Збірна України з футзалу, чинний бронзовий призер чемпіонату світу, вже у 1/4 фіналу Євро-2026 вибула із боротьби за нагороди континентальної першості. Враховуючи досягнення нашої команди попередніх років, теперішній результат відверто розчарував українських вболівальників.
Перші загальні висновки, можливо, дещо емоційні, але склалося стійке враження, що збірна України виявилася до відповідальних європейських змагань не готовою передусім психологічно. Спершу не налаштувалися як слід на боротьбу, звідси дуже несподівана поразка на старті від дебютанта Євро збірної Вірменії. Потім, через цю прикрість, спортивної злості і класу команди вистачило для здобуття необхідних балів у двох матчах групового турніру проти не топових Литви та Чехії, щоб вийти із групи бодай другими у плейоф.
Але далі українські футзалісти до боротьби на рівні максимальної самовіддачі та впевненості у своїх силах і можливостях уже були просто не готові психологічно. Ми не відчували себе фаворитами у протистоянні в 1/4 фіналу чемпіонату Європи з французами, тими фаворитами, які мусять здобути своє. Так як це було із тими ж французами у матчі за «бронзу» чемпіонаті світу 2024 року. І в складі збірної України не знайшлося вожака, який би цю звитягу розбурхав та повів за собою. Як це зробив у складі збірної Франції Сухейль Мухудін, який у вирішальний момент відзначився хет-триком. Хоча ніби й було у нас кому взяти на себе лідерську звитягу, повести за собою партнерів: Швед, Абакшин, Корсун, Шотурма, Жук, Чернявський… Та пів команди можна перерахувати наших футзалістів з досвідом, умінням, чинних бронзових призерів чемпіонату світу-2024. Але не було того куражу, наснаги, переконливості і майстерності, як у згаданому знаменитому «бронзовому» матчі світової першості проти тих же французів – 7:1 на користь України. Тепер обережність, повільність, нерішучість і помилки, помилки, помилки… Майже ті самі люди, як і в матчі 6 жовтня 2024 року, а зовсім інша картина. Французи більше прагнули перемоги, більше у неї вірили, більше доклали зусиль і заслужено перемогли.
Ті самі люди, той самий тренер, і зовсім інший результат. Звичайно, легше всього «усіх собак повісити» на тренера. Але за результат відповідає саме він. Так було, так є, так буде. Олександр Косенко, видатний у минулому український футзаліст, очолює збірну України з 2014 року. Звісно, це досвід, включно дуже позитивний. Однак чи цей позитив, «обтяжений» величним бронзовим здобутком, бува уже не позбавляє натхненної мотивації домагатися більшого і вищого? Коли ти внутрішньо відчуваєш, що досяг своєї вершини, із неї далі шлях може стелитися тільки до низу, інакше у природі не буває.
Для осмислення всього цього, звичайно, потрібен час. Принаймні у післяматчевому інтерв’ю Олександра Петровича нічого такого ми не почули, натомість констатація того, що вболівальники і так бачили на власні очі.
А часу на роздуми не так вже і багато. На обрії – кваліфікаційний турнір на чемпіонат світу-2028, де українським футзалістам бажано захищати свою «бронзу» попередньої першості. 19 травня цього року жеребкування відбіркових груп на світовий чемпіонат, а з жовтня вже почнеться боротьба у відборі.
Півфінали
Португалія – Франція
Іспанія – Хорватія
Чвертьфінали
ФРАНЦІЯ – УКРАЇНА – 4:2 ОТ (0:0, 1:1)
Голи: Геддура, 28, Мухудін, 41, 45, 48 – Жук, 30, Корсун, 48
Україна: Сухов – Швед, Жук, Чернявський, Первєєв – Бєлімов, Савенко, Микитюк, Педяш, Абакшин, Фаренюк, Корсун, Шотурма, Приходько.
Вірменія – Хорватія – 0:3 (0:3)
Голи: Матая, 3, 16, Вукмір, 7
Португалія – Бельгія – 8:2 (3:1)
Голи: Коелью, 13, 20, Варела, 17, 26, 40, Гоїс, 23, Роша, 29, Паулета, 40 – Варела, 9 (автогол), Ааббу, 33
Іспанія – Італія – 4:0
Голи: Кортес, 12, Перес, 20, 26, Мотта, 36 (автогол)
Група В
3-й тур. 28 січня
УКРАЇНА – ЧЕХІЯ – 5:3 (2:0)
Голи: Чернявський (15), Жук (16), Абакшин (23, 28), Швед (36) – П.Дрозд (30), Кноблох (36), Заруба (39)
Україна: Сухов – Микитюк, Педяш, Абакшин, Корсун, Швед, Жук, Чернявський, Фаренюк, Шотурма, Приходько, Первєєв, Белімов, Савенко.
Литва – Вірменія – 3:3 (0:2)