Група С
Збірна України провела третій матч відбіркового турніру на чемпіонат Європи 2024. Другий офіційний поєдинок на чолі з новим головним тренером Сергієм Ребровим і його штабом.
19 червня
Украина – Мальта – 1:0 (0:0)
Гол: Циганков (72, з пенальті).
Щось хороше
Є бажання «нашкрябати» якогось позитиву по збірній України тепер уже після зустрічі з Мальтою. Взято три очки. Без них можна було б припиняти мріяти про боротьбу за путівку на Євро-2024 вже зараз. А не хочеться так рано втрачати хоча б якусь надію. У команді з’явився новий лідер дуже хорошого рівня. За півроку, проведені в іспанській Ла Лізі, дуже додав Віктор Циганков. А головне – урізноманітнився в діях і розкрився в новій якості. Треба подякувати іспанським тренерам (не зі штабу нашої збірної), що запримітили високу ефективність його гри на позиції під нападниками з можливістю появи і на флангах, і на вістрі атаки. Тішить, що ця ефективність не ситуативний збіг обставин, який завтра може минути. Її Циганков демонстрував і в іспанській «Жироні», і тепер в трьох матчах поспіль за збірну. Істотно посилила ігровий потенціал нашої команди поява на полі Віталія Буяльського. Може, нарешті, йому тут будуть більше довіряти. А ця продуктивність дій на полі не стане для Віталія лише епізодичним позитивом. Це, мабуть, і все. Все інше, сказане в огляді відразу після попереднього матчу нинішньої збірної України з Північною Македонією, залишилося в силі.
РеальнІсть
Склалося враження, що тренерський штаб нашої збірної не вивчає, не готується до кожного окремо свого суперника, аналізуючи його сильні і слабкі сторони ( у випадку з Мальтою завдання спрощується вдвічі – в основному йдеться про слабкі сторони суперника). Це потрібно, щоб визначитися з тактикою, які дії і силами яких виконавців здійснювати. У збірної України, якщо і є план «А» на гру, то коли він не спрацьовує, ні про який план «Б» уже не йдеться. В кращому випадку, як сказав після матчу Сергій Ребров, чекали поки мальтійці втомляться. Насправді, можна сказати, що ці надії справдилися,але якійсь це не дуже надійний план.
Основне, що немає суцільної стрункої картини гри команди. Тому залишається згадати окремі епізоди матчу.
Розпочала збірна України завзято з наміром швидко показати «хто в хаті господар». Ледь не вдалося. На 4-й хвилині у карному майданчику мальтійців виникла «пожежа» після низки рикошетів і з завешальним ударом Владислава Ваната, який насилу потягнув воротар суперника. А потім як відрізало – план дій на перші хвилини виконано, що робити далі не знаємо. В нагоді, знову ж таки, могли стати індивідуальні потуги окремих гравців. Класний прохід флангом здійснив Циганков з точною передачею на Ваната. Індивідуальні дії одного гравця не були підкріплені майстерністю іншого. Наш нападник не зумів з близької відстані влучно переправити м’яч у ворота. Аналогічну операцію з флангу до центру Віктор Циганков і Владислав Ванат організували наприкінці тайму. Цього разу передача Віктора була не дуже вивіреною і воротар опинився на м’ячі першим. Це не зупинило Владислава, який на ходу пішов на м’яч, який вже був у руках кіпера. Ванат дуже старається, але молодому хлопцю треба пояснити, що надмірне і безтолкове завзяття тільки шкодить ефективності дій на полі. У цьому випадку він травмував воротаря і обмежилося жовтою карткою. Це пощастило, що воротар був збірної Мальти, якби подібне насильство Ванат здійснив до топового кіпера з Англії чи Італії, запросто міг отримати і червону картку.
У перерві між цими двома епізодами дві голеві можливості для суперника «організував» Микола Матвієнко. Спочатку він знову у простій ситуації не зміг дати раду з м’ячем, що дозволило супернику без першкод увірватися до .нашого карного майданчика. Тільки брак майстерності завадив мальтійцю зробити точну передачу на партнера, яка могла б стати голевою. В іншій ситуації Микола ледь сам не здійснив голевий «асист» скидкою на вільного гравця Мальти. Тільки брак майстерності не дозволив і тому влучити у ворота з убійної позиції. В третьому матчі поспіль Матвієнко припускається одна на одній грубих помилок. В попередніх матчах це призводило до голів у наші ворота. Хто зна, як було б цього разу, якби Ребров не додумався таки замінити його у перерві. Миколенко зіграв набагато надійніше і в захисті, і в атаці.
Це все, що можна з особливо примітного згадати у першому таймі. Переважно неспішна, інколи хаосна гра, з численними помилками з обох сторін. Виникало природнє запитання – де наші конструктори атак Георгій Судаков (третій матч поспіль грає у Реброва без замін) і Руслан Маліновський. Хоча останній уже у самому кінці тайму нагадав про себе своїм відомим потужним ударом. Воротар паририрував перед собою, наші м’яча на добиванні таки заштовхали у ворота, але був офсайт. Ще Маліновський на початку другого тайму отримав жовту картку, а в середині був замінений на Віталія Буяльського. Разом з Буяльським замість Ваната на поле з’явився і Артем Довбик. Тут треба віддати належне нашим тренерам, бо заміни виявилися вдалими. Гра збірної України значно оживилася, а дії стали гострішими і різноманітнішими. Що, зрештою, призвело до другого і вирішального у кінцевому рахунку пенальті у ворота збірної Мальти. У виконанні вироку Циганков був бездоганним, на відміну від Ярмоленка, який з першого одинадцятиметрового, призначеного на нашу користь раніше, влучив у поперечину. Мальтійці справді підсіли, захисні дії з їхнього боку були вже не такими щільними і своєчасними. Але наші футболісти скористатися цим не змогли.
Наприкінці матчу футболісти збірної України нікуди не поспішали, явно натякаючи, що мінімальна перемога над командою Мальти нас цілком влаштовує. А наш тренерський штаб останніми замінами дав зрозуміти, що утримання такого рахунку з мальтійцями є нашим головним завданням на завершальні хвилини матчу. Замість атакувальних півзахисників Ярмоленка і Циганкова на полі з’явилися опорник Сидорчук і центральний захисник Сваток. Поєдинок збірна України проти Мальти догравали у п’ять захисників і двох опрників. І свого досягла.
Перспектива
Сергій Ребров неодноразово скаржився на брак часу на підготовку збірної. Тепер у відбіркових баталіях пауза до вересня. А там для збірної України все буде набагато серйозніше. 9 вересня приймаємо збірну Англії (чим це загрожує дивіться на цій сторінці). 12 вересня їдемо до Італії.
Роман СЛАВЕНКО