Спортивна газета "Вболівальник"

Відродження надії

Група E

Після крупної поразки у стартовому матчі групового турніру Євро-2024 від команди Румунії для України тепер кожен наступний матч турніру ставав фінальним. У прямому і переносному значенні. Наступний наш суперник, збірна Словаччини, навпаки дуже вдало відкрила для себе Євро, здобувши перемогу над фаворитом групи футболістами Бельгії, яку чимало експертів навіть оцінили як сенсацію. З таким доробком українська і словацька команди підійшли до зустрічі між собою у другому турі групового турніру.

2-й тур

21 червня
СЛОВАЧЧИНА – УКРАЇНА – 1:2 (1:0)
Голи: Шранц (17) – Шапаренко (54), Яремчук (80).

22 червня
БЕЛЬГІЯ – РУМУНІЯ – 2:0 (1:0)
Голи: Тілеманс (2), Де Брюйне (80)

ПЕРЕДІСТОРІЯ
Як і з попереднім суперником, збірною Румунією, українські футболісти давненько мали справи зі словаками. Це був матч Ліги націй 2018-го року, але після нього за нами залишився боржок перед суперником після крупної поразки 1:4. У нас відзначився голем престижу тоді Євген Коноплянка. Серед учасників того матчу тепер у стартовому складі збірної України з’явилися лише Олександр Зінченко та Микола Матвієнко, якім проте, як і іншим їхнім партнерам, було очевидно не до реваншів, а нагальна потреба рятувати теперішнє становище своєї команди у відбірковій групі Євро. Нам потрібна була лише перемога, навіть нічия залишала примарні шанси на вихід до 1/8 фіналу турніру. Словаччину після успішного старту могла влаштувати і рівність у рахунку.

МАТЧ

У порівнянні з попереднім матчем Сергій Ребров у стартовому складі зробив кілька змін, як очевидних, так і вимушених. На захист воріт вийшов Анатолій Трубін. Відіграв надійно. Хтозна, як склався б матч матч зі збірною Румунію, якби цю позицію йому довірили і тоді. В захисті лише одна заміна – замість Юхима Коноплі з’явився Олександр Тимчик, що не позбавило нашу оборону помилкових і невпевнених дій у першій половині першого тайму. В опорній зоні з’явився Володимир Бражко замість Тараса Степаненка, якому закидали відсутність достатніх фізичних кондицій протягом матчу, з чим сам Степаненко за реакцією категорично не згоден. І на правому фланзі, після несподіваної інформації про ушкодження Віктора Циганкова, з’явився Андрій Ярмоленко.
Як не дивно, саме словаки рішучіше розпочали цей поєдинок. Було таке враження, що це саме їм будь-що потрібна перемога, а не українцям. У наших знову, як і з румунами не «клеїлось» в атаці, натомість в обороні раз по раз виникали «пожежі». Кілька разів відверто рятував Трубін. Але на 17-й хвилині і він був безсилим, коли карному майданчику Олександр Зінченко загубив Івана Шранца, і той впритул головою розстріляв наші ворота. Цей Шранц якраз забив єдиний м’яч і бельгійцям.
Каюсь, у цей момент почала оволодівати думка, як в тому анекдоті, «не тратьте куме сили». І, на щастя, тут ми відчули, що цей матч, не зовсім те саме, як попередній. Наші почали бити по воротах. Збірна України реально почала загрожувати воротам Словаччини. І була дуже близькою, щоб зрівняти рахунок. В одному з епізодів після удару Тимчика Мартін Дубравка кінчиками пальців перевів м’яч у штангу.
У другому таймі збірна Словаччини, мабуть згадала переможний досвід з Бельгією, коли мінімальну перевагу вони зуміли зберегти до фінального свистка, і почали діяти прагматично, за результатом. І тут, нарешті, маємо підстави для компліментів збірній України, яка наочно показала, що з нами бельгійський хепі-енд не пройде. Наші додали. До того ж важка перемога над бельгійцями не лише додала словакам турнірної радості, а й відібрала чимало сил, а їхній тренер випустив на поле абсолютно той самий склад, який виходив проти Бельгії. Словаки відчутно підсіли. На 54-й хвилині праві півзахисник і захисник 37-річні(!) Юрай Куцка і Петер Пекарік не встигли за підключенням до атаки Зінченка, а Олександр без зайвих роздумів вчасно і точно переправив м’яч на забутого на самоті в районі одинадцятиметрової позначки Миколу Шапаренка. Фактично це був пенальті, який Микола виконав без шансів для голкіпера. Нарешті, після цього Шапаренко набув впевненості і заграв так, як він вміє. Другий гол українців – це був справжній шедевр, не за красою польоту м’яча, а за бездоганним виконання. Все було миттєво і близько до ідеалу. Ілля Забарний вертикально перевів м»яч м’яч із захисту до центру поля на Шапаренко, той відразу з міліметровим вивіренням закинув «шкіряного» на хід Роману Яремчуку, який на ходу, не опускаючи м’яч на землю, опрацював і спрямував його повз воротаря. Гол, який прикрасив би гру будь-якої топової команди.
В кінцівці матчу наші перейшли до утримання рахунку. У словаків не стало сил, наснаги і майстерності щось змінити. Заслужена перемога збірної України.

СИТУАЦІЯ

Бельгія не повторила помилок минулого матчу і впевнено перемогла Румунію. Склалася унікальна для Євро ситуація у групі – у всіх команд по 3 очки. Наша проблема – різниця м’ячів. В 3-му турі наша перемога над Бельгією виводила до 1/8, нічия теж, якщо Румунія-Словаччина не зіграють самі внічию, навіть поразка залишала шанси, за умови перемоги румунів. Халепа в тому, що матч Україна–Бельгія відбувся після передачі цієї газети до друку. Тому у нас гіпотетично, а ви вже знаєте результат.

Роман СЛАВЕНКО

Exit mobile version