16-й тур
Із 3 березня до України завітала весна. Футбольна весна. Відбулися матчі першого після зимової паузи туру чемпіонату Української прем’єр-ліги. загалом це був 16 тур футбольного вищого дивізіону. Команди перетнули екватор змагань. Якщо ж говорити в цілому про гру, яку ми побачили у перших матчах нового року, то для неї існує досить влучне визначення відповідно пори року – «весняний» футбол. Але інтрига нам гарантована. Уже перший післязимовий тур приніс і сенсацію, і розгром, і неймовірний камбек, а також багато боротьби у кожному поєдинку.
СенсацІя
Образно кажучи, «Динамо» зараз нагадує таку собі ніби велику машину, але з дуже слабеньким двигуном. І усе є, а потужності немає. Поставте на джип двигун від «Запорожця», буде те саме. У грі футбольної команді двигун – це середня лінія. У «Динамо» пішов Циганков, травмований Шапаренко. Є Буяльський. Але, по-перше, йому важко щось створювати самотужки (флангові атакувальники Кабаєв і Волошин особливою гостротою дій не виділялися), а, по-друге, Віталій сам більше полюбляє підключатися на вістрі атаки (тому і перебуває на другій позиції в перегонах бомбардирів чемпіонату). І нападника, який може самотужки вирішити момент, теж немає. Тому фактично у «Динамо» протягом усього матчу було лише дві гольові нагоди. Обидві наприкінці першого тайму. Спочатку Ванат технічно звільнився від опіки захисника і виійшов сам на сам з голкіпером, але влучив м’ячем у нього. За кілька хвили динамівці нарешті розіграли швидку і ефективну комбінацію: Ванат-Буяльський-Кабаєв. Останній опинився у центрі карного майданчика, завдаючи удару без першкод. Цього разу шкіряна куля полетіла значно вище воріт. Це все, якщо не рахувати пару напівмоментів другого тайму. Безадресні навіси до карного майданчика (особливо цим відзначався Караваєв), не ефективне дріботіння-перепасавки на межі захисту «Інгульця», хибні дальні удари – все це не дуже дошкуляло обороні гостей. Контратаки «інгульчан» несли більше гостроти.
А от в «Інгульця» усе виглядало гармонійно, ну, майже. Повертаючись до образності, це невеличка машина, але з двигуном, який забезпечує її габарити на всі 100 відсотків. Головне, що у грі все продумане і відточено відповідно можливостям і завдання. До цього треба додати і досить якісне виконання. Я б, навіть, не сказав, що «Інгулець» грав від оборони. Точніше підійде таке футбольне визначення – другим номером. Грамотно захищалися, причому не затискаючись усією командою біля своїх воріт, а починали відбір м’яча подекуди уже на половині поля динамівців. І швидкі продумані контратаки. До того ж, бігли не один-два футболісти, імітуючи наступ. А на високих швидкостях троє-п’ятеро. Досить зазначити, що обидва рази, коли гості забивали, вони мали кількісну перевагу над обороною киян. Рука нового тренера Ковальця? Час покаже.
Взагалі, як не дивно, «Динамо» виглядало якимось втомленим. Фізично і інтелектуально. Повертатися в захист не встигали, свіжості думки в атаці не було. Одним словом – інертність. Щоправда, заради справедливості варто відзначити, що за динамівців у цьому матчі дебютували відразу три молодих футболіста – 19-річні Максим Дячук та Назар Волошин, а також на рік їх молодший Антон Царенко. Останній взагалі провів перший матч в УПЛ. Поступово київський клуб оновлюється. Можливо, з часом гра налагодиться. Тільки часу бракує.
І про голи. Справа в тому, що тренер киян Мірча Луческу в обох випадках звинуватив арбітрів. «Варто відзначити, що обидва м’ячі були забиті після грубих помилок арбітрів. І під час першого взяття воріт був фол – суперник зіграв не у м’яч, а у нашого гравця. При другому взятті воріт була гра рукою», – заявив Луческу. Моменти, справді, суперечливі. Сітало в боротьбі за м’яч більш було схоже, що не відтіснив, а відштовхнув Дячука від м’яча. Без рук, але плечем теж можна штовхати. Мова про інше. Чому Козак, гравець «Інгульця» якому потім пішла передача, набігав на ворота «Динамо» сам-самісенький. Десь позаду плентався Сидорчук. Правий захисник Караваєв просто вирішив не повертатися. Справді, чого бігати туди-сюди. Отримайте. Перед другим голом м’яч влучив у руку гравця гостей. Гра, не гра рукою? Знову мова про інше. Епізод стався біля карного майданчика не «Динамо», а «Інгульця». На іншому кінці поля. Чому в атаці у гостей потім було чотири гравці, в обороні лише троє динамівців? Ось і маєте. Останнє – статистика. У другому таймі загалом «Динамо» завдало 3 удари. У площину воріт – один. Це показники команди, яка прагне відіграватися?
Розгром, камбек і боротьба
«Шахтар» – на ходу. Те, що «гірники» перебувають у піднесеному ігровому тонусі було зрозуміло і очікувано. Форсувати форму своїх підопічних Ігора Йовічевіча змушував ранній старт в єрокубкових баталіях. Виникало лише питання – чи не забагато сил і нервів вони віддали у драматичному єврокубковому протистоянні з «Ренном»? Ні, справді, сили відбирають поразки, а перемоги їх тільки додають. «Металіст 1925» – «Шахтар» – 0:7. Що тут коментувати? Гра в одні ворота. «Шахтар» куражився. Імпонувало і темп дій, і виконавська майстерність, і емоційний настрій. Голи на будь-який смак, А головне – непохитна переконаність в своїй перевазі в усіх компонентах гри. Щоправда, номінальні господарі особливо і не заперечували. Не буду більше співати «гірникам» дифірамби, щоб не зурочити перед матчем 9 березня з «Феєнордом».
В цілому у матчі з «Ворсклою» «Зоря» мала перевагу. Але відсоток володіння м’ячем, ініціативою, територією і, навіть, кількість ударів – це нічого, якщо м’яч не залітає до сітки воріт. «Ворскала» у цьому розумінні була спочатку значно продуктивнішою, двічі досягнувши головного – голів. У другому таймі, здається господарі чим далі, тим більше почали споглядати на циферблат годинника, сподіваючись зберегти свою перевагу. І насамкінець матчу були за це покарані. «Зорі», треба віддати належне, вдалося виявити характер і наполегливість. Як в старі добрі часи. Знатний камбек. Нагорода – вихід на третє місце турнірної таблиці.
«Дніпро», враховуючи ранній в році єврокубковий старт, теж мав би бути на хорошому ходу. Але в грі дніпрян бракує якоїсь стрункості і злагодженості. В матчі «Дніпра» з «Олександрією» обидві команди як для такого рівня забагато помилялися. Як в обороні, так і в нападі. Тому і багато голів. Якби краще було з реалізацією, могло бути і більше. В першу чергу це стосується дніпрян.
В інших матчах туру було багато боротьби з трохи більшими, трохи меншими шансами. Звертає увагу перемоги двох осінніх аутсайдерів – «Чорноморця» і «Львова». Боротьба за «виживання» загострюється. Тим цікавіше буде.На горі таблиці матч наступного туру – «Дніпро-1» з «Динамо».
Роман СЛАВЕНКО
3 березня
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «Колос» (Ковалівка) – 1:0 (0:0)
Гол: В. Вернидуб (60).
«ВЕРЕС» (Рівне) – «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – 1:3 (0:1)
Голи: Бадібанга (13), Маткобожик (60), Алефіренко (76), Гладкий (90+2, з пенальті).
4 березня
«ДИНАМО» (Київ) – «ІНГУЛЕЦЬ» (Петрове) – 0:2 (0:2)
Голи: Козак (71), Одарюк (78).
«ОЛЕКСАНДРІЯ» (Олександрія) – «ДНІПРО-1» (Дніпро) – 2:2 (1:1)
Голи: Мінго (23), Мустафаєв (31, 88), Довбик (58).
5 березня
«ВОРСКЛА» (Полтава) – «ЗОРЯ» (Луганськ) – 2:3 (2:0)
Голи: Сефері (5, 16 з пенальті), Бражко (57, 90+4 з пенальті), Н. Русин (90+1).
Вилучення: Л. Рамірес (74, друга жовта).
«МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – «ШАХТАР» (Донецьк) – 0:7 (0:4)
Голи: Зубков (5, 41 ), Михайліченко (13), Траоре (38), Курило (56, автогол) Петряк (58), Ракицький (66).
«МЕТАЛІСТ» (Харків) – «РУХ» (Львів) – 1:2 (0:1)
Голи: Климчук (17), Панасенко (49), Карабін (76).
6 березня
«ЛЬВІВ» – «МИНАЙ» (Ужгород) – 0:0
Перенесені матчі
6-й тур
27 лютого
«ОЛЕКСАНДРІЯ» – «МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – 3:3 (1:2)
Голи: Третяков (8, 69), Є. Ткачук (21), Бичек (33), Шершень (47) Кобзар (82).
9-й тур
28 лютого
«МИНАЙ» (Ужгород) – «ШАХТАР» (Донецьк) – 1:4 (1:3)
Голи: Степаненко (8), Сікан (15, 60), Воробчак (31), Судаков (60, з пенальті).