12-й тур
12-й тур чемпіонату УПЛ дає підстави для огляду з колоритом барвистих подій, особливостей та емоцій. Негативні емоції у головному матчі цього раунду першості він приніс вболівальникам «Динамо» від несподіваної поразки їхньої команди вдома від ЛНЗ. І, навпаки, як ніколи, «на сьомому небі» опинилися шанувальники черкаської команди. «Шахтар» вписав до своєї клубної біографії одну з найбільших перемог в чемпіонаті. «Олександрія» «щедро» зустріла свого колишнього архітектора найбільшого успіху в історії клубу. А деякі очільники отримали нагоду зустрітися зі своїми колишніми. Була випробувана містика щодо окремих стадіонів, якась справдилась, а якась була спростована. І в Рівному нарешті дощ не грає у футбол.
7 листопада
«КУДРІВКА» – «КОЛОС» (Ковалівка) – 1:3 (1:0)
Голи: Сторчоус, 35 – Ррапай, 69 (пенальті), Климчук, 81, Цуріков, 85.
«ЕПІЦЕНТР» (Кам’янець-Подільський) – «ОБОЛОНЬ» (Київ) – 1:2 (0:2)
Голи: Сидун, 74 – Устименко, 11, Слободян, 15 (пен.).
8 листопада
«МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – «ЗОРЯ» (Луганськ) – 1:3 (1:2)
Голи: Рашиця, 31 (пен.) – Будківський, 9, Вантух, 34, Слесар, 48.
«КАРПАТИ» (Львів) – «КРИВБАС» (Кривий Ріг) – 1:0 (0:0)
Гол: Бруніньйо, 47.
«ВЕРЕС» (Рівне) – «РУХ» (Львів) – 1:0 (0:0)
Гол: Бойко, 55.
9 листопада
«ДИНАМО» (Київ) – ЛНЗ (Черкаси) – 0:1 (0:1)
Гол: Пастух, 45+1.
«ШАХТАР» (Донецьк) – «ПОЛТАВА» – 7:1 (2:0)
Голи: Марлон Гомес, 3, Педріньйо, 17 (пенальті), Егіналду, 56, Очеретько, 60, Невертон, 82, Конопля, 90, Підлепич, 90+3 (автогол) – Галенков, 53.
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «ПОЛІССЯ» (Житомир) – 0:3 (0:1)
Голи: Гайдучик, 9, Сарапій, 48, Назаренко, 84.Голи: Гайдучик, 9, Сарапій, 48, Назаренко, 84.
МАТЧ ТУРУ
«Динамо» – ЛНЗ – 0:1
«Динамо» тактично вщент програло домашній бій із ЛНЗ. Тренерський штаб гостей цілковито нав’язав своїм динамівським колегам свою версію перебігу подій на футбольному полі.
Очікувано матч розпочався з активності «Динамо». Приголомшити динамівців з перших секунд, що приносило успіх деяким командам – це тактика не для сучасного ЛНЗ, який вміє чатувати свій разючий шанс у різкому контрвипаді, пресингом перешкоджаючи продуманим маневрам суперника і не завантажуючи себе турботами з тривалого утримання м’яча.
Ніби така поведінка черкаських футболістів не була якимось відкриттям з огляду на вже чимало зіграних матчів у сезоні, а у «Динамо» щодо цієї тактики все не знаходилося своїх аргументів. Володіння м’ячем у позиційних атаках, що не дуже дошкуляло гостям, мало значення для статистики матчу, але не могло позначитися у протоколі матчу.
У «Динамо» був шанс після подачі Олександра Піхальонка та спроби підкорегувати м’яч у потрібну траєкторію Олександром Караваєвим. Можна ще згадати удар Герреро. Зі справді серйозного у здобутках господарів у першому таймі, мабуть, це все. Неприємністю була ще травма на рівному місці Андрія Ярмоленка (ветеран не «залізний»), якого Герреро і замінив.
А для динамівців тривожний сигнал на старті вже пролунав. Проспер прудко втік на ворота, але в останній момент Микола Михайленко у підкаті вибив м’яч з під ніг нігерійця. Не дослухалися, за що і були справедливо покарані вже в компенсований час першої половини матчу (може для «Динамо» критичні не лише початкові, а й завершальні відрізки у грі?). Знову вихід сам на сам після швидкої кантратаки Проспера, Руслан Нещерет парирує удар, але на біду динамівців, м’яч відскочив до Євгена Пастуха, який підтримував атаку і був покинутий захистом напризволяще, той, хоч й з-за меж карного майданчика, але прицільно вражав уже порожні ворота. «Гол у роздягальню». І не скажеш іншу крилату футбольну фразу – «не забиваєш ти, забивають тобі», бо й гострих моментів у підсумку своїх зусиль господарі створили не так вже й багато.
Щоб не бути голослівним, доцільно вдатися до сухих, але показових цифр статистики за перший тайм. У «Динамо» загалом ударів – 4, у площину воріт – 1. У ЛНЗ – 6 і 3 відповідно. ЛНЗ подало 4 кутових, «Динамо» – один.
Забігаючи наперед, щоб не повертатися до цифр, варто відзначити, що у господарів у другому таймі у цій характеристиці нічого не змінилося – знову 4 удари і лише один, який поцілив у ворота. Не скажеш, що це статистика дій команди, яка прагне неодмінно відігратись.
«Динамо» у 2-му таймі не додало. ЛНЗ грав, і грав успішно, зв рахунком. Динамівці ніби й ататакують, але в атак немає завершення, це як стрільба холостими патронами. Найгостріший момент у таймі «Динамо» створило на 80-й хвилині індивідуальними зусиллями захисника Дениса Попова, дальній удар якого з-за меж карного майданчика примусив голкіпера Олексія Паламарчука попрацювати.
ЛНЗ у другій половині грамотно і організовано, пресингом та зустрічною активністю на активність динамівців, руйнуючи на дальніх підступах стрункість їхніх атак. А коли виникала потреба встигали повертатися і підстраховувати один одного. Таку щільну оборону у господарів бракувало фантазії застукати зненацька.
Десь з 70-ї хвилини ЛНЗ дещо знизив активність з більшим ухилом до захисних дій. А у «Динамо», схоже на завершальні хвилини матчу сил не залишилося. Все на що вистачало господарів – примітивні навіси до штрафного, які не завдавали великого клопоту гостям. Так фатально все і докотилося до фінішу.
Згадуючи різні за своєю суттю і результатом матчі «Динамо» за минулий ігровий відрізок сезону, мабуть, немає беззастережних аргументів стверджувати про якусь системну кризу, але про разючу нестабільність – очевидно. Як маятник, який не знаєш коли і куди хитнеться. Цей процес якось треба прагнути контролювати.
ЛНЗ уперше в своїй історії обіграв «Динамо» та перервав їхню безпрограшну серію в домашніх матчах, яка нараховувала 29 поєдинків. Ба більше, черкасцям в нинішньому чемпіонаті вже програвали на своєму полі «Шахтар» і «Полісся». Гроза авторитетів чи вже новий авторитет?
«ПОМСТА» ТУРУ
«Металіст 1925» –
«Зоря» – 1:3
Теперішні проти колишніх. Віктор Скрипник був керманичем «Металіста 1925», коли той вилітав із УПЛ до Першої ліги. Младен Бартулович ще минулого сезону очолював «Зорю», а цього очолив «Металіст 1925», який в УПЛ повернувся.
Але це так було в минулому, комусь ностальгічному, комусь – ні. В сучасності кадри вирішують усе – таким головним гаслом можна відзначити цей матч. Кадрові проблеми у «Металіста 1925» виявилися непомірними проти серйозного суперника.
Особливо критичним, як виявилося, для командної гри «Металіста 1925» є відсутність Івана Калюжного, який пропускав матч через перебір карток. Значною мірою ця обставина створила можливість «Зорі» виграти центр поля. А коли суперники ще й самі при цьому привозять голи у власні ворота, то взагалі для луганців не матч виходить, а якесь свято. Уже на дев’ятій хвилині недоречна передача на свого воротаря від Івана Литвиненка, який заміняв Калюжного на не властивій для себе позиції опорника, дозволила Пилипу Будківському перехопити м’яч і з гострого кута, але близької відстані, спрямувати його у ворота.
Здавалося, що у цій ситуації замість відсутніх гравців «Металіста 1925» до їхніх лав вирішила долучитися фортуна. У карному майданчику м’яч не очевидно, але після перегляду було визнано, що влучив в руку «зоряниниу» Жуніньйо. Проте фортуна панночка грайлива, і вже за кілька хвилин сприяла чудесному удару здалекуРоману Вантуха у самісіньку «дев’ятку». Таку «зраду» харків’яни не перенесли. І пропустили у сум’ятті біля своїх воріт під перерву ще раз.
Ось це все, більше говорити нічого. У 2-му таймі для проформи Младен Бартулович зробив одну заміну із того, що залишалося під рукою, але ресурсу щось змінити в матчі у нього не було. «Зоря» одноосібно захопила контроль над грою, яку в підсумку спокійно довела до логічного завершення.
Віктор Скрипник «помстився» клубу, який свого часу відправив його у відставку.
НОСТАЛЬГІЯ ТУРУ
«Олександрія» – «Полісся» – 0:3
Руслан Ротань вперше і на її стадіоні вийшов проти команди, з якою досяг найбільшого успіху в Україні у своїй не такій вже тривалій на вітчизняних футбольних теренах кар’єрі. «Тут я зростав як клубний тренер», – скаже Руслан після матчу.
Щодо поєдинку, то є таке просте визначення – на класі. А ще, коли точніше – стандартна перемога. Минулого сезону УПЛ за «Олександрією» на чолі з Ротанем водилася слава ефективного використання стандартних положень, але в цьому сезоні тренерський штаб Ротаня уже в «Поліссі», й ці навички стандартної успішності, схоже, перекочувало з ним до Житомира. А, коли ще при цьому вкрай невпевнено грає воротар, то в «Олександрії» шанси в протистоянні були примарними. Перші два голи «Полісся» забило після кутових, третій зі штрафного. Так закінчилося побачення із «першим коханням» – зворушливо, але без сентиментів.
ПОБИТТЯ ТУРУ
«Шахтар» – «Полтава» – 7:1
Є відчуття, що полтавці дуже добре провели час у Львові, відпочили, побували на екскурсіях – у місті Лева є на що подивитися. Хоч якась була б користь. На такі думки навіює те, що відбувалося на полі під час зустрічі на «Арена Львів» у матчі «Полтави» з «Шахтарем».
Цей матч перетворився на розважально-тренувальне дійство для «гірників». Статистика першого тайму: удари (у площину): «Шахтар» – 9 (5), «Полтава» – 0 (0). Що можна додати до цих цифр?
Примітно, що всі 7 голів, які у цьому матчі забивав «Шахтар», на рахунку 7-ми різних футболістів, тобто задоволення отримали майже всі.
Наступного дня після зустрічі з «Полтавою» надійшло повідомлення, що «Шахтар» провів відновлювальне тренування. Балує свою команду Арда Туран – два дні поспіль для них в програмі відновлювальні тренування.
ЗАБОБОНИ ТУРУ
«Карпати» – «Кривбас» – 1:0
«Карпати» на своїй домашній арені при шаленій підтримці вболівальників дотепер мали клубну рекордну безвиграшну серію, яка тривала в чемпіонаті 7 ігор: 4 нічиї та 3 поразки. Хіба не містика? Виявилось, що містика тут ні до чого. Карпатівці крім видовища почали дбати і про «хліб», тобто залікові бали.
Ключовим моментом матчу львів’ян і криворіжців стало вилучення голкіпера гостей Олександра Кемкіна, який збив Пауло Вітора за межами штрафного. У воротах «Кривбасу» місце зайняв Володимир Маханьков. Гра у меншості уже ламає тактичні плани. А ще додалась помилка «пожежно» залученого воротаря. На початку другого тайму дальній удар Бруніньйо застав зненацька Маханькова, який не зумів приборкати «робочий» м’яч.
В подальшій грі господарі зробили ставку на надійність і свого досягли – друга поспіль перемога у чемпіонаті з рахунком 1:0. Може у цьому процесі бракувало яскравої привабливості, але вона для львів’ян з’явилися у турнірній таблиці, де їх тепер від єврокубкового місця віддаляє лише 2 очки.
«Епіцентр» – «Оболонь» – 1:2
А у цьому випадку містика триває. Умовно домашній стадіон «Епіцентра» у Тернополі залишається зачарованим для них – 6 матчів – нуль очок. І навіть приголомшлива статистика на їхню користь в матчі з «Оболонню» є безсилою у протистоянні чарам: удари (у площину): 25 (7) – 3 (2). Хоча цифри статистики свідчить лише про шанси, а цифри на табло – про рівень майстерності. Може у цьому весь секрет?
«Кудрівка» – «Колос» – 1:3
Приємна на рівні містики традиція закінчилася. Перша поразка для «Кудрівки» на домашній для неї київській «Оболонь Арені» у чемпіонаті. Колись це мало статися.
Успіх для «Колоса» здобули досвідчені перевірені бійці. Після програного першого тайму, вихід на поле зокрема Юрія Климчука і Андрія Цурікова оживило дії ковалівців. Обоє і відзначилися голами, Климчук п’ятим в чемпіонаті. «Колос» вперше з 14 вересня нарешті здобув перемогу в чемпіонаті.
Гравці «Кудрівки» у другій половині матчу виглядали вкрай змореними, перерва у турнірі для них буде, схоже, дуже доречною.
ПОГОДА ТУРУ
«Верес» – «Рух» – 1:0
Пересічний матч чергового туру УПЛ. Тому, щоб якось його виділити, ми скористалися спостережливістю рівненських вболівальників – «Верес» вперше за п’ять домашніх матчів не грав у дощ. І не в дощ – може бути хорошою прикметою, бо фарт у цьому матчі господарям трохи підсобив у єдиному взятті воріт. Успіхові зі штрафного від Віталія Бойка посприяв рикошет від суперника. Далі рівняни грали за рахунком: більше оборонялися та намагались вибігати у контратаки.
Наприкінці матчу «Рух» мав дві нагоди врятуватися від програшу, але нагоди до кінцевого протоколу матчу не вносяться.
Безпрограшна серія «Вереса» склала вже п’ять матчів поспіль.
Роман СЛАВЕНКО