5-й тур
5-й тур чемпіонату знову вніс загальні корективи у розстановку команд у турнірній таблиці турніру. Після попереднього 4-го туру першості ми відзначали умовний поділ учасників на дві групи з мінімальним гандикапом між крайніми командами груп у чотири очки. Останній, 5-й тур чемпіонату, знову майже знівелював цей поділ на просунутих та невдах через масові втрати команд, які перебували у першій половині турнірки. Синхронно, майже за ідентичним сценарієм, втратили бали фаворити чемпіонату, «Динамо» і «Шахтар». Ба навіть більше, з 9-ти команд, яких ми умовно записали до групи відриву, 8 зазнали очкових втрат. Єдиним, хто з передовиків проминув цей раунд зі 100% здобутком, виявився «Колос». І ось результат – Ковалівка на вершині поточного розташування у чемпіонаті. На його початку, згадаймо, там вже побувала Кудрівка. «Сільські активісти» не дають «городянам» спокою. Що ще буде? Цих та деяких інших примітних подій і обставин на поточному шляху першості УПЛ торкнемося далі.
12 вересня
«ОЛЕКСАНДРІЯ» –ЛНЗ (Черкаси) – 4:1 (1:1)
Голи: Цара, 12, 55, Шостак, 90+1, Жонатан, 90+3 – Ассінор, 32.
«ВЕРЕС» (Рівне)– «КУДРІВКА» – 2:0 (1:0)
Голи: Бойко (7), Сміян (52).
Вилучення: Ндукве (56, груба гра).
13 вересня.
«ОБОЛОНЬ» (Київ) – «ДИНАМО» (Київ)– 2:2 (1:2)
Голи: Нестеренко, 40, Устименко, 90+1 – Караваєв, 25, Михавко, 44.
«МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – «ШАХТАР» (Донецьк) – 1:1 (0:1)
Голи: Калюжний, 86 – Бондаренко, 22 (пен.).
«РУХ» (Львів)– «ЕПІЦЕНТР» (Кам’янець-Подільський) – 0:1 (0:0)
Гол: Сіфуентес, 70 (пен.).
14 вересня.
«ЗОРЯ» (Луганськ) – «КОЛОС» (Ковалівка) – 1:3 (0:2)
Голи: Будківський, 52 – Климчук, 36, Цуріков, 42, Кане, 90+4.
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «ПОЛІССЯ» (Житомир) – 0:1 (0:0)
Гол: Гайдучик, 80.
«КАРПАТИ» (Львів) – «ПОЛТАВА» – 1:1 (0:1)
Голи: Фабіано (68) – Одарюк (21).
МАТЧ ТУРУ
«Металіст 1925» – «Шахтар» – 1:1
«Шахтар» дещо здивував, своїм рішенням під час двотижневої на міжнародні матчі паузи вирушити у мандрівку до польського Кракова. Круто, звичайно, на відміну від інших, дозволити собі, коли захочеться, потренуватися на полях Євросоюзу. Просто якось суперечливо із попередніми наріканнями від команд, які, як учасники єврокубкових баталій, вимушено брали участь у всіляких переїздах по європах. Якось нелогічно, то тренери і гравці жаліються на переїзди, втрату часу, незручності і втому. То самі без потреби кудись мандрують. Користі для «гірників» від такого віддаленого тренування у матчі із «Металістом 1925» не спостерігалося. Навпаки, «Шахтар» у цьому поєдинку виглядав напрочуд, якщо не втомленим, то млявим та інертним.
Мабуть, все ж таки, не стільки Краків спричинив таку невиразну гру у виконанні «гірників», як нещодавні кадрові втрати. Кевін і Георгій Судаков, які залишили лави «Шахтаря», були не просто ключовими гравцями команди, вони були у ній лідерами. Річ навіть не в тім, що вони організовували, створювали, забивали (особливо Кевін). Вони заводили і вели за собою команду, поруч з ними впевнено і натхненно почувалися й інші гравці команди. Тепер, саме на цей момент, такого лідера у складі гірників я не побачив, все вмить якось поблякло і спустошилось. Більш ніж красномовна статистика «Шахтаря» у цьому матчі: за 90+ хвилин лише 3 удари у бік воріт суперника і тільки один у їхню площину, та й той з пенальті. У другому таймі «гірники» не завдали жодного удару! Ви таке пригадуєте колись зі «Шахтарем»?
«Металіст 1925» справив хороше враження своїм настроєм і завзяттям. Команда в цьому матчі точно не заслуговувала на поразку. Але й не сказати за переможну перевагу. Младену Бартуловичу вдалося дещо організувати і збалансувати командну гру, але коли справа доходила до бажаної розв’язки колективних зусиль, то чіткість та майстерність вже індивідуальних дій явно пробуксовувала. Футбол командна гра, але її підсумком є дії конкретних індивідуумів. У «Металіста 1925» це ще не допрацьовано.
Загалом, попри напругу протистояння (а, можливо, через це) у поєдинку було обмаль яскравих, ефектних та ефективних моментів. Власне, все у матчі звелося до двох дуже суперечливих моментів із рішеннями судді – призначеним пенальті у ворота «Металіста 1925» і зарахованим голом у ворота «Шахтаря». Як на мою суб’єктивну думку, арбітр двічі помилився. А, можливо, таким чином врівноважив претензії з обох сторін. У першому випадку Аліссон самостійно зачепився (свідомо або мимоволі) за лежачого захисника, а коли забивав Іван Калюжний, гравець господарів Ігор Когут перебував в офсайді поруч із голкіпером, що автоматично робить його активною дієвою особою.
Тож, рахунок 0:0 був би більш справедливим, але і так вийшла закономірна нічия. Ось так, усталені амбіції «Шахтаря» зі новоспеченими «Металіста 1925» наразі розійшлися миром.
Затьмарив таку мирну розв’язку дуже неприємний інцидент. У цій грі травмувався
20-річний півзахисник харків’ян Рамік Гаджиєв. Бразильський «гірник» Невертон незграбно завалився на ноги гравця «Металіста 1925». За прогнозами медиків, орієнтовний термін відновлення становитиме близько чотирьох місяців. Гравець якраз тепер перебував у дуже хорошій ігровій формі. Втрата не лише для клубу, а й для молодіжної збірної України.
Це був 1000-й матч «Шахтаря» в чемпіонатах України. Вітання!
СТАРА ПІСНЯ
«Оболонь» – «Динамо» – 2:2
Ну, вже було таке. І не один, і не два рази. «Динамо» наприкінці матчу втрачає очки, маючи по матчу перевагу. Можливо динамівці зачарувалися статисткою їхніх попередніх зустрічей з «Оболонню», в яких «пивовари» незмінно програвали. Недаремно вже після матчу Олександр Шовковський стурбовано зазначив: «Ще перед грою побачив якийсь недонастрій своїх підопічних». А це вже, без жартів, небезпечно серйозний діагноз. Якщо переросте в хронічний – буде непереливки.
Загалом гра складалася за класичним у таких випадках для динамівців сценарієм. Неспішний початок, дочекалися позиційної помилки захисника суперника, якою майстерним ударом під кутом зблизька скористався Олександр Караваєв. Була й своя «родзинка» у сюжеті матчу, що вплинула на подальшій перебіг матчу – грубі помилки захисників «Динамо». Крістіан Біловар нездало поступився у боротьбі за м’яч супернику, відкривши вільну дорогу до воріт Івану Нестеренку, чим той ефективно скористався. Тарас Михавко у високому стрибку після подачі кутового поновив мінімальну перевагу «Динамо». Політ нормальний, подумали вони.
І справді для динамівців були нагоди в другому таймі успішно закривати гру. Проте Назар Волошин і Андрій Ярмоленко із забійних ситуацій не влучали у ворота, Микола Шапаренко влучив, але внапівсилу. Так справа наближалася до розв’язки.
Гол, який «Динамо» пропустило у кінці матчу, нагадував картинку із аматорського веселого футболу. Воротар «Оболоні» зі штрафного майже у центрі поля б’є десь туди до «купи малої» у карному майдані динамівців. Їхній голкіпер за час який м’яч пролітав півполя міг би вибігти за межі штрафної і повернутися, не те що на крок виступити за воротарський майданчик і спокійно зловити шкіряну кулю. Але Руслан Нещерет весь цей час перебував у ваганні, що ж йому робити чи не робити (Нещерет останнім часом часто невпевнено діє на виходах). Так і достоявся поки м’яч ударом впритул над його головою спрямували у ворота. На біду динамівцям і на сміх стороннім спостерігачам, ще й Біловар з Михавком не поділили територію перед воротами, кумедно зіштовхнувшись між собою.
Але й це ще не була завіса у класичному спектаклі. В останні секунди матчу «Динамо» масовано ринуло до воріт суперника рятувати матч і ледь не «потрапили» в полон. Суддя біля карного майданчика «Оболоні», поспішно свиснув порушення правил на їхню користь, коли м’яч залишився в «пивоварів», а їхній нападник Денис Устименко вже втікав сам на сам до воріт Нещерета. Віч-на віч вихід – це ще не гол, але для «Динамо» драма могла перерости в трагедію.
«Оболоні» вперше в своїй історії вдалося відібрати очки у київському дербі, «Динамо» провело 1000-й матч у чемпіонатах України. Обом вітання!
ТРЕТЯ СИЛА?
«Зоря» – «Колос» – 1:3
Руслан Костишин, коли знову наприкінці минулого сезону повернувся до керування «Колосом», не став, як натхненний художник, вимальовувати тактично-стратегічні шедеври у грі, а як наполегливий ремісничий віддався справі майстрування міцної і стійкої команди. Спочатку із того, що є, потім підбираючи і відточуючи необхідні деталі. Командна гра натепер є головним козирем «Колоса». Про це говорить і сам Руслан Володимирович. Можливо, зважаючи й на це, але не залишає поки що враження, що десь неподалік із Ковалівкою примостилася і футбольна фортуна, яка не зраджує місцевим футболістам.
Ось і в матчі із «Зорею», загалом у рівній грі, «Колос» знову взяв для себе 100% підсумок. Але, якщо конкретно про результат цього матчу, то «хто вам лікар», коли ще в першому таймі захист господарів дозволив Юрій Климчуку зблизька ударити головою, він забив, а коли оборонці господарів відповіли подібною гостинністю, то Пилип Будківський не забив. У другому голі ковалівцю Андрію Цурікову з рикошетом, так, дещо пощастило. Але, коли «Зоря» у другому таймі скоротила да мінімуму відставання (не можна Будківському так часто дозволяти розгулювати на другому поверсі, він, хоч через раз, але заб’є), їм були і карти в руки. Але «зоряни» Роман Саленко, Неманья Анджушич, Руан або не так били, або не туди. А ковалівець Ібрагім Кане наприкінці матчу вдарив і так, і туди. Банально – реалізація і використання помилок суперника, можна обійтись й без містики.
Безпрограшна клубна рекордна серія «Колоса» в УПЛ триває 12 ігор: 8 перемог та 4 нічиї. Зараз у аграріїв пора збирання врожаїв. «Колос» налився і зріс. Цікаво, як він витримає, коли настануть «холоди» конкурентної боротьби за місце під сонцем.
А «Зорі» буде нагода ще раз випробувати свій «приціл» наступного туру у протистоянні з «Шахтарем».
НЕ ЗАБИВАЄШ ТИ…
Кривбас» – «Полісся» – 0:1
Кілька поєдинків туру повноцінно відповідають відомій футбольній істині: «Не забиваєш ти, забивають тобі».
У Кривому Розі команди в амбіційному протистоянні подарували вболівальникам азартний футбол на зустрічних курсах, з обопільними шансами. Удари (у площину): 13 (2) – 13 (2). Було все, окрім реалізації моментів, яких вистачало. В таких матчах, як не парадоксально, нерідко все вирішує один гол. Його, через помилку в захисті суперника, наприкінці таки забили гості. «Полісся» припинило серію із 3-х поспіль поразок у чемпіонаті, «Кривбас» із 3-х поспіль перемог.
«Рух» – «Епіцентр» – 0:1
У цьому матчі вислів, винесений у заголовок цієї рубрики огляду, справдився у повній і буквальній мірі. «Епіцентр» своїм пенальті скористався, «Рух» наприкінці матчу – ні. Немає на що нарікати. Історична перша перемога «Епіцентру» в УПЛ.
«Олександрія» – ЛНЗ – 4:1 (1:1)
«Олександрія» нарешті почала влучати у ворота. Контратаками вони користувалися й раніше. ЛНЗ не знайшов протидії. Перша перемога «Олександрії» в чемпіонаті і друга поразка поспіль ЛНЗ.
«Верес» – «Кудрівка» – 2:0 (1:0)
Тут все тривало очевидно до вилучення на 56-й хвилині гравця «Вереса». Потім у гостей були нагоди і не одна. Цього разу теза склалася навпаки: «Забивають тобі, не забиваєш ти». «Верес» здобув другу перемогу поспіль, а «Кудрівка» другу зустріч поспіль програла.
«Карпати» – «Полтава» – 1:1 (0:1)
Ви хочете шоу? Тоді, ласкаво просимо, зустрітися з «Карпатами». «Леви» звично створюють собі проблеми, які потім відчайдушно намагаються вирішити. Поки що вдається не переможно. «Карпати» залишилися єдиною командою, яка у нинішньому сезоні УПЛ не здобула жодної перемоги.
Роман СЛАВЕНКО