Національний трофей Іспанії

Збірна Іспанії стала переможцем Ліги націй сезону-2022/2023. У фінальному турнірі іспанці спочатку в 1/2 перемогли італійців. А у вирішальному матчі за головний трофей турніру у серії післяматчевих пенальті здолали збірну Хорватії. Це був третій розіграш Ліги націй. Минулого сезону в Лізі збірна Іспанії, на відміну від нинішнього, саме у фіналі поступилася команді Франції. А першим володарем трофею Ліги націй-2018/2019 стала збірна Португалії.

Фінал
18 червня
ХОРВАТІЯ – ІСПАНІЯ – 0:0 (0:0) (4-5)
Матч за 3-е місце
23 березня
НІДЕРЛАНДИ – ІТАЛІЯ – 2:3 (0:2)
Голи: Бергвейн (68), Вейналдум (89) – Дімарко (6), Фраттезі (20), К’єза (72)
.

Іспанці, перемігши у розіграші Ліги націй, завоювали перший трофей за останні 11 років. До цього вони востаннє перемагали на чемпіонаті Європи 2012 року. Приз Ліги націй-2023 став для збірної Іспанії п’ятим трофеєм в історії. Раніше вона брала титули на Євро в 1964, 2008 і 2012 роках, а також перемагала на чемпіонаті світу 2010 року.
Збірна Хорватії втретє за останній час досягає до шансу здобути почесний титул найпрестижніших футбольних змагань. І втретє мусить зодовільнитися почесними нагородами, але не трофеєм – «срібло» чемпіонату світу-2018 і нинішньої Ліги націй, «бронза» чемпіонату світу-2022.
Обидва учасники цьогорічного фіналу Ліги націй напередодні провели складні півфінальні матчі. Іспанцям лише під самісенький кінець поєдинку вдалося вирвати перемогу над збірною Італії. Хорватам взагалі довелося задля успіху у матчі з Нідерландами побігати ще додаткові 30 хвилин овертайму.
Такі суттєві фізичні навантаження на тлі загалом кінця сезону певною мірою позначилися і на перебігу фінального матчу. До того ж, не могла не позначитися вага результату. Матч не відзначався феєрією голевих моментів, команди намагалися побільше контролювати м’яч і максимально уникати ризиків. Нагоди відзначитися мали обидві команди, але у вирішальні моменти бракувало виваженості дій або точності ударів. Ініціативою переважно володіла збірна Іспанії, час від часу застосовуючи пресинг, але це не завадило хорватам більш-менш успішно оборонятися відповідаючи контратаками. Іспанці, у яких вочевидь залишилося більше сил, спробували як і в півфіналі з Італією дотиснути суперника наприкінці основного часу матчу. Проту цей натяк на штурм хорвати витримали. В одному випадку їм підфартило, коли Іван Перішич зупинив м’яч, якій летів уже в незахищені ворота.
В овертаймі у супроводі природньої втоми більше стала виявлятися нервозність у діях і поведінці суперників. А на останні 15-ть хвилин у іспанців явно залишилося більше сил. Однак їхнє домінування у цей ігровий відрізок бажаного результату не дало. Хорвати були вже не проти перевести вирішення долі трофею у післяматчеві одинацятиметрові, очевидно, пам’ятаючи як їхній голкіпер Домінік Лівакович на останньому чемпіонаті світу двічі вигравав цю післяматчеву лотерею.
Але цього разу ім’я героя післяматчевої серії пенальті виявилося іншим. Голкіпер збірної Іспані Унай Сімон двічі парирував удари з точки і приніс своїй команді перемогу та почесний титул. Іспанці з другої фінальної спроби здобули трофей Ліги націй. Збірна Іспанії стала другою в історії (після Франції), яка вигравала чемпіонат світу, чемпіонат Європи та Лігу націй. Хорвати знову зупинилися в кроці від омріяної вікторії.
Рідкісний випадок для таких фіналів, коли кращим гравцем матчу називають футболіста зі складу команди, яка поступиласа. На думку УЕФА найкращим на полі був півзахисник збірної Хорватії Марцело Брозович. 30-річний хавбек міланського «Інтера» у серії післяматчевих 11-метрових реалізував свій удар.

Богдан БІЛИЙ