мрії і надії.
У цьому сенсі цікаво і показово, спостерігати за перебуванням у такому статусі «Олександрії» та «Полісся», команд, які не розбещені високими титулами та трофеями (а хто у нас цим, крім «Динамо» і «Шахтаря», може похвалитися?).
Підмурки для витримування ваги такої відповідальності надійніше виглядають в олександрійців у порівнянні з житомирцями. Досвід – для «Олександрії» нинішній чемпіонат є 10-м поспіль в УПЛ, для «Полісся» – лише другий. Смак успіху – «Олександрія» – бронзовий призер Прем’єр-ліги-2018/19, «Поліссю» бачиться таке поки що лише у перспективі. Відносно стабільний склад і, що важливо – не тільки гравців, а й тренерського штабу. Руслан Ротань кермує олександрійською командою з 2022 року (а збірних, яких би не очолював Руслан Петрович, мабуть вже й немає).
Такою тривалою прелюдією я власне веду до матчів 11 туру за участю цих команд. Гадаю, зважаючи на зазначені вище чесноти команди, «Олександрії» переважно вдається вже витискати максимум із ситуації, бути налаштованими, щоб дотиснути навіть дуже непоступливого суперника, а, коли мети досягнуто, уміти зберегти потрібний результат. Це все про останній матч олександрійців з «Інгульцем». І про більшість попередніх матчів також. «Олександрія» в цьому чемпіонаті не здобувала перемог з крупним рахунком. Навпаки 6 із 8 перемог здобуто з мінімальною перевагою (осторонь, звичайно, феєричний матч із «Шахтарем» – 4:3). Але команда досягає свого. Щоб не перехвалити, але це називається – клас. Нехай, далеко ще не вищий, але клас.
«Поліссю», і це абсолютно природньо з огляду на досвід команди, такого класу ще бракує. Команда має наразі надійні фінансові тили, але перебуває лише у процесі становлення – кардинальні перед початком сезону кадрові переміни, хоча й з посиленням, тренер, який дебютував не лише в колективі, не лише в елітному дивізіоні, а й в дорослому футболі як очільник теж. Судячи по післяматчевим промовам керманича «Полісся» Імада Ашура він дуже просунутий теоретик футболу (згадується фраза із «За двома зайцями»: «Розумний, аж страшно»), тепер найважче – реалізувати це на практиці. А поки що не вдається дотискати вдома двічі поспіль суперників , які, за усієї поваги, точно не перевищують житомирців за потенціалом – «Лівий Берег» і «Колос». Зусиль лише двох лідерів команди, нехай і в розквіті сил, Назаренка і Гуцуляка, не вистачає, щоб стабільно досягати навіть доступної мети. Головний тренер «Полісся» називає це, необхідний для проходження, «період стагнації». Мабуть, мається на увазі щось на кшталт: «Через тернії, до зірок». Трохи абстрактно, але удачі. Ще одна класна команда футбольній Україні точно не завадить.
Наступного туру «Олександрія» і «Полісся» зустрічаються між собою. Тоді й подивимось, хто із нас теоретик, а хто практик.
ПОВЕРНЕННЯ
Два повернення відзначив би у минулому турі. Одне очевидне і уособлене. Друге – потенційне прогнозування.
Керівництво ФК «Ворскла» і Юрій Максимов залишили позаду старі непорозуміння і потиснули руки. Юрій Вільйович через понад два роки знову повернувся до керма полтавської команди. У першому ж матчі поверненця його підопічні разом із рівнянами «Вереса» у запальному і видовищному матчі (2:2) яскраво нагадали Юрію Максимову усі «принади тренерського електричного стільця». Але по закінченні цікавого поєдинку Максимов перебував у піднесеному настрої. Можливо, не за результат, а тому, що руки знову «чешуться» до справи.
Юрій Вернидуб з «Кривбасом» здобув другу поспіль перемогу. Не просту, але цілком заслужену над міцним ЛНЗ. Ніби не епохальна подія. Так, навіть не в результатах справа. Звернуло увагу якісне покращення гри криворіжців. Як висловився Їхній наставник: «Нарешті, ми почали забивати». А враховуючи, що статистично «Кривбас» є серед лідерів чемпіонату за створеними моментами, можливо, не за горами час, коли після останніх реформацій, новацій, перебудов, боротьби з травмами тощо, усе повернеться до «старого доброго» «Кривбасу», який ми бачили минулого сезону.
«Рух» не виграє 6-й матч поспіль, «Чорноморець» 4-й поспіль не програє. У кожного своя біда і радість. «Оболонь» і «Лівий Берег» програли відповідно «Карпатам» і «Зорі» майже виключно через гірший рівень виконавської майстерності. Як сказав очільник «Лівого Берега» Віталій Первак: «Майстерність в магазині не купиш».
Володимир СТАРИНСЬКИЙ