23-й тур
Після 23-го календарного туру в УПЛ ще виразніше окреслилися дві четвірки команд, які визначатимуть головні підсумки першості. Чотири лідери чемпіонату, які майже напевно розіграють між собою нагороди турніру – «Шахтар», «Динамо», «Кривбас» і «Дніпро-1». Розташуємо їх у такій послідовності відповідно до втрачених очок і можливостей їх поповнення у перенесених матчах. І чотири аутсайдери, яким найбільше загрожує перспектива пониження у статусі – «Верес», «Оболонь», «Металіст 1925», «Минай». Відповідно між цими двома групами утворився широкий прошарок команд, верхня частина якого ще зберігає дотичність до лідерів (з відставанням мінімум у 4-ри очки), а нижня – до аутсайдерів (випереджаючи тих максимум теж на 4-ри очки).
6 квітня
«ВЕРЕС» (Рівне) – «ОБОЛОНЬ» (Київ) – 3:0 (2:0)
Голи: Янаков (5 з пенальті), Гайдучук (30), Сікейра (86).
7 квітня
«ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – «ОЛЕКСАНДРІЯ» – 3:2 (3:1)
Голи: Бойчук (10), Путря (18 з пенальті), В. Єрмаков (44) – Шулянський (45+2), Бєляєв (53).
Вилучення: Кампуш (16).
«КОЛОС» (Ковалівка) – «МЕТАЛІСТ 1925» (Харків) – 1:1 (1:0)
Голи: Рангель (23) – Борячук (47).
«ШАХТАР» (Донецьк) – «РУХ» (Львів) – 3:1 (2:1)
Голи: А. Бондаренко (8, 16), Зубков (76) – Таллес (36).
8 квітня
«МИНАЙ» – «ПОЛІССЯ» (Житомир) – 2:3 (0:2)
Голи: Устименко (65, 87) – Луіфер (9, 23), Мустафаєв (59).
«ДИНАМО» (Київ) – ЛНЗ (Черкаси) – 1:1 (1:1)
Голи: Ярмоленко (15) – Саліху (40).
«КРИВБАС» (Кривий Ріг) – «ВОРСКЛА» (Полтава) – 1:1 (1:1)
Голи: Соса (22 з пенальті) – Степанюк (30).
9 квітня
«ДНІПРО-1» (Дніпро) – «ЗОРЯ» (Луганськ) – 2:2 (0:0)
Голи: Сваток (48), Гуцуляк (52).
Перенесений матч 6-го тура
8 квітня
«ЗОРЯ» (Черкаси) – «ДИНАМО» (Київ) – 0:3 (0:2)
Голи: Андрієвський (7), Кабаєв (22), Бражко (67).
Згідно з такою відносною градацією, усі команди на поточний стан чемпіонату можна поділити на 3 умовні групи: Чемпіонська група, група Середняків і група Виживання.
Ось під таким кутом зору і розглянемо матчі 23-го туру чемпіонату УПЛ, який варто до того ж відзначити за результативність. У восьми матчах було забито 27 голів, в середньому більше трьох на поєдинок, по факту мінімум два у кожному матчі. Іще – голи у турі забивали 15 із 16 команд, лише «Оболоні» не вдалося вразити ворота суперника.
ЧЕМПІОНСЬКА ГРУПА
У цій групі команд, які претендують на нагороди чемпіонату, очки у турі не втратив лише «Шахтар». Всі інші його конкуренти, «Динамо», «Кривбас» і «Дніпро-1», дружно звели свої матчі до нічийного результату. Що цікаво, у всіх трьох матчах «потерпілих» від втрати очок лідерів, події розвивалися за схожим сценарієм. Очікувані фаворити поєдинків вели у рахунку («Дніпро-1» навіть у два м’ячі), а потім втрачали набуту перевагу. Всі ці три команди свої матчі проводили буквально вдома – у Києві, в Кривому Розі і в Дніпрі. І, нарешті, ще одна обставина, яка поєднує ці невдалі матчі «Динамо», «Кривбаса» і «Дніпра-1» – всі вони очки втрачали в поєдинках з командами, які ми щойно умовно віднесли до групи Середняків, що виявилися міцними і непоступливими. До слова, «Шахтар» теж грав, за нашою градацією, із «середняком», який перед цією зустріччю, був дуже успішним.
У футболі велику роль відіграють індивідуальна майстерність футболістів, тактична виучка, фізична готовність, але не менше значення має психологічний настрій. До і під час всього матчу. Попри хиби тренерські і гравців, везіння-невезіння тощо, саме психологія відіграла значну роль у підсумку матчів за участі лідерів чемпіонату.
«Шахтар» – «Рух»
Цей матч вважався центральним у турі. Зустрічалися дві команди, які називають молодими у нашому чемпіонаті, особливо це стосується львів’ян. А головне – дуже вдало провели весняний відрізок чемпіонату. У «Шахтаря» – 5 перемог (одна технічна), у «Руха» – 4 перемоги і одна нічия.
Були об’єктивні передумови – кадрові втрати «Руха». У «Шахтаря» таких проблем не було. Але найбільшою проблемою для юної команди львів’ян, як виявили перші 20 хвилин матчу, була психологічна невпевненість. Під очікуваним с перших хвилин тиском з боку гірників, рухівці виглядали скутими до розгубленості. Спочатку безперешкодно дали у центрі карного майданчика обігратися Олександру Зубкову з Артемом Бондаренком. Останній «розстріляв» ворота.
Другий гол «Шахтаря» це взагалі якесь заціпеніння у стані «Руха». Бондаренко підхопив м’яч у центрі поля, не дуже поспішачи, підбіг до лінії карного майданчика, прицілився, ударив, і забив свій другий гол у матчі. Захисники, півзахисники «Руха «тільки спокійно споглядали за діями гравця суперника.
Львів’яни отямилися лише у середині першого тайму. І не просто прийшли до тями, а й перехопили ініціативу, примусивши гірників уже більше думати про захист.
З’явилася, нарешті, розкутість, швидкість і вигадка, притаманні «Руху» у попередніх кращих матчах. І оборона “гірників” почала давати «тріщину». Спочатку дозволили головою пробити Євгену Пастуху, потім уже із-за меж штрафного майданчику Роману Дідику. Для Дмитра Різника було добре що в обох випадках м’яч летів по центру воріт. А втретє голкіпер «Шахтаря» тільки супроводжував м’яч поглядом, коли Таллес, якому не змогли завадити захисники, спрямував «шкірного» точнісінько у «дев’ятку».
У другому таймі на полі точилася відносно рівна боротьба. Обидві команди виявляли надійну пильність у захисних діях. Гольових нагод практично не було, за винятком моменту, коли Данило Сікан вибачив захисників за їхню «дитячу» помилку.
І все ж вища індивідуальна майстерність ще раз зіграла на користь «гірників». Захист «Руха» прогавив прохід лівим флангом Іраклі Азарова. Удар останнього з гострого кута воротар парирував, а на добиванні першим опинилися, попри їхню кількісну більшість не захисники «Руха», а Зубков. Опинитись в потрібний час у потрібному місці і випередити суперника – це досвід і майстерність. У цьому напрямку рухівцям потрібно ще попрацювати, чим власне вони і займаються.
«Шахтар», крім моменту Сікана, використав практично всі свої нагоди. А це ознака класу. За винятком перших 20 хвилин «Рух» цілком гідно протистояв чинному чемпіону УПЛ минулого сезону. Але «Шахтарю» цього невдалого для суперника відрізку було достатньо, щоб зробити переможний заділ і отримати необхідну кількість очок. «Рух» залікових балів не здобув, але отримав неоціненний досвід для молодих футболістів.
Ще одна цікавинка матчу. У «Шахтаря» 500 матч у клубній кар’єрі відіграв 34-річний Тарас Степаненко. У «Руха» дебютував в дорослому футболі Мухаммад Джурабаєв (він українець, просто ім’я трохи незвичне), якому 16-ть років виповнилось тиждень тому. Зустрілися два покоління.
Цей матч виявився центральним у турі не лише через команди, які у ньому зустрічалися, але й тому, як виявилось пізніше, що визначив одноосібного лідера в поточній таблиці чемпіонату.
«Динамо» – ЛНЗ
Різниця між «Динамо» на початку сезону і тепер – тоді для динамівців футбол був важкою роботою, яку вони старанно намагалися виконувати. Тепер футбол – це гра, яка має давати і результат, і задоволення. Тому періодично і виходять такі красиві комбінації та голи, як перший м’яч у матчі з ЛНЗ. Технічне закидання Владислава Ваната на Андрія Ярмоленка, і ще більш технічне від того перекидання м’яча через воротаря.
Але погано, коли футбол комбінаційний і розкутий, переходить у самовпевнений і вальяжний, який заважає зробити свою незаперечну перевагу незворотньою у результаті.
А потім можуть трапитися несподівані конфузи, як фактично автогол динамівського воротаря, який у простій ситуації не втримав м’яч в руках. І натхнення підступно може зникнути. І повернеться знов важка і невдячна робота на необхідний результат. І м’яч вперто не хоче йти у ворота суперника. Чи не так «Динамо» вже по весні не дотиснуло «Верес» (1:1)?
Ще одна наука, персонально для молодого і перспективного тренера «Динамо» Олександра Шовковського. Не можна недооцінювати суперника. Звичайно, поява замість основного голкіпера Георгія Бущана резервного Руслана Нещерета буде аргументуватися як бажання надати ігрову практику, довіра, заслужив… Насправді, це елементарна недооцінка суперника, бо проти «Шахтаря», чи проти «Кривбаса», чи проти «Дніпра-1» Олександр Володимирович дублера без ігрової практики не випустив би нізащо, а тут була самовпевненість, що все складеться неодмінно вдало. У підсумку – Шовковський отримав досвід, Нещерет ігрову «практику», яка йому ще довго буде згадуватися, а команда втратила очки, ціна яким ще не відома.
«Кривбас» – «Ворскла»
Ще одна втрата очок претендента на нагороди чемпіонату. Цікаво, що за схожих обставин.
Передматчеві розклади, рахунок і певною мірою розвиток подій у цьому матчі нагадував те, що відбувалося у київському матчі між «Динамо» і ЛНЗ. Теж з перших хвилин велика перевага господарів, які першими досягали успіху. Теж відновлення ще в першому таймі рівноваги від гостей (за тої різниці, що у Києві помилився місцевий воротар, а у Кривому Розі – захисники). І теж безуспішні спроби фаворитів протистояння вирвати таку необхідну перемогу.
Щоправда, тренер криворіжців робив раніше і активніші зусилля виправити ситуацію, аніж тренер киян. І «Кривбас» був дещо ближчим впоратися із завданням (двічі м’яч влучав у стійку воріт). Але в підсумку у виграші опинилися конкуренти у боротьбі за високі місця. Психологія – не зупиняйся, яким би не був рахунок.
«ДнІіпро-1» – «Зоря»
Команди провели млявий перший тайм. Дніпряни, на відміну, як починали в турі свої матчі їхні конкуренти, не прагнули відразу форсувати події, чому не заперечувала і «Зоря». Перший тайм майже без моментів, а найбільш примітною подією стала травма Олександра Піхальонка на самому початку гри, ключового гравця дніпрян в організації дій на полі. До слова, ще перед зустріччю на тренуванні зазнав ушкодження в «Дніпра-1» Олександр Філіпов, а вже по ходу матча до Піхальонка ще й додався Едуард Сарапій. Тільки команда почала наближатися до свого оптимального складу, як лазарет знову став заповнюватися. У «Дніпра-1» немає глибина складу, щоб спокійно впоратися із кадровими проблемами.
В перерві команди ніби підмінили, передусім це стосується дніпрян. До того ж господарі згадали про свій козир, який раніше часто ставав у нагоді – стандарти. У підсумку, дві подачі стандартів від «Дніпра-1» – два забитих м’яча у інтервалі в чотири хвилини. Спочатку Олександр Сваток зіграв на добиванні під час навісу зі штрафного, а потім Олексій Гуцуляк замкнув ближню під час кутового. Але тут «Дніпро-1» сам собі зрадив. Раніше дніпряни за сприятливого для себе результату уміли заспокоїти гру, взяти м’яч під тривалий контроль, зрештою «засушити» матч. Натомість у грі господарів з’явилась якась «розхристаність» (мабуть, далась взнаки відсутність диригента Піхальонка), особливо в обороні. До честі футболістів «Зорі», вони за 0:2 не опустили в безнадії голови. Ігор Кірюханцев скористався незграбними діями захисника і філігранно перекинув м’яч через воротаря. А ще трохи після цього Ігор Горбач у падінні переграв захист і замкнув навіс з лівого флангу
Здавалося запальний «футбольний банкет» у розпалі. Але не все у білому світі є добро. Залишок матчу був «пошматований» двома повітряними тривогами. Більше нічого суттєвого на полі не відбулося, можливо думки гравців були не тільки у футболі. Їх можна зрозуміти.
ІНШІ
Серед інших матчів туру варто відзначити черговий трилер в Ужгороді. Таке враження, «Минай», який зараз прагне набути властивостей «Фенікса, шо відроджується з попелу», вирішив попрактикувати цю місію у кожному своєму поєдинку. В минулому турі з «Олександрією» за 0:2 минайці «відродилися» у нічию. Цього разу із «Поліссям» завдання вирішили ускладнити до 0:3. Трохи не вистачило. Страшно подумати, щоб було, якби «Минай» так грав із перших хвилин. «Полісся» ощасливлене перемогою після 8-матчевої безвиграшної паузи Схоже, ротація складу допомогла.
В матчі двох «середняків», «Чорноморець» завдавши на контратаках потрійного удару «Олександрії», увійшов «у клінч» і свого досягнув. Тренерська перемога.
Лобовий бій «не на життя для двох виживальників» завершися надважливим розгромом «Вереса» над «Оболонню».
«Колос» і «Металіст 1925» розійшлися нічиєю. Обидві команди поставили собі «задовільно».
Роман СЛАВЕНКО