Легендарні українські біатлоністки Віта та Валентина Семеренки сьогодні, 18 січня, святкують ювілей — їм виповнюється по 40 років. Сестри, народжені з різницею в одну хвилину, стали яскравими постатями у світі біатлону, і цей подвійний ювілей є нагодою підсумувати їхню кар’єру та досягнення. Для новачків у біатлоні 40 років — це «вік зрілості», а для тренерів і функціонерів, які роками спостерігали за їхнім прогресом, це лише чергова зупинка на шляху великих звершень.
Віта і Валентина володіють повним набором найпрестижніших нагород: Олімпійські ігри, чемпіонати світу, чемпіонати Європи, Кубок світу — не існує змагань, які не підкорилися б цим відомим атлеткам із Сумщини. Водночас дівчата не раз згадували про свою мрію – піднятися на п’єдестал разом в особистій гонці, і саме під цим кутом ми розглянемо основні моменти їхньої кар’єри.
Мрія про спільний подіум: чи збулися бажання повністю?
Спільне потрапляння на п’єдестал відбулося ще на початку їхньої кар’єри на Універсіаді 2007 року. У гонці переслідування сестри прийшли першими, навіть взявшись за руки. Однак офіційним переможцем визнали Віту, бо правила визначали лише одного лауреата. Хоч ця перемога і була студентським рівнем, мрія підкорити спільний подіум саме в особистих змаганнях світового рівня — Кубку світу, чемпіонатах світу та Олімпіадах — залишалася актуальною.
-
2008 рік, Кубок світу, Обергоф, Німеччина:
- У спринті сестри розділили лише 14 секунд. Віта посіла четверте місце, Валентина — сьоме. Обидві стріляли без промахів, але їхній темп на складній траси Обергофа, яку розбивали спортсменки з початкових номерів, не дозволив піднятися на подіум. Здавалося, що «дабл-подіум» — це лише питання часу.
-
Інший сезон того ж року, Гохфільцен (Австрія):
- Віта здобула срібло у спринті, Валентина, на жаль, припустилася трьох помилок у стрільбі стоячи і залишилася за межами десятки.
-
Гохфільцен, 2010:
- Сестри фінішували поруч, на 13 і 14 місцях, проте стрільба знову підвела.
-
Перший спільний подіум у командній гонці:
- Срібло в естафеті, де Віта виступала на третьому етапі, Валентина — на фінішному четвертому. Перші два етапи бігли Оксана Хвостенко та Олена Підгрушна.
-
Рупольдинг, 2011:
- Індивідуальна гонка: Валентина четверта, Віта сьома. Хоч обидві зробили лише по одній хибі, бракувало вищої швидкості. В цьому ж сезоні Валентина виборола бронзу в Преск-Айлі, але Віта не стартувала.
-
Чемпіонат світу, Рупольдинг, 2012:
- Віта з чистою стрільбою стала третьою у спринті, Валентина провалила другий вогневий рубіж і посіла далеке місце. Знову спостерігалося дежа вю — сестра закінчила гонку раніше.
- Завершення сезону 2012:
- Віта здобуває срібло на заключному етапі, Валентина фінішує 12-ю.
Час у гонитві за спільним золотим подіумом
- Шансів разом увійти в трійку ставало менше, оскільки Олена Підгрушна та Юлія Джима з кожним сезоном підвищували конкуренцію.
- Серія результатів:
- Перший етап наступного сезону: срібло Олени Підгрушної у спринті, Віта і Валентина лише 27-та та 28-ма позиції.
- Обергофський спринт: сестри – 13-та і 14-та. У гонці переслідування Валентина здобуває бронзу, а Віта залишається позаду.
-
Врешті-решт настав довгоочікуваний успіх: золота перемога на етапі Кубка світу в Обергофі у складі естафетної команди.
-
Чемпіонат світу 2013 у Нова-Место:
- Нарешті на п’єдесталі дві українки — Віта Семеренко (бронза) та Олена Підгрушна (золото). На жаль, Валентина поруч не була.
- Індивідуальна гонка на тому ж чемпіонаті:
- Валентина стає бронзовою призеркою, Віта — п’ятою, через незначну помилку на останньому вогневому рубіжі.
Найближче до мрії: сезон 2013/2014
- Переслідування в Гохфільцені: Валентина сьома, Віта восьма; Юлія Джима — срібло. Обидві сестри піднялися з третього десятку.
- Ансі, Франція: Валентина третя у спринті, Віта 14-та, де один промах завадив їй піднятися вище.
-
Улюблена дистанція Валентини дає перемогу у переслідуванні, Віта в цій гонці лише 12-та.
- Олімпіада 2014:
- Віта бронзує спринт, а Валентина фінішує на 12-й позиції.
- У гонці переслідування Валентина п’ята, Віта — десята.
- Вершина мрії — олімпійське золото в естафеті у складі Віти, Валентини, Юлії Джими та Олени Підгрушної.
Життя після Олімпіади: нові виклики і звершення
- Після Ігор сестри опинилися в різних психологічних і фізичних станах:
- Віта демонструвала ознаки моральної втоми, маючи за спиною дві медалі.
- Валентина відчувала прагнення довести свою силу і виборювала бронзу вже на першому постолімпійському етапі.
-
На чемпіонаті світу в Контіолахті Валентина стає чемпіонкою в мас-старті, а Віта підтримувала її як уболівальниця.
-
У 2017 році на чемпіонаті світу команда отримала срібло без сестер — їх замінили Ірина Петренко та Анастасія Меркушина.
-
Попри спад форми, сестри розпочали підготовку до нової олімпійської кампанії разом:
- 2018: В Естерсунді Валентина четверта в індивідуальній гонці; Віта — поза кращою трійкою.
- Ансі: Віта третя в спринті, Валентина сьома, обидві мали шанс на спільний подіум, але легкість в рухах поступово зникала. Олімпіада-2018 для української команди виявилася складним випробуванням.
- У 2019 році результати сестрів були менш помітними, хоча іноді їм вдавалося потрапляти до десятки кращих.
-
На чемпіонаті світу в Естерсунді-2019 вони здобули бронзу в естафеті, знову показавши свою силу у командних змаганнях.
- Чемпіонат світу 2020 в Антгольці підтвердив статус української команди як медального претендента в естафетах, де Віта виступала без Валентини. Це була остання нагорода сестер разом на міжнародній арені.
Підсумки кар’єри
Хоча сестри Семеренки не досягли омріяного спільного подіуму в особистих гонках, їхній внесок у біатлон важко переоцінити:
- Майже 100 медалей загалом на двох.
- Багаті досягнення на Олімпійських Іграх, чемпіонатах світу, Кубках світу.
- Пам’ятний та вагомий слід в історії українського і світового біатлону.
Віта та Валентина Семеренки залишаються символом наполегливості, спортивної майстерності й сімейної підтримки у вищому спорті. Їхня історія — це приклад того, що справжній успіх приходить з роками праці, терпіння і великої мрії.