Груповий етап. 2-й тур
«Гірники» продовжують успішний шлях в Лізі чемпіонів, зумівши вдруге здобути очки: після гостьової перемоги над «Лейпцигом» прийшла нічия в домашній зустрічі з «Селтіком».
14 вересня
«ШАХТАР» (Україна) – «СЕЛТІК» (Шотландія) – 1:1 (1:1)
Голи: Бондаренко (10, у свої ворота), Мудрик (29).
Минулого року, звісно, нас би розчарував подібний паритет, адже ми давно звикли, що «Шахтар» з клубами такого рівня може грати на рівних, здобуваючи перспективний результат. Однак сьогодні доводиться інакше оцінювати результати донецької команди, відштовхуючись від того, що відсутність програшу – це вже великий успіх. Не варто приховувати, що боялися ми великого фіаско «гірників» у Лізі чемпіонів, причому спостерігалися припущення, що наш колектив може переписати якісь антирекорди турніру… Передумови для побоювання, звісно були, адже кардинально оновлений колектив навіть з посередніми клубами української першості грав вкрай непереконливо, а тут солідні суперники з серйозних європейських чемпіонатів з’явилися на горизонті…
Переможний старт в Німеччині, не треба приховувати, шокував. Однак також треба чесно говорити, що вищі сили у той вересневий вечір були цілком та повністю на стороні підопічних Ігора Йовічевіча, яким допомагали суперник (перший гол) та рикошет (другий гол), після чого вдалося якісно вибудувати контргру. До того ж «Лейпциг» переживав великий спад, наслідком якого стала відставка тренера одразу після згаданої гри в групі Ліги чемпіонів.
А от «Селтік» до звітної дуелі підійшов без проблем, маючи чудову серію на старті внутрішньої першості – шість перемог у шести зустрічах, причому однією з жертв став авторитетний «Рейнджерс». Після цього, не треба забувати, чемпіон Шотландії поступився іспанському «Реалу» (0:3), але навряд чи цей результат повинен бентежити Ангелоса Постекоглу, оскільки суперником був один з найкращих колективів планети.
Тому букмекери не сумнівалися в перемозі гостей, котрі агресивно розпочали поєдинок, створивши кілька нагод ще до першого голу, однак Анатолій Трубін впорався з ударами Кего Фурухасі та Меттью О’Райлі. Однак потім був простріл Рео Хатате, який невдало перервав Артем Бондаренко – 0:1. Випадковий гол насправді став результатом невипадкової комбінації, коли на чужій половині поля Михайло Мудрик, невдало обробивши м’яч, обрізав майже усю команду. Проти чотирьох суперників залишилися лише два гравці центру оборони, яким поспішав на допомогу Бондаренко, однак відповідальна гра хавбека зіграла з ним злий жарт. Також треба відзначити, що біля джерела швидкої атаки «Селтіка» стояли Йосип Юрановіч та Сеад Хакшабановіч.
В середині першого тайму проблем у нас могло бути втричі більше, але Трубін не дозволив Жоті та Моріцу Йєнцу збільшити перевагу «кельтів». А потім стався відрізок гри, коли продуктивно працювала атака «Шахтаря». Бездоганний пас Георгія Судакова дозволив Мудрику знайти вільну зону, а коли Михайло розганяється, наздогнати його майже неможливо, тому наявність Юрановіча лише за спиною українця не здивувала. Наш півзахисник спокійно переграв воротаря. За кілька хвилин Михайло дозволив забити Мар’яну Шведу, так лайнсмен зафіксував офсайд у Мудрика, а потім виявилося, що м’яч ще й перетнув лицьову лінію перед вирішальною передачею. Не забуваємо про ще один підступний постріл Шведа, однак Джо Харт тоді не дрімав.
Саме локальний шанс Мар’яна на 38-й хвилині став останнім українським креативним актом біля чужих воріт, а в кінцівці першої половини зустрічі та після перерви на полі була лише одна команда – «Селтік», а ми відбивалися біля своїх воріт, забувши про контратаки. Звісно, планували «гірники» переходили на частину поля опонента, однак спроби залишилися спробами.
Тому варто відзначити вдалу гру шотландського колективу в середині поля, де помирали усі контратаки «Шахтаря». При цьому гостям вдалося створити шість-сім блискучих нагод для переможного голу, однак у вирішальні моменти гравці «Селтіка» били не кращим чином, десь нашу команду рятував Трубін, а тричі захисники вдало блокували дуже небезпечні «постріли» підопічних Постекоглу. Тому знову треба відзначити, що вищі сили були на боці «гірників», хоча варто зазначити, що свій єдиний м’яч «кельти» забили не без посмішки долі.
Результат, ясна річ, нас задовольнив, якщо оцінювати характер зустрічі, а вимагати наразі більшого від української команди, мабуть, важко. Вона грає на межі можливостей. Надалі нам знову доведеться відчайдушно відбиватися, сподіваючись на швидкісних гравців атаки. І якщо двічі цей план спрацював, то чому б не продовжити приємно дивувати вболівальників? Попереду дві гри з «Реалом» (5 та 11 жовтня), які навряд чи стануть визначальними, а потім прийде час доленосних суперечок з уже знайомими представниками Шотландії (25 жовтня) та Німеччини (2 листопада). Не забуваємо, що дві перші сходинки – це плей-офф Ліги чемпіонів, а третє місце дозволить перейти в Лігу Європи.
Ігор КРОВНИЙ