Біатлоністки національної збірної України вшанували пам’ять загиблих українських спортсменів під час акції підтримки Владислава Гераскевича. Під час спринтерської гонки на Олімпійських іграх 2026 року українські спортсменки вийшли на старт із чорними стрічками, якими зав’язали своє волосся.
У суботу, 14 лютого 2026 року, у рамках Олімпійських ігор пройшла спринтерська гонка з біатлону серед жінок, в якій змагалися чотири представниці збірної України. Вони з’явилися на старті зі стрічками чорного кольору, що символізували підтримку і одночасно вшанування пам’яті загиблих атлетів.
Цей жест був спрямований на підтримку спортсмена збірної України з скелетону Владислава Гераскевича, який був дискваліфікований з Олімпіади через “шолом пам’яті”. На цьому шоломі були зображені українські спортсмени, які загинули внаслідок повномасштабного російського вторгнення.
Ілюстрацією акції стала фотографія Христини Дмитренко з чорною стрічкою у волоссі.
Таким чином, біатлоністки долучилися до широкого кола українських атлетів, які різними способами висловили підтримку Владиславу Гераскевичу:
1. Українські санкарі після змішаної естафети стали на одне коліно і підняли свої шоломи вгору.
2. Гірськолижник Дмитро Шеп’юк після виступу у супергіганті продемонстрував на рукавичці стікер з написом «Українські герої з нами».
3. Фристайлістка Катерина Коцар, потрапивши до фіналу бігейру, показала на своїй рукавичці напис «Свободу пам’яті».
У ексклюзивному коментарі для «Суспільне Спорт» Христина Дмитренко, представниця жіночої збірної з біатлону, розповіла про ідею вийти на гонку з чорними стрічками, а також про реакцію своїх колег по команді на цю ініціативу:
«Спочатку я хотіла взяти пов’язку для індивідуальної гонки, але не знайшла її. Потім Олександра [Меркушина] і Олена [Городна] підтримали мене і запропонували вийти з чорними стрічками разом на спринт. У нас були стрічки — не буду казати, звідки саме, але вони у нас були».
Крім цього, у розмові з Національним олімпійським комітетом України Дмитренко наголосила, що акція мала не лише на меті підтримати Владислава Гераскевича, а й стала способом вшанування пам’яті українських спортсменів, які загинули унаслідок повномасштабного вторгнення Росії:
«Ми разом з дівчатами вирішили підтримати Владислава. Вважаю, що дуже важливо, щоб наш голос теж було почуто. Кожен може внести свою невеличку частку підтримки», — зазначила Христина Дмитренко.