2-й кваліфікаційний раунд. Перший матч
Щодо старту цього сезону в Лізі конференцій «Олександрії» були, мабуть, найбільші застереження серед інших українських команд. З низки відомих причин. Клуб зазнав у міжсезоння серйозних кадрових перемін, не у бік посилення. На чолі команди став зовсім молодий, за тренерськими мірками, і без самостійного досвіду роботи у цій іпостасі новий очільник 33-річний Кирило Нестеренко. А суперником був, хоч і не топовий, але досвідчений сербський «Партизан». Побоювання певною мірою виправдалися, але дещо не так як уявлялося.
24.07.2025
«Олександрія» – «Партизан» – 0:2 (0:1)
Голи: Б. Костич, 14, Угрешич, 56.
«Ах, де мої 16 років?», – як у тій пісні. Або, хоча б 33, як у Кирила Нестеренка. «Шаблюки наголо, пішли рубати партизанів». Юнацький максималізм, є такий термін у психологів. Це добре, але притаманні тут і вікові вади – брак досвіду і необхідність багато чому ще вчитися. До речі, не дивуйтеся, що в офіційному протоколі матчу керманичем «Олександрії» значився Євген Калиниченко, екс-головний тренер «Минаю» та тернопільської «Ниви», який тепер як асистент входить до тренерського штабу «Олександрії». У Кирила Нестеренка диплому УЄФА належної категорії ще немає в наявності.
Тепер до матчу. «Олександрія» з перших хвилин проти «Партизана» взялася брати ініціативу до своїх рук. І варто визнати – практично це вдалося. Що було несподіванкою із приємним присмаком.
Подивіться як «Партизан» забивав голи. Оборонячи свої ворота і кількістю, і вмінням, гості не забували про проведення контратак. Не дуже стрімких, але періодично вибігали. І виявилося – «ось, де собака порився» на шкоду олександрійської команди – господарям ніким було захищатися, просто чисельно. На 14-й хвилині «партизани» вийшли в свою атаку, не на максимальних швидкостях, але вчотирьох проти трьох захисників. Правого захисника у цю мить в «Олександрії» не було в принципі (по ідеї, номінально це мав бути Данило Скорко, про підстраховку я взагалі мовчу), а у сербів зліва атакувальником був Богдан Костич. Далі все просто, як на тренуванні, партнер зробив передачу, Костич прицільно без перешкод пробив із меж карного майданчика у дальній кут.
Дуже подібна ситуація була і на 56+1 хвилині (це вже по перерві, коли можна було внести корективи). Шестеро гравців «Партизана» проти чотирьох захисників «Олександрії», цього разу всі вони були на місці, чесно відпрацьовували свої функції, але в меншості, як у хокеї. Де були інші олександрійці, залишилося загадкою, навіть у кадр ситуації не потрапило що хтось, нехай із запізненням, але чимдуж мчить допомагати в обороні. Та де там, інші грали за принципом: «Тільки вперед, ні кроку до своїх воріт». Ще один гол відтак отримали, як на тренуванні. І такі ситуації виникали не один, і не два рази.
В «Олександрії», включно з новим тренером, всі говорять про побудову нової команди. Не хочу нікого повчати, просто пригадалася думка досвідчених і авторитетних у світі тренерів, які стверджують, що команда будується з організації надійного захисту. Це тільки бразильці колись давно грали за принципом – «ви нам заб’єте скільки зможете, а ми – скільки захочемо». Може в «Олександрії» вирішили взяти на озброєння той старий бразильський підхід, але поки що склалося тільки з першою частиною цієї формули. «Партизан» зумів забити два голи. «Олександрія» теж мала нагоди відзначитися: вихід сам на сам, ударні позиції, влучання у стійку воріт, але поки до «скільки захочемо» дуже далеко, хоч би щось змогти.
Попри такий неприємний рахунок, я б не сказав, що «шансів немає, навіть, коли вони є». Варто терміново і ретельно розібратися з побудовою командної гри, налагодити гру у захисті, щоб не було – «а це не моя справа», трохи більше холоднокровності при реалізації нагод, не завадило б удачі. Так легко радити, перебуваючи «поза боєм», але б чому ні? Суперник нічим особливим не вразив.
Тільки переможець протистояння між «Олександрією» та «Партизаном» продовжить боротьбу у нинішньому єврокубку. Зіграє в 3-му раунді ЛК з невдахою пари 2-го раунду Ліги Європи: «Мідтьюлланд» (Данія) – «Гіберніан» (Шотландія) – перший поєдинок – 1:1.