Минулими вихідними в Естерсунді завершився перший етап Кубку світу з біатлону, що став стартом олімпійського сезону 2025/26. Десять-п’ятнадцять років тому початок спортивного сезону був справжнім святом для українських прихильників зимових видів спорту, адже саме біатлоністи регулярно радували вболівальників успішними виступами. Навіть якщо підкорювати п’єдестал вдавалося нечасто, в більшості змагань трансляція приділяла значну увагу українським спортсменам.
Проте сьогоднішні реалії суттєво змінилися, на що неабиякий вплив має фактор повномасштабної війни. На жіночих змаганнях в Естерсунді жодній з українок не вдалося потрапити до залікової зони. Найкращими результатами в особистих стартах стали 46-ті місця Христини Дмитренко та Дарини Чалик.
Христина Дмитренко
Getty Images
Якщо Христина Дмитренко, що стала чемпіонкою Юнацької Олімпіади, вже давно демонструвала перспективи, то Дарину Чалик в основну команду включав радше головний тренер Микола Зоц. Внаслідок цього у заліку Кубку націй, від якого залежить формування квот для спринтів та індивідуальних гонок наступного сезону, Україна розташувалася лише на 16-му місці.
Варто зауважити декілька важливих моментів:
– Загалом у жіночому заліку Кубку націй у цьому сезоні передбачено 21 гонку.
– П’ять з них уже відбулися в Естерсунді.
– Отже, практично 25% дистанції за квотами вже позаду, і саме цей етап надав найбільший вплив серед усіх.
Відставання від 10-го місця сягає понад 200 очок, тоді як різниця з 18-м рядком становить усього 20 балів. Через це, попри персональне представництво у п’яти спортсменок в особистих стартах, квота на наступний сезон може зменшитися до чотирьох або навіть трьох учасниць.
Розподіл квот: зелена зона – 6 спортсменів, блакитна зона – 5 спортсменів, жовта зона – 4 спортсмени, рожева зона – 3 спортсмени
Додатково варто нагадати, що до заліку Кубку націй зараховуються очки за такі етапи:
1. Спринтерські гонки.
2. Індивідуальні змагання (за результатами трьох кращих спортсменок з кожної команди).
3. Естафетні старти.
4. Змішані естафети.
5. Сингл-міксти.
Що ж до чоловічої збірної України, ситуація виглядає трохи кращою, хоча й там очки в загальний залік Кубку світу набрав лише Віталій Мандзин. У спринті він посів 24-те місце, а в гонці переслідування покращив результат до 19-го місця. На жаль, результат у персьюті не вплинув на позиції України у Кубку націй, бо ця дисципліна не враховується у національному заліку. Незважаючи на це, наразі українська збірна перебуває на 12-й позиції, відстаючи від 10-го місця всього на 29 очок, що не можна вважати катастрофою.
Крім цього, потенціал чоловічої команди міг би проявитися значно краще, якби не проблеми зі здоров’ям, які змусили половину команди пропустити змагання. Зокрема Дмитро Підручний, Антон Дудченко та Артем Тищенко змушені були утриматися від участі через недуги. Аналогічні труднощі зустрічалися й у спортсменів інших збірних — у Естерсунді панувала своєрідна епідемія захворювань. Після повернення капітана команди, під керівництвом Надії Бєлової, очікується вихід до першої десятки Кубку націй.
З позитивних новин варто відзначити перспективи молоді. 22-річний Віталій Мандзин претендує на перемогу в заліку U-23 (молодіжному заліку до 23 років), де торік посів друге місце, поступившись американцеві Кемпбеллу Райту, що на рік старший. А 21-річний Богдан Борковський, який ще минулого сезону виступав на юніорському рівні, дебютував на Кубку світу та двічі опинявся поруч із заліковою зоною: посів 43-тє й 44-те місця відповідно в індивідуальній гонці та спринті. Особливе задоволення викликає його хороша швидкість. Для стабілізації результатів стрільби мало би знадобитися трохи досвіду.
Віталій Мандзин
Getty Images
А який стан у жіночої команди? Олександрі Меркушиній виповнилося лише 20 років, однак від неї очікували більшого вже сьогодні. У 14 років вона здобувала золоті медалі чемпіонату України серед дорослих, випереджаючи зокрема дворазову призерку чемпіонатів Європи Яну Бондар. Втім, для подальшого розвитку і набуття досвіду у неї ще є достатньо часу, і, можливо, протягом найближчих 5–7 років вона зможе претендувати на топ-10 у кожній гонці. Проте приклад її старшої сестри Анастасії дає підстави припускати, що через певні обставини вона не змогла розкрити потенціал повністю.
Юлія Джима, олімпійська чемпіонка Сочі-2014 в естафеті, цього року до нового року пропускатиме змагання, відповідно вона не допомагатиме команді Миколи Зоца на наступних етапах у Гохфільцені (Австрія) та Ансі (Франція). 28-річна дебютантка Валерія Дмитренко, старша сестра Христини, не показала результатів в Естерсунді й продовжить кар’єру в Кубку IBU.
У Гохфільцені заміну Валерії Дмитренко складатиме 25-річна Лілія Стеблина, яка вже має стартовий досвід на Кубку світу — минулого року вона посіла 77-ме місце у спринті в Ансі. Проте наразі навіть передумов для кваліфікації Стеблини у гонку переслідування немає. Цікаво, що десять років тому як Валерія Дмитренко, так і Лілія Стеблина не мали би змоги продовжувати кар’єру після 25 років поза чемпіонатом України, а зараз отримують шанс змагатися серед найсильніших.
Лілія Стеблина
biathlon.com.ua
Окрім цього, виникає ключове питання: чи справді необхідна квота у п’ять спортсменок? Адже може статися, що через п’ять років талантливі 20-річні дівчата, які наразі демонструють потенціал, не матимуть змоги пробитися до основного складу, де конкуруватимуть такі біатлоністки, як Христина Дмитренко, Олена Городна та Олександра Меркушина. Уже зараз є позитивні сигнали, адже на юніорському рівні відзначаються Тетяна Тарасюк, Ксенія Приходько, Поліна Пуцко, Ірина Шевченко та Аліна Хміль.
Щодо медальних амбіцій на Олімпійських іграх 2026 року – це навряд чи реально. Головною метою на поточний сезон є збереження позиції в топ-17 заліку Кубку націй. Оскільки скорочення квоти до трьох спортсменок значно ускладнить повернення до нинішнього рівня, а цей процес займе не один рік.