Завершився 7-й етап Кубка світу з біатлону у фінському Контіолахті, перші старти після Олімпіади-2026. Ця обставина певним чином позначилася на чергових змаганнях – дехто з провідних біатлоністів дозволив взяти собі перепочинок, а дехто із знаних спортсменів взагалі заявив про завершення кар’єри. Проте на українських біатлоністів і тренерські штаби такі заспокійливі настрої поширюватися не повинні, нам залишилося ще що втрачати. На завершення варто докласти максимум зусиль, щоб «замолити попередні гріхи» і поборотися за збереження за підсумком сезону для України квоти у п’ять біатлоністів. Тоді вже зробимо узагальнення, поговоримо про підсумки і перспективи.
На етапі в Контіолахті у чоловічій збірній України сталися чергові кадрові «косметичні» переміни. Антон Дудченко і Тарас Лесюк після виступів на Олімпійських іграх переведені до складу на заключні етапи нижчого за рейтингом Кубка IBU. На Кубку світу їх замінили знайомі обличчя – Богдан Цимбал і Артем Тищенко. В основі також залишилися Дмитро Підручний, Віталій Мандзин та Богдан Борковський.
У жіночій команді замість Олександри Меркушиної-молодшої, яка у цей час змагалася на юніорському чемпіонаті світу, до основної збірної знову повернули Анастасію Меркушину-старшу. Інші приїхали з Олімпіади: Христина Дмитренко, Юлія Джима, Дарина Чалик та Олена Городна.
Українські біатлоністи загалом виступили трохи краще в класичних естафетних гонках, які були заключними у цьому сезоні, ніж в особистих, за винятком Дмитра Підручного. Капітан збірної України й в індивідуальних перегонах мав прийнятні показники. Він єдиний з українців, в чоловічій і жіночій команді, зумів відібратися до гонки мас-старту ( там – 18 місце). Перед тим Підручний єдиний серед наших біатлоністів-чоловіків потрапив до залікової зони з 16-ї позиції в індивідуалці, що взагалі стало його особистим рекордом на рівні Кубка світу у цій дисципліні, до якої Дмитро ставиться «прохолодно». Інші українські спортсмени відмітилися на фініші у сьомому-восьмому десятках.
Також зусиллями Дмитра Підручного вдалося підвищення у класичній естафеті чоловічої команди України з 12-го місця, яке дісталося йому на останньому етапі після виступів Цимбала, Мандзина і Борковського, на сьоме. На щастя, цього разу старший тренер чоловічої збірної Надія Білова не стала, на відміну від Олімпіади, експериментувати і повернула Підручного з першого, як було в естафеті на Іграх, до звичного для нього і вирішального для команди заключного етапу. 7-ма позиція в класичній естафеті є чоловічим повторенням для нас топ-результату сезону на Кубку світу: до цього український квартет також фінішував сьомим в естафеті на етапі в Гохфільцені, теж значним чином зусиллями Дмитра Підручного.
У нашій жіночій команді результати на етапі у Фінляндії склалися не дуже хороші. Залікові бали в особистих гонках набирала лише Христина Дмитренко, яка посіла 34-те місце в індивідуальній гонці, але цей результат проте залишив її, як й інших українок, за межами заключного мас-старту. В естафеті жіноча команда України стала 11-ю.
У заліку Кубка націй, який визначає квоту учасників від країни в особистих гонках, збірні України залишилися на своїх позиціях: чоловіча команда – 11 місце, жіноча –
14-те. Для обох збірних це є незадовільний показник. Одним з головних завдань для України на останні етапи Кубка світу є фініш і чоловічої, і жіночої збірних у топ-10 заліку Кубка націй. Саме цей результат дозволить команді зберегти квоти у п’ять біатлоністів в особистих гонках наступного сезону.
Якщо для чоловіків, можливість за 2 етапи обійти на десятому місці словенців, ще виглядає реалістичною, але треба, щоб для цього аби ще хтось працював, крім Підручного. То для жінок виправити повний провал сезону і прорватися до топ-10 – це вже нагадує примарне завдання.
Повертаючись до етапу у Фінляндії. На ньому відбулися останні в сезоні індивідуальні гонки і відповідно визначилися володарі першої нагороди сезону Кубка світу-2025/26 з біатлону – Малого кришталевого глобуса серед чоловіків та жінок в індивідуальних гонках. У біатлоністів володарем почесного трофею став француз Ерік Перро, у жінок – Лу Жанмонно також із Франції. Деякі українські біатлоністи теж відмітилися у заліку індивідуальних гонок, але від лідерів були далеко.
Після 7-го етапу в Контіолахті. На спортсменів чекатиме кількаденний перепочинок перед продовженням боротьби на передостанньому етапі сезону в естонському Отепя, який відбудеться з 12-го до 15-го березня. Важливо, що із заліком до Кубка націй на цьому етапі буде проведено низку гонок: чоловічий і жіночий спринт, одиночна змішана естафета та змішана естафета. А також до особистого заліку – гонка переслідування.
ЮНАЦЬКИЙ ЧЕМПІОНАТ СВІУ
А тепер – хороші новини для українського біатлону. І надія на повернення на колишні у цьому виді висоти.
Збірна України встановила національний рекорд за кількістю здобутих медалей на юніорському чемпіонаті світу з біатлону, який закінчився 8-го березня. За підсумками світової першості в німецькому Арбері в активі юних українців шість медалей різного гатунку – одне «золото», два «срібла» та три «бронзи».
Єдину золоту нагороду Україні принесла Олександра Меркушина, яка фінішувала першою у масстарті серед юніорок. Також вона додала до свого активу «срібло» в індивідуалці та до командного заліку разом з Тетяною Тарасюк, Ксенією Приходько та Валерією Шейгас здобула «бронзу» у жіночій естафеті, у якій бігла на останньому етапі.
Ще одну срібну нагороду до скарбнички українців додав Тарас Тарасюк, який фінішував другим в індивідуальній гонці молодшої вікової групи.
Бронзову нагороду в скарбничку збірної України здобула Вікторія Хвостенко, яка фінішувала третьою в індивідуальній гонці серед дівчат. Також Хвостенко, як фінішерка, а також Аліна Хміль та Христина Руда, виграли бронзову медаль у трійці дівочої естафети в молодшій віковій категорії.
Шість медалей юніорського чемпіонату світу – найкращий результат збірної України в історії. До цього рекордною для нас у цьому віці була світова першість 2013 року, коли українці вибороли п’ять нагород – три «срібла» та дві «бронзи».
Тепер не розгубити б цей потенціал і до дорослого рівня.
Антон КУЩ
