Українська біатлоністка Лілія Стеблина підсумувала виступ у масстарті на 60 учасників під час п’ятого етапу Кубка IBU, що проходив у Брезно-Осрблі (Словаччина). Незважаючи на те, що спортсменка не закрила дві мішені і фінішувала 30-ю, вона відверто поділилася своїми враженнями від гонки.
Лілія зазначила, що їй більше до вподоби контактні змагання, зокрема масстарти. Втім, цього разу хід гонки був менш активним, ніж вона очікувала. Проте саме стрільба дала їй змогу зберігати темп і триматися поруч із провідними біатлоністками.
Водночас Стеблина пояснила, що масстарт – це особлива дисципліна, у якій, хоч усі й стартують одночасно, позиції швидко розподіляються, і ті, хто стартує з другої половини пелотону, нерідко відчувають значні труднощі. Вона поділилася своєю суб’єктивною думкою, що перша тридцятка має перевагу, адже їдуть поруч із лідерами та можуть економити сили, працюючи за їхніми спинами. На противагу цьому, біатлоністам, які знаходяться далі позаду, доводиться докладати більше зусиль самостійно.
Водночас Лілія не шукала виправдань для свого виступу і взяла на себе повну відповідальність за результат, зауваживши, що навіть наявність сильного бажання не завжди достатня для досягнення високих результатів — потрібно відповідно працювати й вдосконалюватися.
У розмові про наявні резерви і можливості для покращення вона відповіла, що помилки можна виправити і команда буде наполегливо працювати над поступовим удосконаленням. Раніше 30-те місце могло здаватись гарним результатом, але зараз Лілія впевнена: навіть із двома промахами можна було боротися за вищі позиції.
Спортсменка підкреслила важливість постійного прагнення до вдосконалення:
– Немає межі досконалості.
– Завжди хочеться ставати кращими.
– Це те, що мотивує рухатися вперед, працювати та розвиватися.
Лілія висловила надію, що всі зусилля з часом призведуть до покращення результатів команди.
Щодо погодних умов у день гонки, біатлоністка оцінила їх як досить сприятливі:
– Відсутність вітру – великий плюс.
– Відсутність снігу чи інших опадів.
– Легкий туман, що не заважає стрільбі, оскільки він не був безпосередньо на стрільбищі.
– Відсутність сонця через туман забезпечила стабільний температурний режим, що сприяло рівномірному стану снігу по всій трасі.
– Комфортні умови щодо температури – навіть руки та ноги не замерзали, що важливо для спортсменки, котра зазвичай мерзне.
Водночас Лілія звернула увагу на те, що їй хотілося б трохи холоднішої температури. Холодніший сніг краще зберігає трасу, інакше на спусках та в поворотах утворюється м’яка “каша”. Наприклад, учора вона могла працювати ближче до радіусу, але сьогодні через стан снігу це було не можливо.
Підсумовуючи, біатлоністка вважає, що умови більшою мірою були комфортними й дозволили сконцентруватися на виступі, а складні моменти з трасою залишаються єдиним відчутним мінусом такого погодного режиму.