XXV зимові Олімпійські ігри вже стукають у двері, приносячи з собою момент істини для всіх спортсменів. Ці змагання, які проходять раз на чотири роки в Італії, підбивають підсумки як роботи атлетів протягом усього олімпійського циклу, так і результатів нинішнього сезону. Незважаючи на те, що в календарі ще залишаються етапи Кубку світу, вони в більшості випадків є радше формальністю, адже специфіка олімпійського сезону полягає в тому, щоб віддати максимум сил саме на Іграх, а потім дотягнути сезон до завершення, використовуючи залишкові ресурси.
Головна подія сезону – Олімпійські ігри чотириріччя – очікується як момент максимальної демонстрації можливостей спортсменів, що робить змагання виключно емоційними та фізично насиченими. Олімпіади традиційно славляться непередбачуваними сенсаціями, які роблять їх ще більш захопливими.
Український біатлон підходить до цих головних стартів у досить складному становищі, яке навряд чи дає великі надії на омріяні нагороди. Втім, залишається шанс, яким команда має бути готова скористатися. Місцем проведення Олімпіади стане засніжений, але водночас спекотний Антгольц — і саме цей регіон розглянемо докладніше у нашому передолімпійському огляді.
Фаворити: відомі з непередбачуваними складовими
У будь-якому виді спорту найбільше очікувань на Іграх прикуто до атлетів, які демонстрували високі результати протягом поточного сезону. У біатлоні це насамперед збірні Норвегії, Франції та Швеції, а також традиційні претенденти на медалі — команда Німеччини. Італійська збірна також у центрі уваги, адже команда отримала поштовх від статусу господарів Олімпіади. Однак такий фактор інколи може зіграти і зворотній ефект, додаючи шалений тиск на спортсменів.
Крім цього, варто пам’ятати і про можливі прориви представників інших країн, які можуть несподівано потрапити на олімпійський п’єдестал. До них належать спортсмени з США, Швейцарії, Чехії, України та інших держав.
Норвезька команда свідомо пожертвувала останнім передолімпійським етапом Кубку світу, щоб максимально налаштуватися на Ігри. Найсильнішою виглядає чоловіча збірна, хоча жіночу команду теж очікувала хвиля проблем: за тиждень до старту Ігор колишня дворазова олімпійська чемпіонка Тіріль Екгофф звинуватила тренерський штаб у неналежній підготовці команди, зокрема через провал на чемпіонаті Європи. Ці звинувачення мають не тільки локальний характер, а й загальносвітовий резонанс.
Це стало неприємним ударом для могутніх скандинавських суперниць, і, можливо, залишило свій відбиток на команді. Вже ближче до старту Ігор, після оголошення складу на першу гонку, у Норвегії виникли непорозуміння і з чоловічою збірною.
Кожен учасник чоловічої команди Норвегії — потенційний чемпіон і медаліст Ігор, до них належить і дебютант Мартін Улдаль, феномен якого вже широко висвітлювали.
Головна зірка французької збірної — Ерік Перро, лідер світового рейтингу. Однак медалі можуть здобути і більш досвідчені атлети, хоч і не такі яскраві у цьому сезоні: Емільєн Жаклєн та Кантен Фійон Має. Ще слід згадати братів Клоди, котрі разом із рештою французів будуть одними з головних конкурентів на естафетних дистанціях. Завдання цих двох команд — розігріти основну боротьбу за нагороди в естафетах.
Для збірних США, Італії, Швейцарії, Словенії, Чехії та України найреальнішим максимумом вважають бронзові нагороди.
У італійців чоловіча команда має у своєму складі Томмазо Джакомеля — другого номера світового рейтингу, найпотужнішою стороною збірної є змішана естафета, де на Олімпіаді вони розраховують на сильну четвірку. На останньому передолімпійському етапі Кубку світу італійці здобули золото саме в міксті, нагадуючи, що на двох попередніх Іграх мали бронзові нагороди.
Проте італійська команда не уникла скандалів: допінг-тест провалила Ребекка Паслер — не основна спортсменка команди, але цей інцидент вдарив по іміджу колективу.
Конкуренція в обох дисциплінах, жіночій і чоловічій, на Олімпіаді буде надзвичайно сильною. Після завершення кар’єри братів Бо чоловіча боротьба стала більш непередбачуваною. Серед жінок найсильнішою зараз є лідерка загального заліку Лу Жанмонно з Франції, але вона навряд чи зможе домінувати у кожній гонці, адже суперниць із високим потенціалом багато.
Олімпійський п’юдестал прикрасять і представники країн, не пов’язаних традиційно з біатлоном, відповідно до духу і традицій Ігор.
Ветерани: зіркова плеяда завершує етапи кар’єри
Переможниця Кубку світу сезону 2024/25, німкеня Франциска Пройс, після завершення цього сезону покине спортивні траси. Тож у Антгольці вона постарається продемонструвати максимум майстерності, адже попри численні досягнення, олімпійської медалі в особистих гонках у неї досі немає.
Подібне рішення вже озвучила і легендарна італійка Доротея Вірер, яка збирається піти зі спорту емоційно та яскраво, а ще — перед рідною публікою. Вона докладе всіх зусиль, щоб останні старти в кар’єрі стали успішними. Схожий шлях обирає і титулований словенець Яков Фак, який оголосив про завершення спортивної кар’єри минулого року.
Вікові й знамениті біатлоністи присутні і в українській команді — це Дмитро Підручний та Юлій Джима. Офіційно про завершення кар’єри вони станом на зараз не заявляли, проте сумніви у їхній участі на Олімпіаді-2030 існують. Можливо, вони підсумують свої спортивні досягнення після цього олімпійського циклу.
Арена та траса: зимова казка, що захоплює дух і кидає виклик
Антгольцька арена «Зюд-Тіроль» вважається однією з найкращих в світі з урахуванням погодних умов, що мають вагоме значення в біатлоні, бо лижні гонки і стрільба — нерозривні складові. В цій місцевості під час етапів Кубку світу зазвичай панує морозна та сніжна погода, екстремальні погодні явища трапляються вкрай рідко. Головний виклик для спортсменів — висота понад 1600 метрів, а отже й гіпоксія, яка ускладнює показати максимум фізичних можливостей. Проте професіонали до цього пристосовані і з цією місцевістю знайомі — чимало збірних, включно з українською, проводили тренування тут у міжсезоння.
Траса переважно підходить легкокостистим спортсменам, бо їх організм потребує менше кисню серед гірських умов. В українській збірній є чимало атлетів із таким типом конституції, хоч легкість не єдиний чинник успіху.
Віртуальну прогулянку змагальним маршрутом можна здійснити разом з італійською біатлоністкою Ганною Аухенталлер.
Ця арена вміщує найбільшу кількість глядачів серед усіх олімпійських локацій, біатлон відвідає орієнтовно близько 200 тисяч вболівальників за час Ігор.
Прогноз погоди для перших днів змагань виглядає сприятливим: невеликий нічний мороз та майже безхмарний денний температурний режим. Хоч лютий не виключає несподіванок із погодою, наразі очікується спорт без великого морозу — справжня спортивна спека.
Україна: складно, але хочеться вірити у потенціал
Чи має українська команда шанси на медалі серед чоловіків і жінок? Відповідь — так, хоча й ці шанси невеликі. Український міністр спорту сподівається на нагороди, і це надихає команду.
Віра — саме та сила, що надихає, однак наразі час віддалився від Олімпіади-2014, коли відсутність медалей вважалась невдачею.
Загалом, сьогодні Україна перебуває на рівні навіть нижчому, ніж у олімпійському сезоні 2022 року, але про медалі мріяти можна завжди.
Як чоловіча, так і жіноча збірні сформовані переважно з олімпійських дебютантів, що вселяє надії на перспективи Олімпіади-2030.
Найбільших шансів наразі має Дмитро Підручний. За плечима цього титулованого «ветерана» не лише гвинтівка, а й величезний досвід. Разом із командою він спеціально готувався до Ігор. Хоч під час сезону він особливо не вражав і мав проблеми зі здоров’ям, порох у нього ще залишається сухим.
Для Дмитра та його персонального тренера Юрая Санітри ці Ігри важливі, оскільки — це останній шанс. Українець може проявити себе у спринті, а потім поборотися в гонці переслідування, за такою формулою він і став чемпіоном світу у 2019 році.
Санітра також відомий тим, що на Олімпіаді у Ванкувері-2010 привів до бронзи свого словацького підопічного Павола Хурайта.
Дмитро також має перспективи потрапити до масстарту і поборотися там, хоча втома від перенасиченого календаря може ускладнити це. Водночас Підручний — ключова фігура для естафети. Різниця між естафетою з ним і без нього відчутна.
Серед українців найвищі позиції в світовому рейтингу має Віталій Мандзин, який дебютуватиме на Олімпіаді. Він менш досвідчений за Підручного, але демонструє амбіції та прагнення, що рано чи пізно принесуть результати. Його успіх залежатиме також і від зовнішніх факторів, наприклад, від невдач конкурентів.
Інші спортсмени — Богдан Борковський, Тарас Лесюк, Антон Дудченко — показали, у цілому, менш вражаючі результати протягом сезону, з різних причин. Однак їхні перформанси можуть покращитися, якщо вони будуть безхибно стріляти, наприклад, в індивідуальних гонках. Борковський та Лесюк теж дебютанти на Олімпіаді.
Якщо удасться зібрати усю силу та жагу в єдине ціле, можна поборотися за достойні результати в естафеті. Медаль була б сенсацією, але боротьба за місце у топ-5 цілком реальна хоча й дуже складна.
Щодо жінок, то ситуація складніша: шансів на швидкісні дисципліни менше. Олімпійська чемпіонка Юлія Джима увійшла у сезон лише після нового року через травму пальця. На дистанції її стан був важким, хоча була спроба готуватися до коронної гонки. Наразі у неї не заявлене участь у першій гонці Ігор, що має дати час для підготовки.
Інша лідерка жіночої збірної — Христина Дмитренко — дещо більш готова фізично. Вона не є класичним «крэйсером», але на трасі виглядає свіжішою. Чотири бездоганні стрільби в індивідуальній гонці можуть принести Україні справжнє диво. Втім, біатлоністка пропустила одне тренування вже в Антгольці через проблеми із горлом.
Надію підтримала молодь — юніорка Олена Городна разом із Віталієм Мандзиним посіла 5 місце в одиночній змішаній естафеті на останньому перед Іграми етапі Кубку світу.
Хоч можна фантазувати щодо перспектив змішаної естафети, її, на жаль, немає в олімпійській програмі. В особистих гонках високих результатів від молоді очікувати складно. Олена Городна, Олександра Меркушина та Дарина Чалик — це потенційна ударна сила на Олімпіаду-2030. Проходження бойового хрещення в Антгольці буде для них корисним досвідом.
Жіноча команда на сьогодні має за мету поборотися за місце в п’ятірці естафет, що є наразі максимумом. Фактор несподіванки лишається в полі уваги.
У змішаній естафеті шанси трохи вищі, але конкуренція у цій дисципліні вкрай висока — на подіум претендують близько десяти команд. Шанс на успіх може з’явитися, але для цього треба знати, як його використати.
Біатлон на Олімпіаді-2022: аналіз у порівнянні з попередніми іграми
Після триумфу 2014 року — золота в естафеті та бронзи у спринті — Україна не здобувала нагород у біатлоні. Олімпіади в Пхьончхані-2018 та Пекіні-2022 не принесли радості. Після Пекіна країна була втягнута у війну з усіма її трагічними наслідками.
У Пекіні в індивідуальній гонці Юлія Джима та Ірина Петренко посіли 10 і 11 місця відповідно, що є солідним результатом, особливо враховуючи дві хиби Джими. Проте, чотири роки тому вона показувала вищі результати: 8 місце у спринті та 7 у масстарті. Три виступи в топ-10 на Олімпіаді — солідний рівень.
Серед чоловіків Дмитро Підручний досяг кращої позиції у світовій індивідуальній гонці — 18 місце, хоча ця дисципліна йому не до вподоби. У спринті та переслідуванні його результати були 13-ті. Він та Артем Прима кваліфікувалися у масстарт, але фінішували поза топ-20.
Зірковий склад жіночої команди (Валентина Семеренко, Джима, Олександра Меркушина, Олена Підгрушна) не зміг показати високих результатів у змішаній естафеті — лише 13 місце. Чоловіча команда (Цимбал, Прима, Дудченко, Підручний) була дев’ятою.
Жіноча естафета завершилась на 7-й позиції, враховуючи, що на другому етапі Джима відвідала штрафне коло, а інші учасниці помилок не допускали. Водночас швидкості команди не були максимально високими, що позначилося на підсумковому результаті.
Програма та календар біатлонних змагань на Олімпійських Іграх
В олімпійській програмі традиційно включені усі основні дисципліни, за винятком одиночної змішаної естафети. Ця гонка дуже цікава, динамічна і непередбачувана, та наразі не входить до олімпійської програми.
Змагання розпочнуться зі змішаної естафети формату 2+2, в якій спершу стартують чоловіки, а фінішуватиме жіноча частина команди. По дводенному відпочинку відбудеться індивідуальна гонка, де за кожен промах на стрільбищі додається хвилина штрафу, що дає перевагу точним стрільцям навіть із помірною швидкістю на лижах.
Після ще одного перепочинку буде класична зв’язка зі спринту та гонки переслідування. В останній дисципліні старт відбувається з інтервалами, що сформувалися у спринті: той, хто програв секунду лідеру, виходить на трасу з відставанням у секунду.
Далі відбудуться командні естафети, у яких спортсмени змагатимуться втомленими, але вже у повному олімпійському азарті.
Фіналом програми стане масстарт, у якому має право взяти участь 30 найсильніших біатлоністів за певними критеріями: топ-15 світового рейтингу, олімпійські медалісти, а також спортсмени, що здобули найбільшу кількість очок у особистих гонках.
Нижче наведено календар основних біатлонних змагань на Олімпіаді-2026:
- 08.02.2026, 15:05 – Змішана естафета
- 10.02.2026, 14:30 – Індивідуальна гонка 20 км, чоловіки
- 11.02.2026, 15:15 – Індивідуальна гонка 15 км, жінки
- 13.02.2026, 15:00 – Спринт 10 км, чоловіки
- 14.02.2026, 15:00 – Спринт 7.5 км, жінки
- 15.02.2026, 12:15 – Гонка переслідування 12.5 км, чоловіки
- 15.02.2026, 15:45 – Гонка переслідування 10 км, жінки
- 17.02.2026, 15:30 – Естафета 4х7.5 км, чоловіки
- 18.02.2026, 15:45 – Естафета 4х6 км, жінки
- 20.02.2026, 15:15 – Масстарт 15 км, чоловіки
- 21.02.2026, 15:15 – Масстарт 12.5 км, жінки
В Україні офіційним транслятором Олімпійських ігор 2026 є суспільне мовлення, і всі гонки наживо транслюватиме телеканал «Суспільне Спорт». Онлайн-трансляції змагань та оперативні оновлення у текстовому форматі проведе спортивний портал «Чемпіон», який забезпечить своїх читачів найсвіжішою інформацією.
Sitius, Altius, Fortius!