19-й тур
Промайнув відрізок, пов’язаний з міжнародним виступом збірних, і клуби Української прем’єр-ліги повернулися до вирішення своїх питань у чемпіонаті країні. На відміну від попередніх турів, у 19-му не було «лобових» матчів між лідерами. Усі зустрічалися з командами, які перебувають значно нижче них у турнірній таблиці, і треба було доводити, що таке розмежування позицій не є випадковим. «Шахтар», «Дніпро-1», «Зоря», «Динамо» це мали робити щодо «Чорноморця», «Металіста 1925», «Руха» і «Львова» відповідно.
1 квітня
«МИНАЙ» – «ІНГУЛЕЦЬ» (Петрове) – 1:2 (1:0)
Голи: Ю. Кравчук (21) – Мельник (85 автогол), Ковальов (90+4 з пенальті).
«МЕТАЛІСТ» (Харків) – «КОЛОС» (Ковалівка) – 0:0
«ВЕРЕС» (Рівне) – «КРИВБАС» (Кривий Ріг) – 1:2 (0:0)
Голи: А. Блізніченко (82 з пенальті) – Приходько (51), Понєдєльнік (83).
Вилучення: Устименко (60).
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «ВОРСКЛА» (Полтава) – 3:0 (2:0)
Голи: Пердута (26 автогол), Кулаков (41), Логінов (78).
2 квітня
«ЛЬВІВ» – «ДИНАМО» (Київ) – 0:2 (0:0)
Голи: Ванат (52), Е. Рамірес (87).
«МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – «ДНІПРО-1» (Дніпро) – 0:3 (0:0)
Голи: Довбик (71, 78 з пенальті, 82 з пенальті).
«ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «ШАХТАР» (Донецьк) – 2:2 (2:2)
Гол: Путря (9 з пенальті), Салюк (41) – Криськів (1), Гочолеішвілі (19).
«ЗОРЯ» (Луганськ) – «РУХ» (Львів) – 3:0 (1:0)
Голи: Булеца (18 з пенальті), Н. Русин (64), Погорілий (86).
ЛІдер втрачає
Впоратися із таким завданням і довести свою перевагу над суперникам вдалося на 100% трьом із чотирьох найкращих наразі в турнірній таблиці чемпіонату – «Дніпро-1», «Зорі» і «Динамо». Не зумів досягти успіху нинішній лідер перегонів УПЛ «Шахтар». Для донеччан це стало першою втратою очок у весняній частині чемпіонату.
А починалося усе для «Шахтаря» у матчі з «Чорноморцем» майже ідеально. Не минуло й півхвилини матчу, як м’яч опинився у воротах одеситів. На «рівному місці» обрізався юний 20-річний Володимир Салюк і «гірники» миттєво і холоднокровно скористалися нагодою. Після короткої перепесовки вивели на ударну позицію у куті карного майданчика Дмитра Криськіва. Дмитро у цій ситуації діяв за принципом – розум є, сила не обов’язкова. Несильний, але ідеально точний удар у дальню «дев’ятку». Такі не беруться. В українському футболі більше ставку роблять на силу. Такі часто беруться, або «по горобцях».
Завжди з повагою ставився до Григорчука як до тренера. Тому, зізнаюся, у першому колі навідували думки: «Ну як же так, Романе Йосиповичу, чому «Чорноморець» ніяк не стане повноцінною бойовою одиницею?» Мабуть, таки треба час. Пропустити від «Шахтаря» на першій хвилині матчу – прекрасний привід розчаруватися, розгубитися і де-факто змиритися з неминучою поразкою. Здається, Григорчуку таки вдається своїй команді прививати непоступливий характер, віру у свої можливості, а, головне, реалізовувати ці якості не за рахунок безглуздої біганини і відчайдушним стрибкам у ноги суперникові, а продуманою тактикою і хоч якоюсь виконавською майстерністю. І в цьому матчі «моряки» після такого невдалого початку не знітилися. Так, якоюсь мірою пощастило відігратися. Але ж створили передумови – атакували, добре виконали кутовий, Віталій Трубін помилився на виході. Відбив м’яч не далеко в поле, а до низу, ще й в руку своєму партнеру. Віталій талановитий воротар, але над грою на виходах йому ще треба працювати і працювати. Якщо він мріє про своє топ-футбольне майбутнє, без опанування на високому рівні цього компонента воротарської майстерності нічого не буде. Пенальті. Так уже на 8-й хвилині матчу команди обмінялися голами. Взагалі, матч «Чорноморець» – «Шахтар», мабуть, можна назвати найвидовищним поєдинком туру. І за результативністю, і за інтригою.
Перший тайм протистояння «моряків» з «гірниками» продовжився у жвавому темпі і з голевими моментами, благо захисники своїми помилками цьому сприяли. Більше сприяли господарі. Спочатку «загубили» Траоре, який з лінії воротарського майданчика примудрився поцілити вище порожніх воріт. Потім Гіоргі Гочолейшвілі «повозив» у карному майданчику одеситів Максима Брагару. Підстрахувати того у безпосередній близькості від воріт ніхто з партнерів не здогадався. Гочолейшвілі спокійно спрямував м’яч у верхній кут. А вже потім захист «гірників» прогавив швидку контратаку господарів. Пощастило, що Орест Кузик забіг у офсайд. Був би уважнішим, цілком реально міг би уникнути порушення правил. І гол з його передачі Алефіренка у порожній кут воріт був би зарахований. Одеситам знову допоміг кутовий. Трубін не вийшов із воріт, Траоре програв верхову боротьбу Демченку. Скидка, Салюк розстрілював ворота буквально з трьох метрів. Поруч був захисник Бондар, але тільки поруч. Взагалі, роботи над захистом вистачає тренерському штабу і «Шахтаря», і ще більше «Чорноморця». У чотирьох поєдинках другого кола одесити пропускають у кожному матчі. Хоча, дві перемоги і дві нічиї для команди, яка була на низу таблиці – дуже непогано. Другий тайм почався атаками гостей, але чогось створити невідворотнього не вдалося. Були хороші ударні позиції, але там забракло виконавської майстерності. Потім запал «гірників» почав спадати. Виникло враження, що команда поступово почала підсідати. Це до того як у подальшому на «Шахтар» може вплинути дуже інтенсивне з єврокубковими баталіями повернення в сезон. Можливо, до кінця сезону запасу і вистачить, а в одеському матчі могли і програти. Знову не встигли за швидкою контратакою господарів, на вістрі якої з виходом сам на сам знову опинився Алефіренко. Цього разу Трубін врятував. Форвард «Чорноморця» міг би відзначитися голом у четвертому матчі поспіль. Втім, одесити ціком були задоволені нічийним результатом. Відсутність у матчі Тараса Степаненка ще раз показало наскільки це важливий ключевий гравець для «Шахтаря». Без нього оборонні позиції команди ніби «на мотузці» – можуть витримати, а можуть ні.
Якщо говорити про присутніх на полі персоналіїв матчу, хороше враження залишили (не безгрішне, але на перспективу) двоє 22-річних. Данило Алефіренко в «Чорноморці» – є відчуття позиції, і є намагання пропонувати себе, особливо на швидкості. Важливі якості для форварда. В іншому треба додавати. До речі, він в оренді в Одесі, належить «Зорі». Бондаренко у «Шахтарі» – є бачення гри, і є намагання конструктивно її вести. Важливі якості для атакувального півзахисника. Для успіху – до 5% таланту вже має, залишилося 95% праці.
Конкуренти підбираються
«Дніпро-1», «Зоря», «Динамо» скористалися нагодою наблизитися до лідера. Досить впевнені перемоги, принаймні, за рунками у матчах.
У кожної із цих команд свої особливості ситуації. Обставини, які можуть бути на перешкоді до висот «Дніпро-1» – коротка лава запасних. Не кількісно, знайдеться кого випустити на поле. Якісно. У команди є низка ключових гравців, їх можна перелічити на пальцях однієї руки, але на яких тримається вся гра колективу. Заміни їм немає, хоч якось співставної. Яскравий приклад останній матч з «Металістом 1925». Гру вели Довбик, Піхальонок. Сарапій був небезпечний для суперника під час розіграшів стандартів. Харків’яни, можна сказати, виглядали гідно, але «Дніпро-1» дотиснув.
У «Зорі» кадрова ситуація стабільніша. Байдуже, що, на відміну від «Шахтаря», «Дніпро-1», «Динамо», на минулі збори національної команди України не було закликано жодного футболіста «Зорі», навіть до резервного складу. Є збалансована й ситемна гра у кожній ланці. Тренер, який уже тривалий час вимальовує ігровий почерк команди. А, головне, є результат. «Зоря» залишилася єдиною командою в чемпіонаті УПЛ, яка у другому колі не втратила жодного очка. Наступного туру на луганчан чекає зустріч із міцним горішком – «Кривбасом» Вернидуба, який цього разу на морально-вольових у меншості здолав «Верес».
«Динамо» у процесі розбудови нової команди із залученням молоді. Як на мене, у цьому процесі у киян намітився певний прогрес. Принаймні гра стала осмисленішою, у діях з’явилося більше швидкості і конструктиву, технічних огріхів менше, хоча ще забагато. Нападники, Ванат і Рамірес, зробили те, що від них вимагається – забили. Склад більш-менш стабілізувався, а ще один гравець дебютував в УПЛ – 20-річний півзахисник Олександр Яцик. У двох наступних турах динамівці грають з «Минаєм» і «Рухом». А потім «Шахтар». Ось тоді й побачимо.
Цього туру в обох львівських командах «у бій» своїх підопічних вели нові керманичи.
«Львів» був найактивніший на трансферному ринку взимку. Важко оцінити ефективність цих кадрових трансформацій, бо для початку це «причандалля» треба скласти до купи, тоді буде видно чого воно варте. А це дуже складна робота. І часу немає. Є відставання в очках від рятівного місця в УПЛ. У нового головного тренера Анатолія Безсмерного непроста місія. Зараз для «Львова» його призвіще звучить символічно.
«Рух» у перспективі прагне робити ставку на власних вихованців. Молодь клуб має хорошу. Але та ж проблема, що й у земяків – потрібен час. А його теж обмаль. Непросте завдання перед новим головним тренером Віталієм Пономарьовим.
І, звичайно, варто відзначити перемогу з п’ятої спроби «Олександрії» під проводом Руслана Ротаня з великим рахунком над «Ворсклою». Полтавська команда, обидві харківські і «Верес» у другому колі (чотири тури) не здобули ще жодної перемоги.
Роман СЛАВЕНКО