Другий відбірний раунд
Великий футбол повернувся в українське життя вперше після ганебної агресії нелюдяних росіян, причому одразу довелося побачити матч міжнародного рівня, в якому динамівці зіграли з турецьким «Фенербахче» без забитих і пропущених м’ячів, завдяки чому нам вдалося зберегти непогані шанси на вихід в третій відбірний раунд Ліги чемпіонів.
20 липня
«ДИНАМО» (Україна) – «ФЕНЕРБАХЧЕ» (Туреччина) – 0:0
Матч у відповідь «Фенербахче» (Туреччина) – «Динамо» (Україна) запланований на 27 липня (20.00).
ЗНОВУ ЖЕЗУС
Останній відрізок зими асоціювався зі стартом другої частини першості країни, яка повинна була відкритися 25 лютого, та приблизно за 40 годин до того наше життя повернулося в інший бік – воєнний. Кляті сусіди захотіли українських земель та української крові, тому футбол, ясна річ, зник цілком і повністю, не зоставшись навіть в думках. Лише через певний час, коли наші героїчні бійці почали давати відсіч окупанту, а лінія фронту скоротилася, ми змогли частково повернутися до відносно нормального життя, не забуваючи про щоденний подвиг Збройних сил України, які досі боронять нас від сил зла.
До минулої середи останнім матчем «біло-синіх» була тогорічна груднева нічия з луганською «Зорею» в чемпіонаті України, а за кілька днів до того кияни закрили єврокубкову кампанію-2021/22, програвши португальській «Бенфіці» в останній зустрічі групового етапу Ліги чемпіонів (0:2). Тоді лісабонським колективом керував Жорж Жезус, з яким ми зустрілися і на початку нового сезону в найсильнішому турнірі континенту. Однак тепер відомий наставник керує стамбульською командою, а граємо ми лише в другій кваліфікації Ліги чемпіонів, сподіваючись подолати три перешкоди перед основним раундом елітних змагань.
Жезус нещодавно очолив «Фенербахче», швидко отримавши солідне поповнення, на яке клуб витратив понад 15 мільйонів євро. У стартовому складі 20 липня з’явилися три новачки: Вілліан Аран, Джошуа Кінг та Дієго Россі. Хоча у попередньому сезоні Россі вже грав за турецький клуб, та лише на правах оренди, а тепер він повноцінний член команди. А ще на заміну виходили Брума та Лінкольн, які також приїхали в Стамбул влітку. Зрозуміло, що пристойні інвестиції – це не лише приємності, а й велика відповідальність, адже керівники клубу одразу захочуть запитати: де якісна гра, де переможний результат? Завчасно треба сказати, що прем’єрний матч сезону навряд чи потішив керівників «Фенера», а ми встигли побачити, що Жезус лише починає створювати команду.
У нас ситуація зовсім інша, адже Мірча Луческу працює в «Динамо» досить давно, відзначивши 23 липня другий рік перебування в команді. За цей час ми вже встигли звикнути до прагматичної гри під керівництвом румунського спеціаліста, який намагається захистити свої ворота, а забиті м’ячі – це вже другий пункт футбольного плану. Звітний поєдинок показав, що пріоритети наставника не змінилися, та й не могли вони змінитися, адже кадровий потенціал команди майже не відрізнявся від довоєнного періоду.
Тому з перших хвилин проти «Фенербахче» вийшли усі знайомі люди, а єдиною дилемою була позиція лівого захисника, оскільки на початку поточного року в англійський «Евертон» переїхав Віталій Миколенко. Були підозри, що проблемну зону закриє перевірений парубок Олександр Караваєв, який зазвичай грає праворуч, але й на лівому фланзі Луческу неодноразово випробовував захисника. Однак тренер здивував, зробивши ставку на Владислава Дубінчака, який раніше грав на правах оренди за «Дніпро-1». Хлопець не розчарував у своїй дебютній грі за киян на офіційному рівні, а якщо говорити про командну роботу, то ми, як зазначалося, побачили знайоме «Динамо» – з його недоліками та перевагами.
РЯТІВНИК КІНГ
Завчасно треба відзначити, що Луческу вдалося розв’язати першочергову задачу, зберігши рідні ворота в недоторканості, а от друга частина плану залишилася лише в теорії. Характер зустрічі показав, що підсумковий результат треба вважати закономірним, оскільки обидві команди створили занадто мало гольових шансів, аби реально розраховувати бодай на один результативний «постріл». А також варто додати, що гру спокійно можна розділити на дві рівні частини, адже команди по-різному провели два тайми.
Перші 45 хвилин дуелі переважно пройшли з перевагою номінальних гостей, які створили кілька перспективних моментів. Локальними загрозами володінням Георгія Бущана варто вважати удари Ісмаїла Юксека та Ферді Кадиоглу. У першому випадку м’яч пішов у двох метрах від воріт, а потім нашому голкіперу довелося вступати у гру, хоча неймовірна реакція зовсім не знадобилася, адже бив Кадиоглу майже по центру воріт.
Значно складніше Георгію довелося на стартовому відрізку тайму, коли головою намагався забити Еннер Валенсія, та з дуже підступним «пострілом» Бущан впорався, діставши м’яч з незручного нижнього кута воріт. А найкращий гольовий шанс ближче до перерви змарнував Ірфан Джан Кахведжі, якому чудову передачу віддав Россі. Хоча звинувачувати в чомусь автора удару не варто, адже Ірфан пробивав добре, однак на шляху м’яча виник Кінг. Джошуа, звісно, намагався у тому епізоді допомогти своїй команді, але правда полягає в тому, що гравець збірної Норвегії мимоволі врятував нас від пропущеного м’яча.
А ми чим займалися 45 хвилин на чужій половині поля? Намагалися епізодично атакувати динамівці, однак теоретичними шансами на успіх змогли похвалитися тільки Артем Бєсєдін та Беньямін Вербич. На жаль, українець трохи не встиг замкнути простріл Дубінчака, а словенський півзахисник пробив невдало, отримавши пас від Томаша Кендзьори. Варто сказати, що ці можливості стали реальністю після швидких атак «Динамо», котрих до перерви було вкрай мало.
ОБЕРЕЖНИЙ ФУТБОЛ
Після 15-хвилинної паузи наші справи пішли трохи краще: так, біля воріт Алтая Байиндира все ще рідко з’являлися кияни, але при цьому вони змогли закрити усі підступи до території Бущана. Єдиною загрозою для нас у другому таймі був удар Бруми, однак португалець пробив у стилі Кадиоглу, тому Георгію знову не довелося демонструвати дива реакції.
Ми ж свій найкращий шанс створили на початку 45-хвилинки, коли успіх міг принести стандарт. Віктор Циганков добре подав зі штрафного, а Денису Попову вдалося виграти «повітря», проте захисник вдарив вище воріт. Значно ближче підійшов до гола Бєсєдін, якому не вистачило якихось 40 сантиметрів, аби влучити у дальній кут воріт, коли воротар уже навряд чи допоміг би турецькому колективу. А ще у нас виникла дуже перспективна атака, яка народилася завдяки пресингу та перехопленню від Циганкова. Хавбек намагався розвинути атаку шляхом передачі у центр на Сергія Сидорчука, однак капітан «Динамо» про розвиток не думав, а просто вдарив здалеку – на жаль, точності не вистачило. Шкода, що Сергій зіграв занадто прямолінійно, не помітивши двох партнерів, які могли бити з більш зручної позиції.
Тому доведеться констатувати той факт, що у другому таймі попереду ми діяли лише трохи краще, ніж до перерви, а головний плюс після паузи полягав у якісній роботі на своїй половині поля. Відсутність ударів у площину воріт – це великий мінус, але до чогось такого й треба було готуватися, якщо зважати на те, що динамівці дуже довго не проводили офіційні протистояння. Саме на цьому наголошував Луческу після зустрічі: «Це був перший офіційний матч для нас за останні вісім місяців. Довелося нелегко, оскільки раніше ми грали лише товариські поєдинки. Також проблема полягала в тому, що ми не знали свій потенціал на цю мить, тому не наважилися ризикувати в цій ситуації. Матч вийшов рівним – з нормальним результатом, адже обидві команди могли забити. Ми усвідомлювали високий рівень «Фенербахче», який добре попрацював на трансферному ринку, придбавши хороших футболістів. Але ми все одно мали грати з ними у складній ситуації. Вважаю, рахунок 0:0 – позитивний результат. Ми поїдемо в Стамбул за перемогою, бо турецькій команді доведеться ризикувати, аби забити».
Слова румунського спеціаліста чітко дозволяють зрозуміти, що на турецькій території ми знову будемо грати другим номером, сподіваючись на швидкі атаки, які дозволять розраховувати на переможний гол. Це чудово розуміє Жезус, для якого результат зараз стоїть на першому місці, тому 27 липня команди традиційно продемонструють досить обережний футбол, який цілком може завершитися серією пенальті. А «лотерею» варто вважати дуже непередбачуваною процедурою, хоча треба вірити, що ця непередбачуваність принесе нам позитивні емоції.
Ігор КРОВНИЙ