Минулий вікенд у футбольному житті планети став трагедією для Індонезії, де матч внутрішньої першості призвів до загибелі вболівальників.
Велика біда сталася 1 жовтня, коли на стадіоні в місті Маланг зустрічалися «Арема» та «Персебая». Ці команди у попередній першості були сусідами в турнірній таблиці – четверте та п’яте місця. У новому чемпіонаті вже за підсумками звітної зустрічі колективи також розташовуються поруч, та вже в середині класифікації – дев’ята та десята сходинки. Суботня поразка з рахунком 2:3 та попередні невдачі схвилювали вболівальників «Ареми», які після фінального свистка вибігли на поле для жорсткої бесіди з футболістами.
Зрозуміло, що до цієї «балачки» долучилися представники правоохоронних органів, після чого вболівальники водночас вирішили покинути арену, аби уникнути кийків та сльозогінного газу, однак пропускні можливості стадіону не були розраховані на одночасний потік великої кількості людей. Тому біля виходів зчинилася тиснява, в якій загинуло щонайменше 129 осіб (попередні дані). Ще близько 150 вболівальників знаходяться в лікарні, тому невтішна статистика може змінитися в погану сторону.
Попередньо правоохоронні органи говорять про порушення правил безпеки проведення матчу, відзначаючи малу кількість відкритих виходів. Також додається, що на арену, розраховану на 38 тисяч місць, потрапили 42 тисячі вболівальників. А клуб говорить про порушення з боку поліції, яка не повинна була використовувати сльозогінний газ. Ймовірно, більш м’які дії поліції не призвели б до паніки, а змусили вболівальників організовано залишити стадіон, однак це лише теорія, а з цією історією буде розбиратися влада Індонезії, де футбольна першість тимчасово призупинена.
Якщо попередні дані були правильними, то 1 жовтня сталася друга в історії за кількістю жертв трагедія на футбольних стадіонах. Ще страшнішим став день в 1964 році, коли в Лімі зустріч збірних Перу та Аргентини завершилася смертю 328 вболівальників. На жаль, тодішня страшна схема з фанами на полі, надмірно агресивною поліцією та тиснявою спрацювала й в Індонезії…
Ігор КРОВНИЙ