Незвичайний біатлонний сезон постукав у двері — він настає раз на чотири роки, адже це олімпійський рік. Саме наявність у календарі Олімпійських ігор 2026 року надає цьому сезону особливого статусу. Це не лише питання престижу, а й суттєвих змін у підготовці, цілях і пріоритетах на весь період з листопада по березень. Адже перемогти на Іграх — мрія майже кожного спортсмена.

Водночас етапи Кубку світу, які є основним «котлом» біатлону, де гартуються атлети, залишаються незмінними. Так само зберігається боротьба за призові місця та підсумкові рейтинги, адже Олімпіада — це яскрава подія, яка швидко мине, а життя і спорт будуть тривати далі.

Особливостями цього сезону стануть:

– Внутрішня конкуренція за потрапляння в олімпійський склад.
– Раціональне використання сил.
– Психологічна підготовка до найголовнішого старту.
– Загальний тиск від олімпійських очікувань і хвилювань.

Все це робить сезон надзвичайно насиченим і захопливим. Прогнозуємо, аналізуємо і повідомляємо про потенційний хід сезону 2025/2026.

### Північний експрес: від Естерсунду до Холменколена через Антгольц

Сезон традиційно стартує в шведському Естерсунді. Тут біатлоністи відчують зимову атмосферу і відчасти поринуть у олімпійський дух. Перший етап Кубку світу приваблює тривалістю та майже повним набором дисциплін, хоча організм ще адаптуватиметься після виснажливого періоду підготовки.

Далі сезон продовжать класичні грудневі етапи в таких локаціях:

1. Гохфільцен, Австрія – зазвичай казковий сніговий пейзаж Альп.
2. Ансі, Франція – традиційно з певними проблемами із снігом, що створює додаткові виклики.

Після новорічних свят місцем старту стануть німецькі Обергоф і Рупольдинг, де погода іноді буває суворою, що дає змогу атлетам загартуватися перед Олімпійськими іграми, хоча ризик травм і хвороб залишається високим.

Перед Іграми відбудеться етап у чеському Нове Место — зазвичай він був у календарі пізніше, ворже перенесення є типовим для олімпійських сезонів.

Італійський Антгольц-Антерсельва, який прийматиме Олімпійські ігри 2026 року з 8 до 22 лютого, стане ключовою високогірною локацією сезону. У Доломітових Альпах, традиційно, панує морозна й сонячна погода, але час від часу можливі несподіванки, які сильно впливають на результати, що характерно для кожних Ігор.

Після завершення Олімпіади стартує заключний березневий триместр у таких містах:

– Контіолагті, Фінляндія.
– Отепяя, Естонія — саме тут у 2027 році відбудеться перший у країні чемпіонат світу.
– Холменколен, Норвегія — традиційне місце підведення підсумків сезону і вручення Кришталевих глобусів.

Серед особливостей календаря 2025/2026 — відсутність словенської Поклюки, оскільки два високогірні старти в олімпійський сезон вважаються забагато.

Повний розклад сезону з датами та змагальною програмою можна знайти за відповідним посиланням.

### Олімпійський пік у фокусі

Які тенденції чекають на учасників цього сезону? Здебільшого вони повторюватимуться, але з безліччю нюансів. Світові лідери планували підготовку таким чином, щоб залишатись ефективними під час етапів Кубку світу і водночас мати пікову форму на Олімпіаді. Особливо важливими були передсезонні збори з високогірної підготовки — Антгольц знаходиться на висоті приблизно 1600 метрів над рівнем моря.

Влітку тут постійно був великий потік спортсменів, що хотіли тренуватися, зокрема й українські збірні мали можливість провести не один збір в цій локації. Український біатлон в років олімпійського циклу вибудовує функціональну готовність саме під Ігри. Таке планування застосовується щороку з урахуванням чемпіонатів світу, але в олімпійські роки це стає ще більш вираженим — хоча й не гарантує гарантованих висот на Олімпіаді.

Можна очікувати приємних несподіванок на перших етапах, але надмірно покладатися на них не варто — хіба що спортсмени зуміють використати відносну свіжість організму на початку сезону. Це стосується, зокрема, корінних господарів — італійців — і команд другого ешелону, серед яких Україна, Чехія, Фінляндія, Австрія, Швейцарія, Словенія. Але це зовсім не виключає можливості потрапляння їхніх представників на подіум до або після Ігор, адже біатлон — спорт непередбачуваний.

У цілому під час олімпійського сезону не слід поспішати списувати з рахунків улюблених спортсменів, якщо їх не буде видно вражаючими на старті. Найцікавіше розпочнеться пізніше, і після Олімпіади трапляються справжні гойдалки у виступах: морально і фізично виснажені «зірки» можуть знизити форму, а це стане шансом для тих, хто залишався в тіні.

Олімпійські Ігри традиційно багаті на сюрпризи. Переможці й призери часто бувають неочікуваними, іноді з невідомими широкому загалу іменами — це особливість саме цього спортивного циклу. Українські спортсмени мають реальні шанси вибороти олімпійську медаль, як і багато інших учасників.

### Лідери сезону: ставка на перевірених та молодь на підході

Хто претендуватиме на подіумні місця протягом сезону? У загальному рейтингу знову домінуватимуть відомі біатлонні сили серед чоловіків і жінок. Хоча й не бракуватиме несподіваних «вискочок», загальний баланс залишатиметься стабільним. Серед найсильніших:

– Норвегія
– Франція
– Швеція
– Німеччина
– Італія

Норвегія поступово перебудовується після завершення кар’єри легендарних братів Бо. Перемог, ймовірно, буде менше, але команда залишиться дуже сильною. Лідером чоловічої збірної стане минулорічний переможець Кубку світу Стурла Легрейд. Жіноча команда поки що не демонструє такого ж оптимізму, хоча загальна потужність лишається високою.

Франція має суттєве посилення у вигляді Еріка Перо — третього у загальному заліку Кубку світу, надзвичайно вражаючого на міжсезонні. В обоймі також досвідчені та зіркові Кантен Фійон Майє і Емільєн Жаклєн, які дедалі більше наступають на п’яти норвезьким «легендам». В жіночій команді перебуває багато зірок у віковому піку, проте скандальні події, пов’язані із Жулією Сімон та іншими спортсменками, можуть позначитися на командній атмосфері.

Швеція розраховує на такі ж сталеві позиції, очолювані Себастьяном Самуельсоном, Мартіном Понсілуомою та сестрами Еберг — Ханною і Ельвірою. Вони славляться своїми можливостями піднятись на пікові позиції саме на Олімпіадах.

В Італії після практично повністю пропущеного минулого сезону повертається титулована Ліза Віттоцці, що підсилить боротьбу в жіночому біатлоні та змішаних естафетах.

Німецька чоловіча команда зараз не має яскравих зіркових постатей, але вона завжди сприймається як потужна сила. У жіночій збірній провідною є Франциска Пройс — остання володарка Великого Кришталевого глобуса. Проте її фізична форма та рівень готовності до сезону наразі викликають питання через травму руки під час міжсезоння.

Міжнародна федерація біатлону у своєму прев’ю виокремлює як потенційних лідерів:

– Франциску Пройс (Німеччина)
– Лізу Віттоцці (Італія)
– Лу Жанмоно (Франція, друга позиція в рейтинг-сезоні 2024/2025)
– Ельвіру Еберг (Швеція)
– Суві Мінкінен (Фінляндія), призерку чемпіонатів світу

Боротьба за Кубок націй, який у минулому сезоні виграла Франція серед чоловіків і жінок, очікується ще більш запеклою.

Українські збірні торік фінішували восьмими в загальному рейтингу, але потенціал команди дає надію піднятися вище. Потрапити у топ-5 та збільшити квоту учасників — це завдання надзвичайно складне, проте не варто втрачати надії залишитися в першій десятці.

### Україна: чоловіча естафета — потенційна сила

Чоловіча та жіноча збірні України наразі не входять до світової еліти, і тих, хто глибше знайомий з біатлоном, це не дивує. Тим, хто ставить за мету олімпійські успіхи, слід усвідомлювати, що кадровий потенціал для лідерства наразі обмежений, при цьому війну врахувати не можна. Обидві команди фінансуються на стабільному рівні.

34-річний Дмитро Підручний іде до своєї останньої Олімпіади в статусі біатлоніста і напевно докладе максимум спроб саме на Іграх в Італії. Чи залишиться він лідером, чи це амбіції молодого Віталія Мандзина, показав сезон. У команді також є досвідчені Антон Дудченко, Богдан Цимбал і дебютант Кубку світу Богдан Борковський, проте наразі їм важко претендувати на лідерство.

До складу команди входить Тарас Лесюк, який готувався окремо, разом із Підручним під керівництвом Юрая Санітри (більшість збірної тренує Надія Бєлова). Лесюк навіть здобув перемогу на відкритій першості Швейцарії — це хороший сигнал, хоч і не гарантія.

### Чоловіча сила і потенціал в естафеті

Увага глядачів буде прикута до виступів українського квартету в естафеті. Важливо, щоб боротьба за потрапляння до четверки була якісною — це сприятиме посиленню команди. Особливо слідкуватимемо за Борковським, який демонструє нетипову для українців швидкість, хоча йому ще слід синхронізувати її зі стрільбою та набратися досвіду.

Саме естафета має стати ключем до позитивного результату української чоловічої збірної в сезоні. Медальні перспективи для Підручного та Мандзина в особистих гонках теоретично можливі, але через високу конкуренцію — малоймовірні. Проте можливість є, і це окремо варто відзначити.

### Українська жіноча збірна: прагне більшого і має перспективи

Ситуація в жіночій команді подібна, з відмінністю лише в тому, що третій і четвертий складові команди – молодші.

Лідерка команди Юлія Джима, як і Підручний, готується до своєї останньої Олімпіади. Нещодавно вона випала зі складу на перший етап Кубку світу через травму руки, що вплинуло на стрілецькі обсяги у підготовці. Надолужити згаяне буде дуже важливо, адже збої у підготовці в олімпійський сезон неприпустимі.

26-річна Христина Дмитренко наближається до свого максимуму. Разом із Джимою вона входить до числа найкращих снайперок минулого сезону. У Христини була мала травма ноги в міжсезонні, проте її стан покращився й загрози зараз немає.

Теоретично обидві мають шанс поборотися за медалі в індивідуальних гонках — саме стрільба в цих дисциплінах грає ключову роль. Це може звучати як фантастика, але цілком реально. Високе позиціонування в спринтах створює передумови для успіхів у гонках переслідування.

Юніорки Олександра Меркушина та Олена Городна, які вже мають досвід виступів, суттєво посилюють команду. Призерка чемпіонатів світу Анастасія Меркушина теж є важливою складовою колективу. Дарина Чалик та Валерія Дмитренко поки що потребують більш активного тиску на основу в боротьбі за місця у складі.

В естафетах команда має потенціал до покращення результатів, хоча кадровий резерв поки що лишається обмежений, а конкуренція не досить гостра.

Тренерський штаб збірних залишається без змін, різких перестановок перед Олімпіадою не планується. Сервісна команда посилилася іноземним фахівцем, що має підвищити якість підготовки лижного спорядження. Цей аспект змагань є надзвичайно важливим, адже деталі нерідко визначають підсумковий результат.

### Зміни клімату і фінансова стабільність

Звіти і стратегічні плани світового біатлону свідчать про солідні фінансові успіхи, незважаючи на посилення викликів через кліматичні зміни.

Організатори сезону дивляться в майбутнє з оптимізмом. У порівнянні з попереднім олімпійським циклом (2021/22) призовий фонд збільшився на 56 %. Це дозволяє збалансувати винагороди, що раніше у сезонах з чемпіонатами світу були вище. Олімпіада ж розглядається не лише як комерційна подія, а як особливий спортивний феномен.

Призові будуть розподілені між спортсменами, які увійдуть у топ-30 кожної гонки. Переможці особистих стартів отримають 20 тисяч євро, далі суми розподілятимуться за низхідним принципом. Загальний фонд сезону 2025/26 збільшиться приблизно на 1,6 мільйона євро.

В Україні трансляції біатлону як і раніше забезпечуватиме Суспільне, а видання «Чемпіон» традиційно організовуватиме онлайн-трансляції з текстовими коментарями, оперативними звітами, статистикою, інтерв’ю та різноманітною аналітикою.

Олімпійський сезон починається — час відкривати двері і занурюватися у неповторну атмосферу світового біатлону!