Новина про смерть Олега Локова накрила всіх різко. У футбольній школі Металург ніхто не був готовий до такого. Людина, яка щодня виходила на поле, роздавала настанови юним гравцям і завжди стояла біля бровки з тією самою зосередженою посмішкою, раптово пішла з життя. У клубі кажуть, що останніми днями він працював як завжди, проводив тренування, планував участь команд у зимових турнірах і навіть обговорював із батьками підсилення молодшої групи. Саме тому новина стала шоком.
Хто був Олег Локов для запорізького футболу
Локов працював у системі Металурга більше десяти років. За цей час через його руки пройшли десятки команд і понад дві сотні дітей. Він вів групи від 8 до 15 років, а наймолодші гравці часто згадували, що першу футбольну форму отримували саме від нього, бо тренер хотів, щоб кожна дитина починала з правильного настрою.
У багатьох хлопців він ставав другою важливою людиною після батьків. Суворий, але справедливий, інколи гучний, але завжди чесний. Він умів пояснити складні речі простими словами, причому так, щоб дитина реально зрозуміла, а не просто кивнула головою.
Реакція вихованців і колег
У соцмережах буквально за годину після новини з’явилися десятки постів. Один із його вихованців, який зараз грає в другій лізі, написав, що саме Локов навчив його не боятися м’яча і відповідальності на полі. Інші згадують ранкові тренування о 7:30, коли більшість дітей ще спала, а він уже стояв на полі й розкладав фішки.
Колеги з Металурга кажуть, що для академії це втрата не менша, ніж програш у фіналі сезону. Він працював без зайвого пафосу, але результат було видно: за останні три роки три його команди ставали призерами обласних змагань, а четверо гравців потрапили у юнацькі відбори.
Що саме робило його тренером, якого не забувають
У нього був свій стиль. На перше тренування новачка він ніколи не давав складних вправ. Спочатку дивився, як дитина рухається, чи соромиться, чи боїться. Тільки потім поступово підключав техніку та тактику.
Він ніколи не кричав за помилки, але дуже не любив байдужість. Якщо бачив, що хлопець не віддається повністю, міг спокійно відвести його вбік і сказати декілька фраз, після яких дитина бігла працювати з новою силою.
Багато батьків згадують, що Локов завжди залишався після тренувань ще на 10–20 хвилин, щоб відповісти на питання, пояснити, що треба підтягнути, чи просто поговорити. Для дитячого футболу це рідкість.
Чому новина так боляче вдарила по школі Металург
У школі Металург, де й так вистачає викликів, Локов був стабільністю. Він міг закрити тренування, прийняти групу, замінити колегу, провести товариський матч, організувати виїзд — усе в один день. Таких універсальних тренерів одиниці.
Коли стало відомо про його смерть, батьки юних футболістів писали, що не можуть уявити тренування без нього. Дехто навіть просив перенести найближчі матчі, щоб діти мали час адаптуватися.
Прощання з тренером та підтримка родини
Попередньо очікується, що прощання відбудеться у Запоріжжі. Адміністрація клубу пообіцяла повідомити точну адресу та час окремо. Уже створено список охочих допомогти родині. Частина вихованців у перший же день запропонувала взяти на себе організаційні справи.
Клуб також розглядає ідею присвятити Локову найближчий турнір академії. Це питання ще обговорюється, але багато хто підтримує таку ініціативу.
Як житиме пам’ять про наставника
Його методики точно залишаться в академії. Молоді тренери вже кажуть, що планують зберегти його стиль роботи з дітьми, особливо той підхід, коли на перше місце ставиться не результат, а розвиток особистості.
Для багатьох дітей смерть Локова стала першою великою втратою у житті. Але водночас вони пам’ятатимуть його не через сум, а через перемоги, перші голи, поради, сміх на тренуваннях і ті моменти, коли він вірив у них більше, ніж вони самі.