У вівторок, 23 грудня 2025 року, весь світ біатлону був приголомшений трагічною новиною: 27-річного норвезького спортсмена Сіверта Ґутторма Баккена знайшли мертвим. За офіційною інформацією Норвезької асоціації біатлону, його без ознак життя виявили в готельному номері в альпійському містечку Лавазе, що в Італії. Саме в це місце норвезька команда прибула після динамічного етапу в французькому Ансі, з метою продовжити підготовку та спільно відсвяткувати новорічні свята з друзями.
Уся біатлонна спільнота з глибоким болем сприйняла цю приголомшуючу звістку. Багато колег і шанувальників залишили численні пости під фотографіями Сіверта, висловлюючи щирі слова пам’яті та подиву перед його особистістю. Втрата ще одного світлого і талановитого спортсмена стала справжнім ударом. Пропонуємо згадати спортивний шлях цього амбітного атлета, чиє життя було обірване надто рано й несправедливо.
Сіверт Ґутторм Баккен народився 18 липня 1998 року в норвезькому містечку Ліллехаммер. Як і багато хлопців у Скандинавії, він рано почав проявляти себе в біатлоні, демонструючи перспективні результати.
У 2016 році Сіверт виборов дві золоті медалі на Юнацьких Олімпійських іграх — у гонці переслідування та одиночній змішаній естафеті, ставши дворазовим чемпіоном. У сезоні 2016/2017 він став учасником Юніорського чемпіонату світу серед юнаків, який проходив у словацькому місті Брезно-Осрблі. Там Баккен продемонстрував свій талант і амбіції, зайнявши третє місце у спринтерській гонці, пропустивши вперед лише французького спортсмена Емільєна Клода та українця Сергія Теленя. Проте у тій гонці він відбував два штрафні кола. Разом із командою, до якої входили Йорген Брендеген Крагсетeр і Вебйорн Сьорум, Сіверт став золотим призером у чоловічій естафеті.
У наступному році, на Юніорському чемпіонаті світу серед юніорів, він разом із Йоханнесом Дале-Шевдалом, Ендре Стрьомсгеймом і Стурло Легрейдом виборов срібло в класичній естафеті.
Сезон 2018/2019 став для Баккена визначним етапом у кар’єрі. 29 листопада 2018 року він дебютував на Кубку IBU у шведському Ідре, де в спринті посів 20-те місце, припустившись чотири промахи. В італійському Ріднаун-валь-Ріданна спортсмен вперше піднявся на подіум, завоювавши бронзу в спринтерській гонці, по ходу якої подолав додаткові 150 метрів штрафного кола.
Вперше справжній прорив відбувся на етапі в австрійському Обертілліаху, де Баккен переміг у кваліфікації суперспринту, а згодом і в спринтерській гонці. Він також брав участь у Юніорському чемпіонаті світу у Брезно-Осрблі в категорії «Юніори», здобувши дві бронзові медалі — у спринті та гонці переслідування. Окрім того, на Юніорському чемпіонаті Європи в норвезькому Шушені Сіверт став чемпіоном у спринті без жодного промаху, посів друге місце в гонці переслідування, де припустився шести промахів, а також разом із партнерами — Хільде Фоссе, Ренді Соллід Нордвангом і Вебйорном Сьорумом — здобув срібло в змішаній естафеті.
У сезоні 2019/2020 Баккен виступав на чемпіонаті Європи в Раубічах, де посів третє місце в гонці переслідування. Там же він зробив яскравий виступ на двох спринтах і мас-старті, тричі піднімавшись на найвищу сходинку п’єдесталу.
У наступному сезоні почав виступи в Кубку світу, дебютувавши в основній команді на етапі в німецькому Обергофі. 8 січня 2021 року Сіверт змагався у спринтерській гонці, посів 24-те місце без промахів. Це дало можливість взяти участь у гонці переслідування, де він посів 33-тє місце, пробігши додаткові 450 метрів. Протягом сезону спортсмен провів більшість стартів на Кубку IBU, неодноразово потрапляючи на п’єдестал та брати участь у квіткових церемоніях. Загалом він набрав 25 очок і посів 69-те місце у підсумковому заліку.
Найуспішнішим у кар’єрі Баккена став сезон 2021/2022. Цього сезону він повністю виступав на Кубку світу. 12 березня 2022 року Сіверт уперше піднявся на подіум, здобувши бронзу у гонці з масовим стартом на етапі в естонському Отепя. Після гонки він поділився емоціями:
- «Це була моя мрія протягом усього сезону.
- Бути поруч із такими спортсменами на подіумі – велика честь і підтвердження руху в правильному напрямку.»
На п’єдесталі Баккен стояв разом із Ветле Шостадом Крістіансеном і французом Кантеном Фійоном-Має. Він зазначив, що боротьба на останньому колі була дуже напруженою, й відчував сили, намагаючись викластися максимально.
Того ж року, в рідному Голменколлені, у фінальній гонці сезону, Сіверт здобув свою єдину перемогу в кар’єрі, ставши першим у мас-старті. У своїх коментарях він наголосив:
- «Це абсолютно неймовірно!
- В останньому колі, на останньому підйомі, я усвідомив, що маю сили й сказав собі: «Зараз або ніколи».
- Коли я перетнув фініш першою, перед рідними вболівальниками, то відчував вибух емоцій і щастя.
- Ключем до успіху була холоднокровність: на останній стрільбі я максимально зосередився, зробив усе, як на тренуванні, і закрив всі 20 мішеней.
- Підтримка тисяч норвежців на трибунах додавала крил під час дистанції.
- Бути частиною цієї неймовірної команди — особливе відчуття.»
Ця перемога дала йому не лише перший трофей, а й можливість виграти Малий кришталевий глобус у змаганні серед гонок із масовим стартом, випередивши на 4 очки свого найближчого конкурента — француза Кантена Фійона-Має. За підсумками сезону Сіверт займав дев’яте місце із 553 очками.
Через ускладнення після COVID-19 та запалення серця (міокардиту), яке розвинулося після вакцинації, біатлоніст змушений був пропустити два роки, не виступаючи на змаганнях.
Після тривалої паузи в сезоні 2024/2025 Баккен зумів повернутися до професійного спорту. Однак через жорстку конкуренцію в норвезькій збірній він в основному виступав на Кубку IBU, поступово покращуючи результати. Чемпіонат Європи в італійському Мартел-валь-Мартелло став найбільш успішним у його кар’єрі:
- перемога в спринті без жодного промаху (10/10);
- золота медаль у класичній чоловічій естафеті разом із Ветле-Шостадом Крістіансеном, Сверре Даленом Аспенсом і Ісаком Фреєм;
- всього на всю команду було використано лише один додатковий патрон.
За підсумками сезону Сіверт посів друге місце в загальному заліку Кубка IBU, поступившись лише Ісаку Фрею — 218 очок різниці. Цей результат дозволив йому розпочати наступний, олімпійський, сезон у складі основної команди.
Перший етап Кубка світу в шведському Естерсунді подарував йому четверте місце і потрапляння до квіткової церемонії. В інтерв’ю після гонки Баккен заявив:
- «Для мене це четверте місце важить більше, ніж деякі мої перемоги в минулому.
- Під час старту руки тряслися не від холоду, а від усвідомлення того, що пройшов, аби повернутися до змагань.
- Протягом двох років я не знав, чи зможу знову змагатися без ризику для життя.
- Сьогодні я зміг йти вровень із найкращими, не відчуваючи болю чи слабкості — це перемога медицини, сім’ї та моєї волі.»
Другий етап у французькому Ансі теж виявився успішним, де Сіверт посів п’яте місце, знову потрапивши до шістки кращих. Він також брав участь у першому мас-старті сезону, який пізніше став останнім у його кар’єрі.
Життя та спортивний шлях Сіверта Ґутторма Баккена є прикладом людини, яка боролася за свою мрію, незважаючи на труднощі. Він був винятково цілеспрямованим і обдарованим спортсменом, який мав ще багато потенціалу не лише у спорті, а й у особистому житті. Срібна сторінка історії норвезької збірної, що залишить слід у пам’яті всього біатлонного світу.
Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким спортсмена.
Світла пам’ять!
Присвячується Сіверту.
Авторка: Євгенія АНТОНОВА