Подвійні удари

14-й тур

Минулий вікенд став черговим розчаруванням для «Металіста», а «Ворскла» та «Металіст 1925» демонструють певний прогрес. Також треба згадати про перенесену зустріч стартового туру, в якій мінімальну перемогу здобули динамівці.

19 листопада
«КОЛОС» (Ковалівка) – «ВОРСКЛА» (Полтава) – 1:2 (0:1)
Голи: Сефері (30), Мілько (65, з пенальті), Степанюк (79).
20 листопада
«МИНАЙ» – «МЕТАЛІСТ» (Харків) – 1:0 (0:0)
Гол: Вишневський (87).
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – 0:2 (0:2)
Голи: Дебелко (8, у свої ворота), Борячук (44).
Перенесений матч 1-го туру
17 листопада
«ІНГУЛЕЦЬ» (Петрове) – «ДИНАМО» (Київ) – 1:2 (0:2)
Голи: Циганков (32, з пенальті, 45+1), Сітало (62).

Про регрес команди Олега Ратія (та Олександра Призетка) ми писали раніше, тому детально зупинятися на цій темі не будемо, зазначивши лише, що серія харків’ян без перемог виросла до шести матчів. «Минай» при цьому зміг завершити свій неприємний серіал, вигравши після чотирьох невдалих протистоянь. Як можна коротко прокоментувати ці 90 хвилин? Скажемо так… Якби команди реалізували усі свої гольові моменти, то рахунок був би десь 4:1 на користь господарів поля.
Тому не треба сумніватися, що на три очки того дня напрацював «Минай», однак довго підопічні Володимира Шарана не могли скористатися зручними нагодами. То самі футболісти били погано, то Орест Костик якісно грав, а інколи захисники відчайдушно блокували удари. Нагорода за старання для господарів поля прийшла перед фінальним свистком, коли подачею Тараса Дмитрука на «другому поверсі» скористався Олег Вишневський.
Інший харківський колектив вже встиг у поточному чемпіонаті оновити тренерську лаву. Ще в кінці жовтня клуб припинив співпрацю з Валерієм Кривенцовим, для якого фатальною стала поразка саме у грі з «Минаєм». Після цього до роботи взявся Едмар, з яким команда спочатку взяла два очки у чотирьох зустрічах, однак є підозра, що чорна смуга команди вже позаду, про що говорять дві перемоги поспіль.
Трохи раніше «Металіст 1925» переграв «Інгулець», що спровокувало відставку Сергія Лавриненка, а тепер підопічні Едмара, якому допомагає Олег Голодюк, взяли три очки на полі криворізької бригади. Усі найважливіші справи гості зробили ще в першому таймі, відзначившись голом за кілька хвилин до перерви. Саме тоді Бека Вечіберадзе дозволив Андрію Борячуку вийти на побачення з воротарем – 0:2. Так, саме 0:2, оскільки на початку гри Роман Дебелко трохи переплутав ворота, зреагувавши на подачу зі стандарту від Артема Габелка. Звісно, нападник хотів перехопити м’яч, однак вийшов лише філігранний удар під поперечку рідних воріт.
Двома голами на виїзді запам’яталася «Ворскла», що також дозволило відсвяткувати перемогу. Автором першого голу став Таулян Сефері, який блискуче вдарив з меж штрафної площі у дальній кут воріт. А незадовго до завершення зустрічі Руслан Степанюк скористався помилкою Євгена Волинця, коли той не впорався з прострілом Артема Челядіна, дозволивши супернику добити м’яч у ворота. Першу результативну передачу, до речі, теж віддав Челядін. «Колос» теоретично міг розраховувати на паритет, однак до перерви Сергій Болбат влучив у поперечку. А єдиний гол господарів поля став результатом одинадцятиметрового удару від Вадима Мілька. Не кращим чином тоді зіграв Сергій Яворський, фол якого проти Дениса Безбородька арбітр вчасно помітив. Однак полтавців ця історія не дуже засмутила, а позитивні емоції принесла третя перемога в останніх п’яти матчах.
У відкладеній грі 1-го туру гостям також успіх приніс «постріл» з одинадцяти метрів. У першій грі Младена Бартуловіча, який тепер керує процесами в «Інгульці», розчарував Андрій Коробенко, який у простій ситуації занадто жорстко зіграв проти Віталія Буяльського. Так, півзахисник зачепив «кулю», але паралельно з цим Андрій брутально збив суперника. Ідеальним стандартом скористався Віктор Циганков. Перед перервою лідер «Динамо» сам забив, вразивши порожні ворота, а усе для партнера зробив Владислав Дубінчак. «Інгулець» у другому таймі один м’яч відіграв, однак удар Артема Сітало після бездоганної передачі Євгена Запорожця не став великою втіхою для господарів.

Володимир СТАХІВ