Група С
Перший матч турніру, такого відповідального, як відбір на Євро-2024, та ще й з таким суперником, як збірна Англії – це особливі відчуття. Але цього разу навіть такі обставини тьманіли перед очікуванням результату великого експерименту – вперше в історії українського футболу (світового, мабуть, теж) головну збірну країни готував до поєдинку і виводив на гру тренер, який одночасно і паралельно працює на трьох(!) посадах – виконуючий обов’язки головного тренера національної збірної України, головний тренер молодіжної збірної України, головний тренер футбольного клубу «Олександрія». Тренер-новатор, бо майже не має досвіду роботи з дорослими футбольними командами. Ця особа, яка вписувала своє ім’я в анали футбольної історії – Руслан Петрович Ротань. Виводив команду, як в останній раз. В буквальному розумінні.
26 березня
АНГЛІЯ – УКРАЇНА – 2:0 (2:0)
Голи: Кейн (37), Сака (40).
ГРА
Відразу про загальне враження від гри – хороший товариський матч. Можливо англійці саме на це і налаштовувалися. Тому активність, більш того, певна навіть нахабність у пресингу з нашого боку на перших хвилинах матчу, футболістів Англії здивувала і призвела до якоїсь розгубленості. Саме на перших хвилинах матчу виник найгостріший момент біля воріт господарів, який за умови вищої виконавської майстерності міг стати і голевим. Наші відібрали м’яч у оборонців збірної Англії. Роман Яремчук не ризикнув сам атакувати, скинув під удар Георгію Судакову. По центру за метр-два від межі карного майданчика. З такої позіції забивають. Букайо Сака, наприклад, наочно продемонстрував як це робиться на 40 хвилині цього матчу. Те що вдалося 21-річному англійському півзахиснокові, і близько не сталося у нашого 20-річного півзахисника. Після кволого удару Георгія м’яч навіть не дістався до воротаря, його легко заблокував захисник збірно ї Англії. Це був найгостріший і єдиний вартісний момент біля воріт господарів за весь матч. Поступово і зі знанням справи англійці почали перебирати ініціативу до своїх рук. З претензією на одинадцятиметровий падає у нашому воротарському майданчику Гаррі Кейн. Можна погодитися з суддею матчу, що Гаррі більше «домальовував», ніж там був футбольний кримінал з боку нашого Олександра Сватка. З низкою навісів від господарів українським захисникам вдається впоратися. Від футболістів збірної України уже лише поодинокі спроби чимось відповісти. Спроби «фірмових» швидкістних забігань Михайла Мудрика впевнено читаються оборонцями збірної Англії. Коли ж вряди-годи м’яч долітав до Яремчука, він неодмінно перебував у положенні поза грою, не знаючи ніби про існування такого футбольного правила. Ще було, на 22 хвилині Руслан Маліновський спробував атакувати ворота з далекої відстані. Влучив у спину Мудрику. Виглядало кумедно. Все, більше згадати щодо нашої збірної нічого. За увесь матч. За 90 з компенсованими хвилини поєдинку українські футболісти завдали по воротах суперника три удари. Всі у першому таймі. В площину – жодного. Кіпер англійців Джордан Пікфорд відверто нудьгував. Кожен із вас міг би не гірше за нього у цьому матчі впоратися з такою роботою. До речі, не сказати, що і у Анатолія Трубіна було багато роботи. Одного разу він випустив м’яч із рук після нескладного навісу. На останніх хвилинах тайму парирував удар Кейна у ближній кут воріт. В інших випадках дії воротаря не мали істотного значення. Спочатку, забутий в центрі карного майданчика, Кейн просто пробачив, не влучивши з убійної позиції по м’ячу. З другої спроби на
37-й хвилині він уже розстріляв ворота. У цій ситуації Олександр Караваєв робив вигляд, що опікує англійського форварда. Кейн опіки не помітив. Не в кращій формі зараз Олександр. До речі, те саме і в клубі. Може й справді він не захисник, як казав колись Мірча Луческу ще за часів збірної Петракова? І у другому англійському голі за три хвилини до українського воротаря жодних питань. На межі карного майданчика Сака елегантним фінтом «пошив у дурні» Миколу Матвієнка і невідпорним ударом спрямував шкіряну кулю у самісіньку дев’ятку.
Другий тайм матчу був спокійний, щоб не сказати нудний. Складалося враження, що ти спостерігаєш не футбольний поєдинок, а якусь церемонію неспішного традиційного англійського чаювання. На таких «швидкостях» цілком можна було поєднувати ці два заняття. Англійці явно вже нічого не хотіли. Наші, може, щось і хотіли, але явно не могли. Збірна Англії навіть почала дозволяти з’являтися українським футболістам на підступах до їхнього карного майданчика. Щоправда, на цьому англійська гостинність закінчувалася і наші не знали як діяти далі. Михайло Мудрик кілька разів спробував себе у ролі центрфорварда (хтось із футбольних експертів напередодні зазначав у ЗМІ, що ця функція цілком йому до снаги). Сміливо йшов на стрій оборонців. Закінчувалося тільки миттєвою втратою м’яча. Михайло, без сумніву, обдарований футболіст, але наразі арсенал його можливостей досить обмежений. Руслан Малиновський намагався підлаштувати під «постріл» свою ліву ногу. Жодного разу не випало нагоди, бо відразу поруч з’являлася і якась англійська нога. У другому таймі, за таких умов послаблення з боку господарів поля, трохи ожив наш плеймейкер Георгій Судаков. Коли щось простіше, ще виходило. Коли на реальне загострення – якось не туди.
У другому таймі матч, мабуть так у неспішній товариській атмосфері і добіг би свого закінчення, якби не заміни. Причому, заміни в збірній Англії освіжили її гру. На відміну від замінених партнерів, англійські футболісти, які з’явилися на полі, мали бажання ще побігати. Заміни в збірній України, в кращому випадку, нічого не змінили. Зате розвалили гру в обороні. Якщо хтось каже (я, наприклад), що Караваєв не захистник, це не означає, що варто взагалі грати без правого захисника. Ротань зняв двох флангових захисників, Караваєва і Миколенка, а випустив на заміну тільки одного. Соболя на лівий фланг. А праворуч у захист був відряджений… Зінченко. Справді, Руслане Петровичу, якщо Пеп Гвардіола може собі дозволити перекваліфікувати Зінченка із центрального півзахисника у лівого захисника, то чим ми гірші? Перекваліфікуємо Олександра з центрального півзахисника у правого захисника, де він ніколи у житті не грав. Щоправда, якщо у Гвардіоли Зінченко на зміну профілю мав мінімум 30 днів, то у Ротаня максимум 30 хвилин. Знай наших, експерементувати, так по повній. Зінченко, як справжній професіонал чесно намагався, хоча б вдавати оборонні дії на цій ділянці. Під кінець матчу, здається, і йому це набридло. Логіку органзації захисту нашого правого флангу вгледіти було важко. Іноді на цій позиції виникав Степаненко, іноді Циганков, ще хтось, іноді взагалі нікого. І ось цими дірками в нашій обороні, гостинно «встеленими доріжками», ледь не скористалися «неправильні» англійські футболісти, які з’явилися на полі наприкінці матчу. Це був зоряний час поєдинку для Трубіна, якій врятував збірну України від розгромного рахунку після ударів майже впритул від Галлахера і Гріліша. Ще пару разів англійці просто не влучили у ворота. Наші заміни, які, до речі, очікувалися уже по перерві, крім «революційної» перебудови в обороні, практично нічого не змінили. Циганков, який останнім часом «феєрить» в іспанскій Ла Лізі, пробував щось сторити на правому фланзі атаки. На одинці проти такого захисту, яким володіє нині збірна Англії, вдавлося тільки «щось», не більше. Про перебування на полі Буяльського говорити важко з причини – нема про що. Ну, а апогеєм апофеозу матчу, стала поява на 90-й хвилині на полі незрівнянного Євгена Коноплянки. Попередній офіційний матч за збірну України Коноплянка провів 2,5 роки тому, у вересні 2020 року. Промайнула думка, даремно інший Євген який Селезньов, поспішив із закінченням кар’єри. Такий шанс був. Теж грали з Русланом Ротанем в одній команді. Хто зна, коли тепер Руслану Петровичу ще довірять керувати збірною. До речі, Євген який Коноплянка нормально відіграв. Принаймні, на три хвилини його цілком вистачає. Це був 87 матч Коноплянки за збірну.
Тепер найважче – визначити у цьому матчі ігрову стратегію, тактичну побудову, схеми і наміри збірної України на цей поєдинок. Слухав деяких коментаторів, які по закінчені поважно на цю тему ніби предметно розмірковували. Де вони це все побачили? Дивилися різні матчі? Тому скористаюся цитатою безпосереднього учасника події Едуарда Соболя: «Установка від тренера була – не боятися на полі грати у футбол». Залізний аргумент. Для переконливості такої мотивації Руслан Петрович міг би додати: «Я ж не побоявся бути тренером».
КАДРИ
У порівнянні з минулим матчем між цими збірними (03.07.2021 – 0:4 у чвертьфіналі Євро-2021) у стартовому складі України знову вийшли Матвієнко, Караваєв, Миколенко, Зінченко, Яремчук. Так само, як і тоді, на заміну з’явився Циганков. У запасі тоді були ще учасники нинішнього поєдинку Степаненко, Судаков, Трубін, Соболь, Довбик, Маліновський. Тепер у запасі учасник тодішнього стартового складу Сидорчук. Іще із тих, Тимчик тепер був у резервному складі збірної. Якби не ушкодження, напевно, і тепер до заявки на матч потрапили б Ярмоленко, Шапаренко, Забарний, Бущан, Зубков. які били задіяні у тому чвертьфіналі Євро. Тобто, попри майже півторарічну давнину, у обоймі нашої збірної з тих часів реально чи потенційно залишилося 19 футболістів. Мудрика теж уже новачком ніяк не назвеш. Я до того, не сказати, що за цей час у складі збірної України сталися якісь кардинальні кадрові переміни. І, якщо здавалося, що ці хлопці на полі вперше один одного побачили – це не зовсім так. Ротань вирішив не «вигадувати на один день велосипед», а спиратися на тих, хто більш-менш має досвід у збірній. Плюс окремо Коноплянка. До справді новеньких, хто цієї неділі у складі збірної з»явився на «Вемблі», можна зарахувати лише Олександра Сватка. До речі, як для дебюту в офіційних матчах національної команди, відіграв не бездоганно, але прийнятно. Ну, і з нового ще Георгій Судаков в старті, а Віктор Циганков у запасі. Судакова, крім кількох перших хвилин, у першому таймі геть не було видно. Ні він, ні Зінченко, ні Малиновиський, ні хто інший виконувати щось схоже на диспетчерські функції не зміг. Все відбувалося настільки повільно і не злагоджено, що англійці легко розривали ці ниточки якихось спроб колективних дій. Заміни у другому таймі, як уже згадувалося, практично нічого не змінило. Те саме, щодо вістря нападу. Напередодні матчу була дискусія кого ставити центрфорвардом зі старту Яремчука чи Довбика. Поставив Ротань Яремчука. Пробігав той без толку 74 хвилини. Вийшов Артем Довбик. Та сама безтолкова біганина без м’яча (не пригадується, коли він хоч раз м’яча торкнувся). Це все до того, що, мабуть, немає ніякого сенсу розбирати кого висталяти треба було в основі, кого на заміни. Якщо немає командної гри від слова «зовсім», як ти їх не тасуй, нічого не буде. Зрозуміло, що клас збірної Англії істотно вищий. Тим більше, треба вишукувати, хоч якість можливості протистояння, все-таки певний кадровий потенціал і у нас є. А не безпорадно сподіватися на чудо. Чудес у таких випадках не буває. Експеримент з тренером-«багатоверстатником» не вдався.
ПЕРСПЕКТИВА
Поразка у лише першому турі відбору на полі фаворита групи ще залишає цілком реальні шанси боротися за путівку на Євро-2024. Далі 16 червня їдемо до Північної Македонії, 19 червня «вдома» граємо зі збірною Мальти. Тут потрібні тільки перемоги. Контракт у Сергія Реброва в ОАЕ, на якого надії, до кінця червня. Чи зможе він звільнитися достроково? Чи не передумає, поки що все на словах? Песпективи не дуже ясні. Буде експеримент №2? Коли що, то Руслан Ротань якраз у ці дні має бути з молодіжною збірною у Румунії на фінальному турнірі Євро-2023. Можна спробувати покерувати дистанційно.
Роман СЛАВЕНКО