7-й тур
Вперше після початку повномасштабної війни з російськими окупантами ми стали свідками класичного протистояння «Шахтаря» та «Динамо», в якому досить впевнену перемогу здобули номінальні господарі поля.
16 жовтня
«ШАХТАР» (Донецьк) – «ДИНАМО» (Київ) – 3:1 (1:0)
Голи: Зубков (29), Ванат (46), Мудрик (47), Сікан (74).
Вилучення: Забарний (69, зрив очевидної гольової можливості).
На 45-й хвилині Л. Траоре не реалізував пенальті (воротар).
ЦИНІКИ
Перша половина 2022 року та безпосередньо трансферний період в нашому футболі принципово змінили «гірників», які були змушені притримуватися українського вектора, адже майже всі іноземці захотіли залишити команди: тимчасово або назавжди. Тому довелося Ігору Йовічевічу шукати внутрішні резерви, а також менеджменту вдалося взяти кількох вітчизняних виконавців, яких не злякали бойові дії в нашій прекрасній країні. Столичний колектив при цьому майже не змінився, адже й раніше Мірча Луческу надавав перевагу українським футболістам, яких доповнювали окремі легіонери.
Тому глобально румунському наставнику довелося вирішувати проблему лише на лівому фланзі атаки, оскільки не було можливості розраховувати на Карлоса Де Пену, а пізніше пішов й Беньямін Вербіч. На проблемну позицію встиг прийти Владислав Кабаєв, коли здавалося, що труднощі залишилися в минулому, однак колишній півзахисник «Зорі» не зміг швидко стати своїм в динамівському колективі. Звісно, мова йде безпосередньо про футбольне поле, де Владислав все ще шукає себе.
Спочатку Луческу наполегливо ставив хлопця у стартовий склад, однак відсутність прогресу змусила тренера знову повертатися до пошуку альтернативних варіантів. Намагався ліворуч працювати Владислав Ванат, також у цій зоні діяв Денис Гармаш, однак усі ці виконавці глобально не вражали. Тому проблема залишається. І вона не єдина, якщо згадати справжню біду з позицією нападника, а ще страждає центр оборони, де Іллю Забарного почергово доповнюють Денис Попов та Олександр Сирота, але помилки нікуди не зникають.
З іншими зонами теж є певні труднощі, а загалом безапеляційними гравцями основного складу вважаються лише Забарний, Сергій Сидорчук, Віталій Буяльський та Віктор Циганков. Інші виконавці з різною періодичністю змінюються, тому реального основного складу у Луческу немає, що негативно впливає на командну гру. А от Йовічевіч досить швидко зміг сформувати основну обойму, в якій останнім часом спостерігаються лише косметичні зміни.
Змінитися міг і наш календар, адже динамівці звернулися до суперника з проханням про перенесення звітної гри на іншу дату. «Шахтар» нещодавно йшов тією ж дорогою, з чим погодився в попередньому турі «Львів», який врахував інтереси «гірників» в Лізі чемпіонів, тому зустріч цих колективів відбудеться пізніше. А от пропозицію киян донецький колектив не підтримав, тому керівники Прем’єр-ліги не змогли посунути класичну дуель. З точки зору турнірних перспектив «помаранчево-чорні» вчинили прагматично і дещо цинічно, бо вони перед звітною грою отримали додаткові два дні на підготовку. Не варто забувати, що минулого тижня на міжнародній арені «Шахтар» грав у вівторок, а «Динамо» – в четвер.
ПРІОРИТЕТИ
Вже в неділю виявилося, що номінальні господарі поля отримали певну перевагу в питанні функціональної готовності, але при цьому дещо здивував той факт, що хорватський наставник у грі з «біло-синіми» вирішив зіграти другим номером. Раніше ледь не кожна зустріч принципових суперників проходила за знайомим сценарієм: «Шахтар» наполегливо наступає, а кияни – захищаються, розраховуючи на контргру.
Тепер команди помінялися ролями, що можна побачити й в статистиці: володіння м’ячем – 52% проти 48% на користь «Динамо», а до перерви ми бачили ще більшу територіальну перевагу столичного колективу. Однак позиційні атаки гостей лише в одному випадку могли створити супернику труднощі, однак на перших хвилинах Анатолій Трубін легко впорався з прямолінійним «пострілом» Ваната. Саме Владислав працював на позиції форварда, а ліворуч ближче до воріт опонента розташувався Олександр Караваєв. Як показала звітна гра, цей аргумент Луческу теж не дозволив розв’язати проблему…
«Шахтар» також не поспішав переходити до активних дій, тому хороший момент біля воріт Руслана Нещерета виник лише на початку другої половини першого тайму. На ударній позиції опинився Олександр Зубков, якому трохи не вдалося влучити в дальній кут воріт. Швиденько «гірники» провели ще одну непогану атаку, коли Забарний перервав небезпечний простріл з правого краю. Вже тоді впадала в око перевага донецької команди у швидкості, яку вдавалося демонструвати навіть в процесі створення позиційних атак.
Як виявилося за кілька секунд, Ілля ненадовго врятував свою команду, бо зароблений кутовий удар «Шахтар» використав бездоганно. Подачею від кутового прапорця Михайло Мудрик знайшов голову Лассіни Траоре, а той дозволив Зубкову спокійно зіграти на дальній штанзі. Хто з динамівців помилився? Забарний не втримав Траоре, а перешкодити Зубкову не зміг Костянтин Вівчаренко.
Перед перервою Мудрик знову відшукав Траори, який бив сам, але Нещерет впорався з ударом, однак «кулю» підібрав Мудрик, якого Олександр Тимчик збив без варіантів. Зрозуміло, що захисник «Динамо» хотів поставити супернику корпус, однак реактивний Михайло встиг пробігти біля конкурента, якому довелося порушувати правила. Пенальті. При цьому було відчуття, що Мудрик в момент удару Траоре перебував в невеличкому офсайді, однак камери чітко не зафіксували положення Михайла, тому й відеоасистент не зміг відповісти на це запитання. Може, добре, що Лассіна з одинадцяти метрів не переграв Нещерета, завдяки чому не доведеться говорити про можливий скандал.
ВТРАТИ
Добре, що інтрига не померла до перерви, а повною мірою вона з’явилася на початку другого тайму. Вже на восьмій секунді Юхим Конопля збив Караваєва, ще не здогадуючись, що динамівці скористаються цим стандартом на 100%. Циганков вигадав ідеальну подачу на Ваната, а той не міг схибити з близької відстані. Більше інших тоді сумував Валерій Бондар, адже саме він не встиг наздогнати прудконогого Владислава.
Однак раділи гості не дуже довго – приблизно 80 секунд, після чого Мудрик бездоганно пробив здалеку, на що голкіпер не розраховував, а результативною передачею на партнера відзначився Георгій Судаков. Однак мінімальна перевага – це не гарантія успіху, тим паче що пізніше міг забивати Вівчаренко, однак з його «пострілом» впорався воротар. Надалі гра дещо заспокоїлася, але «біло-сині» при цьому пропустили дуже важкий удар. Неприємно здивував наставника Забарний, який вкрай невдало обробив м’яч, після чого Данило Сікан міг виходити на побачення з воротарем, однак форварда руками притримав Ілля. Катерина Монзуль без вагань вилучила захисника, залишивши «Динамо» вдесятьох.
Попов швиденько перевдягнувся, плануючи миттєво вийти на поле, аби допомогти партнерам у центрі оборони, однак несподівано Луческу вирішив притримати заміну. Саме цих кількох хвилин вистачило «гірникам», аби організувати останній удар. Довгу передачу на чужу половину поля віддав Микола Матвієнко, Мудрик легко втік від Караваєва, після чого Сікан вразив порожні ворота. За динамікою епізоду можна сказати, що Нещерет повинен був вийти з воріт, щоби випередити Михайла, однак Руслан не ризикнув. Після цього динамівці фактично зупинилися, а прийнятний гольовий шанс був лише у Буяльського, але його «постріл» заблокував Бондар. Перемога «Шахтаря»!
Ігор КРОВНИЙ